Задоя В.О. Методичні засади використання ігрових методів у професійній підготовці майбутніх вихователів
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Задоя Валентина Олександрівна- викладач вищої кваліфікаційної категорії,викладач методист Богуславського гуманітарного коледжу імені І.С. Нечуя-Левицького
У статті з досвіду роботи розкривається використання різних видів навчально-рольових ігор, їх організацію та методику проведення під час викладання дисципліни «Основ природознавства з методикою».
Ключові слова: навчально-рольова гра, ділова гра, ігрове проектування, прес-конференція.
Зміст |
Актуальність теми
Важливим освітнім завданням викладачів дисципліни «Основи природознавства з методикою» є здійснення завдань розвивального навчання, а саме: розумовий розвиток студентів - майбутніх вихователів, навчання їх вчитися, формування їхніх творчих здібностей, здатності і вміння знаходити нові шляхи для розв'язання практичних завдань, творчо застосовувати набуті знання у майбутній професійній діяльності в ДНЗ .
Мета і завдання статті
Мета: розкрити необхідність використання різних видів навчально-рольових ігор, їх організацію та методику проведення під час викладання дисципліни «Основ природознавства з методикою».
Відповідно до мети визначено такі завдання:
- обґрунтувати необхідність використання ігрових методів як засобу розвивального навчання;
- охарактеризувати значення та види навчально-рольової (ділової) гри;
- розкрити особливості організації та методики проведення ділових ігор.
Аналіз досвіду роботи
Формування творчих здібностей студентів можливе за умови раціональної організації навчального процесу, основу якого становлять методи навчання. Для реалізації завдань розвивального навчання все більше застосовуються активні методи навчання, зокрема імітаційні, пов'язані з застосуванням навчальних ігор.
Активні методи навчання поділяються на неімітаційні, які реалізуються на традиційних видах занять, та імітаційні, використання яких, як правило, пов'язане із застосуванням навчальних ігор. Імітація (наслідування,відображення) - це моделювання діяльності, розігрування ситуації. Отже, ігровий метод - це спосіб взаємодії викладача й студентів (студента), зумовлений грою, що веде до реалізації дидактичних задач і цілей навчання .
Зупинімося більш докладно на методі навчально-рольової (ділової) гри. Зараз спостерігається певний інтерес до використання цього методу у роботі з студентами. Адже рольова гра дає можливість відтворити практично будь-яку ситуацію в «ролях». Це дозволяє краще зрозуміти психологію людей, стати на їхнє місце, з'ясувати, що ними рухало при прийнятті рішення. Завдяки рольовій грі відбувається психологічна переорієнтація студентів. Кожен починає розуміти, що він уже не просто студент, який відповідає перед викладачем, а особа, яка має певні права й обов'язки та несе відповідальність у прийнятті рішення. Такий метод інтенсифікує розумову працю студентів, дозволяє швидше і краще засвоїти навчальний матеріал. Крім того, він сприяє підготовці студентів до їх майбутньої професійної діяльності, формуючи необхідні практичні вміння і навички.
Саме рольові ігри дають змогу формувати професійні вміння і навички студентів шляхом залучення їх до інтенсивної пізнавальної діяльності, вчать самостійної роботи з різноманітною літературою.
Зважаючи на все вище викладене, ми й використовуємо під час викладання дисципліни «Основ природознавства з методикою» різноманітні навчально-рольові ігри.
Навчально-рольова гра – це групова вправа на вироблення оптимальних рішень, застосування навчальних методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку роботи дошкільного закладу. Учасники гри в процесі таких ігор дістають більш конкретне уявлення про суть своєї майбутньої діяльності, отримують, розширюють, поповнюють свої знання, у них формуються необхідні професійні навички та вміння. Як правило, гра повинна бути динамічною, забезпечувати прийняття цілого ряду варіантів рішень і методичних рекомендацій; обмеженою в часі. У кінці гри її учасники обговорюють хід гри, виробляють найоптимальніші колективні рішення, освоюють ефективні методи і прийоми проведення занять та ін.
Для проведення занять з дисципліни «Основ природознавства з методикою» можна рекомендувати такі різновиди ділових ігор: "ігрове проектування" та «інсценізація».
Ділова гра - інсценізація - це метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов. Обов'язковими умовами є динамічний розвиток ситуацій, задачі чи проблеми, яка розв'язується в суворій Відповідності з характером рішень та дій її учасників.
У процесі викладання дисципліни «Основ природознавства з методикою» такі ігри використовуються для розвитку творчого мислення, формування практичних вмінь і навичок, для стимулювання уваги підвищення інтересу студентів до занять, активізують процес оволодіння професією вихователя.
Використовуємо також ігрове проектування - це метод розробки студентами рекомендацій, планів навчально-виховної роботи, конспектів занять, їх аналіз, виготовлення дидактичних посібників, складання планів городу, квітника для ДНЗ та ін. Ігрове проектування використовуємо під час проведення практичних занять.
Варто звернути увагу на частоту використання даного методу в навчальному процесі. Справа в тому, що при всіх вище перерахованих позитивних сторонах ділової гри надто часте їх використання стомлює студентів, втрачається свіжість емоційного впливу і тому ми радимо дотримуватись почуття міри у їх застосуванні.
Під час занять з дисципліни «Основ природознавства з методикою» використовуємо такі види ігор як ігри-змагання та ігри (узагальнюючі) комплексні.
Ігри-змагання - це ігри, в яких виконання одного і того ж завдання надається двом групам учасників (у кожній від 3-х до 15-ти чоловік), які мають самостійний зміст, послідовність дій. Одержані результати порівнюються,вищим балом оцінюються найбільш вдалі і правильні рішення, відповіді, які прийнято в ході гри.
Такі ігри використовуємо під час викладання різних тем. Зокрема, під час викладання теми «Використання ігор з роботі по ознайомленню дітей з природою» практикуємо завдання: хто краще пояснить запропоновану дидактичну гру для дітей дошкільного віку. Вказуємо назву гри, вік дітей, пропонуємо її зміст та правила, наочні посібники. Так, зокрема, студенти пояснюють такі ігри як «Верхівки й корінці», «З якої гілки дітки», «Листочки», «Коли це буває?» та ін.
Під час викладання теми «Словесні методи ознайомлення дітей з природою» пропонуємо позмагатись, хто швидше і краще складе словесно-логічне завдання на одну і ту ж тему, хто придумає кращу сюжетну, описову розповідь.
Вивчаючи теми «Кімнатні рослини», «Тварини кутка живої природи» пропонуємо складати казкові описи рослин та тварин, змагатись у тому, хто краще (яка підгрупа охарактеризує запропоновані кімнатну рослину, акваріумну рибку, представника земноводних, плазунів, птахів)та ін.
Ігри-змагання практикуємо тоді, коли студенти не виявляють достатньої активності у вивченні предмету. Ігрові дії допомагають розворушити їх і створити робочий настрій. Вказані ігри можна використовувати на різних етапах заняття: як для перевірки так і для узагальнення й систематизації знань.
Практикуємо такі види (типи) ділових ігор: прес-конференція (по темах «Природа України та її охорона», «Квітник на ділянці ДНЗ»), методичне об’єднання (по темах «Екологічне вчення дітей дошкільного віку», «Пори року», «Ознайомлення дітей з порами року»), педагогічна рада (по темах «Свійські та дикі тварини», «Ознайомлення дітей з тваринами», «Ознайомлення дітей з порами року»), КВК «Що? Де? Коли?» (по темах «Город», «Сад», «Квітник», «Дерева та кущі на ділянці ДНЗ», «Пори року», «Ознайомлення дітей з порами року», «Свійські та дикі тварини», «Ознайомлення з ними дітей дошкільного віку»), телеміст (по темі «Методи і форми ознайомлення дітей з природою») та ін.
Які ж етапи підготовки ділової гри, методики її проведення? Насамперед ми вибираємо тему гри. При цьому треба врахувати, що тема гри повинна мати у своєму змісті певну ситуацію або завдання, для вивчення яких і вироблення конкретних рішень доцільно використати гру. При цьому треба враховувати, що ділова гра ефективна лише за таких умов:
- якщо вона визначається динамізмом ситуацій і відображає достовірний характер ситуацій;
- коли інтереси учасників у реальній обстановці неідентичні, водночас відмінності в інтересах виконавців ролей повинні пов'язуватися так, щоб досягти спільної мети. При визначенні тем ділових ігор ми користуємося програмою курсу, а особливо - повсякденним життям дитячого садка, з яким підтримуємо постійний зв'язок під час педагогічної практики.
Визначивши тему гри, треба дослідити закономірності і модель гри. На даному етапі роботи ми, насамперед визначаємо мету гри та критерії оцінки рішень її учасників. Особливо уважно вивчаємо і аналізуємо вплив різних обставин (кількох можливих варіантів) на прийняття оптимальних рішень.
Потім переходимо до розробки принципів і механізму ділової гри. При розробці цього етапу враховуємо, що ділова гра - це певне спрощення реальної дійсності, адже в основі гри, як правило, лежить модель події, ситуації. Тому таку модель треба створити заздалегідь. Чітко визначаємо функції кожного учасника гри, їх взаємозв'язок. Важливо забезпечити такі етапи гри, які відповідають реальній дійсності. Коли гру вже розроблено, треба відпрацювати і по потребі допрацювати її механізм. Для цього треба провести експериментальну перевірку, в ході якої:
- виявити її цінність для студентів;
- з'ясувати питання, які потребують доопрацювання;
- встановити затрати часу для проведення гри.
За результатами цієї перевірки здійснюємо остаточну доробку ділової гри, а також підготовку студентів у кожній групі.
Наступним етапом є визначення функцій учасників гри і критерії оцінки її діяльності.
Розподіл ролей здійснюємо між студентами з урахуванням їх особистих даних, їх знань і здібностей. Водночас слідкуємо, щоб ролі, які виконує кожен учасник, не залишались незмінними в усіх іграх. Для цього використовуємо спеціальні таблички з назвою ролі та розробленою інструкцією до неї. Для того, щоб підвищити відповідальність і активність студентів, з їх числа визначаємо групу, рецензентів кожної ролі і групу оцінювачів.
Щодо критеріїв оцінки діяльності, то для кожної гри треба розробляти свою систему стимулювання,але вона обов'язково має передбачати врахування таких умов:
- оцінку глибини та повноти знань студентів;
- правильність виконання ролі і взаємодія з іншими учасниками гри;
- прийняття оптимальних практичних рішень і внесення конкретних пропозицій по суті проблеми;
- надання заохочувальних балів за активну участь в обговоренні дій інших учасників гри;
- вжиття штрафних санкцій за низьку якість знань, не серйозне ставлення до виконання ролі, прийняття формальних рішень, вироблення рекомендацій, що мають некваліфікований характер. Конкретно вказати кожному учасникові гри за що він заохочується або штрафується у процесі гри.
Розробляючи процес гри, треба послідовно визначити всі її етапи, взаємозв'язок ролей всіх учасників гри. Тут, як правило, доцільно виділити три етапи гри: підготовчий; проведення гри; облік та аналіз її результатів.
Треба розробити інструкції виконавцям ролей. Доцільно і необхідно розробити інструкції кожному учаснику гри, в яких послідовно викласти завдання, які він повинен виконувати на всіх етапах гри. Обов'язково треба, забезпечити взаємовідповідність і зв'язок із усіма учасниками гри.
Заключний етап - підготовка і проведення ділової гри. Розроблена з певної теми ділова гра впроваджується в навчальний процес. Для цього треба:
- не менше як 10-14 днів (на початку вивчення теми) ознайомити студентів групи з її темою та змістом, з тією ситуацією, яка буде створена, а також розподілити ролі між учасниками гри і порекомендувати літературу;
- якщо гра буде тривати більше, ніж дві години, можна продовжити її через кілька днів. За цей час учасники її зможуть краще підготуватись для решти етапів, одержати консультації;
- до початку гри треба виготовити і встановити таблички із зазначенням «посади», прізвища, імені та по-батькові кожного виконавця;
- до початку гри треба розкрити її суть всім учасникам, щоб кожен, виконуючи свої завдання, відчув своє «місце» в загальній справі в підтримував необхідний взаємозв'язок з іншими виконавцями;
- після закінчення гри викладач підриває підсумки, а його помічники (група рецензентів-оцінювачів) заповнюють відповідну таблицю.
Після цього треба дати студентам можливість висловитися, щоб врахувати у майбутньому їхні пропозиції.
В свою чергу, оцінюючи участь кожного студента в грі слід звернути увагу на те, чи володіють майбутні вихователі такими навичками і вміннями:
- чи вміють формулювати думку, забезпечувати ідейність, конкретність та якість викладу матеріалу; чи в змозі знаходити переконливі факти, аргументи; чи логічна, переконлива розповідь, емоційна виразна мова;
- чи контактують з групою, чи можуть підтримувати інтерес до себе, створювати проблемні ситуації; чи вміють користуватись наочними посібниками, ТЗН; який зовнішній вигляд мають, як тримаються, яка постава, міміка, жести.
Говорячи про методику проведення ділової гри треба нагадати, що викладач повинен добре знати задум гри, ситуацію, яка лежить в основі сценарію, правила гри, свої завдання і місце як керівника. Не завжди викладач є ведучим гри. У залежності від рівня організації навчання та підготовки студентів можна запропонувати 1-2 студентам, щоб вони самостійно вели гру. Викладач лише спостерігає і аналізує її. Це відбувається при високому рівні організації навчання. По закінченню гри група рецензентів - оцінювачів аналізує участь кожного студента в грі, опираючись на запропоновану заздалегідь і заповнену в процесі гри таблицю системи стимулювання знань (додається в додатках) виставляє бали.
Викладач у разі потреби, коректує їх аналіз, переглядає кількість виставлених балів, разом виставляють оцінки всім учасникам гри. Потім викладач аналізує та оцінює роботу групи рецензентів - оцінювачів, підводить підсумки гри.
Практикуємо роздачу надрукованих інструкцій виконавцям різних ролей за 7-10 днів до ділової гри для детального ознайомлення.
Залежно від змісту навчально-рольової гри пропонуємо студентам виготовляти емблеми значки, таблиці, плакати (наприклад, про роль природи в житті людини), підбирати музичне оформлення (магнітофонний запис, грамзапис).
Навчально-рольові ігри можуть бути самими різноманітними. Це можуть бути: «Прес-конференція», «Питання з залу», «Школа молодого вихователя», «Батьківські збори», «Телеміст», «Методичне об'єднання», «Педагогічна рада», «КВК», «Що? Де? Коли?», «Курси підвищення кваліфікації», «НОП у роботі ДНЗ», «Перший мільйон», «Моделювання занять за складеним конспектом», «Моделювання виховної роботи в ДНЗ», та ін.
Наводимо схеми проведення окремих ділових ігор, що найчастіше використовуються з дисципліни «Основи природознавства з методикою».
Прес-конференція. Розігрується педагогічна ситуація з молодими малодосвідченими вихователями, завідуючими, методистами ДНЗ діляться досвідом, знаннями фахівці - науковці та практичні працівники різного рівня, представники різноманітних організацій, які займаються охороною навколишнього середовища (00Н, ФАО, МСОП, Грінпіс та ін.). Працівники дошкільних закладів ставлять запитання, які їх цікавлять по темі ділової гри, фахівці дають відповіді на них. Тема гри повідомляється за 2-3 тижні, дається перелік рекомендованої літератури. Орієнтовно можна визначити проблеми, що будуть обговорюватись, але запитання, які готують працівники ДНЗ не повідомляються, а тримаються в таємниці.
Вводяться також ролі журналістів, які повинні коректувати запитання, брати участь у виробленні рішень прес-конференції та їх оформленні, написати замітку до газети «Вісті Богуславщини».
Вводяться ролі рецензентів - оцінювачів, експертів. Всім виконавцям ролей роздаються інструкції. Гру може проводити викладач або хтось із студентів. Вони готують вступне та заключне слово.
До цієї гри готуються різноманітні наочні посібники (картини, ілюстрації, гербарії), ТЗН (слайди, магнітофонні записи, платівки). Можна організувати виставку літератури. Аудиторія прикрашається квітами, вивішуються плакати. Учасники гри виготовляють значки-емблеми, таблички-назви ролей, готують для виразного читання вірші тощо.
Методичне об'єднання. Пропонується розіграти педагогічну ситуацію: проведення методичного об'єднання в ДНЗ. Заздалегідь визначається тема методичного об'єднання (наприклад «Ознайомлення дітей старших груп з свійськими та дикими тваринами»), розподіляються ролі, роздаються інструкції. Вводяться ролі завідуючої, методиста, вихователів, рецензентів - оцінювачів. Всі повинні діяти відповідно до інструкції. При потребі вводяться ролі дітей, батьків. Можна запропонувати такий план роботи: читання доповіді її обговорення, огляд методичної літератури та статей, знайомство із зразками наочності, різних матеріалів та виготовлення їх, спостереження та аналіз фрагментів занять.
Роль рецензентів ролей, оцінювачів полягає у слідкуючому: аналізувати вихідні умови педагогічної дії, правильність обраних методів, форм роботи; оцінювати результати розв'язання завдань, заповнювати таблицю за бальною системою (таблиця); вживати штрафні санкції за низьку якість знань, несерйозне ставлення до виконання ролі, формальне ставлення до обговорення, вироблення рекомендацій некваліфікованого характеру; давати оцінку та характеристику способам оцінки знань, умінь, навичок; конкретно вказати кожному учаснику, за що він заохочується або штрафується в процесі гри.
- Таблиця
- Системи стимулювання
| № | Критерії | Бали |
|---|---|---|
| з/п | ||
| 1. | Правильне виконання ролей з внесенням рекомендацій | 5 |
| 2. | Активна участь в обговоренні дій і пропозицій інших учасників гри | 16 |
| 3. | Вироблення формальних, некваліфікованих рекомендацій | 2 |
| 4. | Досконале рецензування ролі | 5 |
| 5. | Рецензія, підготовлена на низькому рівні | 2 |
| 6. | Активна і ділова участь у дискусії | 1 |
| 7. | Несерйозне ставлення до виконання ролі | 2 |
| 8. | Примітка |
Моделювання заняття за складеним конспектом. Студенти складають конспект заняття з різних тем (наприклад, спостереження за живим об'єктом, за кімнатними рослинами), готуються до його моделювання. Створюється педагогічна ситуація: хтось із студентів - вихователь, інші - діти відповідної вікової групи і одночасно рецензенти - оцінювачі. Вихователь проводить умовне заняття, як з дітьми дошкільного віку. Студенти –«діти» розігрують ролі дітей і одночасно аналізують роботу, що проводилась. Ставиться умова: відповідати на рівні розвитку дітей, створювати проблемні ситуації. До даної ділової гри студенти готують весь необхідний для заняття матеріал. Викладач готує інструкції.
Батьківські збори. Проводяться найчастіше з тем "Пори року. Ознайомлення дошкільників з порами року", "Природа місцевого краю та її охорона" з метою вдосконалення знань студентів з даних тем, уміння проводити роботу з батьками, відстоювати педагогічні погляди, аналізувати роботу вихователя. Викладач робить установку - повідомляє значення мети ділової гри. Розподіляє функції і ролі, робить загальний інструктаж про тему і зміст гри.
Готуючись до проведення гри, студенти спостерігають за роботою вихователів у ДНЗ, аналізують їх документацію (зокрема план навчально-виховної роботи, облік роботи), знайомляться з матеріалами періодичної преси, повторюють матеріал за підручником, можуть приготувати виставку літератури для батьків, виготовити папку-ширму та ін. Виділяються ролі: завідуючої ДНЗ, методиста, вихователів різних вікових груп та помічників вихователів різних вікових груп, батьків, рецензентів, експертів, організаторів. Педагоги - учасники батьківських зборів повинні провести збори: виступити з доповіддю, організувати виступи вихователів, відповісти на запитання батьків, дотримуючись педагогічного такту.
Батьки - учасники батьківських зборів повинні представити виступи із досвіду виховання дітей, аналізувати роботу вихователів, ставити нетрадиційні запитання.
Рецензенти основну увагу повинні звернути на правильність визначення мети заходу, якість підготовки, узгодженість дій всіх учасників, реагувати на зміну ігрової ситуації. Правило: доброзичливе відношення поєднувати з критичними зауваженнями.
Експерти оцінюють внесок учасників у гру, керуючись системою стимулювання і санкцій. Організатори обладнують аудиторію для занять, ведуть протокол, слідкують за регламентом роботи.
Пропонується наступна система стимулювання і санкцій: правильне проведення заходів - 5 балів, повідомлення шляхом читання тез чи реферату - 2 бали, помилка методичного характеру - знімається 1 бал, суттєве доповнення - 1 бал, внесення нового, ігрова ініціатива - 2 бали, правильна відповідь на питання - 1 бал, кваліфікована рецензія - 5 балів, рецензія без конкретних пропозицій - 2 бали, на проведення такої ділової гри відводиться не більше 2-х годин.
Педагогічна рада. Розігрується педагогічна ситуація: проведення педагогічної ради в ДНЗ традиційним або нетрадиційним способом.
До проведення гри проводяться консультації про мету та завдання гри її учасників. Учасники гри виступають у таких ролях: завідуюча, методист, вихователі, інспектор-методист РВО, організатори при, помічники керівника гри. Досить часто проводимо таку ділову гру по темах: «Весняні явища в природі, ознайомлення з ними дітей дошкільного віку», «Літні явища в природі, ознайомлення з ними дітей дошкільного віку», «Зимові явища в природі, ознайомлення з ними дітей дошкільного віку», «Методи і форми ознайомлення дітей з природою», «Куточок природи» та ін.
Пропонується такий хід гри: читання доповіді (завідуючий); аналіз стану навчально-виховної роботи в ДНЗ з теми педагогічної ради, (інспектор-методист РВО, методист ДНЗ); обговорення доповіді та стану навчально-виховної роботи в різних групах (вихователі); прийняття рішення педагогічної ради.
Учасники гри повинні: провести педагогічну раду, оцінити правильність її проведення і можливу результативність; дати оцінку діям учасників гри; внести свої пропозиції по вдосконаленню навчально-виховної роботи в ДНЗ з теми ділової гри.
Під час проведення педради в нетрадиційній формі вихователям пропонуються різноманітні завдання, запитання, які виявляють рівень їх підготовки по темі педагогічної ради. Наприклад, їм пропонується назвати ВІДОМІ загадки, вірші про ту чи іншу пору року, розповісти, які дидактичні ігри вони використовують у роботі з дітьми та ін. Вихователі готують теоретичний матеріал, виготовляють наочні посібники та ін.
Конкурс веселих та кмітливих або конкурс знавців природи (КВК). Студентів розподіляємо на дві команди: кожна команда обирає капітана. Призначаються також члени журі. За два тижні до гри визначаємо тему гри та домашнє завдання командам. Так, домашнє завдання можна запропонувати: моделювання фрагментів занять, дидактичних ігор, проблемної ситуації із життя. Пропонуємо підготувати привітання команді - суперниці, конкурс капітанів. Для конкурсу капітанів студенти традиційно готують три запитання: одне – усне, друге - у формі «чорного ящика», трете - у формі кросворду. Іноді оголошується конкурс «Кращий наочний посібник». Наочний посібник повинен відповідати необхідним вимогам. Крім того студенти повинні показати, як слід ним користуватися у робот і з дітьми. Викладач готує запитання для розминки, завдання з ігрового проектування (спланувати спостереження за калиною, горобиною восени, скласти словесно-логічне завдання, та інші конкурси. Перед конкурсом повідомляються умови його проведення, система стимулювання ін. Такі КВК проводимо по темах «Пори року, ознайомлення дошкільників з порами року», «Земельна ділянка дошкільного закладу конкурсу капітанів студенти традиційно готують три запитання: одне - усне, та», «Куточок живої природи ДНЗ» та ін.
Гра-вікторина «Що? Де? Коли?». Заздалегідь група ділиться на 2 команди, обираються 2 капітани. Перед грою, капітани, порадившись із гравцями, пропонують 3 кандидатури арбітрів. Викладач вибирає двох, найбільш ерудованих. Третій арбітр - він сам. На початку гри проводиться розминка. Студенти відповідають на 10—11 запитань викладача. Далі проводиться гра відповідно до наступних правил. На столі - накреслене коло розділене на 8 секторів, в кожному секторі - конверт із завданням. Арбітр крутить «вертушку». Коли вона зупиняється, стрілка показує на один із конвертів. Арбітр читає завдання із конверта, всі коротко записують умови. Інший арбітр ударяє в гонг і засікає час на обдумування (2хв). Через 2 хвилини звучить гонг, суперечки закінчуються і капітани команд піднімають свій ігровий номер, показуючи цим, що готові відповідати. На обдумування питань бліц - турніру дається по 1 хвилині. За правильну відповідь команда отримує 1 бал. Якщо у відповіді були неточності, оцінка - 0,5 бала. Гру ведуть 2 арбітри, вони ведуть лічбу балів команд на дошці. У загальний рахунок входять результати вікторини і домашнього завдання. Підсумовуючи, арбітри висловлюють свою думку з приводу виступів команд. У капітанів на столах лежать аркуші з прізвищами гравців: враховується коефіцієнт трудової участі кожного члена команди. За правильні версії чи відповіді ставиться «плюс». Чим більше плюсів, тим вищий бал. Поки арбітри відводять підсумки гри, викладач збирає листки обліку у капітанів команд і оцінює знання кожного. Для вікторини готується 14 питань, серед них - гумористична пауза. Звучить гонг. Гра закінчена, слово надається арбітрам. Вони оголошують підсумки з врахування оцінки за домашнє завдання. Домашнім завданням може бути виготовлення наочного посібника, підготовка реклами, випуск газети та ін.
Гру «Що? Де? Коли?» можна провести як засідання клубу молодого вихователя. Тут вихователям ми пропонуємо такі завдання: впізнати голоси птахів, подані у магнітофонному записі або на платівці «Голоси птахів», передати образними словами красу зимового пейзажу; назвати виставлені кімнатні рослини, розповісти як за ними доглядати; описати досліди, які доводять, що для росту рослин необхідна вода і поживний грунт; назвати запропоновану наочність і пояснити як її можна використовувати в роботі (наприклад, посібник «Квітковий годинник»); провести дидактичну гру природничого змісту; назвати зображення лікарської рослини і розповісти про її властивості, використання.
Висновок
Отже, раціональне використання методу навчально-рольової гри сприяє позитивній зміні рівнів активності студентів: від репродуктивного через пошуковий до творчого.
Список використаних джерел
- Коротяев Б.И. Учение - процесе творческий / Б.И. Коротяев. - М.: Просвещение, 1989. - І59 с.
- Лєрнер И.Я. Дидактические основи методов обучения. / И.Я. Лєрнер - М.: Педагогика, 1981.- 186 с.
- Ляпина Г.А. Игра как ередство активизации учебно-воспитательного процесса. / Г.А Ляпина - Алма-Ата.: Издательство МЕКТЕП., 1978. - 64с.
- Подласый И.П. Педагогика. / И.П. Подласый И.П. – М.: Просвещение, 1996. - 423с.
- Серйозні ігри для серйозних людей./ Л. Галіціна, О. Шатохіна. - К.: Шк. Світ; 2007.- 120 с.