Паншина Ю.В. Методичне портфоліо вчителя початкових класів із педагогічної діагностики
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Паншина Юлія Вікторівна, магістрант спеціальності "Початкове навчання" Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ
У статті розкривається сутність поняття «методичне портфоліо» та вказуються способи та доречність його використання в діагностичній діяльності вчителя початкової школи.
Ключові слова: педагогічна діагностика, вчитель початкової школи, методичне портфоліо вчителя початкової школи.
В статье раскрывается суть понятия «методическое портфолио » и указываются способы и уместность его использования в диагностической деятельности учителя начальной школы.
Ключевые слова: педагогическая диагностика, учитель начальной школы, методическое портфолио учителя начальной школы.
The article reveals the essence of the concept of «methodological portfolio» and defining ways and appropriateness of its use in diagnostic of primary school teachers.
Keywords: educational diagnostics, primary school teacher, methodical portfolio of primary school teachers.
Зміст |
Актуальність теми
В умовах стрімкого розвитку суспільства виникає нагальна потреба модернізації системи освіти, яка супроводжується суттєвими змінами у педагогічній теорії та практиці. Одним із головних завдань реформування вищої школи є висока професійна та моральна підготовка педагога. В часи кризи моральних цінностей помітного зниження духовності зумовили пошук шляхів гуманізації життя, осмислення вартостей сучасного часу і майбутнього. Процеси глобалізації, сприяють побудові навчально-виховного процесу на гуманістичних засадах [5, 4].
Саме вчитель, здійснюючи навчання, виховання і розвиток учнів, покликаний створювати такі умови, за яких розкриваються індивідуальні особливості, якості та властивості кожної особистості, забезпечується повне задоволення навчальних потреб і можливостей учнів, перехід до новітніх форм оцінювання навчальних можливостей, а в подальшому, досягнень на користь діагностики індивідуального розвитку – все це зумовило необхідність вивчення та використання вчителем у своїй професійній діяльності діагностичного компонента ( діагностування, прогнозування, проектування, розробка авторських програм, оптимізація всіх аспектів навчально-виховного процесу стають потребою педагогічної діяльності) професійної діяльності.
Як засвідчують результати досліджень, учителі початкової школи зазнають серйозних труднощів у проведенні педагогічної діагностики . Труднощі в діагностичних діях виявляються найпомітніше під час визначення мети навчання, проектування змісту навчальних предметів, методичного забезпечення навчально-виховного процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей школярів, вибору оптимальних методів навчання з дозуванням міри педагогічної допомоги і підтримки учнів молодшого шкільного віку [4, 38].
Проблему професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до діагностичної діяльності в різних її аспектах досліджували вчені багатьох наук, зокрема: І. Д. Бех, Н. Ф. Виноградова, С.У. Гончаренко, Л. В. Занков, С.М. Мартиненко, І.П. Підласий, І.В. Распопов, М.М. Ржецький, Н.М. Розенберг та ін.
Мета статті
Метою статті є розкриття сутності та змісту поняття «методичне портфоліо» та висвітлення ефективності та доречності використання такої форми роботи в діагностичній діяльності вчителя початкової школи.
Результати дослідження
У процесі практичної професійної діяльності вчитель певною мірою оволодіває методами і формами діагностичної діяльності (проводить спостереження, бесіди, тестування, анкетування учнів та їх батьків), але не має чіткої системи структурування знань з педагогічної діагностики, ресурсного забезпечення діагностичної діяльності вчителя початкових класів.
Одним із найефективніших способів подолання цієї проблеми є складання вчителем початкової школи методичного портфоліо діагностичного супроводу професійної діяльності.
З метою визначення сутності та змісту поняття «портфоліо» необхідно з'ясувати його сутність.
У перекладі з англійської «portfolio» – «папка, справа, посада»; з італійської – «папка з документами», «папка спеціаліста»; з французької - «викладати», «формулювати», «нести», а також «аркуш», «сторінка» або «досьє», «зібрання досягнень». [6, 213]
У ХV- XVI ст. поняття «портфоліо» прийшло до нас із Західної Європи. Спочатку термін «портфоліо» використовували архітектори в яких представляли замовникам ескізи своїх будівельних проектів. Наповнення таких папок давало можливість скласти уявлення про професійні здібності майстра. У свій час у портфоліо використовувалось для висвітлення досягнень дизайнерів, фотографів, архітекторів. Сьогодні портфоліо застосовують для демонстрації досягнень як великих організацій, так і для презентації окремого працівника.
В освітній сфері портфоліо почали використовувати з середини 80-х років ХХ ст. у Сполучених Штатах Америки. На думку автора книги «The Teaching Portfolio» Пітера Зелдіна, портфоліо вчителя - це черговий етап у розвитку професії. Сьогодні понад 1000 американських шкіл і вишів активно використовують портфоліо. На початку ХІХ ст. портфоліо почали запроваджувати на освітніх просторах європейських країн. [2].
Таким чином, робота над портфоліо розвиває дослідницьку культуру вчителя, удосконалюючи особистісну, соціальну й професійну компетентність – уміння самостійно здобувати, аналізувати й ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально працювати в умовах суспільства, що постійно змінюється.
Як показав аналіз, у науковій педагогічній літературі існують різносторонні визначення цього поняття. Це активне відображення роботи в дії; систематизовані дані про професійну діяльність, педагогічну майстерність і зростання, намагання передати глибину і сутність вчительської професії. Це поняття може означати також зібрання інформації про практичну діяльність педагога; відібрані педагогом приклади, що найбільш повно відображають аспекти викладання та професійного зростання.
Існують різновиди портфоліо: документальне; презентаційне; робоче; репрезентативне (підсумкове); навчальне; розвивальне; формувальне; портфоліо професійного розвитку; педагогічної майстерності; портфоліо, яке відображає мету і критерії діяльності тощо [4, 189].
Зупинимось на характеристиці методичного портфоліо, яке найбільш повно розкриває діагностичну діяльність вчителя початкової школи, який має величезний вплив на дитину, її становлення, як особистості. Формування вихованої, інтелектуально розвиненої, гармонійної особистості можливо лише у випадку коли вчитель повністю обізнаний з індивідуальними фізичними та психологічними особливостями дитини, її інтелектуальним та виховним потенціалом.
Збір цієї інформації не є поодинокою діагностичною дією, він має проводитись комплексно, етап за етапом, клас за класом – лише в такому випадку вчитель початкової школи зможе отримати повну, всеохоплюючу картину про особистість дитини. Саме в такому виді роботи педагогу варто розробити методичне портфоліо з діагностичної діяльності, яке буде містити такі складові: зразки анкетування, тестування, співбесід з дітьми та їх батьками, розробки проведення виховні години, розробки індивідуальних, групових та фронтальних бесід тощо.
Особливого алгоритму побудови методичного портфоліо не існує, адже вчитель – це креативна та неповторна особистість, тому кожен обирає для себе найбільш зручну та прийнятну форму складання та оформлення портфоліо діагностичного супроводу. Зразки методичного портфоліо Пропонуємо до розгляду зразок побудови методичного портфоліо з діагностичної діяльності вчителя початкової школи.
Розділ 1
Діагностика готовності дітей до навчання в школі
- Діагностика уваги (діагностичні методики: «Знайди відмінності», «Простав значки»)
- Діагностика пам’яті (діагностичні методики: «Заучування слів» (методика А.Р.Лурія), «Логічна пам'ять», «Піктограма»)
- Діагностика мислення (діагностичні методики: «Виключення зайвого», «Лабіринт»)
- Діагностика мовлення (діагностичні методики: «Активний словниковий запас дитини»)
- Діагностика емоцій та почуттів (діагностичні методики: «Міміка та емоції», «Моральні ситуації»)
- Методика діагностики сприймання (діагностичні методики: «Чого не вистачає на цих малюнках?»(за Р.С. Нємовим ), «Послідовність подій» Н.І.Гуткіної )
- Методика діагностики самооцінки і мотивації (методика «Який я ?», «Ставлення дитини до однолітків»)
- Діагностика наочно-дієвого мислення (методика «4-й зайвий»)
- Діагностика фонематичного слуху
- Діагностика виявлення рівня розвитку образних уявлень
- Діагностика вміння писати (діагностичні методики: «Списування за зразком», «Візерунок» Л.І.Цеханської, «Малювання по крапках»А.Л.Венгера, «Будиночок» (Н.І.Гуткіна )
Розділ 2
Діагностика навчально–пізнавальної діяльності учнів 1 класу
- Діагностика провідних мотивів навчання (діагностичні методики «Для чого ти ходиш до школи?», тести «Ставлення до навчання», «Шкільна тривожність»)
- Діагностична система вправ і завдань для визначення психомоторної організації учнів 1-го класу
- Діагностика фантазії (методика «Скульптура»)
- Діагностика інтелектуальних здібностей молодших школярів (підбір завдань)
- Діагностика «Як краще пізнати світ дитини?» (тести для дітей та батьків)
Розділ 3
Діагностика навчально–пізнавальної діяльності учнів 2 класу
- Діагностика загальної обізнаності (підбір завдань та запитань)
- Діагностика Відношення дитини до навчання в школі (тестування)
- Діагностика вміння спілкуватись (тести «Два будиночки», «Ставлення дитини до чужого дорослого»)
- Діагностика образного та логічного мислення (методики “ Впізнай хто це”, “Впізнай фігури”, «Обведи контур»).
- Діагностика емоційного стану вдома та в школі (намалюй людину).
Розділ 4
Діагностика навчально–пізнавальної діяльності учнів 3 класу
- Діагностика страху дітей (діагностичні методики: тести для вчителів та батьків, ігри-ситуації для батьків, методика «Закінчення речень»)
- Діагностика виявлення активної життєвої позиції (анкета)
- Діагностика розвитку словесно-логічного мислення (підбір завдань)
- Діагностика вміння аналізувати та синтезувати (підбір запитань, методика “Речення”, методика Класифікація, методика “Картинки Давида”).
- Діагностика ставлення дитини до однолітків (анкета для батьків і вчителів)
- Діагностика емоційного ставлення до процесу навчання в школі (діагностичні методики: «Веселий-сумний», «Атмосфера в класі», «Щоденник настрою», «Моя думка про клас»)
- Діагностичні методики вивчення сім'ї учнів (діагностичні методики «Незакінчені речення», «Чому так чинить ваша дитина?»)
- Діагностика пам’яті (діагностичні методики „Три бажання”, „Чим залатати килимок”, «Виключення слів»)
Розділ 5
Діагностика навчально–пізнавальної діяльності учнів 4 класу
- Діагностика сприйняття кількості (підбір завдань)
- Діагностика наочно-образного мислення (загадування і відгадування загадок)
- Діагностика невербальної креативності (методика Е.Торренса, Тест Розенцвейга)
- Діагностичний метод дослідження мовлення дітей (методика «Буква, слово, словосполучення, речення, текст»
- Діагностика відчуттів і сприйняття
- Діагностика різних видів пам’яті (методика «Веселі картинки»)
- Діагностування виховного потенціалу сім’ї.
Висновок
Таким чином застосування методичного портфоліо в процесі професійної діяльності вчителів початкової школи забезпечить тематичну організацію навчання, використання здобутих знань, умінь та навичок, і педагогічної діагностики, дозволяє найбільш точно виділити проблемні зони і та визначати шляхи подолання їх подальшого розвитку.
Використана література
- Гончаренко С. Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям. – К., 1995. – С.46.
- Кузьменчук І. Портфоліо як індивідуальна траєкторія підвищення кваліфікації педагога. www.ippo.org.ua/files/МЕТОДИЧНА_РОБОТА/Порадник.../1.doc
- Максимов В. Педагогическая диагностика в школе: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М., 2002. – С.272.
- Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи. навчально-методичний посібник. –К.,2010. –С.38, -С.189.
- Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. – 2001. – №54-55. – С.4-5.
- Словник іноземних слів // за ред. Максиміліана і Уебстер, — К.: Освіта, –С.213.