Єременко І.І. Американський досвід підготовки фахівців початкової школи до іншомовної освіти молодших школярів

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 17:11, 17 липня 2013

Єременко Ірина Ігорівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розглянуто зарубіжний досвід підготовки фахівців початкової школи до іншомовної освіти молодших школярів. Проаналізовано специфічні особливості змісту, методів, структури, організаційних форм навчання у початковій школі в США. Проведено порівняльний аналіз підготовки вчителів іноземної мови в початковій школі в США та Україні.

Ключові слова: американський досвід, іншомовна освіта, фахівці початкової школи, професійна підготовка, молодші школярі.

В статье рассмотрен зарубежный опыт подготовки специалистов начальной школы к иноязычному образованию младших школьников. Проанализированы специфические особенности содержания, методов, структуры, организационных форм обучения в начальной школе в США. Проведен сравнительный анализ подготовки учителей иностранного языка в начальной школе в США и Украине.

Ключевые слова: американский опыт, иноязычное образование, специалисты начальной школы, профессиональная подготовка, младшие школьники.

The foreign experience of preparation of future teachers of foreign language in primary school is observed in the article. The analysis of the specific features of content, methods, structures, organizational forms primary school in the U.S.is done. The comparative analysis of the training of foreign language teachers in primary schools in the U.S. and Ukraine is given.

Key words: American Experience, foreign language education, experts elementary school, vocational training, younger students.

Актуальність теми

У світлі істотних соціально-економічних змін, які відбуваються в Україні останніми роками, перед системою професійної освіти стають нові завдання, пов’язані з єдиними вимогами до рівнів і якості професійної підготовки майбутніх фахівців та забезпечення їх конкурентоспроможності у світовому просторі. В умовах приєднання України до Болонського процесу цілком закономірною постала необхідність перебудови і вдосконалення системи державного управління вищою освітою по спрямуванню української освіти на досягнення нею сучасного світового рівня, збільшення внеску в розвиток економіки, науки, освіти, культури країни й добробуту народу. Пріоритетним завданням є модернізація вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації, одним з принципів якої є впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу.

Разом з тим, у зв’язку з впровадженням нового Державного стандарту початкової загальної освіти в Україні, зміни у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової коли, які мають відбутися якнайшвидше. Першочерговим завданням є переорієнтація на поглиблення іншомовної складової навчально-виховного процесу вишу, оскільки віднині кожний вчитель початкової школи є вчителем іноземної мови для молодших школярів.

Така державна політика є стратегічно виправданою, оскільки згадані нами євроінтеграційні процеси вимагають удосконалення володіння хоча б однією з іноземних мов. І цілком закономірно, що навчання іноземної мови розпочинається з раннього віку. З огляду на це, особливого значення набуває вивчення теорії і практики організації педагогічної освіти провідних країн світу, які впродовж багатьох десятиріч накопичили значний позитивний досвід, узагальнення та критичний аналіз якого можуть сприяти подоланню проблем і негативних явищ сучасної підготовки педагогічних кадрів в Україні і, як наслідок, забезпечувати успішну інтеграцію національної освіти до світового освітнього простору.

Аналіз досліджень

Останнім часом в Україні активізувались наукові пошуки вітчизняних і зарубіжних науковців у галузі теорії та практики педагогічної освіти в країнах Євросоюзу, США, Великобританії. Зокрема, досліджувалися провідні напрями сучасного реформування вищої педагогічної освіти у Великобританії (Н. Авшенюк, А. Парінов, Н. Яцишин), розвиток педагогічної освіти у США (Т. Кошманова, Р. Роман). До проблемних досліджень на матеріалах декількох країн належать праці Л. Пуховської, М. Цирельчука, О. Щербак, Л. Пуховської та інших учених.

Визначаючи інтегральні чинники у розвитку систем педагогічної освіти загальноєвропейського освітнього простору наприклад, Л. Пуховська виділяє низку загальних тенденцій, деякі з яких, на нашу думку, можна вважати спільними з тенденціями розвитку педагогічної освіти в Україні та за рубежем. До інтегральних чинників дослідниця відносить національні системи та моделі педагогічної освіти, які “розвиваються під впливом певних історичних, політичних та соціальних контекстів” [5, c.253]. Педагогічна освіта та її головні інституції, підкреслює автор, відображають “особливості культурно-національних традицій, переконань та поглядів щодо вчителя, його статусу, ролі, компетентності та професійних функцій.”

Розглядаючи сучасну еволюцію систем професійної підготовки вчителів, Л. Пуховська виділяє загальні тенденції їхнього розвитку, а також конкретизує вимоги до вчителя в нових соціокультурних умовах. “У цьому питанні, – зазначає вона, – інтеграційні процеси у сфері педагогічної освіти сприяють формуванню нових вимог, пов’язаних з підготовкою вчителя-європейця, який готовий до роботи в полікультурному суспільстві, в різнорідному навчально-виховному середовищі, в альтернативних педагогічних системах тощо” [5, с. 254].

Постановка мети дослідження

Мета статті полягає у здійсненні аналізу досвіду країни США із професійної підготовки фахівців початкової школи до іншомовної освіти молодших школярів, у виявленні специфічних особливостей змісту, структури, організаційних форм навчання.

Виклад основного матеріалу

Під впливом чинників глобалізації та інтеграції педагогічна освіта в тій чи тій країні орієнтується на міжнародний досвід, зберігаючи при цьому власні здобуття та напрацювання. Враховуючи незворотність Болонського процесу, ми маємо усвідомлювати, що для нашої системи вищої освіти він є дуже непростим. Нам важче, ніж будь-якій іншій країні, яка не має таких глибинних традицій у галузі фундаментальної освіти, приєднатися до багатьох загальноєвропейських рішень, нівелюючи власні багатовікові напрацювання у цій галузі.

Вивчення тенденцій розвитку та аналізуючи зміст професійної підготовки майбутніх фахівців початкової школи в США може допомогти для покращення системи підготовки фахівців початкової школи в Україні.

Виділяють такі основні тенденції розвитку професійної підготовки фахівців початкової школи в США:

• компетентнісний підхід в підготовці професійних фахівців, у якому освітньою метою визначають формування здатності до ефективної дії засвоюваної на загально-людських нормах;
• зростання ролі наукових досліджень, котре сприяє раціональному розвитку творчо-наукової діяльності;
• диверсифікованість напрямків, рівнів, структури навчання, яка дає змогу робити аналіз перетворень, що відбуваються в системі освіти інших країн;
• інтегративність, що дозволяє синтезувати вже існуючі системи освіти і як засадовий принцип організаційної перебудови різних ланок освіти.[2,243]

Під час підготовки майбутніх фахівців початкової школи у вишах США тижневе навантаження складає 16-24 години на молодших курсах, на старших - 14-16 годин. Проте кожна аудиторна година повинна доповнюватися двома годинами самостійної роботи. Якщо студент запланував собі 16-18 залікових одиниць в семестр (кож¬на залікова одиниця складає 3 години на тиждень), то тижневе навантаження буде складати 48-54 години. Типова тривалість лекцій і практичних - 50-60 хвилин.

У підготовці вчителів початкової школи до іншомовної освіти у США є дві основні тенденції. Перша - більшість студентів педагогічних вузів переважно набувають знання, які допоможуть знайти роботу не турбуючись про підвищення свого загальноосвітнього рівня. Друга тенденція - серед вступників до вузів та на вищі педагогічні курси збільшується число людей, що мають вже не студентський вік. Таке явище отримало назву «по¬вторної» або безперервної пожиттєвої освіти, люди вимушені змінювати професію. Коледжі та університети США враховують цю тенденцію і мають дуже пластичні програми. Групи заочної осві¬ти організовуються за місцем проживання, проводяться занят¬тя по телебаченню. В цілому в США кількість вчителів початкової школи ніким не плануєть¬ся. В більшості штатів університети і коледжі на педагогічні факультети зараховують усіх, хто проживає у цьому штаті і хто закінчив середню школу. В деяких містах відкривають учи¬тельські центри.

При чотирьох-п'ятирічній підготовці перші два роки занять присвячені вивченню предметів загальноосвітнього циклу (гуманітарні дисципліни: економіка, філософія, література, історія, політологія, соціологія і т.д.). Програма включає та¬кож вивчення теоретичних психолого-педагогічних дисциплін (за¬гальна педагогічна психологія, психологія розвитку дитини, основи освіти, філософія виховання, історія педагогіки, педагогі¬чна соціологія, порівняльна педагогіки, методи навчання, педаго¬гічна етика). На ці дисципліни приділяється 25—35 % навчаль¬ного часу.

Крім лекцій і семінарів практикуються нетрадиційні методи і форми навчання: моделювання, рольові ігри, мікровикладання (записується фрагмент шкільного уроку, а потім проводиться груповий аналіз і оцінка цього фрагменту). При моделюванні і рольових іграх студенти можуть зображувати шкільний клас. Наприклад, студенти дають 10-15-хвилинні уроки для невеликих груп учнів; уроки за¬писують на відеокамеру, після чого переглядають і обговорюють.

Важлива частина педагогічного освіти - практика і стажуван¬ня. В університетах на педагогічну практику приділяється 4-5 тижнів. У педагогічних колежах практика передбачена на всіх курсах. У програму педагогічної практики входить спостережен¬ня навчально-виховного процесу, аналіз викладання, власне уро¬ки (від одного до серії). [6, 266]

На іспитах застосовують тестування на комп'ютерах. За допомогою тестів визначають, чи володіють першокурсники достатніми базовими знаннями, чи вірно вони вибрали майбутню професію. На передостанньому курсі студенти відповідають на загальноосвітні і педагогічні питання. І, нарешті, випускникам пропонуєть¬ся перевірити академічні і педагогічні знання й уміння.

В США основні предмети початкової школи викладає вчитель початкових класів, а іноземну мову в початкові школі викладає вчитель іноземної мови в початкових класах.

Вчитель іноземної мови в початковій школі в США повинен:

• уміти сформувати в молодших школярів мовленнєву, мовну, соціокультурну, соціолінгвістичну, дискурсивну та стратегічну компетенції, які, власне, і складають зміст іншомовної освіти молодшого школяра;
• володіти технологіями формування кожного виду іншомовної комунікативної компетентності у молодших школярів;
• мати наступні атрибути: знання мови перекладу, здатності до аналізу та розповість, що мова, знання принципів оволодіння мовою; педагогічної майстерності спеціально призначені для викладання іноземних мов для дітей молодшого віку.[3, 243]

Підготовка майбутніх фахівців початкової школи до іншомовної освіти молодшого школяра в США спрямована на розвиток рівня сформованості методичної компетенції учителя іноземної мови в початковій школі, достатнього для успішного формування у молодших школярів усіх видів іншомовної комунікативної компетентності як на уроках, так і в позакласній роботі з іноземної мови; ґрунтується на інтеграції вікової психології і педагогіки з лінгвокраїнознавством і зарубіжною літературою, використання комп’ютерних навчальних програм та відео курсів.

Основою сучасної стандартизації педагогічної освіти в США є компетентнісно-орієнтоване навчання, котре включає: 1) компетенції, пов’язані з навчальним процесом і професійними знаннями; 2) предметні компетенції; 3) компетенції, необхідні для здійснення навчальних планів і стратегій навчання; 4) компетенції, які створюють основу для подальшого професійного розвитку особистості вчителя.

Спільними компонентами професійної компетентності вчителів іноземної мови в початковій школі в США й Україні є: предметна (subject matter/ content competence), загальна (general competence), педагогічна (pedagogical competence), навчально-методична (instructional competence), інформаційна (information competence), компетентність професійного розвитку (professional desposition competence).

У цьому контексті важливого значення набуває поява тенденцій розвитку майбутніх фахівців початкової школи в Україні:

• компетентнісно-орієнтоване навчання;
• організація професійної підготовки має відбуватись на засадах неперервної освіти;
• інтеграція навчання і виробництва на основі пошукової діяльності;
• стандартизація підготовки фахівців, котра дозволяє встановити базовий рівень, який забезпечує продовження освіти та потрібний рівень кваліфікації фахівців; підвищити якість професійної підготовки фахівців у системі неперервної освіти, яка передбачає наскрізну професійну підготовку; впорядкувати нормативно-правові аспекти підготовки всіх суб’єктів системи професійної підготовки, встановити їх наступність в умовах неперервної освіти; [3,11]

У зв’язку з оновленням вимог до вчителів початкової освіти в Україні, суспільство потребує такої підготовки вчителя іноземної мови в початковій школі, яка базується на комплексному підході до розвитку особистості і здійснюється шляхом раціонального поєднання мотиваційних чинників та природної активності людини до саморозвитку та реалізації свого творчого потенціалу.

При підготовці майбутнього вчителя іноземної мови в початкових класах в Україні всі навчальні дисципліни спрямовані на гуманітарну, фундаментальну (економіко-управлінську, теоретико-лінгвістичну, мовну, теоретичну психолого-педагогічну і методичну підготовку) і професійну (мовну практичну, психолого-педагогічну і методичну) підготовку майбутніх фахівців початкової школи, а також проведення педагогічної практики [1,278].

Підготовка вчителів іноземної мови в початковій школі в Україні складається з трьох етапів:

• I етап – підготовчий - під час якого студенти здобувають теоретичну базу майбутньої професійної діяльності, вивчаючи курс іноземної мови: практичний та теоретичний курси іноземної мови, країнознавство, ділова іноземна мова, методика викладання іноземної мови, психолого-педагогічні основи іноземної мови тощо. Ефективним є використання дидактичних і рольових ігор, бесід, дискусій та інших професійно-орієнтованих видів навчання, які дозволяють виявити особистісні якості студента, його мовленнєві навички, та сприяють розвитку його професійних якостей.
• II етап –формувальний – майбутні вчителі навчаються узагальнювати вивчений матеріал і формувати висновки, систематизують і оцінюють нові поняття. Студенти приймають участь у наукових конференціях. Використання активних методів навчання (рольова гра, семінар-презентація та ін.) дозволяє формувати у студентів нові лінгвометодичні вміння з використанням іноземної мови під час організації навчальної діяльності школярів.
• III етап – узагальнювальний – студент практично застосовує та інтегрує отриманні знання з професійно-орієнтованих дисциплін. На 3,4,5 курсах у студентів активно здійснюється практика, вони приймають участь у наукових конференціях, соціальних проектах тощо.

В основному вчителів іноземної мови в початковій школі готують до викладання іноземної мови в школах за загальними програмами. Однак уведення іноземної мови в молодшому шкільному віці вимагає від учителя не тільки вільного володіння мовами, а й уміння застосовувати сучасні технології і стратегії їх навчання.[4.156], знання психофізіологічний особливостей молодшого школяра.

Висновок

Зроблений нами короткий аналіз підходів до підготовки майбутніх фахівців початкової школи до іншомовної освіти молодших школярів в США та особливості їх аплікування на систему іншомовної підготовки майбутнього вчителя початкової школи дає підстави зробити висновок про те, що освітні тенденції в Україні збігаються з зарубіжними. Ми дійшли висновку про необхідність створення оптимальної системи підготовки майбутніх учителів іноземної мови в початкових класах в Україні, яка б поєднувала наступні компоненти: використання різних форм організації навчальної діяльності у вищій педагогічній школі: традиційні (лекції, лабораторні й практичні заняття) з нетрадиційними (методичний театр, участь у роботі методичних об'єднань шкіл, самоосвіта); включення активних методів навчання (дидактичні ігри та педагогічні імітації, методичні ринги та аукціони методичних знань, трансформування передового досвіду та власний методичний пошук тощо).

Запропонована система створить умови для максимального розкриття творчого потенціалу студентів шляхом удосконалення мотивації навчання, його індивідуалізації, використання творчих методів, систематичного контролю підготовки. За для ефективності такої системи підготовки необхідна пильна та кропітка праця з обов’язковою двосторонньою взаємодією вчителя та учня.

Список використаних джерел

1. Бігич О.Б., Методична освіта майбутнього вчителя іноземної мови в початковій школі. Монограф. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2004 – 278 с.;
2. Коваленко О.Ю., Еволюція педагогічної освіти в США. Збірник наукових праць/ О.Ю. Коваленко // – Класичний приватний університет (Запоріжжя)/2010, – №6. – с. 240-244;
3. Коваленко О.Ю., Світові тенденції навчання іноземних мов у початковій школі та їх реалізації Україні/ О.Ю. Коваленко // Іноз. мови в сучасній школі. – 2012 – №1. – с. 11;
4. Кошманова Т.С.. Спільні та відмінні тенденції розвитку педагогічної освіти в США у світовому контексті: автореф. Вісник Львів. Ун-ТУ. Серія педагогічна. 2003. Випуск №17. С. 156;
5. Пуховська Л.П., Проблеми інтеграції педагогічної освіти України в загальноєвропейському освітньому просторі. Автореф. Вісн.Житомир / Л.П.Пуховська//Держ. Пед.. ун-ту.-1999.-с. 67-71.;
6. Ferguson, R.F. & Ladd, H.F. (1996). How and why money matters^ Analysis of Alabama schools. In Hoding Schools Accountable^ Performance Based Reform in Education, Brooking Institute^ Washington, DC. – P. 266.