Заворотна О.І. Психолого-педагогічні передумови використання інтерактивних технологій навчання іноземних мов у ВНЗ

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 17:11, 17 липня 2013

Заворотна Ольга Ігорівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті окреслено особливості застосування інтерактивних технологій під час вивчення іноземної мови, обґрунтовано необхідність використання інтерактивних технологій при вивченні іноземної мови у ВНЗ. Наведено приклади застосування інтерактивних технологій під час вивчення окремих тем з іноземної мови.

Ключові слова: студенти, ВНЗ, інтерактивні технології навчання, іноземна мова.

В статье обозначены особенности применения интерактивных технологий при изучении иностранного языка, обоснована необходимость использования интерактивных технологий при изучении иностранного языка в ВУЗе. Приведены примеры применения интерактивных технологий при изучении отдельных тем по иностранному языку.

Ключевые слова: студенты, ВУЗы, интерактивные технологии обучения, иностранный язык.

This article outlines the features of interactive technologies in language learning, the necessity of the using interactive technologies in learning a foreign language in high school. Examples of the use of interactive technologies in the study of certain topics in a foreign language.

Key words: students, universities, interactive learning technology, foreign language.

Постановка проблеми

Аналіз сучасної науки і практики свідчить про те, що в умовах традиційних форм та методів навчання студенти, пасивно отримуючи інформацію, відчувають труднощі у самостійному здобутті та застосуванні вже отриманих знань.

Психологи і педагоги усвідомлюють гостру потребу у створенні та реалізації особистісного підходу до студента як одного з принципів організації навчально-виховної роботи. Докорінна зміна освітньої мети переорієнтовує процес навчання на особистість студента, його гуманізацію, загально розвивальний характер. Особистісно-зорієнтоване навчання передбачає організацію навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуального розвитку, ставлення до нього як до свідомого відповідального суб'єкта навчально-виховної взаємодії.

Питання про групові форми навчальної діяльності та використання інтерактивних методів навчання у ВНЗ у психолого-педагогічній літературі посідають важливе місце, тому що вони відкривають для студентів можливості співпраці, налагодження стосунків, пізнання.

Сучасні зміни в суспільстві спонукають педагогів шукати інновації та впроваджувати їх у навчальний процес. Перед освітою стає задача формування нового покоління не лише як носія знань, а я творчої, мислячої особистості. Саме тому, сучасна педагогічна думка висуває на перший план особистісно-орієнтоване навчання, що прийнято тепер за основну парадигму. Ця технологія передбачає перевід студента у суб'єкт навчання та забезпечує його розвиток, розглядаючи особистість основною цінністю суспільства.

Зростання вимог до якості підготовки фахівців з вищою освітою ставить перед педагогічною наукою завдання створити ефективні дидактичні системи, які базуються на застосуванні видів, технологій, форм і методів навчання, які забезпечують інтенсивне залучення студентів до процесу оволодіння системою знань. Серед методичних засобів, що реалізують такий підхід, визнання набувають інтерактивні групові методи навчання, що є не тільки ефективним способом засвоєння знань і формування умінь, але і способом професійної комунікації [3, 29].

Інтерактивні методи викладання передбачають відмову від авторитарного стилю викладання; орієнтацію на особисті якості студента; розвиток таких форм навчання, як діалог і полілог; розуміння іншомовної комунікації як спонукання партнера до діяльності мовленнєвого та немовленнєвого порядку; розгляд знань як сукупності навичок, що актуалізуються в системі діяльності студента; розвиток зацікавленості студентів у здобутті знань; оцінювання; само оцінювання.

Аналіз досліджень

Інтерактивне навчання як специфічну освітню технологію в загальнодидактичному аспекті ґрунтовно досліджують Л. Коваль, О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Сиротенко та ін.

Питанням організації інтерактивного навчання в основній і старшій школі присвячені роботи сучасних науковців (І.Гладка, В.Мартинюк, Н.Павленко, Л.Тополя та ін).

Необхідність використання інтерактивних технологій навчання іноземної мови у ВНЗ обгруновано у працях науковців Л. Гейхман, О. Зубенко, С. Медведєвої, Г. Попова.

Постановка мети дослідження

Аналіз наукових джерел показав, що не зважаючи на ґрунтовне дослідження вченими інтерактивних технологій під час вивчення іноземної мови, вони розглядаються лише як частина інноватики в освіті, що впроваджується в загальноосвітніх навчальних закладах. Не достатньо уваги, на нашу думку, приділено обґрунтуванню необхідності використання інтерактивних технологій під час навчання іноземної мови у ВНЗ.

Метою даної статті є окреслити особливості та обґрунтувати необхідність застосування інтерактивних технологій під час вивчення іноземної мови у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу

Від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, що забезпечують розвиток комунікативних, творчих і професійних компетенцій та стимулюють потребу майбутнього фахівця у самоосвіті на основі змісту та організаціїї навчального процесу. Актуальність дослідження проблеми навчання іноземної мови професійного спілкування обумовлена соціальними потребами в спеціалістах з високім рівнем володіння іноземною мовою, що, в свою чергу, вимагає детального вивчення досвіду формування іншомовної компетенції студентів у сучасних ВУЗах.

На сучасному етапі перед викладачами іноземної мови гостро постає проблема пошуку шляхів підвищення пізнавального інтересу студентів до вивчення іноземної мови, зміцнення їх позитивної мотивації в навчанні. Робота зі студентами вимагає поєднання знань іноземної мови зі сферою майбутньої діяльності студентів. Однією з можливостей розв’язання даної проблеми є запровадження технологій інтерактивного навчання.

За визначенням педагогічного енциклопедичного словника Б.М. Бім-Бада [6, 107] інтерактивне навчання – це навчання, яке побудоване на взаємодії того, хто навчається, з навчальним середовищем, яке є сферою досвіду, що засвоюється.

Методи інтерактивного навчання є складовою частиною сучасних інноваційних технологій.

Метою застосування інтерактивних методів у процесі вивчення іноземної мови є створення комфортних умов навчання, в яких усі студенти взаємодіють між собою. На заняттях створюється можливість обговорення різноманітних проблем, доведення, аргументування власного погляду, тобто відбувається взаємодія викладача і студента, яка орієнтує особистість на розвиток її творчих і розумових здібностей та комунікативних навичок.

Інтерактивне навчання має позитивний вплив на розвиток особистості студента і з погляду фізіології центральної нервової системи людини. Цей вплив можна розглянути за наступними аспектами:

1) Інтерактивне навчання активує наші емоції, свідомість, що сприяє більш якісному запам'ятовуванню. Навчанню і запам'ятовуванню може сприяти і те, що інформація подається в новому, незвичайному вигляді, що не збігається з уже встановленими в нашому мозку закономірностями й шаблонами.

Якщо інформація не вкладається в уже існуючі і знайомі схеми, то кора головного мозку негайно інтерпретує її як нову і ні на що не схожу, рівень природної напруги підвищується й включаються всі існуючі сигнали тривоги, що активізує процеси пам'яті. [11, 427-429].

Тобто, подаючи мовний матеріал до вивчення студентами через інтерактивні технології («мозковий штурм», бесіда, розгляд ситуацій мовлення, ділова гра) інформація сприйматиметься емоційно, активно долучаючись до співпраці та практикуючись у монологічному та діалогічному мовленні студент матиме змогу краще запам’ятати матеріал, що вивчається.

2) Інтерактивне навчання розвиває емоційний інтелект. Він доповнює той тип інтелекту, що зазвичай вимірюють за допомогою тестів для визначення коефіцієнта розумового розвитку (IQ — тест). P. Salovey і J. Mayer, які запропонували цю концепцію, визначили емоційний інтелект як здатність сприймати, розуміти, виражати й контролювати свої емоції. Люди, які мають розвинутий емоційний інтелект, можуть використовувати свої емоції для управління власною свідомістю й поведінкою і здатні відчувати почуття інших. [4, 112-116.]. Наявність вищезазначених якостей у студента зумовить високий рівень опанування іноземної мови, бо спілкування відходитиме від стандартизовано рівня.

3) Інтерактивне навчання формує комунікативні навички. Проводячи вивчення певної теми у формі гри або тренінгу, кожен учасник матиме можливість відчути власне механізм колективної діяльності. В іграх і тренінгах більш чуйно розпізнають сигнали зворотного зв'язку (оцінки й реакції інших), актуалізується компетентність у сфері невербальних засобів комунікації. Проведення занять з іноземної мови у формі гри або тренінгу провокують потребу студента до вдосконалення комунікативної й психологічної компетентності, а часом і особистої культури.

4) У розслабленому стані засвоюється великий обсяг інформації. Людина швидше і якісніше засвоює інформацію, коли її мозок функціонує на альфа-рівні або в стані розслаблення на фоні пильнування. Історії, що розповідає викладач, використовуючи прийоми, засновані на аналогії або принципі технології вільних асоціацій — приємний і ефективний спосіб досягти такого стану. Доки свідомість студента поглинена сюжетом, несвідомому надана повна воля в способі сприйняття суті історії. Коли людина поглинена історією, може виникнути ефект, який психологи називають «потоком» [10]. Якщо вивчаючи зі студентами нову лексику на занятті з іноземної мови, викладач максимально зв’яже матеріалу з реальним життям, студент легше сприйматиме та розумітиме інформацію.

5) В інтерактивному навчанні задіяні обидві півкулі головного мозку. Сучасними дослідженнями встановлено, що хоча ліва півкуля й обробляє інформацію швидше, ніж права, насправді в будь-яких наших діях беруть участь обидві півкулі. [5, 208]. Під час вивчення іноземної мови з використанням інтерактивних технологій передбачається, зміст запропонованої ситуації , історії або гри має бути спрямований і до лівої, і до правої півкулі мозку. При цьому ліва півкуля сприймає послідовність слів і аналізує її, а права — створює зорові образи і розпізнає закономірності. Це означає, що ліва півкуля перестає, зазвичай, домінувати, і студент стає вільнішим і відкритим для творчості. А саме творчий підхід до вивчення іноземної мови зумовить якісне її опанування.

Інтерактивне навчання складається із сукупності технологій, кожна з яких передбачає кооперативну, групову роботу студентів, починаючи з постановки проблеми для пошукової роботи (технології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань).

Однією з інтерактивних технологій навчання, якою вважаємо ефективною під час вивчення іноземної мови, є проектна робота, яка передбачає створення проекту одним, двома чи групою вихованців. Робота над проектом дозволяє задіяти в процесі навчання не тільки інтелект, досвід, свідомість людини, а також її почуття, емоції, вольові якості, сприяє «зануренню» в навчальний матеріал, визначенню особистістю свого емоційно-ціннісного ставлення до нього, підвищенню ефективності, засвоєння. Проектна робота під час вивчення іноземної мови у ВНЗ передбачає включення механізмів запам’ятовування й відтворення інформації іншим; застосування знань у варіативних ситуаціях; розуміння причинно-наслідкових зв’язків; наведення аргументів і доказів. Проектна діяльність сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку. [9, 35 – 39.] Наприклад, під час вивчення теми «Illnes» студентам пропонується уявити, що вони є волонтерами, які мають розповсюдити інформацію про обрану ними хворобу. Під контролем викладача формуються малі групи в яких студенти працюватимуть над темою. Студенти мають розгорнуто описати симптоми хвороби, профілактику та лікування, а також оформити роботу у вигляді інформаційного листа та представити аудиторії.

Інтерактивні методи навчання передбачають таку організацію навчального процесу, за якої неможлива неучасть студента в колективному взаємодоповнюючому процесі вивчення іноземної мови, що базується на взаємодії всіх його учасників: або кожен студент має конкретні завдання, за які він повинен публічно відзвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання.

Інтерактивні технології дають змогу задіяти не тільки свідомість людини, але й її почуття емоції, вольові якості, тобто залучають до співпраці "цілісну людину".

Структуру заняття з іноземної мови за інтерактивною технологією можна подати так:

1. Мотивація (відбір методу для мотивації - бесіда, "мозковий штурм", „незакінчене речення", робота з пресою, розгляд педагогічних ситуацій, фрагментів фільмів на педагогічну тематику і т.д.).
2. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
3. Обговорення основних теоретичних положень з теми заняття.
4. Робота в малих групах, в парах, колективна діяльність.
5. Мозковий штурм. Дискусія. Вільний мікрофон тощо.
6. Рефлексія (усвідомлення результатів заняття).

Як правило, інтерактивна вправа складається з 3-х елементів:

• інструкція (пояснення);
• дія;
• рефлексія (чому цей шлях обрали) [2, 64-67].

Кооперативна (колективна) форма навчальної діяльності студентів – це форма організації навчання в малих групах студентів, об’єднаних спільною навчальною метою. Кооперативне навчання відкриває для студентів можливості співпраці, реалізує природнє прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню більш високих результатів засвоєння знань і формування вмінь. [7, 22]..

До групового (кооперативного) навчання можна віднести: роботу в парах, ротаційні трійки, "Два - чотири - всі разом", "Карусель", роботу в малих групах ("Діалог", "Синтез думок", "Спільний проект", "Пошук інформації", "Коло ідей"), акваріум, метод проектів. Під час роботи в парах можна виконувати так вправи: обговорити завдання, короткий текст; взяти інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера до того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного, тощо.

До інтерактивних технологій колективно-групового навчання вчені відносять обговорення проблеми у загальному колі («Мікрофон», «Незакінчені речення»), мозковий штурм, навчаючи – учусь («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»), ігри (ділові, дидактичні, імітації, рольові ігри, драматизація) [8].

Вважаємо ефективним застосування методу «Мікрофон» під час узагальнення та систематизації знань з теми «Sport».

Доречно, на нашу думку, використовувати метод «Мозковий штурм» та «Незакінчені речення» під час актуалізації знань студентів з теми «Medicine».

Вивчаючи тему «Illnesses» вважаємо доречним поділити студентів на мікрогрупи, запропонувати кожній проблему до обговорення, а потім залучити до загальної дискусії всіх студентів.

Технології навчання в дискусії – важливий засіб розвитку монологічного мовлення, вона сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. До них відносять: "Метод ПРЕС", "Обери позицію", "Зміни позицію", "Безперервна шкала думок", "Дискусія", "Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу", "Дебати".

Гра посідає важливе місце у навчанні іноземної мови (ІМ), оскільки є тим методичним інструментом, що дає змогу емоційно забарвити хід заняття, суттєво посилити мотивацію і бажання студентів вивчати ІМ, подолати без особливих зусиль так званий «мовний бар’єр», надає можливість розкритися студентові як особистості і згуртуватися (робота в парах, в команді та ін.). Сучасний стан викладання і навчання ІМ відзначається комунікативною спрямованістю, що й зумовлює широке застосування ігор та ігрових елементів на заняттях з іноземної мови [7-9]. При цьому рольові ігри є невід’ємною складовою частиною фахової підготовки висококваліфікованого спеціаліста практично в будь-якій галузі.

Починати слід з простих, щодо організації та проведення ігор. Підбір ігор прямо залежить від тематики заняття, від матеріалу, що вивчається, від рівня сформованості іншомовної компетентності у студентів. Наприклад, практикуючи діалогічне мовлення під час вивчення теми «Health», радимо застосовувати гру «на прийомі у лікаря»: «пацієнт» описує симптоми, а «лікар» встановлює діагноз та призначає лікування.

Висновок

Швидка зміна філософії освіти сприяла активному розвитку наукової думки щодо дослідження інтерактивних технологій навчання під час вивчення іноземної мови.

Сутність інтерактивного навчання розкривається в працях багатьох науковців, і полягає в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів.

Використання інтерактивних методів навчання іноземних мов у ВНЗ посилює увагу студентів, сприяє активному переходу отриманої інформації у вторинну пам'ять і підвищує рівень синхронізації потенціалів різних структур головного мозку.

Таким чином, використання інтерактивних форм та методів в реалізації особистісно-орієнтованого підходу у викладанні іноземної мови дозволяє значно збільшити час мовної практики на заняттях для кожного студента, досягти належного засвоєння матеріалу усіма учасниками групи, вирішити різні виховні та розвиваючі задачі. Використання цього методу спонукає викладача до постійної творчості, самовдосконаленню, професійного та особистого росту і розвитку. В процесі застосування з тої чи іншої інтерактивної технології, викладач стає організатором самостійної, навчально-пізнавальної, комунікативної, творчої діяльності студентів; у нього з'являються можливості для вдосконалення процесу навчання, розвитку комунікативної компетенції студентів та цілісного розвитку їх особистості. Отже, використання в педагогічному процесі технології інтерактивного навчання є необхідною умовою оптимального розвитку і тих, хто навчається і тих, хто навчає.

Перспективи подальших наукових розвідок полягають у глибшому дослідженні методики впровадження інтерактивних технологій навчання іноземних мов у ВНЗ.

Список використаних джерел

1. Зубенко О. В. Інтерактивні технології навчання при вивченні іноземних мов в технічному ВНЗ. Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця, Україна) / О. В. Зубенко, С. О. Медведєва //Гуманізм та освіта : міжнародна науково-практична конференція. Електронне наукове видання матеріалів конференції.
2. Комар О. Застосування інтерактивних технологій - один із напрямів удосконалення навчального процесу // Школа (Шк. світ). - 2006. - №6. - С.64-67.
3. Лосєва Н. М. Активні методи навчання в курсі аналітичної геометрії / Н. М. Лосєва // Дидактика математики: проблеми i дослідження: мiжнар. зб. наук. робіт. – Донецьк, 2008. – Вип. 29. – С. 29 –34
4. Панфилова А. П. Игротехнический менеджмент. Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персонала. — СПб.: ИВЭСЭП, «Знание», 2003. — 536 с.
5. Паркин М. Сказки для коучинга: Как использовать сказки, истории и метафоры в работе с отдельными людьми и с малыми группами. — М.: ООО «Издательство «Добрая книга», 2005. — 304 с.
6. Педагогический энциклопедический словарь /[сост. Бим-Бад Б.М.].– М., 2002.– 528с.
7. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.
8. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. / Г. О. Сиротенко – Х. : Основа, 2003. – 164 с.
9. Скляренко Н. К. Як навчати сьогодні іноземних мов (концепція) // Іноземні мови. – 1995. – № 1.– С. 35 – 39.
10. Csikszentmihalyi M. Flow: The psychology of optimal experience. — New York: Harper& Row. — 1990.
11. McGaugh J. L. Et. Al. Involvement of the Amygdaloid complex in neuromodulatory influences on memory strage // Neuroscience and Biobehavioral Reviews. — 1990. —№.14—P. 425-431.