Рой Т.М. Система застосування тренінгів іншомовної комунікативності у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 17:23, 17 липня 2013

Рой Тетяна Миколаївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розглянуто особливості застосування тренінгів комунікативності у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів, який навчатиме іноземній мові. Охарактеризовано поняття “професійна підготовка майбутнього вчителя” та поняття “тренінг комунікативності”. Наведено приклади тренінгів комунікативності на заняттях іноземної мови для майбутніх учителів початкової школи.

Ключові слова: професійна іншомовна підготовка вчителя початкових класів, комунікативність, тренінг, навчання іноземної мови, комунікативна компетенція, інтерактивні форми навчання.

В статье рассмотрены особенности применения тренинга коммуникативности в профессиональной подготовке будущего учителя младших классов, который будет учить иностранному языку. Охарактеризованы понятия “профессиональная подготовка будущего учителя” и понятия “тренинг коммуникативности”. Приведены примеры тренинга коммуникативности на занятиях иностранного языка для будущих учителей начальной школы.

Ключевые слова: профессиональная иноязычная подготовка учителя младших классов, коммуникабельность, тренинг, обучение иностранному языку, коммуникативная компетенция, интерактивные формы обучения.

The article discusses the features of communicative training in the training of future primary school teacher, who will teach a foreign language. The characteristic of the concept of "professional preparation of future teachers" and the concept of "communicative training" are characterized. Examples of training of communication on foreign language classes for future primary school teachers are given.

Key words: professional foreign language training of teacher of primary school, communicativeness, training, foreign language learning, communicative competence, interactive learning.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку суспільства Україна прямує до оновлення системи освіти, що вимагає перегляду змісту освіти та форм навчально-виховного процесу як загальноосвітніх, так і вищих навчальних закладів. Особливе місце займає професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи, а саме як вчителя іноземної мови. Належна увага у професійній підготовці майбутнього вчителя має приділятися формуванню іншомовної комунікативної компетентності, яка дає можливість педагогу навчити своїх учнів вільно спілкуватися іноземною мовою. Потреба у підготовці освіченого, компетентного вчителя початкових класів, який навчатиме іноземній мові, відсутність наукових і методичних розробок щодо педагогічного впливу на формування комунікативної компетенції засобами тренінгових технологій зумовили вибір теми дослідження.

Аналіз досліджень

Зазначимо, що проблема застосування тренінгів комунікативності у професійній підготовці майбутнього вчителя у початкових класах є недостатньо розглянута. Переважно розглянуто питання професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови (досліджували Девіс А., Відовсон Г). Проблемами дослідження технології професійно-направленого навчання в підготовці вчителя іноземної мови в Росії займалися такі вчені як Кузовльов В., Москальова І., Байденко В., Безукладников К. Важливе місце серед сучасних технологій формування професійних якостей майбутнього вчителя займають ті, які навчають творчості роботи з дітьми. В Україні проблемами формування професійної компетентності майбутнього фахівця з іноземних мов займалися такі вчені як Ніколаєва С., Бігич О., Шерстюк О.Я., Кузнецова О.Ю, Петров О. та інші. Варто зазначити, що за останні десятиліття чимало педагогів присвятили свої дослідження розробці теорії та практиці організації та проведення тренінгів. Зокрема, проблеми розвитку комунікативних умінь майбутніх викладачів на основі тренінгів були у центрі уваги В.М. Федорчук. Розвиток комунікативних умінь засобами тренінгів досліджували В. Киричок, А.П. Панфілова. Однак, необхідно констатувати, що на сьогодні існує небагато досліджень, які б висвітлювали теоретичні та методичні аспекти застосування у практичній підготовці саме майбутніх учителів початкової школи з правом викладання іноземної мови тренінгових технологій.

Постановка мети дослідження

Сучасні дослідження, шкільна практика засвідчили, що безпосередньо формуванню комунікативної компетентності на уроках іноземної мови засобами комунікативних тренінгових технологій приділяється недостатньо уваги. Для визначення ефективних форм та методів застосування тренінгових систем навчання іноземної мови у контексті розвитку комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів, що будуть викладати іноземну мову перед нами постають такі завдання: розглянути теоретичну базу з питань форм та методів формування комунікативної компетентності та аспект застосування тренінгових технологій зокрема, охарактеризувати поняття “тренінг комунікативності” та визначити його місце у професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи, що викладатиме іноземну мову.

Виклад основного матеріалу

Нині у практиці підготовки вчителя початкової школи, що викладатиме іноземну мову спостерігаються суперечливі тенденції. Зокрема, загально педагогічна підготовка студентів факультетів іноземної філології класичних університетів зорієнтована на формування знань, умінь і навичок реалізації різноманітних функцій учителя у роботі з учнями середніх і старших класів. Проте до її змісту не включено такі дисципліни як психологія і педагогіка молодшого шкільного віку, методика виховної роботи в молодших класах, методика навчання іноземної мови у початковій школі, що утруднює професійне становлення майбутніх учителів. З іншого боку, студенти, які навчаються на факультетах початкового навчання, не приділяють належної уваги вивченню власне іноземної мови. А вчитель, який не досконало володіє іноземною мовою, не може сформувати достатню базу знань учнів.

Продуктивним підходом у цій ситуації може стати використання тренінгових технологій у процесі загальнопедагогічної підготовки вчителів початкових класів, які будуть викладати іноземну мову для формування їх особистісних рис та педагогічної культури у роботі з учнями молодшого шкільного віку. У змінних соціокультурних умовах використання тренінгових технологій допоможе майбутньому вчителю початкових класів, який навчатиме іноземної мови досконало і за короткий термін оволодіти іноземною мовою у тому обсязі, який потрібен для успішного навчання учнів у подальшому. Підвищення конкурентоспроможності випускників вищого навчального закладу залежить значною мірою від методологічної компетентності викладачів, які акумулюють у собі сплав знання дисциплін і психолого-педагогічну підготовку до їхнього викладання. Доцільність і перспективність тренінгових занять уже стає зрозумілою для все більшої кількості викладачів, що підтверджується досить поширеною практикою їхнього проведення.

Варто зауважити, що саме поняття «тренінги» трактується в літературі по-різному. Напевно, це залежить від сфери їхнього застосування. Навчальна спрямованість тренінгів як їх принципова характеристика виявляється насамперед у передачі та засвоєнні нових знань, умінь і навичок, джерелом яких є тренер, партнери зі спілкування і тренінгові ситуації. При цьому учасники не «отримують» готовим цей комплекс, а самі «приходять» до нього внаслідок своєї активності. Тренінг – це методична форма навчання, яка поєднує в собі ефективні методичні прийоми мотивації, подачі інформації та ігрового закріплення фахових навичок. Окрім того, вона є практичним засобом (прийомом) виявлення і розкриття потенціалу особистості й команди тих, хто навчається. У педагогічному словнику [6, с.520] наукова дефініція «тренінг» розглядається як форма інтерактивного навчання, метою якої є розвиток міжособистісної та професійної поведінки. Аналіз наукової літератури дає нам можливість стверджувати, що немає в науці єдиного підходу до визначення поняття «тренінг». І. Вачков [7, с.12] виділяє декілька парадигм тлумачення означеного поняття:

• тренінг як своєрідна форма дресури;
• тренінг як тренування, у результаті якого відбувається формування умінь і навичок ефективної поведінки;
• тренінг як форма активного навчання, метою якого є перш за все передача психологічних знань, а також розвиток деяких умінь і навичок;
• тренінг як метод створення умов для саморозкриття учасників і самостійного пошуку ними способів вирішення власних психологічних проблем.

У педагогіці зустрічаються поняття «навчальний тренінг», «педагогічний тренінг». М. Дзейтова визначає «педагогічний тренінг» як форму освітньої діяльності, спрямовану на засвоєння знань, розвиток умінь і навичок та формування установок з метою підвищення компетентності у визначеній сфері життєдіяльності учня. Навчальний тренінг як активна навчальна діяльність студентів, під час здійснення якої майбутні фахівці виконують тренінгові вправи адаптовані до майбутньої професійної діяльності під керівництвом викладача-тренера на основі спеціально підготовлених інструктивно-методичних матеріалів відповідних сучасним вимогам до професійної діяльності.

Навчальний тренінг за Г. Ковальчук розуміється як запланований процес модифікації знань, поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду, з тим, щоб досягти ефективного виконання в певному виді діяльності [9, с. 11].

Поділяючи точку зору В. Безпалька, навчальний тренінг ми розглядаємо як педагогічну технологію навчання, оскільки він має чіткий алгоритм використання та гарантує досягнення запланованого результату.[12, с.78].

У своїй статті ми будемо використовувати визначення, запропоноване С. Макшановим: «Тренінг – це багатофункціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноменів людини, групи або організації з метою гармонізації професійного та особистісного буття людини» [10 ,с.24].

Від інших форм і засобів навчання тренінги відрізняються:

• граничністю цілей – порівняно звуженими, але точно визначеними цілями, які ведуть до досягнення мети;
• поведінковою спрямованістю: служать не стільки розширенню знань, скільки відпрацьовуванню конкретних зразків або моделей поведінки;
• прикладним характером – більше, ніж інші методики навчання, підпорядковані безпосередньому вирішенню практичних завдань

Характерними рисами тренінгів є:

• чітко визначена група учасників (зазвичай 10–15 осіб);
• єдність часу, місця та дії: все відбувається й обговорюється тут і тепер, на особистому досвіді учасників і тренера, без домашніх завдань або попередньої підготовки;
• активність учасників групи та їхній особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера;
• спрямованість не лише на формування знань, а й на розширення практичного досвіду учасників та групи в цілому.

Якщо основна мета тренінгу – навчити конкретних навичок і вмінь, він стає частиною процесу навчання або професійної адаптації. Тренінг з іноземної мови дає учасникам змогу не лише почути думку викладача чи подивитися на таблиці та схеми, а й практично застосувати отримані знання, перетворивши їх на вміння. Тому, тренінгові форми роботи з іноземної мови все ширше застосовуються в сучасних системах навчання.

Тренінгові форми навчання мають такі переваги:

• активність групи;
• поєднання інформації та емоційного ставлення до неї; *підвищення рівня мотивації;
• здатність групи до колективного мислення та прийняття рішень;
• практична перевірка та закріплення отриманих знань.

Встановлено, що педагогічні тренінги з іноземної мови, які спрямовані на розвиток іншомовних комунікативних умінь суттєво сприяють підвищенню іншомовної комунікативної компетентності та дозволяють «програвати» процес взаємодії співбесідників при пошуку і впровадженні практичних рішень. Як зазначає А.П. Панфілова, «активізуючий ефект тренінгу обумовлений створенням особливої навчально-експериментальної ситуації, яка забезпечує розуміння учасниками тренінгової групи того, які індивідуальні та групові психологічні події розгортаються у процесі міжособистісного спілкування, створенням інтенсивного зворотного зв’язку і формуванні практичних умінь, які необхідні в повсякденній роботі»[11,с.186].

Тренінги комунікативності у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів, що викладатимуть іноземну мову мають займати належне місце. На нашу думку, тренінги комунікативності з іноземної мови доцільно проводити хоча б один раз на місяць. Завдання для таких тренінгів необхідно вибирати з урахуванням віку групи, із застосуванням знайомого всім учасникам лексичного матеріалу, зважати на те, вперше чи ні проводиться тренінг. Вважаємо за доцільне показати фрагмент конспекту тренінгових занять з майбутніми вчителями початкових класів, що викладатимуть іноземну мову.

Вправа «Знайомство» Опис вправи: Учасникам тренінгу дається завдання сісти в коло. Потім кожен із них по-черзі каже своє ім’я, одну рису, яка найбільш повно характеризує його та своє хобі. За вибором заняття можна спростити, і учасники будуть називати лише ім’я та рису. My name is Olja, I am kind, I like to dance. Потім, кожен наступний учасник називає інформацію про себе та те, що сказав його попередник. Наступний називає інформацію свою, свого сусіда та сусіда його сусіда. Таким чином останній учасник декламує інформацію всіх, хто брав участь у тренінгу. Психологічний сенс вправи: Учасники групи мають змогу ближче познайомитись один із одним, дізнатися про певні риси характеру один одного, удосконалити уміння та навички з іноземної мови.

Вправа «Знайди пару» Опис вправи: Кожному учаснику за допомогою шпильки прикріплюють на спину папір, на якому написано ім’я літературного героя або казкового персонажа, які мають свою пару. Наприклад, “Крокодил Гена” і “Чебурашка”, “Білосніжка і Cемеро гномів” та ін. Кожен учасник має відшукати свою «другу половинку» шляхом опитування цілої групи.

Психологічний сенс вправи: Вправа дає змогу формувати у кожного із членів настанову на взаєморозуміння за допомогою іноземної мови.

Вправа «Квітка подяки» Опис вправи: Кожному учаснику тренінгу дається ромашка, яку він має покласти в кошик і сказати, що йому сподобалось і що не сподобалось в проведенні тренінгу і що він бажає побачити на наступному тренінгу.

Психологічний сенс вправи: Дає можливість тренеру побачити прогалини у підготовці тренінгу, звернути увагу на вправи, які найбільше сподобались учасникам. Для учасників це можливість висловити власну думку, розвиваючи іншомовну комунікативну компетентність і розвіюючи страхи говоріння іноземною мовою перед аудиторією.

Висновок

Отже, у контексті дослідження іншомовної комунікативної компетентності як кінцевої мети навчання майбутнього вчителя початкових класів, що викладатиме іноземну мову, можна констатувати, що використання тренінгів іншомовної комунікативності має важливе значення для особистісного і професійного зростання майбутнього педагога. Важливою умовою є забезпечення навчальним закладом включення тренінгів комунікативності як особливого компоненту процесу навчання іноземної мови та запровадити обов’язковість їх відвідування.

Список використаних джерел

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник для студ. вузів. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.
2. Лазарєв М.І. Система навчальної діяльності студентів в інтенсивних технологіях навчання //Теорія і практика управління соціальними системами. – 2003. – №1 – 135c.
3. Яковенко М.Л. Розвиток інноваційної активності студентства в умовахоновлення вищої школи України: Автореф. дис. … канд.. соціол. наук:22.00.04 / Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразына. – Х., 2003. – 20с.
4. Мельничук І.М. Бібліографічний путівник інтерактивного навчання увищій школі: збірник навчально-методичних і бібліографічних матеріалів.– Тернопіль: ТНЕУ, 2009. – 68с.
5. Державна програма “Вчитель”. К.: Ред. загально-педагогічних газет, 2002. – 40с.Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М.: ИКЦ «МарТ», 2005. – 659 с.
6. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники : [учебное пособие] / И. В. Вачков. – М., 1999. – 237 с.
7. Дзейтова М. Х. Мировотворческое образование в условиях современного образовательного учреждения : Автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. пед. наук. : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / М. Х. Дзейтова. – Майкоп, 2007. – 23 с.
8. Тренінгові технології навчання з економічних дисциплін : [навч. посіб.] / Г. О. Ковальчук, Н. Ю. Бутенко, М. В. Артюшина та ін. – К. : КНЕУ, 2006. – 320 с.
9. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу : навч. посіб. / К. Л. Мілютіна. – К. : МАУП, 2004. – 192 с.
10. Панфилова А.П. Тренинг педагогического общения: учеб пособие для студ.Высш. Учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. –336с.
11. Безпалько В. П. Слагаемые педагогической технологи / В. П. Безпалько. – М., 1989. – 178 с.