Шелест Н.О. Технології збагачення словника молодших школярів в умовах полікультурності навчання

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Шелест Наталія Олександівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розкрито сутність полікультурного навчання. Ігрові технології розглянено як ефективний засіб збагачення словникового запасу учнів початкової школи.

Ключові слова: словниковий запас, технології збагачення словника, молодші школярі, збагачення словника молодших школярів, полікультурність навчання.


В статье раскрывается сущность поликультурного обучения. Игровые технологии рассматриваются как эффективное средство обогащения словарного запаса учащихся начальной школы.

Ключевые слова: словарный запас, технологии обогащения словаря, младшие школьники, обогащение словаря младших школьников, поликультурность обучения.


The article reveals the essence of polycultural education. Gaming technologies are considered as an effective tool of enrichment the vocabulary of primary school pupils.

Key words: vocabulary, technologies of an enrichment the vocabulary, primary school pupils, an enrichment of the vocabulary of primary school pupils, polycultural education.


Зміст

Постановка проблеми

У сучасних умовах розвитку суспільства іноземна мова (ІМ) розглядається як засіб спілкування і залучення до культури іншого народу. Зазначимо, що для успішного комунікативного процесу учасникам міжкультурного спілкування варто враховувати не лише мовні нюанси, а й різні культурні аспекти: традиції, звичаї, способи вираження емоцій, жести тощо [1]. Для того, щоб успішно здійснювати спілкування іноземною мовою, потрібно оволодіти нею на досить високому рівні, що можливо за рахунок збільшення словникового запасу.


У новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти зазначається, що зміст освіти має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави [6]. Тому особлива увага має приділятися навчанню ІМ молодших школярів, враховуючи потреби сучасного суспільства та принцип полікультурності.


Аналіз досліджень

Проблему полікультурності навчання і виховання досліджували такі науковці: Р. Агадуллін, Ю. Давидов, Н. Дулантбеков, М. Кузьмін, З. Малькова, Л. Супрункова, М. Туркенов, К. Юр’єва та ін. Вони наголошують на тому, що полікультурна освіта розширює горизонти освітньої діяльності, сприяє формуванню в молодших школярів позитивного та толерантного ставлення до представників інших етнічних груп та визнання їхніх мов та культур. Вчені стверджують, що досягнути цього можливо за рахунок полікультурного навчання, як складно організованої системи, у якій не просто сумарно представлена різноманітність культур, а мають місце різні культурні прояви на рівні нації, етносу, конфесій, рас, соціальних та інших відмінностей. При цьому вони взаємодіють, доповнюючи та збагачуючи один одного, на основі принципів гуманізму [5].


Постановка мети дослідження

Мета статті – визначити найефективніші технології збагачення словникового запасу молодших школярів на уроках ІМ в умовах полікультурного навчання.


Виклад основного матеріалу

Оскільки полікультурне навчання є одним із центральних понять нашого науково-педагогічного дослідження, вважаємо за потрібне подати його дефініцію. Означення полікультурності сприятиме нам у більш глибокому розумінні ефективності застосування технологій збагачення словника молодших школярів на уроках ІМ. Отже, полікультурне навчання – це навчання, що сприяє формуванню в особистості готовності до активної діяльності в сучасному соціокультурному середовищі, яка зберігає свою ідентичність, прагне до поваги та розуміння інших етнокультурних спільнот, вміє жити в мирі та злагоді з представниками різних расових, етнічних культурних, релігійних груп [4].


Зауважимо, що під час навчання ІМ молодших школярів потрібно приділяти велику увагу вивченню лексики, оскільки вона є найважливішим компонентом мовленнєвої діяльності; основою для здійснення успішного спілкування і взаємодії в іншомовному середовищі. Недостатній словниковий запас викликає у молодших школярів почуття невпевненості і небажання говорити іноземною мовою. Тому одним із основних завдань уроку ІМ є робота над збагаченням словникового запасу учнів. Відомо, що ця робота є найбільш трудомісткою, оскільки лексичний склад ІМ є досить різноманітною й барвистою картиною, а лексичні одиниці - різноплановими й багатомірними явищами, істотні властивості й особливості засвоєння яких досить важко виявити і методично правильно подати.


Шкільною Програмою з іноземних мов для 1-4 класів визначено обсяг лексики, якою повинен оволодіти кожний учень, і яку він має використовувати та розуміти під час здійснення іншомовної комунікації. Робота над накопиченням словника супроводжує увесь процес навчання ІМ: майже кожного уроку відбувається ознайомлення з новими лексичними одиницями і проводиться робота для їх засвоєння. Тому для вчителя важливо пробудити в учнів інтерес до постійного розширення словникового запасу. Дійсно, набагато простіше збільшувати активний (тобто базовий набір лексичних одиниць, які учні повинні знати і вміти відтворювати в продуктивних видах мовленнєвої діяльності) та пасивний (це лексика, яку учні повинні розуміти в ході рецепції, але не обов’язково використовувати в своєму мовленні) словник не за рахунок механічного привнесення нової лексики, а за рахунок творчого застосування вже вивчених лексем в нових контекстах. [2]


На нашу думку, ефективним засобом розв'язання проблеми збагачення словникового запасу молодших школярів є застосування ігрових технологій на уроках ІМ. Завдяки іграм можна створити ситуації, максимально наближені до життєвих, у яких учні вимушені використовувати мову як єдиний засіб спілкування. Проблему застосування ігрових технологій у процесі вивчення ІМ на початковому етапі навчання висвітлено у працях І. Верещагіна, Д. Ельконіна, Е. Пассова, Г. Рогової та інших учених-методистів [7].


Застосування ігрових технологій на уроках ІМ в початковій школі може відбуватися на будь-якому етапі: це допомагає повторити лексику з теми; активізувати словниковий запас молодших школярів; навчити вживати лексику в мовленнєвих ситуаціях; розвивати творчі вміння та здібності учнів. У грі, при багаторазовому повторенні (що є необхідним для фіксації моделі в пам'яті) лексичних одиниць, молодші школярі не стомлюються, не бояться неправильно висловитися чи зробити неправильну дію та більш чітко запам'ятовують необхідну лексику. Крім того, під час гри в учнів розвивається так званий потенційний словник. Обсяг потенційного словника залежить від ступеня оволодіння кожним учнем активним і пасивним мінімумами. Потенційний словник формується на основі слів, що складаються із знайомих словотворчих елементів, і слів, значення яких виводиться з конверсії, наприклад, winter – to winter; також за допомогою розуміння інтернаціональної лексики [12].


Так, вчений В. Кудрявцев вважає, що вивчення лексики на уроках ІМ в початкових класах має відбуватися у процесі ігрового спілкування, під час якого учні могли б по-новому осмислювати комунікативну ситуацію, що сприятиме успішному засвоєнню ІМ в подальшому її вивченні. Він розробив систему занять, яка базується на застосуванні ігрових технологій на уроках ІМ. Ця система включає в себе серію словесно-комунікативних ігор та ігрових вправ, де моделюються певні проблемні ситуації, які учні мають розв’язати [10].


У методичній літературі існує досить багато класифікацій ігор, які доцільно застосовувати на уроках ІМ в початковій школі під час вивчення лексичного матеріалу. Так, О. Газман подає таку класифікацію ігор: сюжетно-рольові, комп'ютерні, дидактичні, граматичні, фонетичні, навчальні, лексичні, ігри-конкурси, драматичні, буквені, орфографічні, ігри для роботи з алфавітом [3, c. 32]. На нашу думку, під час роботи над збагаченням словника молодших школярів, найбільш ефективними будуть рольові, буквені та музичні ігри. Розглянемо кожен з цих типів.


Рольова гра розглядається нами як прийом навчання, коли учень повинен вільно імпровізувати в межах заданої ситуації, виступаючи в ролі одного з її учасників. Рольова гра належить до групи активних засобів навчання, допомагає активізувати мовленнєву діяльність молодших школярів, формує у них уміння самостійно висловлювати свої думки, виховує почуття впевненості в собі, сприяє створенню позитивного психологічного мікроклімату на уроці, залучає до активної мовленнєвої діяльності [8].


Особливістю рольових ігор є те, що учневі пропонується поставити себе в ситуацію, яка може виникнути за межами школи, в реальному житті. Це може бути все, що завгодно: від зустрічі знайомого на вулиці до більш складної ситуації. Тому учасники мають поводитись так, ніби все відбувається в реальному житті, їх поведінка має відповідати ролі, яку вони виконують.


Значну роль у збагаченні словника молодших школярів відіграють буквені ігри (Word Games). Під буквеними іграми ми розуміємо своєрідні загадки, в яких потрібно відгадати слово або фразу, написані незвичним способом. Для відгадки необхідно провести комбінаторні перетворення з буквами – змінити їх послідовність, розміщення, відносно одна одної, порядок читання, додати або вилучити окремі букви. Буквені ігри розширюють словниковий запас, дають можливість тренувати пам'ять, заглиблю¬ватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають розважального характеру. Ці ігри використовують з метою змагання: групами, індивідуально, в письмовій чи усній формі, із застосуванням наочності (частіше образотворчої — графічної, друкованої, символічної) або без неї. До буквених ігор належать: анаграма (це слово або словосполучення, утворене перестановкою букв, які складають інше слово чи словосполучення), паліндром (слова, які читаються однаково зліва направо і справа наліво), метаграма (загадка, в якій одна буква слова замі¬нюється іншою), логогриф (буквена гра, в якій треба відшукати загадане слово і утворити від нього нові слова шляхом перетворення і відки¬дання окремих букв або складів), різноманітні кросворди, чайнворди, ребуси тощо [11].


Важливу роль у навчанні лексики ІМ відіграють музичні та рухливі ігри, використання яких прививає учням інтерес до мови взагалі, до країни, мова якої вивчається, до її культури. На уроках ІМ в початковій школі доцільно використовувати пісні – вправи або пісні – ігри, які повинні бути спрямованими на збагачення лексичного та граматичного складу мовлення учнів. Вони є сприятливими під час введення чи закріплення лексичних одиниць і водночас є опорою для активізації в мовленні молодших школярів вже вивченого лексичного матеріалу. Музичний компонент, який лежить в основі цих ігор, сприяє невимушеному запам’ятовуванню і кращому засвоєнню лексичного матеріалу [9].


Висновок

Таким чином, застосування різних педагогічних технологій на уроках ІМ є ефективним засобом розв'язання проблеми збагачення словникового запасу молодших школярів в умовах полікультурного навчання. Ігри дозволяють створити ситуації, максимально наближені до життєвих, завдяки чому учні краще засвоюють лексику та намагаються її використовувати не лише під час гри, а й у реальних умовах спілкування.


Список використаних джерел

  1. Бондар О. Є. Актуальність навчання міжкультурному спілкуванню під час викладання іноземної мови [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rusnauka.com/31_PRNT_2010/Philologia/73608.doc.htm. – Заголовок з екрану.
  2. Введение в коммуникативную методику обучения английскому языку: пос.[ для учит. России]. – Oxford University Press, 1997.
  3. Вільхуватський О. Т. Ігри на початковому етапі вивчення іноземної мови / О. Т. Вільхуватський / Англійська мова в початковій школі. – 2008. – № 9 (46). – С. 32.
  4. Гончаренко Л. А., Зубко А. М., Кузьменко В. В. Розвиток полікультурної компетентності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів: навч. посіб. / за ред. В. В. Кузьменка. – Херсон: РІПО, 2007. – 176 с.
  5. Гукаленко О.В. Поликультурное воспитание как процесс формирования национальной и этнической толерантности у современной молодежи / О. В. Гукаленко // Известия Академии педагогических и социальных наук. – М. – Воронеж: НПО ‘‘МОДЭК’’, 2005 – 344c.
  6. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/ – Заголовок з екрану.
  7. Загорійчук А., Бідюк Н. Ігрові методи викладання іноземної мови на початковому етапі [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://intkonf.org/zagoriychuk-a-dokpednauk-bidyuk-n-m-igrovi-metodi-vikladannya-inozemnoyi-movi-na-pochatkovomu-etapi/ – Заголовок з екрану.
  8. Капітанчук Т. В. Рольова гра як резерв підвищення якості та ефективності навчання іноземних мов / Т. В. Капітанчук // Англійська мова та література. – 2003 – № 31. – С. 2 – 7.
  9. Квасова О. Г. Музичні та рухливі ігри для вивчення англійської мови на початковому етапі / О. Г. Квасова // Іноземні мови – 2000 – № 4. – С. 15 – 17.
  10. Кудрявцев В.Т. «Рекорд - Старт»: Программа дошкольной ступени в системе гимназического образования (общие положения, основные программные и подпрограммные области) – М., 1998 – 168 с.
  11. Савченко О. Ю. Використання буквених ігор в навчанні англійської мови / О. Ю. Савченко // Іноземні мови – 2001 – № 1. – С. 34 – 40.
  12. Соловова Е. Н. Методика обучения иностранным языкам. Базовый курс лекций: пос. [для студ. пед. вузов и учит.] / Е. Н. Соловова. – М.: Просвещение, 2002. – 239 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама