Заворотна О.І. Іншомовна компетентність студента багатопрофільного університету як умова становлення його лідерських якостей

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 17:18, 17 липня 2013

Заворотна Ольга Ігорівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

В статті розкрито взаємозалежність рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності студента та розвитку його лідерських якостей в умовах багатопрофільного університету. Теоретично обґрунтовано іншомовну комунікативність як важливий компонент лідерства. Подано теми позанавчальних заходів з іноземної мови на формування лідерських якостей студентів.

Ключові слова: іншомовна комунікативна компетентність, лідер, лідерські якості, багатопрофільний університет, студенти.

В статье раскрыто взаимозависимость уровня сформированности иноязычной коммуникативной компетентности студента и развития его лидерских качеств в условиях многопрофильного университета. Теоретически обосновано иноязычную коммуникативность как важный компонент лидерства. Подано темы внеучебных мероприятий по иностранному языку на формирование лидерских качеств студентов.

Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетентность, лидер, лидерские качества, многопрофильный университет, студенты.

This article explores the interdependence level of formation of foreign language communicative competence of students and develop their leadership skills in a multidisciplinary university. Theoretically grounded communicativeness foreign language as an important component of leadership. Filed theme extracurricular activities in a foreign language on the development of leadership qualities of students.

Key words: foreign language communicative competence, leader, leadership, multi-university, students.

Постановка проблеми

Сьогодення потребує фахівців, яким властиві ініціативність, здатність до здійснення свідомого самостійного вибору, розвинуте почуття власної гідності, здатність до особистісного самовдосконалення, тобто певні лідерські якості. Це обумовлено тим, що людині необхідно виконувати різні ролі, у тому числі й керівника мікро- (сім’я) або макроколективу (організація, виробництво) та ін.. Вищий навчальний заклад в свою чергу відіграє важливу роль у формування лідерських якостей майбутніх фахівців.

Як зазначає Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») «професійна освіта спрямована на забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня, створення соціально активного, морально і фізично здорового національного виробничого потенціалу, який має посідати важливе місце у технологічному оновленні виробництва, впровадженні у практику досягнень науки і техніки»[3] і, як зазначають вчені, професійна освіта як складова загальної системи є «фундаментом для здобуття лідерських позицій.» [11, с. 64]

Вища професійна освіта в Україні здійснюється в системі вищих навчальних закладів: в академіях, інститутах, університетах. Згідно із Законом України "Про вищу освіту" під терміном "університет" розуміється багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність" [5].

Багатопрофільний університет являє собою сукупність факультетів, дисциплін, що складають підґрунтя нового знання. Сусідство різноманітних наук та дисциплін народжує нову якість знання, а через це університетська освіта характеризується універсальністю та фундаментальністю. В ідеалі соціальне призначення університетів полягає в інтеграції запитів усіх галузей життєдіяльності суспільства. В демократичному суспільстві багатопрофільному університету належить роль у визначенні та трансляції високих культурних цінностей, оскільки такий заклад повинен виконувати функцію морального лідера суспільства.

На нашу думку, випускник сучасного багатопрофільного університету має володіти наступними якостями:

• високий професіоналізм, спроможність швидко адаптуватися у новій предметній галузі;
• високі особистісні якості, порядність;
• широка культурологічна освіченість.

Забезпечити досягнення цих якостей, можна шляхом впровадження у навчально-виховний процес принципів: індивідуалізації; посилення гуманістичного спрямування всього професійно орієнтованого навчання; поглиблення психолого-педагогічної підготовки; розробки та впровадження нової системи виховної роботи студентів; демократизації, гарантування створення умов для самовираження, максимального сприяння реалізації особистісних орієнтирів, диференціації пошуку, підготовки лідера у колективі; формування гармонійної творчої особистості. [9]

На нашу думку, студент повинен бути лідером, а лідер має бути гармонійним, скрізь і все встигати, скрізь досягати досконалості – і в особистій, і у виробничій сфері. Звернемося до психологічного словника: «Лідер – член групи, за яким вона визнає право приймати рішення в значущих для неї ситуаціях; індивід, який здатний відігравати центральну роль в організації спільної діяльності і регулюванні взаємовідносин у групі» [2, с. 38].

У контексті розвитку загальної культури студентів і становленню їх моральної культури та лідерських якостей значний потенціал і ресурси має іноземна мова, оскільки мова є важливим соціальним явищем в оточуючому середовищі, засобом комунікації між представниками різних культур, впливу на співрозмовника, предметом вивчення й дослідження.

Організація процесу навчання іноземних мов, що має на меті формування іншомовної комунікативної компетентності студентів сприяє розширенню світогляду, комунікативних здібностей і зрештою формуванню їх лідерських якостей.

Аналіз досліджень

Проблемі іншомовної комунікативної компетентності присвячена значна кількість праць як зарубіжних, так і вітчизняних вчених: І.А. Зимньої, В.Г. Костомарова, Є.І. Пассовата ін.

Проблемі лідерства присвячені праці сучасних психологів, педагогів, у яких обґрунтовано необхідність формування лідерських якостей майбутніх фахівців, зокрема майбутніх учителів, у процесі професійної підготовки (Н. Бєлякова, О. Маковський, О. Романовський).

Серед дослідників які вивчають особливості організації навчально-виховного процесу, зокрема специфіці формування іншомовної комунікативної компетентності, у багатопрофільному університеті варто виокремити Н.В. Мараховську, С.Ю. Ніколаєву.

Постановка мети дослідження

Здійснений аналіз наукової літератури засвідчує, що глибоко дослідивши проблеми лідерства та особливості формування іншомовної комунікативної компетентності в умовах багатопрофільного університету, питанню взаємозалежності рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності студента на розвиток його лідерських якостей майже не приділялось уваги.

Отже, мета нашої статті – теоретично обґрунтувати вплив рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності на розвиток лідерських якостей студентів в умовах багатопрофільного університету.

Виклад основного матеріалу

Російські вчені С. Філонович та А. Кочеткова виділяють два аспекти лідерства: перший визначається положенням, станом особистості, тобто є статистичним аспектом, а другий - процесним, який полягає у залученні послідовників до певної діяльності. Так, з позицій впиву лідерство розглядає К. Бланшар, який у своїй праці "Лідерство: до вершин успіху" констатує: "Лідерство - це здатність впливати на інших шляхом вивільненням сил і здібностей людей та організацій заради суспільного блага" та у подальшому уточнює: "Лідерство - це не те, що ви робите для людей, а те, що ви робите з людьми". Психологи визначають лідерство як " процес психологічного впливу однієї людини на інших під час їхньої спільної життєдіяльності, що здійснюється на основі сприйняття, наслідування, розуміння один одного. Це психологічна характеристика поведінки членів групи, що базується на принципах вільного спілкування та добровільного підпорядкування" [7, c 103].

Кількість визначень понять лідера і лідерства постійно зростала. Лідер відіграє головну роль в організації спільної діяльності групи, до якої він належить, і регулює міжособистісні відносини. Вчені переконливо доводять, що однією з характеристик лідера є його вміння переконувати, доходити згоди, взаємодіяти з групою за допомогою комунікативних умінь, а для якісної взаємодії відповідно мати сформовану іншомовну комунікативну компетентність. Взявши за основу тлумачення відомих вчених (Гармаш С., Массарик Ф., Стогділл Р.) виводимо наступне визначення поняття «лідер». Лідер – це авторитетний член групи, який має розвинуті комунікативні вміння, має високий рівень сформованості іншомовної комунікативної компетентності, володіє фокусом групових процесів, мистецтвом дійти згоди, здатністю до діалогу культур та міжкультурної взаємодії та з яким бажає співпрацювати більша частина колективу на досягнення спільних цілей.

Дослідники виокремлюють різні характеристики лідера, так, наприклад, Є. Ільїн [6] виокремлює наступні його ознаки: а) належність його до групи, у якій він висунувся на позиції лідера (авторитет); б) своїми діями він сприяє досягненню групової мети; в) ініціативність лідера (бере на себе добровільно значно більшу міру відповідальності, ніж того вимагає формальне дотримання приписів, загальноприйнятих норм, практичних розробок на гру); г) бажання або необхідність членів групи підкорятися йому.

Аналізуючи вищезазначені характеристики лідера, вважаємо необхідним виокремити комунікативні (уміння звертатися до іншої людини, привертати її увагу, ініціювати взаємодію в процесі спілкування) засобами формування іншомовної компетентності, адже у контексті розвитку загальної культури майбутніх фахівців і становленню їх моральної культури значний потенціал і ресурси має іноземна мова. Мова є важливим соціальним явищем в оточуючому середовищі, засобом комунікації представників різних культур, предметом вивчення й дослідження, предметом навчання.

Для успішної кооперації, взаємодії у світовому освітньому просторі необхідне знання не лише іноземних мов, а й культурних особливостей народу, оскільки молодий фахівець буде реалізувати себе у новому економічному і культурному середовищі. З цього випливає нове бачення цілей і завдань іншомовної підготовки, зміни її статусу, посилення її ролі у системі вищої професійної освіти. Навчання іноземних мов студентів багатопрофільного університету повинно бути засноване на врахуванні потреб студентів у вивченні іноземної мови, що обумовлюється особливостями майбутньої професії.

Метою навчання студентів багатопрофільного університету іноземної мови є досягнення достатнього рівня для практичного використання іноземної мови у професійній діяльності, оволодіння нею як засобом спілкування, формою взаємодії з іншими і здійснення у цьому процесі виховання, освіти й особистісного розвитку студентів, а дисципліна “Іноземна мова” створює такий мікроклімат, який сприяє розвитку лідерських якостей майбутнього фахівця, оскільки передбачає обмін думками, ідеями, судженнями, відстоювання власної позиції в дискусії або суперечці, досягнення згоди; розвиває критичність, виховує моральне та духовне ставлення до процесу спілкування; сприяє набуттю суб'єктного досвіду життєдіяльності у спілкуванні.

Підвищення значення опанування іноземними мовами пов’язано з питаннями глобалізації проблем різних країн, у світі формується єдина стратегія науково-технічного розвитку країн, розширюються умови вільного пересування через державні кордони. А володіння іноземними мовами – це безпосередній доступ до цінностей світової культури, історії, науки, літератури, мистецтва країн світу.

Дослідники вказують насамперед на зміну статусу навчальної дисципліни «іноземна мова» у багатопрофільному університеті з точки зору її культурологічної функції, оскільки мова – не тільки «джерело комунікативної діяльності, але й засіб пізнання, формування і передачі думки, вираження почуттів, емоційних станів людини, засіб реалізації усіх потреб освіченого народу» [1, c. 7]. Провідною метою вивчення іноземної мови студентами вищих закладів освіти різних напрямів підготовки стає формування іншомовної комунікативної компетентності особистості, а бажаним результатом – використання іноземної мови як доступного засобу спілкування з позамовною метою і збагачення досвіду фахової підготовки.

Науковці визначають іншомовну комунікативну компетентність як «здатність розв'язувати засобами іноземної мови актуальні для студентів і суспільства завдання побутового, навчального, виробничого і культурного характеру; вміння студента користуватися фактами мови і мовлення для реалізації цілей спілкування» [10, с. 6].

Ми вирішили спробувати дослідити, чи вбачають студенти багатопрофільного університету взаємозв’язок між сформованістю іншомовної комунікативної компетентності студента та розвитком його лідерських якостей, тому було проведено анкетування серед студентів ОКР «Бакалавр» та «Магістр» спеціальності «Початкова освіта».

Обираючи вірне, на їх погляд, із запропонованих визначення поняття «лідер», 59% опитуваних обрали сформульоване нами тлумачення.

95% респондентів зазначили, що навчальний процес в університеті впливає на розвиток їх лідерських якостей, 5% зазначили, що не впливає. Серед спеціальностей, яким, на думку респондентів, необхідно мати сформовані лідерські якості задля якісної професійної діяльності на перше місце було винесено педагога (адже від має бути лідером для учнів, вміти надихнути та вести за собою), психолога – на друге (має володіти лідерськими якостями, для того, щоб мати вплив на людину, яка звертається до нього по допомогу), менеджера – на третє (адже, лідерські якості є показником його компетентності), економіста – на четверте, а інженера, дизайнера, історика, художника, географа та музиканта з п’ятого по десяте місця відповідно.

Серед дисциплін, що, на погляд студентів, є значущими у процесі формування їх лідерських якостей, на першому місці – психологія, на другому – іноземна мова, філософія та логіка, на третьому – педагогіка, також деякі студенти виокремлювали предмет педагогічної майстерності, якого не було подано у списку. Як бачимо, з обраних студентами дисциплін, більшість є профільними і на наш погляд, це свідчить про те, що студенти вбачають взаємозв’язок між їх професійною підготовкою та формуванням їх лідерських якостей.

Обираючи найголовніші якості, що притаманні лідеру, студенти виокремили: іншомовну комунікативність, вміння переконувати; постійне самовдосконалення; управлінські здібності; загальну ерудицію та широту поглядів; творчу натхненність та наставництво. А серед якостей, що притаманні вчителю початкової школи, найголовнішими студенти визначили: професійну компетентність; загальну ерудицію; творче мислення; постійне самовдосконалення; лідерські якості. Очевидно, що якості притаманні лідеру та вчителю перегукуються між собою, що свідчить про те, що вчитель початкової школи має бути лідером з високим рівнем сформованості іншомовної комунікативної компетентності.

І хоча 86% опитуваних зазначили, що ефективна професійна діяльність педагога залежить від його здатності бути лідером, проте 14% респондентів все ж таки не вбачають у цьому нагальної потреби. В той же час 81% респондентів висловились за необхідність лідеру володіти іноземними мовами, а 19% не вважають знання іноземних мов нагальними для лідера. Такі результати опитування свідчать про те, що не у всіх майбутніх педагогів сформована потреба у формуванні іншомовної комунікативної компетентності та лідерських якостей. Але на нашу думку, взаємозв’язок сформовансті іншомовної комунікативної компетентності студентів та її якісний вплив на формування лідерських якостей є усталеною тенденцією.

Серед методів та форм роботи на заняттях з іноземної мови, які на думку студентів, сприятимуть розвитку їх лідерських якостей, було виділено дискусію, ділові ігри, тренінги іноземною мовою та діалоги. Проте вищезазначені методи та форми роботи активно застосовуються під час вивчення іноземної мови в нашому університеті. Саме тому, спираючись на потреби студентів, вважаємо ефективними та пропонуємо організовувати наступні позанавчальні заходи:

• студентські конференції за фахом, що проводяться іноземними мовами «Сучасні освітні проблеми», «Імідж навчального закладу: структура та шляхи формування», «Яким я бачу свій університет через 10 років»;
• on-line конференції: «Організація та способи мотивації студентів до наукової роботи», «Україна і світ: діалог мов та культур», «Сучасному студенту – сучасні технології навчання»;
• комунікативні тренінги: «Як вийти з проблемної ситуації», «Подолання страху помилок при іншомовному спілкуванні», «Іншомовна комунікативна компетентність: розвиток умінь та навичок ефективного спілкування»;
• круглі столи, ділові ігри: «Many men – many minds», «As many languages you know so many times you are a human»; «Попередження конфліктів на уроках іноземної мови»
• захист науково дослідних проектів з актуальних тем іноземними мовами.

Висновок

Отже становлення лідерських якостей студента багатопрофільного університету буде ефективним за умови формування іншомовної компетентності, вміння вести діалог, відстоювати власні позиції, досягати згоди.

Таким чином, у студента під час навчання в багатопрофільному університеті має бути сформована здатність і готовність сприймати і розуміти культуру у широкому сенсі, інтерпретувати й засвоювати її, що виявляється в можливості продуктивної взаємодії з оточуючим світом. Розвиток лідерських якостей зумовить здатність успішно та безпомилково здійснювати професійну діяльність як у стереотипних, так і в нестандартних ситуаціях як в межах рідномовного середовища, так і в іншомовному просторі.

Результати проведеного нами анкетування показали, що студенти вбачають взаємозв’язок у формуванні іншомовної комунікативної компетентності як умови становлення їх лідерських якостей і університет здійснює неабиякий вплив на цей процес.

Подальше дослідження означеної проблеми потребує більш ґрунтовного вивчення особливостей взаємозв’язку та взаємовпливу формування лідерських якостей та іншомовної комунікативної компетентності в умовах багатопрофільного університету.

Список використаних джерел

1. Василюк А.В. Професійно-педагогічна підготовка вчителів у Польщі (1989 – 1997 рр.): Автореф. дис… канд. пед. наук. – К., 1998. – 21с.
2. Гармаш С.А. Лідерські якості особистості керівника як запорука успіху / С.А. Гармаш, О.Е. Гашутіна // Управління інноваційними проктами та об’єктами інтелектуальної власності. – 2009. – С. 37–44.]
3. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»).
4. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе [ б_ка учителя иностр. яз.] / Зимняя И.А. – М. Просвещение, 1991. – 222 с.
5. Закон України "Про вищу освіту" : науково-практичний коментар / [за ред. Кременя В. Г.]. - К. : Міністерство освіти і науки України, 2002. - С. 92.
6. Ильин Е.П. Психология воли / Е.П. Ильин. – СПб. : Питер, 2000. – 288 с.
7. Калашнікова С.А. Сутність лідерства як вищого еволюційного рівня управління // Наука і освіта. - №4-5. - 2010. - С.101-104.
8. Мараховська Н. В. Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Н. В. Мараховська. – Х., 2009. – 22 с.