Рой Т.М. Формування комунікативної компетенції на уроках іноземної мови засобами тренінгів креативності

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 18:26, 16 травня 2012

Рой Тетяна Миколаївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

Розглянено умови формування комунікативної компетенції на уроках іноземної мови засобами тренінгів креативності. Охарактеризовано поняття креативності та засоби її розвитку в учнів початкової школи на уроках іноземної мови. Наведено приклади тренінгів креативності на уроках іноземної мови.

Ключові слова: креативність, тренінг, навчання іноземної мови, комунікативна компетенція, інтерактивні форми навчання.

Рассмотрены условия формирования коммуникативной компетенции на уроках иностранного языка с помощью тренингов креативности. Охарактеризованы понятие креативности и способы е развития в учеников младшей школы на уроках иностранного языка. Приведены примеры тренингов креативности на уроках иностранного языка.

Ключевые слова: креативсноть, тренинг, обучение английскому языку, коммуникативная компетенция, интерактивные формы обучения.

The main conditions of forming of communicative competence on the lessons of foreign language using the trainings of creativity are looked through. The creativity and the tools of its development on the lessons of foreign language are characterized. The examples of trainings of creativity on the lessons of foreign language are given.

Key words: creativity, training, studying of foreign language, communicative competence, interactive forms of studying.

Актуальність теми

В умовах становлення державності України, розвиток та оновлення системи освіти України вимагає перегляду змісту освіти та форм навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів. Вихідним моментом і необхідною умовою цілісності освітньої системи є спрямованість діяльності всіх її суб’єктів на становлення освіти нового типу, що відповідає потребам розвитку та самореалізації людини в новій соціокультурній ситуації.

Разом з тим, основною метою навчання іноземних мов в середній школі є розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Ця мета передбачає взаємопов’язаний комунікативний і соціокультурний розвиток учнів засобами іноземної мови для підготовки їх до між культурного спілкування в різноманітних сферах життєдіяльності.

Потреба виховувати культурну і творчу особистість, здатну висловлювати свої думки оригінально, нетрадиційно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами, відсутність наукових і методичних розробок щодо педагогічного впливу на формування комунікативної компетенції засобами креативних тренінгових технологій зумовили вибір теми дослідження.

Аналіз досліджень

Зазначимо, що проблема креативності і творчості у широкому значення не є новими. Означена проблема багатоаспектна і досліджується суміжними науками. У психології – це обґрунтування понять креативність, творчість, творча діяльність, творча активність, творчий потенціал (Д. Богоявленська, Л. Бурлачук, Л. Виготський, І. Волков, В. Козленко, О. Леонтьєв. І. Лернер, В. Моляко, Я. Пономарьов, С. Рубін штейн та ін.); видів творчості і її структури (П. Енгельмеєр, Г. Сельє, Г. Уоллес та ін.); критеріїв креативності (К. Бейттел, Дж. Гілфорд, В. Зінченко, О. Тихомиров). Філософські витоки кретивності досліджували такі вчені як М. Бердяєв, Г. Гегель, І. Кант, Ф. Шеллінг.

Постановка мети дослідження

Сучасні дослідження, шкільна практика засвідчили, що безпосередньо формуванню комунікативної компетенції на уроках іноземної мови засобами креативних тренінгових технологій приділяється недостатньо уваги.

Для визначення ефективних форм та методів застосування тренінгових систем навчання іноземної мови у контексті розвитку креативності молодших школярів перед нами постають такі завдання: розглянути теоретичну базу з питань форм та методів формування комунікативної компетенції та креативний аспект роботи зокрема, охарактеризувати поняття креативності та визначити його місце у системі психолого-педагогічних наук.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні про творчість говорять не як про вид, а як про стиль діяльності, потрібний у будь-якій галузі суспільної практики людини. Але розвиток творчого мислення особистості розвивається не стихійно, а лише при певній організації навчально-виховного процесу. Такий спосіб організації навчальної діяльності спонукає вихованців до розвитку їхньої креативності.

Термін «креативність» у педагогіці та психології набув поширення у 60-ті роки XX століття. За сучасних умов він активно використовується в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних авторів (В. Дружинін, Л. Єрмолаєва-Томіна, М. Козленко, О. Лук, А. Маслоу, О. Матюшкін, В. Пєтухов, Е. Торренс, К. Толшина, М. Лещенко, В. Франкл, Е. Фром та ін.).

Проте згадане поняття не можна схарактеризувати чітко та однозначно визначеним, не запропоновано єдиного підходу або концепції креативності. Тільки в зарубіжній психології існує близько сотні визначень означеного поняття, що відбивають уявлення дослідників, представлених у межах численних концепцій креативності.

З огляду на вищевикладене, наше завдання полягає у виробленні якомога адекватної технології формування креативної компетенції учнів та активізацію їхнього творчого потенціалу у процесі навчально-виховного процесу відповідно до вимог сучасного соціуму, тобто формуванню гармонійно розвиненої особистості.

Креативність (від лат. creatio - створення) – творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і, що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактору. На думку американського психолога П. Торренса, креативність включає в себе підвищену чутливість до визначення цих проблем, до дефіциту або протиріч знань, дій з визначення цих проблем, до пошуку їх рішень на основі висунення гіпотез, до перевірки і зміни гіпотез, до формулювання результату вирішення.

Для визначення креативності використовуються різноманітні тести дивергентного мислення, особистісні опитувальники, аналіз результативності діяльності. З метою поліпшення розвитку творчого мислення можуть використовуватись навчальні ситуації, котрі характеризуються незавершеністю або відкритістю для інтеграції нових елементів, при цьому учнів заохочують до формулювання великої кількості питань. Отже, креативність можна схарактеризувати як творчі здібності індивіда, здатність породжувати незвичні ідеї, відхилятись від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації.

У свою чергу принцип креативності у навчально-виховному процесі полягає у максимальній орієнтації на творче начало, засвоєнні власного досвіду творчої діяльності. Тут мова йде не просто про просте «видумування» завдань по аналогії, а передусім мається на увазі формування в учнів здатності самостійно знаходити рішення завдань, які не зустрічались раніше, самостійне «відкриття» ними нових способів дій.

Відтак, завданням педагога у контексті даного твердження є розширення креативних здібностей особистості, що розвивається, створення сприятливого мікроклімату та стимулювання до подальшої творчої діяльності.

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості, індивідуально-диференційований і особистісно орієнтований підходи до навчання. У цьому процесі найважливіше місце належить уроку – основній формі навчання, а також його різновиду – нестандартному уроку. Удосконалення методики проведення нестандартного уроку розглядається нами як один із найважливіших напрямків підвищення пізнавального інтересу до вивчення іноземної мови, якості знань учнів. У свою чергу вдосконалення методики проведення нестандартного уроку передбачає знання вчителем педагогічної науки і його спроможність оцінювати свою роботу. Зміни в навчальному процесі ставлять нові вимоги до діяльності вчителя, яка орієнтована на учня, і це викликає необхідність по-новому підійти до проблеми нестандартного уроку .

Поширеними методиками, методами і прийомами на нестандартних уроках є ділові, рольові ігри, моделювання, імітація, імпровізація, де саме середовище впливає на учня і перебудовує навчально-виховний процес. Нестандартні уроки пов’язані з груповими формами роботи. КВК – групи і капітан, громадський огляд знань, комісії, подорожі-екскурсії. При розкритті функціональних обов’язків у групі кожен учень сам шукає своє місце за здібностями. Якщо робота проводиться не регулярно, то учні можуть бути пасивними на рівні присутності, якщо – в системі, то, як правило, пасивних не буває. А. Бородай зазначає, що неждане, непередбачене загострює увагу учня і викликає інтерес. Не зміст відіграє важливу роль, а невідомість. Вагомим психологічним стимулом є свобода вибору свого статусу, своєї позиції, перевірка власних поглядів, утвердження в колі однолітків і в почуттях учителя. Спочатку окремі учні слабо включаються в нові підходи до навчання. Поступово вони починають діяти, приділяють велику увагу формі взаємовідносин, спілкування і тільки з часом цікавляться змістом. Це суперечить системі навчання базисних знань, де головну увагу приділяють логіці навчання, змісту .

Фрагмент конспектів тренінгових занять з учнями початкової загальноосвітньої школи. Вправа «Неймовірна ситуація»

Опис вправи.

Учасникам пропонується подумати над якою-небудь уявною ситуацією, настання якої неймовірне або вкрай малоймовірне. Їх завдання - уявити, що така ситуація все-таки відбулася, і запропонувати якомога більше наслідків для людства, до яких вона може привести. При цьому озвучування як ситуації, так і наслідків відбувається іноземною мовою. Вправа виконується в підгрупах по 3-5 чоловік, час роботи дається з розрахунку 5-6 хв. на одну ситуацію. Ось декілька прикладів неймовірних ситуацій для цієї вправи.

• Всі об'ємні геометричні фігури перетворяться на плоскі.
• У всіх людей раптово виростуть хвости.
• Зникнуть закінчення у всіх словах англійської мови.
• З хмар почнуть звисати троси до самої Землі.
• З життя людей відразу і повністю зникне спорт.
• Всі метали перетворяться на золото.
• Люди навчаться точно читати всі думки один одного.

• All of by volume geometrical figures will transform in flat.
• For all of people tails will grow suddenly.
• Completion in all of words of English will disappear.
• From clouds ropes will begin to hang down to Earth.
• Sport will disappear from life of people at once and fully.
• Аll of metals will turn into gold.
• People will learn exactly to read all each other’s thoughts.

Можливі різні варіанти проведення цієї вправи. Наприклад, декільком підгрупам може бути запропонована для обговорення одна і та ж ситуація. Тоді представлення результатів організовується таким чином: кожна з підгруп по черзі отримує слово для того, щоб озвучити одну ідею іноземною мовою; повторюватися не можна. Якщо оригінальні ідеї у підгрупи вичерпалися, вона вибуває з гри; перемагає та команда, яка пробуде у грі якнайдовше. Якщо ж підгрупам запропоновані для обговорення різні ситуації, то таке змагання не проводиться, замість цього представники кожної з підгруп озвучують по 3-5 ідей, які здалися найбільш оригінальними.

Психологічний сенс вправи

Тренування уміння генерувати незвичайні ідеї застосовується у тому числі і до таких ситуацій, які виходять за рамки звичайних уявлень.

Обговорення

Процес обговорення відбувається повністю іноземною мовою, при цьому увага акцентується на наступних. Які із запропонованих ідей найяскравіше запам'яталися, виявилися найбільш творчими? Чим саме цікаві ці ідеї? Що сприяло виконанню цієї вправи, а що заважало? У яких реальних життєвих ситуаціях стане в нагоді навичка комунікації про «неймовірні ситуації»? Чи можете ви навести приклади зі свого життєвого досвіду, коли, на перший погляд неймовірна ситуація, стає реальною?

Вправа «Іноземець»

Опис вправи

Уявіть себе в ролі іноземця, який не дуже добре знає українську мову і тому не в змозі зрозуміти сенс фразеологічних висловів. Всі слова він розуміє буквально: наприклад, почувши "Не вішай носа", уявляє собі повішену за ніс людину і думає, що це середньовічний спосіб страти. Запропонуйте якомога більше варіантів і озвучте іноземною мовою, що він може подумати, почувши такі фрази: собі на думці; комар носа не підточить; сам біс не брат; пройшов вогонь, воду і мідні труби; не підмажеш – не поїдеш; у семи няньок дитя без ока; яйця курку не вчать; зимою снігу не випросиш; будинок – повна чаша; на злодієві і шапка горить; метати бісер перед свинями.

Вправа виконується в підгрупах по 3-4 людини. Кожна підгрупа обирає собі по три фрази і придумує як можна більше можливих варіантів їх буквального трактування, озвучуючи іноземною.

Психологічний сенс вправи

Вправа учить розглядати в нових, незвичайних ракурсах те, що здається зрозумілим, звичним і банальним, займаючи позицію «наївного слухача», що не має сформованого уявлення про те, що він сприймає.

Обговорення.

«Ось бачите, як своєрідно можна сприйняти зрозумілі і звичні фрази, всього лише в думках вставши на позицію людини, що не знає заздалегідь їх сенсу! Поділіться, будь ласка, прикладами ситуацій з вашого життя, коли відмова від "заздалегідь відомого" зрозуміння якої-небудь ситуації допомогла побачити її в новому ракурсі, вирішити пов'язані з нею проблеми».

Висновок

Отже, у контексті дослідження комунікативної компетенції як кінцевої мети навчання іноземної мови, можна констатувати, що серед широкого спектру розглянутих технологій, форм та методів роботи учителя іноземної мови основний акцент треба робити саме на креативному.

Комунікативні уміння як феномен особистості відносяться до продувної діяльності, формуються і розвиваються в ній. Досягнення комунікативної компетенції неможливе без оволодіння певним обсягом культурної інформації, без ознайомлення студентів з культурою народу, мову якого вивчають. У зв'язку з цим компонентом змісту навчання поряд з комунікативною компетенцією виступає також і соціокультурна, що складається з країнознавчої та лінгвокраїнознавчої. А робота з учнями по засвоєнню ними цієї сфери знань найкраще поєднувати із креативним тренінговими технологіями, використанні яких несе, насамперед, самостійне осмислення отриманої інформації, формування зацікавленості та вмотивованості. Що в подальшому породжує в учня стимул до самоосвіти в даній галузі знань.

Список використаних джерел

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [наук. ред. укр. вид. : д-р пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва]. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.
2. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи / Світлана Литвиненко // [зб. наук. пр.] : Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – Випуск 3 (50). – Полтава, 2006. – С. 215 – 219.
3. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підруч. / [під ред. С. Ю.Ніколаєвої]. – К.: Ленвіт, 2002. – 328с.
4. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти. – Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. – К.: „К.І.С”, 2003. – С. 57 – 81.