Єременко І.І. Автентичні тексти як ефективний засіб формування іншомовної особистості студента

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Єременко Ірина Ігорівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розглянуто вплив автентичних текстів на формування іншомовної особистості студента. Проаналізовано основні поняття та змістовні аспекти автентичності тексту. Визначені критерії відбору автентичних текстів як засобу формування іншомовної особистості студента.

Ключові слова: іншомовна особистість, автентичні тексти, автентичність, іншомовне читання, іноземна мова.


В статье рассмотрено влияние аутентичных текстов на формирование иноязычной личности студента. Проанализированы основные понятия и содержательные аспекты аутентичности текста. Определены критерии отбора аутентичных текстов как средства формирования иноязычной личности студента.

Ключевые слова: иноязычная личность, аутентичные тексты, подлинность, иноязычное чтение, иностранный язык.


The article observed the impact of authentic texts in shaping foreign language student's personality. Concepts and substantive aspects of authenticity of the text are based in the article. Indentified the criteria of selection of authentic texts as a means of foreign language student's personality.

Key words: foreign language identity, authentic texts, authenticity, foreign language reading, foreign language.


Зміст

Постановка проблеми

Процес модернізації системи української освіти в умовах інтенсивного розвитку соціально-економічних відносин в суспільстві передбачає актуалізацію проблем підвищення якості вищої освіти, що передбачає не тільки об'єм знань за фахом, але й здатність майбутніх фахівців початкової школи до їх творчого застосування у реалізації завдань професійного спрямування, спроможність здійснювати іншомовне спілкування з фахівцями інших країн, а також виконувати професійну діяльність в умовах іншомовного середовища. У наш час метою оволодіння іноземною мовою є набуття необхідного рівня іншомовної комунікативної компетенції, який був би достатнім для спілкування в реальному житті.


Л. П. Смелякова вважає, що однією з успішних спроб наближення навчального процесу до реального життя є так зване «культуро спрямоване оволодіння іноземними мовами», яке впроваджується шляхом використання автентичного матеріалу. Основою сучасної методики викладання.


Аналіз досліджень

Питання формування іншомовної особистості студента досліджували вчені: А. М. Алексюк, Е. М. Верещагіна, В. Г. Костомаров, І. Ю. Пасова, Л. П. Пуховська, Н. К. Скляренко та інші. Для того щоб максимально приблизити мову студентів до повсякденної та літературної норми суспільства, мову якого вони вивчають, багато методистів пропонують здійснювати цей процес через використання автентичних текстів на заняттях з іноземної мови (М. Брін, Л. Ліер, С. Ю. Ніколаєва, Г. Ноейр, О. М. Шерстюк, McDonough, Morrow, Phillips, Wilkins та інші). Аналіз роботи з автентичними текстами в розрізі формування комунікативної компетенції студента проведено багатьма вченими: В. Г. Костомаров, Г. М. Верещагін, Ю. Є. Прохоров, Є. І. Пассов, С. Г. Терминасовим, В. Ю. Паращук, Г. Є. Виборова, О. М. Корчажкіна, В. П. Наталин та іншими.


Постановка мети дослідження

Мета статті полягає у визначенні критеріїв відбору автентичних текстів як засобу формування іншомовної особистості студента.


Виклад основного матеріалу

Формування особистості людини триває все життя, але період навчання у вищій школі відіграє особливу роль у цьому процесі. В цей час у студента закладаються основи тих якостей спеціаліста, з якими він увійде в нову для нього атмосферу діяльності, де відбуватиметься його подальший розвиток як особистості. Тому питання особистісного становлення студентів в аспектів їхньої професійної діяльності має постійно знаходитися в центрі уваги вищої школи.


Проаналізувавши наукову, психолого-педагогічну літературу пропонуємо розглянути основні поняття нашої теми:


Студент – особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу та навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.


Особистість – суспільна істота, наділена свідомістю і представлена психологічними характеристиками, які є стійкими, соціально зумовленими і виявляються у суспільних зв’язках, відносинах з навколишнім світом, іншими людьми та визначають поведінку людини. [6]


Формування особистості – становлення людини як соціальної істоти, в наслідок впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку. [6]


На сьогодні не існує єдиного погляду щодо поняття «мовна особистість». Відповідно до теорії Караулова, мовна особистість – це особистість, що проявляє себе у мовленнєвій діяльності, має характер, зацікавлення, соціальні та культурні преваги й установки, володіє сукупністю знань та уявлень і являє собою представника певної мовної спільноти.[3, с. 54]


Формування особистості відбувається в комунікативному просторі мовного середовища. Іноді мова ототожнюється з власне середовищем, яке оточує наше буття, без участі якої нічого не може статися в нашому житті, яка не існує поза нами як об’єктивна дійсність, а знаходиться в нас самих, в нашій свідомості, у нашій пам’яті, змінюючи свої обриси з кожним рухом думки, кожним проявом особистості.


Іншомовна особистість (вторинна мовна особистість) – це сукупність здібностей людини до іншомовного спілкування на міжкультурному рівні, яка передбачає адекватну взаємодію з представниками інших культур. Вона складається з оволодіння вербально-семантичним кодом мови, що вивчається, тобто «мовною картиною світу» носіїв цієї мови та «глобальною» картиною світу, що дозволяє людині зрозуміти нову для нього соціальну дійсність. [4, с.5 ]


У «Короткому тлумачному словнику» за редакцією С. Єрмоленко подається таке визначення іншомовної особистості: «…поєднання в особі мовця його іншомовної компетенції прагнення до творчого самовираження, вільного, автоматичного здійснення різнобічної мовної діяльності. Іншомовна особистість свідомо ставиться до своєї мовної практики, несе на собі відбиток суспільно-соціального, територіального середовища, традицій виховання в національній культурі…»[2, с.93]


Компонентами формування іншомовної особистості є вироблення: лінгвістичної компетенції (теоретичні знання про іноземну мову); іншомовної (практичне оволодіння іноземною мовою); комунікативної (використання іноземної мови відповідно до ситуації спілкування, навички правильної мовної поведінки); культурологічної (входження в культуру іноземної мови, що вивчається, подолання культурного бар’єру в спілкуванні).


Формування іншомовної особистості студента дає йому можливість бути ефективним учасником міжкультурної комунікації, це і є власне стратегічна мета навчання іноземної мови. Іншомовна особистість формується під впливом первинної особистості, сформованої рідною мовою людини.


Можна виділити фактори впливу на іншомовну особистість, які сприяють швидкому засвоєнню нової мови, акумулюють її формування та реалізацію:

  1. це природний достовірний відеоряд, який включає в себе статичну і мобільну наочну дійсність, невербальні прояви соціокультури в іншомовному середовищі;
  2. це природний достовірний аудіо ряд, який включає в себе всю сприйняту на слух інформацію навколишнього іншомовного середовища;
  3. це природний ситуативний ряд – сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених компонентів: мовні ситуації, комунікативні поведінки, соціокультурного стереотипу спілкування та міжкультурного мовленнєвого контакту;
  4. це насичений ряд національних фонових знань, іноземної культури;
  5. це навчальна стихія мови.


Одним із ефективних шляхів формування іншомовної особистості студента на заняттях з іноземної мови є автентичний текст, оскільки як зазначено у Рекомендаціях Ради Європи зазначено, що автентичний текст є центром будь-якого акту мовленнєвого спілкування, зовнішньою предметною з’єднувальною ланкою між тим, хто продукує, і тим, хто сприймає, спілкуються вони безпосередньо чи на відстані. [1, с.93]


Автентичний текст (від грецької мови Authentikos – справжній) – текст будь-якого документа, відповідний за змістом тексту іншою мовою і має однакову з ним силу. У автентичному тексті представлено не тільки відбір лексики і правильне граматичне оформлення висловлювання, а також змістовна сторона, що відіграє важливу роль.


Одним з видів навчальних матеріалів, які сприяють ефективному оволодінню іноземної мови та формуванню іншомовної особистості, є автентичні тексти, оскільки автентичність запропонованих текстів забезпечує природність їх лексичного наповнення, реальні мовні засоби, що їх використовують носії мови, оригінальність слово використання.


Однією з основних проблем для формування іншомовної особистості студента засобами автентичних матеріалів є відбір текстів і чітка організація роботи з ними.


Поняття автентичності тексту не можна зводити лише до процесу добору лексики та правильного граматично оформленого висловлювання. Важливу роль у цьому процесі відіграє зміст тексту.


Вчений-методист В.П. Наталин висвітлює такі змістовні аспекти автентичності навчального тексту:

  1. Культурологічний (тексти, що розповідають про історію країни, мова якої вивчається, про її столицю, визначні місця, про її традиції, культуру тощо сприяють розширенню світогляду майбутнього учителя початкової школи і одночасно є засобом навчання мови);
  2. Інформативний (природний текст має в собі будь-яку нову інформацію, яка зацікавить передбачуваного читача);
  3. Ситуативний (текст складається таким чином, щоб читач або слухач могли впізнати в ньому знайомий їм у повсякденному житті тип тексту. Це особисті листи, aнекдоти, жарти, статті з газет тощо);
  4. Національної ментальності (коли автор тексту і читач є представниками зовсім різних за своєю суттю культур, різнорідних соціальних стереотипів і цінностей);
  5. Реактивний, оформлення та автентичність навчальних завдань до текстів (текст здатний викликати емоційний, розумовий і мовний відгук) .[5].


Аналізуючи поняття та змістовні аспекти автентичності тексту, можна виділити критерії відбору автентичних текстів як засобу формування іншомовної особистості студента:

  • Концептуальний критерій – професійна актуальність автентичних текстів повинна відображатись в його концептах;
  • Дидактичний критерії – визначаючий і виховний потенціал текстів, які містять необхідні для навчання іншомовні факти і явища;
  • Сенситивний критерій – відповідність вікових можливостей студентів, зміст тексту і його мовного оформлення;
  • Когнітивний критерій – освітня функція текстів, повинна відповідати пізнавальним інтересам студентів.


Важливу роль в досягненні автентичності сприйняття тексту відіграє і його оформлення. Так, в сучасних підручниках об’ява подається у вигляді аркушу паперу, прикріпленого до стіни, стаття – в вигляді вирізки з газети, текст вітальної картки, листа написаного від руки і т.п. Це складає враження справжності тексту і ефективно занурює в мовне середовище.


Автентичне оформлення привертає увагу студентів та полегшує розуміння комунікативного завдання тексту, встановлення його зв'язків з реальністю.


Методика роботи над автентичним аудіо текстом повинна базуватися на активній мовленнєво-мисленнєвій діяльності студентів у процесі слухання. Мовленнєво- мисленнєва діяльність над текстом включає:

  1. Ідентифікацію змісту тексту (виявлення суті змісту, критичне сприйняття, розрізнення головного та другорядного).
  2. Осмислення змісту тексту (асоціації, інтерпретації, узагальнення).
  3. Перетворення змісту тексту (компресію, реорганізацію, відбір потрібного змісту).


Завдання для роботи з автентичними текстами для формування іншомовної особистості не повинні обмежуватися лише рівнем ідентифікації змісту. Студенти повинні осмислити зміст і здійснити його перетворення. При цьому характер роботи повинен передбачати досить повну інформаційну переробку тексту, з тим щоб забезпечити необхідний рівень його розуміння.[4]


Якщо завдання сформульоване грамотно, то воно відволікає студента від намагань розшифрувати кожне незнайоме слово та концентрує його увагу на автентичних операціях набуття інформації при читанні та прослуховуванні.


Від різновиду завдань буде залежати, чи сприймуть студенти текст як автентичний. Завдання можуть бути наступними:

  • за визначений час прочитати текст і передати зміст рідною мовою;
  • дати відповіді у письмовій формі на запитання викладача;
  • скласти анотацію до тексту;
  • скласти рекламу, наприклад, на авто, тощо.


Виходячи з усього вищезазначеного можна виділити вимоги, яким повинен відповідати навчальний автентичний матеріал, призначений для формування іншомовної особистості студента на заняттях з іноземної мови:

  1. використання автентичної лексики, фразеології;
  2. адекватність мовленнєвих засобів, що використовуються в запропонованій ситуації;
  3. природність пропонованих ситуацій;
  4. відображення особливостей культури та національної ментальності носіїв мови;
  5. інформаційна та емоційна насиченість;


Щодо обсягу текстів для читання, то тут існують різні точки зору. Але більшість методистів вважає, що обсяг тексту залежить від виду читання та від місця роботи з цим текстом.


Для роботи в аудиторії слід використовувати тексти малого та середнього обсягу (відповідно 0,5 сторінки і до 1-1,5 сторінки). Для самостійного поза аудиторного читання тексти мають значно більший обсяг, приблизно 3-4 сторінки (художні та економічні тексти можуть мати й більший обсяг).


Висновок

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що використання автентичних текстів у роботі над темою на заняттях з іноземної мови створює сприятливе підґрунтя для формування іншомовної особистості студента, забезпечує їх активність та особисту зацікавленість на занятті, знайомство з цінностями культур інших народів, сприяє вихованню почуття толерантності до інших культур. Слід пам’ятати, що застосування автентичних текстів для формування іншомовної особистості студента – це не самоціль, тому вирішальний успіх залежить від професійної майстерності викладача.


Список використаних джерел

  1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, оцінювання/Науковий редактор українське видання доктор пед. наук С. Ю. Ніколаєва – К.: Ленвіт, 2003 – 273с.
  2. С. Я. Єрмоленко. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. С. Я. Єрмоленко. С. П. Бибик, О. Г. Тодор. – К.: Либідь, 2001. – 223 с.
  3. И. Б. Игнатова Структура языковой личности в лингводидактическом аспекте/ И. Б. Игнатова//Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Міжпредметні звьязки. – 2008. – 13. – с. 54-59
  4. Л. К. Мацько Аспекти мовної особистості у проспекції педагогічного дискурсу/ Л.Мацько // Проблеми формування мовної освіти середніх загальноосвітніх закладів : зб. наук. праць. – Рівне, 2006. – С. 5 – 8
  5. А. Г. Неділько До питання застосування автентичних матеріалів для навчання іноземної мови// Іноз. мови – 1998. - №4. – с. 11-12
  6. В. Ю. Паращук Використання автентичного тексту під час роботи над розмовною темою// Іноземні мови в школі. – 1999.-№2. – с. 61-65
  7. О. М Степанов. Основи психології і педагогіки: Навч. пос./ Степанов О. М., Фіцула М. М. – К.: Академвидав, 2006. – 520 с. (Альма – матер)




Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама