Козоріз М. Особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до діагностичної діяльності

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 18:43, 16 травня 2012

Козоріз Марина, магістрант спеціальності "Початкове навчання" Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ

У статті розкриваються особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до діагностичної діяльності, зокрема етапи, форми і методи підготовки, визначаються подальші перспективи вивчення досліджуваної проблеми.

Ключові слова: «професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи», «діагностична діяльність», «особистісно орієнтоване навчання».

В статье раскрываются особенности профессиональной подготовки будущего учителя начальной школы к диагностической деятельности, в частности этапы, формы и методы подготовки, определяются дальнейшие перспективы изучения проблемы.

Ключевые слова: «профессиональная подготовка будущего учителя начальной школы», «диагностическая деятельность», «личностно направленное обучение».

Features of vocational training a future teacher at elementary school for diagnostic activities are disclosed in this article, especially stages, forms, methods of grounding. Following prospects are determined in research this problem.

Key words: «vocational training a future teacher at elementary school», «diagnostic activities», «personally directed education».

Актуальність проблеми

Актуальність проблеми зумовлена тим, що в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства відбувається реформування та модернізація системи освіти. Існуюча підготовка майбутніх вчителів початкових класів не забезпечує повною мірою їхньої готовності до змін, а саме до орієнтації на індивідуальні особливості, потенційні можливості, до самовдосконалення. У Концепції загальної середньої освіти у зв’язку з цим зазначається: «…зміни в змісті й структурі загальної середньої освіти мають глибинний характер і потребують підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання»[2, с. 5-15]. Саме вчитель початкової школи, здійснюючи навчання, виховання і розвиток учнів, має створювати такі умови, за яких розкриваються індивідуальні особливості кожної особистості.

Цій темі приділяли увагу багато психологів, педагогів, зокрема, проблемам загальної підготовки вчителя й формування його особистості присвячені наукові праці О.А. Абдулліної, С.І. Архангельського, В.П. Бєлозерцева, О.Г. Мороза, Т.С. Полякової, В.В. Сагарди, В.О. Сластьоніна, Т.І. Сущенко, Н.Д. Хмель, Л.О. Хомич та інших.

Проблемам використання діагностики у педагогічному процесі присвячені праці зарубіжних дослідників, зокрема Г. Вітцлака, К. Інгекампа, Д. Зеєбах, Г. Клауса, Я.Л. Коломінського, О.І. Кочетова, І.С. Мар’єнко, Е. Стоунса та інших. В Україні ці проблеми досліджують науковці В.І. Бондар, І.Є. Булах, В.М. Галузинський, С.У. Гончаренко, В.А. Козаков, Ю.І. Мальований, С.М. Мартиненко, О.М. Мельник, І.П. Підласий, І.В. Распопов, М.М. Ржецький, Н.М. Розенберг та ін.

Використання педагогічної діагностики вчителями-предметниками описано в працях Ю. К. Бабанського, В.П. Беспалько, Г.Д. Кирилова, В.М. Полонського.

Педагогічна діагностика як частина професійної підготовки студентів розглядалась в працях Н.В. Кузьміної, Т.В. Купріянчик, В.Г. Максимова, Н.Є. Можар, Н.Г. Судженко та інших.

Проблемі діагностичної діяльності вчителя присвячені також дисертаційні дослідження таких учених, як: І.В. Житко, М.Д. Захарійчук, Т.В, Купріянчик, Д.В, Лубовський, С.М. Мартиненко, О.М. Мельник, Т.О Стефановська.

Мета статті

Метою цієї статті є аналіз та узагальнення особливостей підготовки майбутнього вчителя початкової школи до діагностичної діяльності.

Результати дослідження

Закон України «Про освіту», Національна доктрина розвитку освіти в основу пріоритетних принципів розвитку системи освіти поклали гуманізацію і демократизацію всіх складових її елементів та національну спрямованість, що свідчить про невіддільність освіти від національного ґрунту. Як зазначено в цих документах, нова українська школа повинна забезпечувати всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, виявлення її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, творчого культурного потенціалу народу[1;5].

Розв’язання цих складних завдань повною мірою залежить від учителя, якості його підготовки, тому однією з актуальних проблем вищої школи є розроблення сучасної концепції формування майбутніх учителів. Насамперед потребує вдосконалення їх професійно-педагогічна підготовка, зокрема, її конкретизація і наближення до майбутньої професійної діяльності. У зв’язку з цим з особливою гостротою постає проблема оволодіння майбутніми вчителями сучасною педагогічною технологією – системою знань, умінь і навичок, потрібних для успішної організації навчання в школі. Відома дослідниця початкової освіти Л.О. Хомич виділила низку чинників, що детермінують процес підготовки вчителя в сучасних умовах розвитку України. Це здебільшого техніко-технологічні і соціально-економічні умови, які впливають на зміст і методи освіти вчителя, а також соціально-політичні, культурологічні і соціально-психологічні особливості. Їх значення визначає такі елементи системи педагогічної освіти: організацію й управління, систему навчальних закладів, вимоги до контингенту викладачів і студентів, змісту підготовки, методів і форм роботи [6, 200].

Усі окреслені проблеми напряму стосуються і підготовки вчителя початкової школи до діагностичної діяльності, адже вона відбувається в процесі професійної підготовки вчителя.

Однією з причин недостатньої підготовленості педагога до діагностування шкільної успішності учнів є недостатня відповідність змісту професійної підготовки у ВНЗ сучасним вимогам. У професійній підготовці вчителя щодо формування діагностичних не приділено достатньо уваги. Зауважимо, що аналіз світового досвіду підготовки вчителів показує, що у країнах Західної Європи та США велику увагу приділяють цій проблемі, а саме – формуванню й розвитку діагностичних умінь майбутніх учителів, що є запорукою формування гуманістичної взаємодії „учитель – учень”. Так, до системи підготовки вчителів у педагогічних коледжах США входить і такий навчальний курс, як „Методика діагностування та оцінювання особистості”, де під час навчання студенти ознайомлюються з методикою та специфікою застосування діагностичних методів. Таким чином, аналізуючи досвід підготовки вчителів різних країн, потрібно зауважити, що у світовій та вітчизняній вищій школі є певні відмінності щодо формування готовності вчителя до забезпечення наступності навчання.

Так, вперше в Україні в Педагогічному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка, запроваджено спецкурс «Основи педагогічної діагностики» для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр».

Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до діагностичної діяльності як цілісна система будується на основі органічної єдності загального, особливого та індивідуального. Як загальне – вона є складовою професійної загально педагогічної підготовки вчителя; як особливе – має свою специфіку, зумовлену особливостями й закономірностями навчального процесу; як індивідуальне – відображає залежність підготовки від особистих якостей учителя і рівня його педагогічної діяльності. Готовність учителя до забезпечення розвитку індивідуальних можливостей учнів, здатність до професійного та особистісного саморозвитку – це домінуюча мета його професійної підготовки. Педагогічна діяльність, у процесі якої реалізуються професійні можливості вчителя і здійснюється індивідуальний розвиток його особистості, є засобом формування творчої особистості учня в навчально-виховному процесі. Саме тому підготовка вчителя до діагностичної діяльності передбачає його підготовку до суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі «вчитель –учень».

На думку С.М. Мартиненко, «підготовка вчителя початкових класів до діагностичної діяльності здійснюється в першу чергу, шляхом оволодіння змістом професійно-педагогічної освіти. Методика підготовки майбутнього вчителя початкових класів до діагностичної діяльності має реалізовуватися на базі змісту психолого-педагогічних дисциплін, предметних методик» [3, с. 128-151].

Однією з провідних особливостей підготовки майбутніх учителів початкової школи до діагностичної діяльності є те, що об’єктом цієї діяльності буде дитина молодшого шкільного віку, діагностуючи яку, необхідно враховувати її індивідуальні та вікові особливості, розвиток психічних і пізнавальних процесів.

Ми погоджуємось з думкою дослідниці, яка встановила основні етапи засвоєння діагностичної діяльності майбутніми вчителями початкової школи, до яких віднесено:

• І етап (початковий) – прийняття професії як особистісно значущої;

• ІІ етап – (основний) – когнітивне засвоєння діяльності;

• ІІІ етап (підсумковий) – перехід до практичних дій.[4, с. 44]

Визначені етапи засвоєння студентами діагностичної діяльності дають змогу вдосконалити процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, тому що, виділяючи етапи підготовки, можна відстежити певну логіку, динаміку вивчення дисципліни, а також спрогнозувати певні результати цього процесу. Звичайно, як і в будь-якій дисципліні є теми більш складні і доступніші для засвоєння, що пояснюється індивідуальними особливостями студентів. Щоб підготувати майбутнього вчителя початкової школи до діагностичної діяльності необхідно використовувати різноманітні методи навчання. Звичайно можна використовувати і стандартні методи навчання – словесні, наочні, практичні. Це забезпечить надійне, традиційне вивчення дисципліни, але ж для розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя варто використовувати і нестандартні методи, такі як методи активного навчання: ділова гра, розігрування ролей, аналіз конкретних ситуацій, активне програмове навчання, ігрове проектування, стажування та проблемна лекція. Усі ці шляхи удосконалять, розширять та зроблять насиченим навчально-виховний процес, а для структурування та удосконалення здобутих знань із спецкурсу «Основи педагогічної діагностики» використовується методичне портфоліо, в якому зібрані доробки студентів з дисципліни у вигляді зразків документів, тестувань, анкетувань, малюнків, презентацій тощо. Такий вид роботи є ефективним допоміжним засобом у самонавчанні студентів та контролі за їх діяльністю.

Висновки

Отже, основою підготовки майбутніх учителів початкової школи до діагностичної діяльності є професійно-особистісний розвиток студентів, який здійснюється у процесі професійної підготовки, а саме у процесі готовності до педагогічної діагностичної діяльності. Педагогічна діагностика покликана оптимізувати процес особистісно орієнтованого навчання, забезпечити вимірювання й оцінювання результатів навчально-виховної роботи у початковій школі.

Проведене дослідження не вичерпує всі проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до діагностичної діяльності. Подальше її опрацювання може бути здійснене в плані посилення вивчення мотиваційно-змістового компоненту діагностичної діяльності вчителя початкової школи; удосконалення підготовки студентів заочної форми навчання до педагогічної діагностики.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту»: за станом на 8 груд. 2006 р. / Верховна Рада України. – офіц.. вид. – К.: Парлам. Вид-во, 2006. – 40 с. – (Сер. «Закони України»).
2. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Директор школи. – 2002. - №1. – С. 5-15
3. Мартиненко С.М. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: монографія / С.М. Мартиненко. – К.: КМПУ ім.. Б.Д. Грінченка, 2008. – С. 128-151.
4. Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи: навчально-методичний посібник / С.М. Мартиненко. – К.: Сім кольорів, 2010. – С. 44-56.
5. Національна доктрина розвитку освіти України. –К.: Шкільний світ, 2001 – 15 с.
6. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів / Л.О. Хомич. – К.:Магістр-S, 1998. – 200 с.