Чернігівська Н.С. Формування ІКК майбутніх вчителів ІМ у контексті їх готовності до самоосвітньої діяльності

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 08:23, 8 лютого 2014

Формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх вчителів іноземної мови у контексті їх готовності до самоосвітньої діяльності

Чернігівська Наталія Станіславівна – доцент кафедри практики та методики навчання англійської мови кафедри практики та методики навчання англійської мови Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, м. Київ.

У статті висвітлено проблему формування іншомовної комунікативної компетентності в контексті підготовки майбутніх вчителів до самоосвітньої діяльності. Доведено, що розроблена модель існує в процесі засвоєння цілісної професійної діяльності, а формування іншомовної комунікативної компетентності має своє висвітлення у когнітивному, операційному компонентах та інших складових моделі.

Ключові слова: іншомовна комунікативна компетенція, модель підготовки до самоосвітньої діяльності.

В статье высветлена проблема формирования коммуникативной компетентности в контексте подготовки будущих учителей к самообразовательной деятельности. Доказано, что разработанная модель существует в процессе овладения целостной профессиональной деятельностью. Формирование иноязычной коммуникативной компетентности нашло отображение в когнитивном, операционном компонентах и других составляющих модели.

Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетентность, модель подготовки к самообразовательной деятельности.

The problem of forming of future foreign language teachers’ foreign communicative competence in the context of their training to the self-education activity was worked out in the article. It was proved, that the developed model is in the professional training process. The forming of foreign communicative competence was identified in the cognitive and operational components and constituents of the model.

Key words:foreign communicative competence, the model of training to self-education activity

Постановка проблеми

Актуальність поставленої проблеми полягає у тому, що в умовах приєднання до Болонської конвенції, розширення мобільності студентів і викладачів для взаємного збагачення європейським досвідом вимагає їх готовності до самоосвітньої діяльності впродовж усього життя. У процесі професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови чільне місце посідає формування іншомовної комунікативної компетентності. Реалізація мети і завдань навчання іноземної мови в контексті підготовки майбутніх вчителів до самоосвітньої діяльності зумовила необхідність розроблення моделі процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності в умовах багатопрофільного університету.

Аналіз досліджень

Аналіз психолого-педагогічних джерел за проблемою моделювання дозволив зробити висновок, що поняття “модель” розглядається як матеріальний чи уявний в процесі мислення об’єкт, який заміщує в дослідженні об’єкт-оригінал таким чином, що його безпосереднє вивчення дає нові знання про об’єкт-оригінал (В. Давидов, О. Рахімов) [1, 62-83]. Побудова та вивчення моделей здійснюється з метою одержання нових знань про об’єкт і, якщо вона має пізнавальний потенціал, здатна змінювати його в процесі вивчення та є акумулятором отримання про нього нової інформації (Л. Хоружа) [3, 412].

Порівнюючи думки науковців В. Беспалька, Н. Кузьміної, А. Маркової, В. Сластьоніна, Л. Фрідмана, ми дійшли висновку, що поняття “модель” визначається як спосіб організації життєдіяльності навчального закладу; образ досвіду, в якому переосмислюється педагогічна діяльність і досвід у навчанні; систематизована форма інноваційного експерименту; концептуальне обґрунтування проективного режиму розвитку навчального закладу; штучно створений об’єкт у формі схеми, що приблизно відображає досліджуваний об’єкт, характерні його ознаки, під час її використання дає інформацію про змодельований об’єкт тощо.

Так, з метою аналізу сутності та функцій моделювання використовуємо вимоги, визначені С. Мартиненко, які було враховано під час розроблення теоретичної моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності. Дослідниця зазначає, що “модель має відображати цілісність процесу й взаємозв’язок основних функцій діагностичної діяльності; відповідати реальним властивостям структурних елементів змодельованої системи; повинна мати відтворювальний характер, за яким стає можливою її експериментальна перевірка” [2, с. 178].

На основі аналізу визначень, розроблено модель процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності як систематизовану форму з обґрунтованими та виваженими компонентами, що має відтворювальний характер. У моделі було виокремлено чотири компоненти: мотиваційний, що забезпечує вмотивоване ставлення до самоосвітньої діяльності та можливості освіти протягом всього життя; когнітивний, що передбачає формування системи лінгвістичних, методичних знань і розвиток критичного мислення майбутнього вчителя, оскільки самоосвітня діяльність вимагає здатності до самоаналізу, самоконтролю, саморегуляції та самоуправління; операційний, що ставить за мету навчання студентів самостійній роботі, і, як результат, самоосвітній діяльності; рефлексивний, що передбачає самопізнання, самоспостереження, аналіз, оцінювання та контроль самоосвітньої діяльності.

Постановка мети дослідження

Метою статті є довести, що формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, як складова лінгвістичної підготовки, є одним з ключових елементів когнітивного та операційного компонентів розробленої нами моделі. Приймаючи рішення щодо позиційного розміщення компонентів моделі, ми виходили з того, що воно має відображати структурні утворення самоосвітньої діяльності та логіку навчального процесу вищого навчального закладу. Відбір їх здійснювався на основі екстраполяції результатів відповідних наукових досліджень С. Гончаренка, С. Сисоєвої, В. Чайки, М. Чобітько, присвячених проблемам самостійної та самоосвітньої діяльності; Д. Зеєбаха, І. Зязюна, С. Мартиненко, Т. Федотенко, Л. Хоружої та інших науковців, присвячених проблемам професійної підготовки майбутнього вчителя.

Виклад основного матеріалу

Нами доведено, що модель підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності існує в процесі засвоєння цілісної професійної діяльності. Як результат, було спроектовано модель підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності, подану на рисунку 1.

Модель характеризується цілісністю, поетапністю реалізації та динамічністю. Виходячи з принципу єдності мотивів, теоретичних знань i практичних умінь, зазначимо, що формування мотиваційного, когнітивного, операційного та рефлексивного компонентів є цiлiсним процесом, однак на етапі розроблення процесу підготовки майбутніх вчителів іноземної мови шляхи формування кожного з окреслених компонентів визначалися окремо. Ми хотіли б зупинитись на структурних елементах когнітивного та операційного компонентів моделі, оскільки вважаємо, що формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх вчителів іноземної мови має місце саме під час формування цих компонентів підготовки до самоосвітньої діяльності.

Когнітивний компонент виявлявся у виробленні системи загальних, спеціальних, психологічних, методичних знань, умінь і навичок, що складають практичну професійну підготовку майбутнього вчителя іноземної мови (оволодіння предметами психолого-педагогічного циклу, іншомовною мовленнєвою діяльністю, методикою викладання іноземних мов, формування іншомовної мовленнєвої компетенції, проходження педагогічної практики, виконання науково-дослідницької діяльності), також підбір методів організації самостійної та активізації пізнавальної діяльності студентів у контексті підготовки до самоосвітньої діяльності.

З метою визначення послідовності та порядку формування іншомовної комунікативної компетентності в контексті підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності у процесі вивчення предметів психолого-педагогічного циклу (ОКР “бакалавр”), ми співвіднесли зміст самоосвітньої діяльності з логікою вивчення курсу “Практика усного та писемного мовлення”, “Практична граматика”, “Практична фонетика”, “Друга іноземна мова”, “Лексикологія”, “Історія мови (англійської)”, змістом виробничої педагогічної практики.

У процесі професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності, впродовж викладання спеціальних фахових дисциплін, формування навичок самоосвітньої діяльності найчастіше відбувається у процесі вивчення таких фахових дисциплін, як: “Практика усного та писемного мовлення”, “Друга іноземна мова”, “Лексикологія”, “Історія мови (англійської)”, виробничої практики.

Формування професійних знань майбутнього вчителя іноземної мови: лінгвістичних, філологічних та знань із методики викладання іноземної мови (Д. Баллоу, О. Бех, Л. Биркун, О. Бігич, Д. Бріттен, М. Ляховицький, О. Плахотник, Ю. Стиркіна та інші) сприяють формуванню навичок самоосвітньої діяльності у майбутнього вчителя іноземної мови. Ця складова когнітивного компоненту моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності передбачає оволодіння знаннями про роль самоосвітньої діяльності у педагогічній діяльності майбутнього вчителя іноземної мови, її місце в системі педагогічної діяльності, мету, засоби, функції; знаннями про об’єкт, предмет, спрямованість самоосвітньої діяльності, вимоги до якості самостійної роботи, самостійної пізнавальної діяльності, складових самоосвітньої діяльності: самоконтролю, самовиховання та рефлексії; знаннями про засоби підготовки та здійснення самоосвітньої діяльності, методи самоаналізу.

Необхідно зазначити, що етапи засвоєння самоосвітньої діяльності та навчальні дисципліни, в процесі яких реалізуються їх завдання, мають наскрізний взаємозв’язок. Формування іншомовної комунікативної компетентності в процесі вивчення іноземної мови вимагає від студента максимальної концентрації і формує стійку потребу в нових знаннях. Завданням викладача є перетворити цю потребу в практичний досвід використання самоосвітніх дій, спонукаючи майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності.

Операційний компонент полягав у формуванні та вдосконаленні способів організації самоосвітньої діяльності, вироблення дослідницьких, лінгвістичних, методичних, самоосвітніх умінь і навичок; опануванні методів і форм самоосвітньої діяльності, накопичення педагогічного досвіду. Вагоме значення має створення навчально-методичних посібників для самостійної роботи студентів і розроблення методичних рекомендацій. Операційний компонент включав комплекс умінь майбутнього вчителя іноземної мови здійснювати самоосвітню діяльність, що є внутрішньою професійною якістю, що формується шляхом поетапної інтеріоризації зовнішніх дій i характеризується системою параметрів (алгоритм дії, рівень узагальнення, ступінь засвоєння). Отже, ми можемо зазначити, що перетворення знань в уміння і навички і є основою формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх вчителів іноземної мови в контексті їх підготовки до самоосвітньої діяльності.

На нашу думку, опанування мотиваційним, когнітивним, операційним та рефлексивним компонентами моделі підготує майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності, спираючись на її складові: самовиховання, самоконтроль і рефлексію та маючи чітко визначені наступні складові моделі – зміст, форми та методи підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності.

Кожний компонент процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності, поданий в моделі, функціонує в тісному взаємозв’язку з усіма іншими компонентами. Так, запропоновані нами компоненти, знаходяться в тісному зв’язку зі змістом, формами та методами, які опосередковують взаємодію викладача i студентів у процесі досягнення результату – готовності майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності.

Висновок

Таким чином, можемо зробити висновок, що формування іншомовної комунікативної компетентності відбувається у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови та є складовою моделі процесу їх підготовки до самоосвітньої діяльності.

Список використаних джерел

1. Давыдов В. В. Теоретические и методические основы моделирования процесса профессиональной подготовки специалиста / В. В. Давыдов, О. Х.-А. Рахимов // Инновации в образовании. – 2002. – № 2. – С. 62 – 83.
2. Мартиненко С. М. Система підготовки вчителя початкових класів до діагностичної діяльності: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04 / Мартиненко Світлана Миколаївна. – К., 2009. – 499 с.
3. Хоружа Л. Л. Теоретичні засади формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Хоружа Людмила Леонідівна; Ін-т пед. АПН України. – К., 2004. – 412 с.