Пасічник Н.С. Індивідуалізація навчання іноземних мов у вищих педагогічних закладах
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Пасічник Наталія Сергіївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
У статті розглядається індивідуалізація навчання іноземних мов у вищих педагогічних закладах, яка забезпечує підвищення якості навчання а також важливість формування індивідуальності особистості студента. Розглянуті ефективні шляхи і засоби індивідуалізації навчання.
Ключові слова: індивідуалізація навчання, навчальний процес, індивідуальні можливості, самостійна робота.
В статье рассматривается индивидуализация обучения инностранным языкам в высших педагогических учреждениях, которая обеспечивает повышение качества обучения а также важность формирования индивидуальности личности студента. Рассмотрены эффективные пути и методы индивидуализацыи обучения.
Ключевые слова: индивидуализация обучения, процес обучения, индивидуальные возможности, самостоятельная работа.
This article highlights individualization of teaching foreign language in higher establishments, which provides improvement of teaching quality and also importance of forming individual person of the student. Effective ways and methods of teaching individualization are considered.
Key words: individualization of teaching, process of teaching, individual abilities, self-directed learning.
Зміст |
Постановка проблеми
Модернізація вищого навчального закладу відповідно до законів України про освіту та документів Болонської декларації передбачає посилену увагу до підвищення якості навчального процесу, наслідком якого є розвиток професійної компетентності майбутнього фахівця. Для зазначеної вимоги, потрібно проводити не тільки самостійну роботу, а й індивідуальну роботу зі студентами. Це має важливе значення і в навчанні іноземних мов у вищих педагогічних закладах. Як показує практика, індивідуальна робота зі студентами позитивно впливає на формування їхньої професійної мотивації.
Тому індивідуалізація процесу навчання іноземних мов набуває важливого значення в підготовці творчої індивідуальності студента.
Аналіз досліджень
Сучасна вища освіта має сприяти виявленню та розвитку здібностей, розвивати самостійність, творчість, наполегливість та відповідальність, забезпечувати різнобічний розвиток студента як особистості, враховувати індивідуальні відмінності.
Вивченню питання розвитку індивідуальної роботи зі студентами вузу приділялася належна увага педагогами та психологами, зокрема у працях Л.В. Кондрашової, В.К. Буряка, Л.А. Гапоненко, Є.О. Климова, З.Д. Вєтрової, Д.А. Белухіна, Р.М. Мойсеєнко, Н.І. Борисової, С.Н. Горохова, К.Л. Лебедєвої, І.Е. Унт. Акцент робився на особливостях та запровадженні індивідуальної роботи студентів при викладанні певних навчальних дисциплін, вироблення індивідуального стилю діяльності.
У педагогічній енциклопедії поняття «індивідуалізація навчання» визначається як «організація навчального процесу, коли вибір засобів, заходів, темпу навчання ураховує індивідуальні особливості у навчанні». В.Володько так визначає поняття «індивідуалізація навчання»: « це організація такої системи взаємодії між учасниками процесу навчання, коли якомога повніше враховуються і використовуються індивідуальні можливості кожного, визначаються перспективи подальшого розумового розвитку та гармонійного вдосконалення особистісної структури, відбувається пошук засобів, що компенсували б наявність недоліків і сприяли формуванню індивідуальної особистості». [3, с.86].
В дослідженнях В.А.Крутецького, М.В. Ляховицького, С.Ю.Ніколаєва «індивідуалізація навчання» трактується як максимальне наближення процесу навчання до оптимальної моделі, коли кожен студент працює у зручному для нього темпі, манері що відповідають його загальній підготовці, здібностям, обсягу оперативної пам'яті, рисам характеру та емоційному стану [4].
Розглядаючи педагогічні чинники, що забезпечують реалізацію закономірностей навчання на практиці, необхідно звернути увагу на самостійну роботу студентів. Сучасні вимоги посилення ролі самостійної роботи студентів у навчально-виховному процесі, як відомо, обумовлені необхідністю активізації пізнавальної діяльності студентів як суб'єктів навчання. Саме самостійна робота покликана забезпечувати засвоєння навчальної інформації та допомагати студентам формувати уміння і навички самостійного набуття знань.
Завдання навчання полягає в тому, щоб забезпечити творчий розвиток студентів, спираючись на їхні індивідуальні якості та здібності. Умовою досягнення цілей і завдань навчання є збереження індивідуальних особливостей студентів, їхньої унікальності, різнорівневості та різноплановості.
Отже, індивідуалізація тісно пов’язана з такими термінами як модернізація та індустріалізація. Це – процес переходу індивіда до самовизначення.
Індивідуалізація навчання – це система засобів, яка сприяє усвідомленню учнем своїх сильних і слабких можливостей навчання, підтримці і розвитку самобутності з метою самостійного вибору власних смислів навчання.
Індивідуалізація сприяє розвитку самосвідомості, самостійності й відповідальності. Індивідуалізація передбачає:
- індивідуально орієнтовану допомогу студентам в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;
- підтримку студента у рефлексії;
- підтримку студента у творчому самовтіленні;
- створення умов для вільної реалізації завданих природою здібностей і можливостей.
Незважаючи на активний інтерес дослідників до різних аспектів проблеми індивідуалізації навчання іноземних мов у вищих педагогічних закладах, на нашу думку, недостатньо розробленими є проблеми визначення переважаючої мотивації студентства до індивідуального навчання у педагогічних вузах та ефективних шляхів її оптимізації. Актуальність і недостатня розробленість означеної проблеми і зумовили вибір теми та основних завдань нашого наукового дослідження.
Постановка мети дослідження
Метою статті є визначення індивідуалізації навчання іноземних мов студентів вищих педагогічних навчальних закладів як основу формування у майбутніх педагогів умінь самостійно одержувати і застосувати необхідні знання.
Виклад основного матеріалу
Індивідуальна форма навчання – одна із форм організації навчального процесу, яка спрямована на організацію навчального процесу із урахуванням індивідуальних відмінностей та особливостей кожного з студентів, для їхнього становлення як особистості.
У методиці навчання іноземних мов є різні форми реалізації індивідуального підходу до студентів. А саме: самостійна робота (self-directed learning) під керівництвом викладача; самостійне оволодіння (autonomous learning) іноземною мовою наодинці чи у групі шляхом широкого використання різноманітних підручників і посібників, але під керівництвом викладача; самостійне оволодіння іноземною мовою шляхом опрацювання навчального посібника допомоги викладача; індивідуальна робота (one-to-one teaching) з одним чи кількома викладачами; самостійне оволодіння іноземною мовою у спеціалізованих центрах (self-access centres).
Під індивідуальним підходом мається на увазі навчання студентів іноземного мовлення у групі за єдиною програмою, але з урахуванням їхніх індивідуально-психологічних особливостей. При цьому на перший план ставиться завдання допомогти студентам оволодіти базовим рівнем мовлення, вихід за межі якого завжди бажаний.
Власне індивідуалізація процесу навчання іншомовного мовлення - це цілісна система, яка має охоплювати всі сторони та етапи навчально-виховного процесу з іноземної мови, а також передбачати комплексне врахування і ціле¬спрямований розвиток компонентів кожної з підструктур психологічної структури індивідуальності студента, що здійснюють значний уплив на якість оволодіння ним іншомовним мовленням. До складу цієї системи входять:
- цілі індивідуалізації процесу навчання;
- види індивідуалізації та їх зміст;
- прийоми та засоби індивідуалізації. Розглянемо компоненти названої системи.
Цілі індивідуалізації процесу навчання іноземної мови поділяються на основні та допоміжні. До основних належать:
- формування індивідуального стилю оволодіння іншомовним мовленням, який охоплює і вміння самостійної роботи
- заповнення прогалин у вихідному рівні володіння студентом іншомовним мовленням і своєчасне усунення нового відставання, що з'являється;
- розвиток інтелектуального кругозору, психічних процесів і якостей особистості студента, які відіграють провідну роль в оволодінні іншомовним мовленням.
Допоміжні цілі індивідуалізації включають:
- стимулювання навчальної діяльності студентів;
- активізацію навчально-виховного процесу з іноземної мови;
- створення позитивного емоційного фону навчального процесу тощо.
Перелічені цілі індивідуалізації можуть бути досягнуті лише за умови реалізації різноманітних видів індивідуалізації процесу навчання іншомовної мовленнєвої діяльності.
У сучасній методиці навчання іноземних мов види індивідуалізації визначаються відповідно до характеру підструктур психологічної структури індивідуальності студента, зважаючи на те, що кожна з них здійснює значний уплив на рівень володіння студентом іноземною мовою.
Реалізація індивідуалізації професійно орієнтованого навчання передбачає інтерактивне навчання читання текстів професійно-педагогічного спрямування через систему індивідуальних вправ. Метою таких індивідуальних завдань є стимулювання студентів читати тексти професійно-педагогічної спрямованості, розвивати навички та вміння самостійної індивідуальної роботи, підвищувати рівень опанування професійно орієнтованої іноземної мови.
Студентам пропонуємо індивідуальні завдання до тексту педагогічної спрямованості. Мета завдань, що пропонуються студентам із недостатнім рівнем знань: надати можливість студенту, який відчуває певні труднощі при читанні текстів педагогічної спрямованості, зрозуміти інформаційне навантаження тексту. Після роботи з текстом передбачається виконання післятекстових вправ.
У процесі забезпечення індивідуалізації навчання іноземної мови професійного спрямування необхідно залучати студентів до активної пізнавальної діяльності засобами ділової гри.
Основним при проведенні ділової гри є залучення кожного студента до навчального процесу. При цьому кожний студент виконує завдання на рівні своїх можливостей, включається до загальної дискусії. Наприкінці заняття студенти виконують завдання для самоконтролю.
Ще один ефективний засіб індивідуалізації – вирішення творчих завдань студентами. На заняттях з іноземної мови професійного спрямування можна організовувати “круглі столи” з певної теми. Розгляд питань “круглого столу” здійснюється на рівні трьох груп. До першої групи “науковців” входять ті студенти, які готують певну запропоновану тему. Вони повинні розкрити сутність теми, висвітлити її основні питання. Друга група “наукових опонентів” бере участь в обговоренні теми, створює проблемні ситуації. До цієї групи входять студенти, які також працюють над темою, самостійно розробляють проблемні ситуації. Третю групу “експертів” утворюють студенти, що найкраще знають англійську мову. Вони дають оцінку роботи кожного студента з двох попередніх груп. Для організації та проведення заняття у формі “круглого столу” кожний студент одержує індивідуальне завдання і за його виконання отримує певну кількість балів.
Висновок
Індивідуалізація навчання іноземних мов у вищих педагогічних закладах надає студенту вищого педагогічного навчального закладу можливість отримувати належний рівень знань з іноземної мови, залучає кожного студента до навчального процесу, ураховує індивідуальний рівень можливостей.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у подальшому пошуку ефективних форм і методів, в яких реалізується індивідуальний підхід у процесі навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах.
Список використаних джерел
- Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. – К.: ВВП "Компас", 1997. – С.15-17, 48-50.
- Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. – Тернопіль: Вид-во ТДПІ ім. В.Гнатюка, 2003. – 56 с. – С.38.
- Володько В.М. Індивідуалізація процесу навчання як принцип неперервної педагогічної освіти /Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції у 6-ти книгах. – Чернівці: Митець, 1996. - кн.. 5. – с. 85-87.
- Крутецький В.А. Психология: Ученик для учащихся педучилищ. – М.: Просвещение, 1980. - 352с.