Волинець Ю.О. Психологічні аспекти дослідницької діяльності майбутніх вихователів ДНЗ
Волинець Юлія Олександрівна , викладач кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м.Київ
УДК 377.8 + 378
У статті розкриваються психологічні аспекти дослідницької діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.
Ключові слова: дослідницька діяльність; дослідницька діяльність вихователів ДНЗ; дослідницькі здібності.
В статье раскрываются психологические аспекты исследовательской деятельности будущих воспитателей дошкольных учебных заведений.
Ключевые слова: исследовательская деятельность; исследовательская деятельность воспитателей ДУЗ; исследовательские способности.
The article reveals the psychological aspects research activities of future educators preschool educational institutions.
Key words: research activities; research activities preschool teachers, research ability.
Актуальність проблеми
Провідною ланкою системи дошкільної освіти та виховання є професійна підготовка майбутнього вихователя дошкільних навчальних закладів. Сучасні заклади дошкільної освіти ставлять підвищені вимоги до організації навчання і виховання підростаючого покоління, саме тому їм потрібні компетентні вихователі – дослідники, які мали б розвинені дослідницько-пошукові вміння. Можна з впевненістю стверджувати, що психологічні аспекти дослідницької діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у нинішніх умовах є актуальною проблемою, адже лише висококваліфіковані фахівці зумовлюють якість освіти.
Важливим завданням фахової підготовки майбутніх вихователів ДНЗ у вищих навчальних педагогічних закладах є формування у студентів дослідницьких умінь і навичок. Майбутня професійна діяльність має стимулювати прагнення особистості до формування професійно необхідних якостей. Таким чином, маємо забезпечити ґрунтовну професійну підготовку майбутніх вихователів ДНЗ до дослідницької діяльності, формування дослідницьких умінь.
Аналіз досліджень
Аналіз досліджень та публікацій засвідчив, що проблемами підготовки фахівців у вищих навчальних закладах займалися такі вчені, як: О. Абдулліна, А. Алексюк, Л. Артемова, Ю. Бабанський, В. Базелюк, В. Бондар, Н. Буринська, С. Гончаренко, Е. Карпова, В. Кремень, Н. Кудикіна, Н. Лисенко, С. Мартиненко, В. Огнев’юк, І. Підласий, С. Сисоєва, О. Сластьонін, І. Шапошнікова, М. Ярманченко та інші. Науковцями Г. Аксьоновим, Є. Бондаревською, С. Вершиловським, О. Кучерявим, І. Зязюном, Л. Лесохіною, О. Пєхотою, О. Савченко, В. Тарасовим, Л. Хоружою вивчено структуру професійної діяльності, окремі складові професійної компетентності майбутнього педагога. Важливі кроки на шляху створення моделі особистості педагога, його професіограми зроблені Н. Левітовим, Г. Прохоровим, С. Фрідман та іншими.
Теоретичне та практичне осмислення потенціалу науково-дослідної діяльності як способу організації дослідницької діяльності передбачає виділення її характерних ознак, що впливають на особистісний розвиток студента – майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу.
Мета статті
З огляду на зазначене, метою статті є розкриття психологічних аспектів дослідницької діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.
Виклад основного матеріалу
Актуальність зазначеної теми статті, що охоплює психологічні аспекти дослідницької діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, зумовлена реформуванням вищої освіти, потребами сучасності у високопрофесійних і компетентних фахівцях в галузі дошкільної освіти, педагогами нового покоління. У сучасних умовах важливо враховувати, що психологічні засади дослідницької діяльності є інтеграцію досвіду шляхом отримання нової інформації, нових ідей і рішень, розвиток практичних умінь. Зазначимо, що в методичній підготовці значну роль відіграє особистість – педагог, який формує у майбутнього студента – вихователя ДНЗ професійну спрямованість та риси фахівця – дослідника, творчої особистості.
Сутність дослідницької діяльності ґрунтується на загальнопсихологічному понятті про діяльність, розробленому Л. Виготським, В. Давидовим, О. Леонтьєвим, С. Рубінштейном та іншими вченими. За О. Леонтьєвим, діяльність – це процес, організований предметом і зовнішнім середовищем. Предметом зазвичай виступає той аспект, який може бути включений до структури діяльності на певному етапі розвитку [2, 308].
Особливості діяльності студента вищого педагогічного закладу зумовлюють психологічні чинники розвитку його особистості. На думку Н. Кузьміної і А. Реан, навчання у вищому навчальному закладі збігається з періодом зрілості та характеризується становленням особистісних рис. Помітно зміцнюються такі якості, як: цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, вміння володіти собою; підвищується інтерес до моральних проблем – способу і сенсу життя; посилюються соціально-моральні мотиви поведінки [1; 5]. Цей підхід є найбільш плідним для формування готовності майбутнього вихователя ДНЗ до дослідницької діяльності. Вміння здійснювати самоспостереження і самоаналіз, самостійно ставити мету, знаходити шляхи для самореалізації як складової дослідницької діяльності найбільш ефективно розвиваються у період професійного становлення особистості.
Ми погоджуємося з думкою С.М. Мартиненко, яка зазначає, що центральною, базовою основою професійної діяльності педагога, що зумовлює і процес, і результат діяльності, є система його дії (дії, спрямовані на створення оптимальних умов для розвитку особистості дитини, її творчу діяльність). Важливою умовою ефективної професійної діяльності педагога, вважає вчена, є "досконале володіння основами педагогічної майстерності" [3, с. 36].
На думку вчених, студентський вік є сприятливим для формування мотивів навчання, розвитку стійких пізнавальних потреб та інтересів, навичок самоконтролю, самоорганізації та саморегуляції, продуктивних прийомів і навичок навчальної діяльності; розкриття індивідуальних особливостей і здібностей.
З огляду на зазначене попередньо, в процесі дослідницької діяльності у студентів розвиваються:
- пізнавальні здібності (планування дослідницької діяльності, пошук шляхів вирішення проблеми, вибір оптимальних способів і засобів діяльності, аналіз і синтез інформації);
- креативне мислення (на всіх стадіях роботи над дослідницькою діяльністю);
- дивергентне мислення (студент має представити якнайбільше ідей щодо вирішення проблеми в межах дослідницької діяльності);
- активність і самостійність (опис індивідуальної частини дослідницької діяльності, планування, дослідження, оцінювання, самостійний вибір форми представлення результату діяльності);
- просторова уява (планування часу роботи над дослідницькою діяльністю, передбачення необхідних ресурсів, уміння оцінити та відібрати найбільш слушні ідеї);
- критичне мислення (на всіх етапах дослідницької діяльності);
- сенсомоторні навички (на етапі виготовлення освітнього продукту).
Крім того у студентів формуються:
- навички вербальної та невербальної комунікації (в умовах ситуативно-ділового спілкування);
- навички та прийоми роботи в колективі (виконання різних ролей у груповій роботі, взаємодопомога та взаємопідтримка учасників дослідницької діяльності);
- навички емоційно-вольової сфери (на всіх етапах роботи над дослідницькою діяльністю);
- навички спілкування в соціумі (на етапі збору необхідної інформації, під час презентації результату діяльності);
- вміння враховувати потреби оточуючих (при плануванні та виготовленні продукту, що має соціально ціннісне або прикладне значення);
- вміння приймати оцінку інших (здійснення само- та взаємооцінювання дослідницької діяльності за визначеними критеріями).
Процес опанування студентами основ дослідницької діяльності складний і динамічний, оскільки залежить від їхнього інтелектуального розвитку. Він має психологічний аспект, який передбачає природну потребу студента в поповненні власного досвіду знаннями про новий вид діяльності; виявлення інтересу (цікавості) до дослідницької діяльності; формування мотивів до такої діяльності; врахування емоційного стану студента як учасника означеної діяльності.
Висновки
Таким чином, на основі проведеного аналізу ми розкрили психологічні аспекти дослідницької діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Педагогічні вищі навчальні заклади освіти мають у цьому зв'язку особливе завдання – підготувати педагога – дослідника, здатного організувати дослідницьку діяльність і сформувати необхідні дослідницькі навики у майбутніх вихованців.
Використана література
- Кузьмина Н. В. Профессионализм педагогической деятельности: метод. пособ. / Н. В. Кузьмина, А. А. Реан. – СПб.; Рыбинск, 1993. – 54 с.
- Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – 2–е изд. – М.: Педагогика, 1980. – 308 с.
- Мартиненко С.М. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: [монографія] / С.М. Мартиненко. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2008. – 434 с.
{{#if: Збірник наук. праць. - Випуск 7 | |
}}
{{#switch: left | bottom= | def= | #default=}}
- Наукові праці
- Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць
- Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка
- Наукові праці фахівців кафедри дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка
- Наукові праці Волинець Ю.О.
- Статті з педагогіки
- Для аспірантів
- Для магістрантів
- Для науковців
- Для студентів
- Збірник наук. праць. - Випуск 7
