Соболевська П.О. Використання метафор англійської мови під час формування лексичних навичок
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Соболевська Поліна Ярославівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
У статті розглядається проблема вживання метафор англійської мови під час формування лексичних навичок. Вивчається, як долати складність перекладу англійських метафор українською мовою та їхнє засвоєння учнями, а також труднощі, що виникають у них під час вивчення іншомовного лексичного матеріалу.
Ключові слова: метафора, лексичний матеріал, метафоризація, процес засвоєння учнями метафор англійської мови.
В статье рассматривается проблема употребления метафор английского языка во время изучения лексического материала. Рассматриваются трудности перевода английских метафор на украинский язык и их усвоение учащимися, а также трудности, с которыми они сталкиваются во время изучения лексического материала.
Ключевые слова: метафора, лексический материал, метафоризация, процесс усвоения учащимися метафор английского языка.
The problem of using metaphors in English while learning lexical material is considered in the article. We studied the difficulties of translation English metaphors into Ukrainian language and teaching them to the pupils while they are learning new lexicon.
Key words: metaphors, lexical material, metaphorization, the process of learning English metaphors by students.
Зміст |
Постановка проблеми
Уживання метафор англійської мови під час формування лексичних навичок становить неабияку проблему для учнів. При перекладі англійських метафор українською мовою виникають певні труднощі, адже інколи автор має на меті додати нового, образного значення слову. Саме тому в метафорах інколи є прихований підтекст, який важко виявити та зрозуміти, особливо на початковому етапі вивчення іноземної мови. Роль учителя тут дуже важлива: він має пояснити дитині значення цієї метафори і приучити учня вживати її в мові.
Відмінною рисою метафори є її постійна участь у розвитку мови, мовлення і культури вцілому. Це пов'язано з формуванням метафори під упливом сучасних джерел знань та інформації, використанням метафори у визначенні об'єктів технічних досягнень людства.
Аналіз досліджень
Проблема метафори не є новою. Вивченням поняття метафори займалися вітчизняні й іноземні незалежні лінгвісти: Арутюнова Н.Д., Бессорабова Н.Д., Єфімов А.І., Чудінов А.П., Харченко В.К та інші. Але до нашого часу в лінгвістичному розумінні метафори між ученими існують розбіжності. Зусиллями сучасних лінгвістів, зокрема Черкасової Є.Т., Серебренніковим Б.А., Кубряковим Є.С., було визначено лінгвістичні поняття і процеси, що обумовлюють виникнення і функціонування метафори у мові. До них належать: основне значення слова, загальний семантичний елемент, що є наслідком семантичної дворівненності метафоричного значення; лексико-семантичний зв'язок слів, який логічно відповідає реальним зв'язкам предметів і явищ дійсності, певний семантичний тип слова тощо.
Постановка мети дослідження
У цій статті розглядаються такі невирішені частини загальної проблеми: 1) як навчити учнів вирокистовувати та вживати в своєму мовленні метафори та робити мову багатшою; 2) як не загубити набуту навичку під час поодиноких випадків користування іноземною мовою.
Наразі досягнуто чимало результатів під час навчання лексичного матеріалу на уроках іноземної мови в початковій школі. Але переклад та вживання метафор англійської мови під час роботи з лексикою, ще й досі становить неабияку складність для вчителя. Необхідно звернути увагу на труднощі, які постають перед учнями початкової школи, адже перекладаючи метафори з іноземної мови на рідну, можливо помітити, що вони мають подібне значення, але зовсім різну форму. Завдання цієї статті розкрити проблему вживання англійських метафор під час роботи з лексичним матеріалом та розробити алгоритм роботи з ними.
Виклад основного матеріалу
У лексико-семантичній системі мови одне із провідних місць належить метафорі. Дослідження цього феномена викликає інтерес у широкого кола спеціалістів різних сфер: філософії, естетики, літератури, психології, соціології, лінгвістики. Це пояснюється, з одного боку, величезною експресивною силою метафори, а з іншого – складністю її семантичної структури.
На уроці англійської мови під час роботи з лексичним матеріалом, учні також часто зустрічають метафоричні, образні вирази. Завдання вчителя – знайти адекватний переклад цих метафор українською мовою (для пояснення значення), адже метафори часто мають схоже значення, але різну форму, та навчити учнів правильно їх уживати.
Натепер не існує загальноприйнятої домовленості щодо трактування метафори, як ми її розуміємо, який зміст вона має [1].
Мета́фора (грец. metaphora – перенесення) – один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші, через схожість чи контрастність.
У лексикології метафора – це смисловий зв'язок між значеннями одного полісемантичного слова, заснованого на наявності, подібності (структурної, зовнішньої, функціональної) [7].
Варто зауважити, що метафора існує в мові як реальна семантико-синтаксична одиниця. Отже, тут ми можемо говорити про ознаки метафори:
- ознака семантичної двуплановості. Цю ознаку необхідно, перш за все, розглядати з точки зору тлумачення прямого і непрямого значення. Можна навести чимало тлумачень, де пряме і непряме значення розкриваються таким чином, що вимальовуються їхні загальні риси. Так, основне і додаткове значення слова «пульс» - об'єднане уявлення про темп, ритм; у слові «виворіт» - прихований, зворотній бік чогось;
- ознака абстрагованості. Значення слова стає узагальненим та менш визначеним;
- ознака експресивності. Ознакою метафори є її оцінювальна якість. Спираючись на ознаку основного і образного значення, порівнюючи їх, виявляється, що метафора загострює увагу на якійсь семантичній рисі, вираженій в основному значенні;
- синтаксична ознака. Ця ознака виражається в синтаксичних умовах метафоризації слова, яка тлумачиться словниками і довідниками;
- морфологічна ознака. Є числовою характеристикою метафор-іменників[4] .
Кожна метафора відіграє важливу функцію в мові. Виділяють дев’ять основних функцій:
1)Номінативна функція. Можливість розвитку непрямих значень слова створює потужну противагу утворенню чисельних неологізмів.
Унікальна роль метафори в системі назв пов'язана з тим, що завдяки метафорі відновлюється рівновага між незбагненним або майже незбагненним, простим найменуванням і найменуванням зрозумілим, прозорим, кришталевим;
2)Інформативна функція. Першою особливістю інформації, переданої у вигляді метафор, є цілісність, панорамність образу. Панорамність спирається на зорову природу образу, змушує по-новому подивитись на сутність конкретної лексики, конкретних слів, стаючи основою, сировиною, фундаментом будь-якої метафори;
3)Мнемонічна функція. Метафора сприяє кращому запам'ятовуванню інформації. Справді, варто лиш назвати гриби природними пилососами, і ми надовго запам'ятаємо,що саме гриби найкраще всмоктують токсини з ґрунту;
4)Текстоутворюючая функція. Текстоутворюючими властивостями метафори називається її здатність стати вмотивованою, розгорнутою, тобто поясненою і продовженою;
5)Жанроутворююча функція. Жанроутворюючими можна назвати властивості метафори, які беруть участь у створенні певного жанру;
6)Пояснювальна функція. У навчальній та науково-популярній літературі метафори грають цілком особливу роль, допомагаючи засвоювати складну наукову інформацію, термінологію;
7)Емоціонально-оцінна функція. Метафора є чудовим засобом дії на адресата промови. Нова метафора з тексту як така вже викликає емоціонально-оцінну реакцію адресата промови;
8)Ігрова функція. Метафору іноді використовують як форму мовної гри. Кожна людина в ігровій поведінці реалізує найбільш глибоку, можливо, безумовну свою потребу.
Як форма мовної гри метафора широко вживається у художніх творах;
9)Ритуальная функція. Метафору традиційно використовують у поздоровленнях, вітаннях, святкових тостах, і навіть при вираженні співчуття. Розвиток ритуальної функції метафор залежить від національних традицій [5].
Метафори можна класифікувати згідно зі ступенем їхньої несподіваності. Тому зовсім несподівані метафори називають істинними метафорами. А ті, що часто використовуються – метафорами-кліше. Істинні метафори належать до мовленнєвої діяльності; а метафори-кліше – до мови, як системи, вони властиві мові [7].
Одним із засобів розвитку і збагачення семантики та функцій слів, без утворення нових, є метафоризація мови, вживання слів у непрямому значенні, в ролі метафор. Процес метафоризації мови з поширенням семантики і стилістичної функції слів – це дуже давній, історичний процес. Внаслідок цього багато слів сучасної мови набули різноманітного значення.
Метафоризації присвячено чимало праць лінгвістів, літературознавців, філософів, психологів, та проблема метафоризації залишається надзвичайно складною, адже йдеться про процеси мислення, в яких породжується знання про світ. Метафоризація – це не лише вживання одного слова замість іншого, вона утворює новий зміст, який з'являється внаслідок дії складних когнітивних механізмів [8].
Асоціативні зв'язки, що виникають при метафоричному перенесенні, мають загальноприйнятий характер або спираються на суб'єктивно-авторську оцінку цих явищ. Існування в мові етнічно маркованих образів, що становлять основу фразеологічних сполучень, зумовлюють широке використання їх у художній літературі для кваліфікації персонажів [3].
А тепер розглянемо завдання вчителя, що постають перед ним під час вивчення метафор:
1) Навчити дітей знаходити метафори в тексті. Якщо учні вміють виявляти слова-метафори в рідній мові, то їм легше буде знаходити їх в іноземній мові;
2) Навчити правильно перекладати метафори, адже вони можуть мати схожий або однаковий зміст, але різну форму. Нарриклад, в українській мові ми кажемо «ніс корабля», де слово «ніс» - це слово вжито в переносному значенні, в той самий час, як в англійській мові «ніс корабля» буде перекладатися як «bow»;
3) Привчити учнів вживати метафори в мові, адже саме ці слова збагачують її.
Щоб привчити учнів вживати метафори в мові, потрібно знати алгоритм засвоєння лексичної одиниці, адже кожна метафора є лексичною одиницею.
У роботі з учнями над лексикою іноземної мови слід пам’ятати, що у дійсності засвоення лексики – процес довготривалий. Необхідно постійно мати на увазі, що ми навчаємо не слів, а слововживання.
Розпочинаючи роботу над певною порцією лексичного матеріалу, вчитель насамперед враховує його призначення – поповнення активного чи пасивного запасу, а також його категорію – повнозначні чи структурно-службові слова. Відповідно до цього визначається і послідовнісь його засвоєння.
Активний словниковий запас. Ми можемо рекомендувати таку послідовність цієї роботи:
- Хорове повторення за вчителем слів і словосполучень з метою створення їхнього слухового образу.
- Кількоразове прослуховування та повторення слів та словосполучень за вчителем з опорою на образне унаочнення.
- Відповіді на запитання.
- Повторне застосування зазначених вище форм роботи на наступному уроці.
- Запис слів і словосполучень у словнички та їх хорове проговорювання.
- Завдання додому – за допомогою словника визначити значення слів.
- Закріплення знань лексичного матеріалу в парах.
- Тренування у класі [2].
На нашу думку, проаналізувавши різні джерела, проблема вживання метафори під час вивчення лексичного матеріалу є досить поширенною проблемою серед учнів, яка потребує вирішення. Саме тому вчитель має знати алгоритм засвоення лексичної одиниці (метафори) та особливості її перекладу.
Висновок
Проаналізувавши чисельні наукові джерела з означеної проблеми, ми дійшли висновку, що вона є актуальною наразі. Так як засвоєння лексики процес довготривалий, то вчителю потрібно постійно працювати з учнями над новими лексичними одиницями та використовувати вже їм знайомі, добре вивчені.
Так як у повсякденному житті сучасних носіїв англійської мови, у їхній поведінці та світогляді відбулися суттєві зміни, які призвели до появи численних лексичних одиниць і фразеологічних інновацій, що зафіксували відповідні процеси і явища у мові, то мову учнів необхідно збагачувати словами-метафорами.
Список використаних джерел
- Аристотель. Поэтика. Аристотель и античная литература. – М., 1978
- О.І. Вишневський. Методика навчання іноземних мов. Навчальний посібник. – К., Знання, 2011
- Глазунова О.І., Логіка метафоричних перетворень, 2000
- Телия В.М.Вторична номінація і різноманітні види найменувань.// Пер. під ред. Б.А. Серебренникова. М., Наука, 1977
- Харченко В.К. Функції Метафори. – Воронеж, 1992
- http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B0
- http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/25393/1/Rudenko.pdf
- http://myrefs.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1558