Марчун В.О. Цілі вивчення математики в початкових класах

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 17:49, 16 травня 2012; Nonomi (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Марчун Валентина Олександрівна - старший викладач кафедри педагогіки початкової освіти та методик викладання природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті висвітлено проблему постановки цілей вивчення математики в початкових класах з метою забезпечення належного рівня всебічного розвитку молодшого школяра. Визначено вимоги до математичної підготовки молодших школярів.

Ключові слова: математика, розвиток, молодші школярі, здібності, сприймання, цілі, вимоги.


В статье освещена проблема постановки целей изучения математики в начальных классах для обеспечения надлежащего уровня всестороннего развития младшего школьника. Определены требования к математической подготовке младших школьников. Ключевые слова: математика, развитие, младшие школьники, способности, восприятия, цели, требования

Зміст

Актуальність дослідження

Концептуальні положення сучасної початкової освіти орієнтують на пошук нових технологій її реалізації, зокрема впровадження особистісно орієнтованого навчання, шляхів його модернізації відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства, які визначені у законах України „Про освіту” та інших нормативних документах.

Стан розробки проблеми

Аналіз наукових досліджень і публікацій учених засвідчив, що проблема вивчення математики в початкових класах постійно перебуває в полі їх зору. Створено ефективні підручники та методики навчання математики (М. В. Богданович [1], Л. П. Кочина [1], Г. П. Лишенко [1], (Л. Г. Петерсон [3] та ін.). Водночас проблема постановки цілі вивчення математики в початкових класах є предметом спеціального наукового зацікавлення.

Мета статті

Мета статті полягає у висвітленні проблеми постановки цілі вивчення математики в початкових класах з метою забезпечення належного рівня всебічного розвитку молодшого школяра.

Результати дослідження

Навчальний процес традиційно зорієнтований на те, що люди, які навчаються,отримають і творчо засвоять суму знань. Сучасна освіта має на меті не лише формування носія знань, а й усебічно розвинену особистість [4, c. 6]. Навчання математиці, як і будь-якого іншого предмету, повинно розв’язувати освітні, виховні, розвиваючі цілі. «Загальна мета навчання математики в початковій школі має впливати на навчальну, виховну і розвивальні цілі кожного уроку[5, c. 27].

Насамперед учні у процесі вивчення математики повинні засвоїти систему знань, а також набути ряд умінь і навичок, які визначені програмою. Вивчення початкового курсу математики повинно закласти теоретичну і практичну основу для подальшого вивчення математики.

Навчальна мета вивчення визначається вимогами до математичної підготовки молодших школярів. У процесі вивчення курсу учні повинні:

  1. Навчитися виконувати арифметичні дії з натуральними і цілими невід’ємними числами. При цьому вони мають навчитися читати, записувати і порівнювати натуральні числа в межах мільйона. В ході навчання треба виробити міцні навички усних (табличних і поза табличних) і письмових обчислень.
  2. Навчитись розв’язувати прості та найпростіші складені текстові арифметичні задачі. При цьому мають бути вироблені міцні навички розв’язування простих задач, які розкривають зміст арифметичних дій, відношень «менше на», «більше на», «менше у», «більше у». Учні мають набути досвід розв’язання складених на три, чотири дії, в яких треба використати залежність між величинами.
  3. Ознайомитись з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання. Основна увага має бути зосереджена на оволодінні розповсюджених на практиці одиниць вимірювання величин, засвоєнні простих залежностей між величинами та використанню цих залежностей при розв’язування задач.
  4. Навчитися розпізнавати і зображувати прості геометричні фігури. Навчитись вільно розпізнавати їх на оточуючих предметах, моделях, малюнках, володіти навичками побудови та вимірювання.

Навчальні (дидактичні) цілі орієнтовно можна формувати так:

  • Сформувати в учнів уявлення про ...(натуральне число, про деякі геометричні фігури тощо)
  • Дати поняття ... (чого саме), розкрити його зміст

Вчити :

Розв’язувати задачі на ...

  • раціональним способом виконання дій, прийомів обчислень
  • застосовувати знання (вказати які) при розв’язанні задач (виду типу), вправ, прикладів
  • виділяти головне, істотне....
  • користуватись лінійкою тощо.

Вивчити:

  • властивості дій
  • алгоритми (додавання , віднімання, множення, ділення)
  • прийоми обчислень
  • властивості окремих геометричних фігур тощо.

Продовжити вивчення....

  • Виробити уміння, навички....
  • Продовжити формування умінь, навичок....
  • Навчити застосовувати знання, уміння (які саме) в в нестандартних завданнях,
  • Закріпити знання (уміння навички)
  • Завершити формування...
  • Навчити раціональній, логічній послідовності при.... (розв’язуванні задач...)
  • Узагальнити знання....( з якої теми, розділу, тощо)
  • Виробити (або розвивати) конструкторсько-технічні уміння,
  • Розвивати уміння
  • Розширити знання
  • Встановлювати взаємозв’язок
  • Систематизувати знання....(з якої теми)
  • Поглибити знання з....

Показати:

  • перевагу (даного прийому методу, способу тощо)
  • недоліки...
  • роль, значення математики в...

Пояснити:

  • суть
  • прийом
  • принцип
  • Виявити рівень знань ...(умінь навичок)
  • Продемонструвати, показати...взаємозв’язок , призначення , перевагу, недоліки....тощо
  • Підвести дітей до висновку про...
  • Добитися свідомого засвоєння...(поняття, властивостей)
  • Дослідити залежність між...

Провести:

  • контроль
  • аналіз (контрольної, самостійної)
  • екскурсію

Навчальних цілей можна досягти тоді, коли навчання буде таким що забезпечуватиме достатній рівень інтелектуального розвитку учнів, їх пізнавальних здібностей, сприймання. Нерозривно з навчанням пов’язаний всебічний розвиток дитини.

На уроках математики бажано розвивати:

  • логічне мислення,
  • правильне математичне мовлення,
  • увагу
  • пам’ять
  • зосередженість
  • окомір
  • зорову пам’ять
  • допитливість
  • спостережливість
  • уважність
  • математичні здібності,
  • творчі здібності тощо.

Навчання математиці повинно математиці повинно бути прекрасною школою виховання характеру і почуттів. Воно дає потенціал для постійного систематичного виховання звички до наполегливої праці.

На уроці математики можна

  • Виховувати самостійність працездатність, охайність діловитість виконавську дисципліну об’єктивність пунктуальність, кмітливість старанність впевненість сумлінність справедливість тощо.
  • Прищеплювати уміння самостійно (в парі) працювати
  • Привчати до аргументованих відповідей
  • Стимулювати розвиток інтересу до математики
  • Привчати до ... (охайності самостійності тощо)
  • Викликати почуття ...(захоплення радості поваги та інші)
  • Виробляти (риси характеру)
  • Навчити проводити самооцінку взаємооцінку
  • Навчити висловлювати власну думку, критичне зауваження
  • Сприяти розвитку умінь переборювати труднощі
  • Спонукати до пізнавальної, наукової творчої трудової діяльності

Виробляти :

  • естетичний смак
  • ділові якості
  • моральні погляди.

Розвивати:

  • організаторські здібності
  • впевненість в своїх силах
  • активність на уроці

Дуже важливо для вчителя навчитися правильно встановлювати і реалізовувати зв’язок навчання математики з життям: з одного боку навчити школярів розпізнавати математичні факти в явищах навколишнього життя і з другого – застосовувати математику при розв’язанні практичних задач, озброїти учнів практичними уміннями, які потрібні кожній людині повсякчас (виконати обчислення або вимірювання, зробити не складні розрахунки)

До учителя в цьому плані ставляться великі вимоги. Він повинен проявити педагогічний такт і почуття міри, спрямовуючи роботу учнів так, щоб навчальна діяльність приносила кожному з них почуття задоволення, комфортності.

Висновок

Отже, для вчителя дуже важливо навчитися правильно встановлювати і реалізовувати зв’язок навчання математики з життям, навчити школярів розпізнавати математичні факти в явищах навколишнього життя, застосовувати математику при розв’язанні практичних задач, сформувати в молодших школярів практичні вміння, які потрібні кожній людині повсякчас. Поставлених навчальних цілей можна досягти тільки тоді, коли побудувати навчально-виховний процес у початковій школі так, щоб навчання забезпечувало достатній рівень інтелектуального розвитку учнів, їх пізнавальних здібностей, сприймання, сприяло всебічному розвитку молодшого школяра. Вчитель повинен глибоко усвідомити і пам’ятати педагогічну істину, що якщо він правильно і вдало сформулює цілі уроку, але не продумає і не намітить шляхи їх реалізації, то вони ніколи не будуть реалізовані.

Використана література

  1. Богданович М. В., Будна Н. О., Лишенко Г. П. Урок математики в початковій школі : навчальний посібник / М. В. Богданович, Н. О, Будна, Г. П. Лишенко. – Тернопіль, : Навчальна книга, 2004. – 208 с.
  2. Кочина Л. Розробка уроків математики для 3 класу / Лідія Кочина // Початкова школа. 2003. № 3 – С. 33–34.
  3. Петерсен Л. Г. Деятельностный метод обучения: образовательная система «Школа 2000…». Построение непрерывной сферы образования / Л. Г. Петерсен – М. : АПК и ППРО, УМЦ «Школа 2000…», 2007. – 448 с.
  4. Химинець В. В. Інновації у початковій школі. – Тернопіль : Мандрівець, 2010. 312 с.
  5. Шапошникова І., Коваль Л. Сучасний урок математики: роздуми після всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2008» / Ірина Шапошникова, Людмила Коваль // Початк. школа, . –2008. – № 8. – С. 27–31.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама