Підгорець А.В. Культура мовлення та молодіжний сленг (на матеріалі англійської мови) як засіб відображення світогляду особистості

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 17:22, 17 липня 2013

Підгорець Аліна Вікторівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

Стаття присвячується проблемі розпізнавання та розуміння культури мовлення та молодіжного сленгу в англійській мові, як засобу відображення світогляду особистості. Автор визначає поняття культури мовлення та молодіжного сленгу, пояснює його появу в англійській мові, досліджує його класифікацію, а також наводить сленгові вирази молодіжного сленгу.

Ключові слова: культура мовлення, сленг, етимологія сленгу, сленгові вирази, класифікація сленгу, функції сленгу, конверсії.

Статья посвящается проблеме распознавания и понимания культуры речи и молодежного сленга в английском языке, как средства отображения мировоззрения личности. Автор определяет понятие культуры речи и молодежного сленга, объясняет его появление в английском языке, исследует его классификацию, а также приводит сленговые выражения молодежного сленга.

Ключевые слова: культура речи, сленг, этимология сленга, сленговые выражения, классификация сленга, функции сленга, конверсии.

The article is dedicated to the problem of recognition and understanding of culture and youth slang in the English language, as a means of displaying the worldview of the person. The author defines the notion of culture and youth slang, explains its emergence in the English language, examines its classification, and also leads slang expression youth slang.

Key words: culture of speech, slang, the etymology of slang, slang expression, the classification of slang, the function slang, conversion.

Постановка проблеми

Грамотне, багате мовлення – не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.

Говорячи про особливості англійського сленгу, зазначимо, що він багатофункціональний. Перш за все, він дає мові іронічний ефект. Складаючи майже третину всіх слів англійської мови, він має таку ж містичну ауру, як незнайомі слова. Надзвичайно важливим у наші дні є вивчення такого типу слів. Без їхнього розуміння в сучасного покоління не буде розуміння самої мови, що несе за собою проблеми і в спілкуванні, і в розумінні моральних принципів народу-носія мови. Як і всі соціальні діалекти, молодіжний сленг представляє собою лише лексикон, який живиться соками загальнонародної мови, живе на її фонетичному та граматичному підґрунті. Молодь уживає сленг у своїй мові тому, що бажає бути сучасною, стильною. Адже сленг має в собі відтінок відвертості, неформальності, виражає товариськість і легкість спілкування.

Сленг молоді найбільш жваво реагує на події життя, підхоплює і відображає нові явища і змінюється в процесі їхніх перетворень. Проте на цьому етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження.

Аналіз досліджень

Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Різні аспекти сленгу вивчалися такими вітчизняними та зарубіжними дослідниками та вченими як: І. В. Арнольд, А. Баррере, В. Дж. Бурк (Burke), І. Р. Гальпєрін, Дж. Гріног, Т.Є. Захарченко, Г. Кіттрідж, Ч. Леланд, Г. Менкен, Е. Партрідж, Т. А. Соловьйова, С. Б. Флекснер, В. Фріман, В.А. Хомяков, А. Швейцер та багато інших. Кожен із них досліджував термін «сленг» як такий і певні його особливості. Соціолінгвістичні параметри сленгу досліджувалися у працях І. Гонти, Ю. Зацного, К. Ібле, О. Клименко, В. Лабова, Дж. Лайтера, М. Маковського. В. Балабін вивчає сленг в американському дискурсі.

У словниках Бауманна, Хоттена, в статтях вітчизняних дослідників сленгу дається довгий список бібліографії; існує чудова праця-довідник Берка, з котрої можна взяти ряд висловлень про сленг письменників та літераторів тощо. Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Ми можемо зазначити наукові праці І.Бик, О. Лапової, Т.Холстиної та інших. [6, c.77].

Однак сленг розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першої половини XX ст. Окремі дослідники ще з кінця XVIII ст. звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу (наприклад, функціонування в обмежених соціоконтекстах), саме в XX ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний.

Постановка мети дослідження

Метою дослідження являється розглянути та дослідити особливості молодіжного студентського сленгу в сучасній англійській мові, як відображення світогляду особистості, та визначити особливості перекладу сленгу з української мови на англійську та навпаки.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

• теоретично дослідити поняття сленг і проблеми його класифікації;
• опираючись на матеріали, дослідити особливості студентського англійського сленгу;
• розглянути особливості перекладу англійських сленгів та їхні українські еквіваленти.

Виклад основного матеріалу

Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства. [8, с.129].

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання. [5, с.138].

Етимологія терміну сленг – одне з самих суперечливих і заплутаних питань в англійській лексикографії. Важкість розкриття походження терміну поглиблюється його багатозначністю та різноманітною трактовкою сленга авторами словників та спеціальних досліджень. [10, с.28].

Вперше термін сленг зі значенням language of a low or vulgar type – мова низького або вульгарного типу зафіксовано в 1756 році; з 1802 року під цей термін підводять The cant or jargon of a certain class or period - нахилу чи жаргону певного класу або періоду, а з 1818 року під сленгом почали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sens - мова дуже розмовного типу, яка вважається нижче рівня стандарту утвореного слова, і, що складається як з нових слів або поточного слова, зайнятих у деяких особливих почуттів. [10, с.29].

Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е. Патріджа, який одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгу на північноамериканському континенті, а також вказав на те, що слово «slang» скоріш за все співвідноситься з дієсловом «to sling» – вимовляти, що підтверджує існування такого поєднання як sling words, яке функціонувало ще в епоху Дж. Чосера [9, с.14].

На думку С.Б. Флекснер, молодь є найактивнішим елементом, який створює сленг. Відмінність молодіжного сленгу від інших типів сленгу полягає в тому, що, по-перше, сленгові слова служать для спілкування людей однієї вікової категорії. По-друге, молодіжний сленг відрізняється “зацикленням” на реаліях світу молоді. Розглянуті сленгізми відносяться тільки до цього світу, у такий спосіб відокремлюючи його від усього іншого, і найчастіше незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти[2, с.32].

У сучасному тлумачному словнику української мови подається визначення терміну «сленг» як – жаргонні слова або вирази; розмовний варіант тієї чи іншої соціальної або професійної групи. Слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять у повсякденному житті. [8, с.810].

Сам термін сленг в перекладі з англійської мови означає:

• мова соціально чи професійно відособленої групи в протилежність літературній мові;
• варіант розмовної мови (в тому числі експресивно забарвлені елементи мови), що не співпадають з нормою літературної мови [2, с.35].

В. Г. Вілюман займався проблемою сленгу, сформулював деякі його важливі особливості. Автор запропонував розрізняти:

• загальний сленг, тобто, той, що знаходиться за межами літературної мови, загальнозрозумілі та широкоросповсюджені у розмовній мові образні слова та словосполучення емоційно-оцінкового відтінку. Ці слова претендують на новизну та оригінальність в якостях, які виступають синонімами слів та словосполучень літературної мови; [8, c.47].
• спеціальний сленг, тобто слова та словосполучення того чи іншого професійного, чи-то класового жаргону [8, c.47].

Отже, для даного дослідження вважається за необхідне розглянути припущення І.Р. Гінзбурга про те, які одиниці можуть належати до поняття сленг. [9, c.34]. Проаналізувавши дані окремих авторів, І.Р. Гінзбург приходить до наступного висновку, що позначкою "сленг" у словниках можуть бути відзначені такі розряди слів і словосполучень:

• слова, пов'язані зі злодійським жаргоном, наприклад, cheese-хороша річ, backjump - тюремне вікно, to fig - швидко наносити удари, to hog - присвоювати чуже добро з жадібністю [1, с.49];
• різноманітні професіоналізми, наприклад, plunger - кавалерист, a noser - удар по носі, length - сорок два рядки з драми. У результаті включення окремими авторами різних професіоналізмів до сленгу, він починає диференціюватися і, таким чином, з'являються такі різновиди сленгу в англійській мові як військовий сленг, спортивний сленг, театральний сленг. [1, с.54].
• різноманітні розмовні слова (коллоквіалізми) - слова і вирази, властиві лише живому спілкуванні. Вони характеризуються рухливістю своїх семантичних меж, своєю багатозначністю. Наприклад, chink - Іменник ономатопеістичного походження зі значенням "готівку", to soapbox - мітингувати, a jolly - приємне проведення часу, to learn the ropes – дізнатися всі входи і виходи [6, с.39].
• до сленгу іноді також відводять випадкові в освіті, які виникли в результаті літературних асоціацій і значення яких обумовлено їх смисловими зв'язками з вихідним поняттям. Наприклад, Cyrano у значенні "довгий ніс".[7, с.110].
• образні слова і вирази, слід розрізняти, з одного боку, образні професіоналізми land - shark - юрист, gospel - grinder - пастор, а з іншого боку, загальновживані образні слова: yes - man - улесник, rubber - neck - роззява [8, с.23].
• сленгом нерідко вважають і контекстуальні значення слів, що виникають у результаті застосування окремих стилістичних прийомів. Варто відзначити використання окремих слів у евфемістичній функції, наприклад, під social evil автор має на увазі проституцію, а поєднання nice fellow і beauty, використані в контексті в значеннях, зворотних їх предметно-логічним значенням, також розглядають як сленг. [4, с.118].
• слова, утворені в результаті одного з найбільш продуктивних способів словотворення - конверсії. Наприклад, sneak - людина, доносить на іншого, to jolly - веселити. [2, с.36].
• іноді абревіатури розглядаються як сленг: pro - professional, props - properties, biz - business, pub - public house [3, с.110-112].

Оскільки темою нашого дослідження є молодіжний сленг, котрий вирізняється жвавістю, гнучкістю й несподіваною дотепністю. Наведемо деякі приклади сленгових виразів. [2, с.39]. Дуже цікаво звучать , наприклад, такі слова : It’s cool! – Класно ! What’s up ? – Що трапилось ? It’s sweet! – Це добре ! Peace out ! – До побачення ! I am out! – До побачення ! Сheck ya later! – До побачення !

Багато слів , за допомогою яких спілкування відбувається невимушено – це сленг університетів: Сut – припинити знайомство Skull – викладач в університеті. Ex – екзамен.

Серед молоді популярністю користується вживання власних назв як сленгу: Mr Black – ніч, нічний час. Peter Jay – поліцейський. Elvis – чоловіча зачіска під Елвіса Преслі. George Eddy – клієнт, який не дає чайових. Charley – простак, лопух. Mister Charlie – біла людина.

Висновок

Культура мовлення та молодіжний сленг, як засіб відображення світогляду особистості посідають особливе місце в системі сучасної англійської мови. Аналізуючи використання сленгу в культурі мовлення особистості, ми можемо сказати, що він є досить важливим. Сленг є тим засобом, за допомогою якого мова постійно оновлюється, додає до себе нові аспекти старих понять, полегшує спілкування, а головне – удосконалює її, робить більш зрозумілою для інших народів.

Структура англійського сленгу постійно поповнюється новими видами, але й досі зберігає в собі історично-сформовані типи сленгу. Мабуть, ніхто й ніколи не зможе точно розповісти історію англійської мови. Більшість її слів колись все одно були сленгом, до них відносились із упередженням, але тепер вони є повноправною частиною класичної англійської мови.

Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні.

Планується більш детально вивчити статус сленгу в культурі мовлення англійської мови кожної особистості. А також розглянути практичне дослідження засобів перекладу молодіжного сленгу українською мовою на основі сучасних словників сленгу.

Список використаних джерел

1. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. / Балабін В.В. - К.: Логос, 2002. - 313 с.
2. Береговская Н.В. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. – М.: Наука, 1996. - №3. – C 32-41.
3. Бик І.С. Теорія і практика перекладу. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, – 2005. – 240 с.
4. Булыко А.Н. Большой словарь иностранных слов. 35 тысяч слов. Изд. 2-е, испр. / Булыко А.Н. - М.: Мартин, 2007. - 704 с.
5. Вилюман В.Г. Про способи утворення слів сленгу в сучасній англійській мові // Питання мовознавства, 1960, № 6, С. 137 - 140.
6. Захарченко Т.Є. Английский и американський сленг. – М.: АСТ, 2009. – 478 с.
7. Маковський М.М. мовна сутність сучасного англійського сленгу / / Іноземні мови в школі, 1962, № 4, С. 102 - 113.
8. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/За заг. ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубчинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.
9. Холстинина Т.В. Американский сленг в художественном тексте и проблема его передачи на русский язык. Автореферат диссертации – М., 2007. – 37 с.
10. Хомяков В. А. Введение в изучение основного компонента англ. просторечия. – Вологда, 1971, С. –104.