Рибка М.С. Інноваційні тенденції у сучасній лінгводидактиці (на прикладі навчання англійської мови)
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Рибка Марія Сергіївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
Проаналізовано основні інноваційні тенденції у сучасній лінгводидактиці на прикладі навчання англійської мови учнів початкової школи. Охарактеризовано зв’язок між традиційними методами навчання та сучасними технологіями. Визначено їх роль та місце у системі навчання англійської мови у початковій школі.
Ключові слова: лінгводидактика, інноваційні технології, навчання іноземної мови, методи, технології.
Проанализированы основные тенденции в современной лингводидактике на примере обучения английскому языку младших школьников. Охарактеризована связь между традиционными методами обучения и современными технологиями. Обозначена их роль и место в системе обучения английскому языку в начальной школе.
Ключевые слова: лингводидактика, инновационные технологии, обучение английскому языку, методы, технологии.
The main innovational tendencies in modern lingvodidactics on the example of teaching to English of primary schoolers are analyzed. The connection between traditional methods of teaching and modern technologies is characterized. The role and the place in the system of teaching to English at primary school are done.
Key words: lingvodidactics, innovational methods, teaching to foreign language, methods, technologies.
Зміст |
Актуальність теми
Сучасна початкова школа недостатньо розвиває здібності, необхідні її випускникам для того, щоб самостійно самовизначитись у світі, приймати обґрунтовані рішення щодо свого майбутнього, бути активними і мобільними суб'єктами на ринку праці. Головними недоліками традиційної системи освіти є породжені нею невміння і небажання дітей вчитись.
На допомогу сучасному вчителю може прийти інноваційне навчання. На сьогоднішній день існує ряд інноваційних технологій та методів. Усі вони застосовуються на уроках англійської мови відповідно до тематики, мети та вимог, які зазначені в освітньому стандарті основної загальної освіти з іноземної мови:
- розвиток іншомовної комунікативної компетенції, яка передбачає розвиток мовленнєвої, мовної, соціокультурної, навчально-пізнавальної компетенцій;
- розвиток і виховання здатності та готовності до самостійного і безперервного навчання англійської мови:
а) подальшої самоосвіти за допомогою англійської мови в інших областях знань; б) розвиток здатності до самооцінки через спостереження за власною промовою рідною та англійською мовами; в) особистісному самовизначенню учнів щодо їх майбутньої професії; г) формування громадянина і патріота.
Поставлені цілі можуть бути реалізовані за умови використання всіх груп технологій:
- технології пояснювально-ілюстративного навчання, в основі яких лежить інформування, просвітництва учнів і організація їх репродуктивної діяльності з метою вироблення у них загальнонавчальних умінь і навичок;
- особистісно-орієнтовані технології навчання, що створюють умови для забезпечення власної навчальної діяльності учнів, обліку та розвитку індивідуальних особливостей школярів;
- технології розвивального навчання, в центрі уваги яких – спосіб навчання, власної включенню внутрішніх механізмів особистісного розвитку учнів, їх інтелектуальних здібностей.
Все, перераховане вище, включаючи технології навчання не мають використовувався ізольовано.
Аналіз досліджень
Суттєвий інтерес для нашого дослідження становлять праці, де розглядаються принципи підготовки учителя, вдосконалення сутнісних основ освіти як у вищому навчальному закладі, так і у початковій загальноосвітній школі (С. Гончаренко, І. Зязюн, Л. Коваль, М. Лещенко, Н. Ничкало, В. Орлов, О. Савченко, С. Сисоєва, О. Сухомлинська); коригується спрямованість навчання на формування творчої особистості, на своєрідність її індивідуальних проявів (В. Звягінський, О. Кульчицька, В. Радкіна, В. Рибалка, В. Швирка).
Постановка мети дослідження
Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей.
З цих питань опублікована велика кількість психолого-педагогічних наукових праць, де учені доводять переваги цих методів, закликають учителів активно їх використовувати, обговорюють методику проведення уроків, добору завдань, оцінювання учнів. Але в практиці шкільного навчання це все, на жаль, не завжди застосовується.
У нашому науково-педагогічному дослідженні ми намагатимемось зробити спробу охарактеризувати сучасні лінгводидактичні технології та визначити їх роль та місце у системі навчання іноземної мови в початковій школі і окреслити їхню парадигматику відповідно до вищезазначеної проблеми.
Виклад основного матеріалу
Відбором, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знання – педагогічна інноватика (лат. іnnovatio – оновлення, зміна). Інновації в педагогіці пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією (лат. integratio – відновлення, об'єднання в ціле окремих елементів) знань і форм соціального буття. Нині створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність – здатність до оновлення, відкритість новому.
Більшість інноваційних методів навчання у їх використанні мають труднощі, що виникають під час підготовки уроків за ними і, на думку вчителів, збільшують час, необхідний для підготовки до уроків та зменшують кількість завдань, які діти виконують за певний час.
Але все одно вчителі, націлені на продуктивне навчання своїх учнів, мають розуміти, що переоцінити сучасні методики неможливо.
З метою розвитку творчих здібностей учнів, поступового й систематичного прилучення їх до самостійної пізнавальної діяльності, забезпечення співпраці між учнями та вчителем недостатньо використовували лише традиційний урок. Тому варто кожному вчителеві подумати над зміною форми уроку в окремих випадках. Особливо це стосується уроків англійської мови, де більша частина уроку йде на формування в учнів умінь і навичок, застосування набутих теоретичних знань. На жаль, на уроках англійської мови вчителі використовують лише базовий підручник чи робочий зошит для вивчення і закріплення нового матеріалу, що робить навчальний процес одноманітним і нецікавим для молодших школярів. Тому не варто зводити уроки лише до механічного відтворення, закріплення навичок. Нетрадиційний урок дає змогу учням побачити можливості застосування своїх знань, виявити свій рівень, порівняти себе з іншими учнями, розкритись. У зв'язку зі збільшенням розумового навантаження на уроках практикуються такі прийоми і методи, що підтримують у школярів інтерес до навчання, бажання, стимулюють їхню активність упродовж року.
Проектний метод навчання
Дехто з дослідників пов’язує виникнення методу проектів з ім’ям американського педагога Е. Паркхерста. Він розроблявся з 1919 року у місті Дальтон, і тому був відомий під назвою „Дальтон-план”. Його метою була індивідуалізація процесу навчання, яка б давала можливість кожній дитині навчатися у найбільш зручному для неї режимі. У першій половині дня діти працювали самостійно, без розкладу занять. У другій половині – заняття у групі за інтересами, причому групи створювалися за бажанням самих учнів. У цілому, кожний учень працював за індивідуальним планом (проектом), який складався разом із вчителем. Через деякий час учень звітувався, „захищав” свій проект і тодішній результат у їх навчанні дуже здивував традиційних педагогів того часу. Сучасні дослідники історії педагогіки підкреслюють, що використання „методу проектів” у радянській школі перетворилося на захоплення суто виробничими проблемами в 1920-ті роки і призвело до різкого спаду якості освіти. [1]
Метод проектів
Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.
Метод проектів ґрунтується на ідеї спрямованості навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який можна отримати завдяки вирішенню тієї чи іншої теоретично чи практично значущої для учня проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, оцінити, застосувати на практиці. Внутрішній результат – досвід діяльності – стане безцінним надбанням учня, об’єднавши знання і уміння, компетенції і цінності.
Якщо говорити про використання методу проектів у практиці навчання англійської мови, то, зрозуміло, найбільший інтерес представляють міжнародні телекомунікаційні проекти. Саме такі проекти дозволяють вирішити найбільш складну і разом з тим саму істотну для методики завдання - створення мовного середовища і на її основі створення потреби у творчому використанні англійської мови на практиці. Глобальна мережа Інтернет створює умови для отримання будь-якої необхідної учням і вчителям англійської мови інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі. Будь-який користувач, підключений до мережі Інтернет, має можливість підібрати список літератури з бібліотечної каталогу Бібліотеки Конгресу США, отримати на своєму екрані потрібний матеріал, провести пошук статті, репортажу, інших джерел потрібної інформації з найрізноманітніших журналів англійською мовою. Ця інформація, природно, є автентичними і, працюючи з такою інформацією, можна отримати необхідні дані з проблеми, над якою в даний момент працює група школярів у рамках проекту.
Проблемний метод навчання іноземної мови
Одним з напрямків наукового пошуку в галузі підвищення ефективності та результативності навчального процесу є проблемне навчання, яке розглядається зараз як одного з найбільш дієвих засобів вирішення таких складних завдань, як розвиток розумових сил, пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення учнів.
Сучасна педагогіка виходить з того, що учень повинен бути не тільки об'єктом навчання, пасивно сприймає навчальну інформацію, він покликаний бути активним суб'єктом його, самостійно володіє знаннями і вирішальним пізнавальні завдання.
При проблемному навчанні учні висловлюють припущення, шукають аргументи для доказів, самостійно формулюють деякі висновки до узагальнення, що є вже новими елементами знань з відповідної теми. Тому проблемне навчання не тільки розвиває самостійність, але й формує деякі навички навчально-дослідницької діяльності. При проблемному навчанні вчитель систематично організовує самостійну роботу учнів по засвоєнню нових знань, умінь, повторення вивченого і відпрацювання навичок. Навчають самі видобувають нові знання, у них виробляються навички розумових операцій і дій, розвиваються увагу, творчу уяву, здогад, формується здатність відкривати нові знання і знаходити нові способи дії шляхом висунення гіпотез та їх обґрунтування [2].
Отже, проблемне навчання – це забезпечення творчого засвоєння знань. Це означає, що на уроці вивчення нового матеріалу вчитель проводить учнів через усі ланки наукової творчості: постановку проблем, пошук рішення, вираз рішення і реалізацію продукту. Проблемне навчання має ряд переваг в порівнянні з традиційним, оскільки:
- вчить мислити логічно, науково, діалектично, творчо;
- робить навчальний матеріал більш доказовим, сприяючи тим самим перетворенню знань у переконання;
- викликає глибокі інтелектуальні почуття;
- допомагає швидше відновити самостійно здобуті знання.
Проблемна ситуація – основний метод проблемного навчання, за допомогою якого, пробуджується думка, пізнавальна потреба учнів, активізується мислення.
Найбільш високий навчально-виховний ефект дає використання проблемного навчання при вивченні нового матеріалу: при цьому основний навчальний матеріал, як правило, засвоюється учнями на уроці.
Інтегроване навчання
Інтеграція – не нове явище у вітчизняній школі. Ще К.Д.Ушинському інтеграцією письма і читання вдалося створити аналітико-системний метод навчання грамоти.
Сьогодні за допомогою інтегрованих занять ми створюємо можливість вийти за межі самодостатньої функціональної ролі його окремих складових. Формуємо в учнів якісно нові знання, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності.
Принцип інтеграції реалізує взаємозв'язок усіх компонентів процесу навчання, усіх елементів системи, зв'язок між системами, він є провідні при визначенні змісту навчання, його форм і методів.
Висновок
Найважливішою рисою сучасного мовної освіти є його спрямованість на формування полікультурної особистості на основі компетентнісного і культурознавчих підходів. Традиційне навчання націлене на освоєння певного змісту, репродукцію і підтримку знань, навичок і умінь не забезпечує належної ефективності навчання. Використання інноваційних підходів і навчальних моделей сприяє пошукової, пізнавальної, самостійної, практичної і рефлексивної сторонам навчання.
Вчитель – професія творча. Він не має боятися нового, а як ніхто інший має бути зацікавлений у розвитку індивідуальності дітей. Тому використання інноваційних методів навчання в сучасній лінгводидактиці є необхідним для гармонійному розвитку учнів.
Список використаних джерел
- Метод проектів: особливості застосування в початковій школі : [посіб. для вчит. поч. кл., слух. курсів підвищ. квал., студ. пед. ф-тів вищ. навч. закл.] – К. : Вид-во Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка. – 2009. – 42 с.
- Традиції та інновації в методиці навчання іноземних мов: [навч. посіб. для студ. і вчит.] / [за ред. М.К. Колкової]. – СПб. : КАРО, 2007. – 288 с.