Молодиченко Н.А. Формування пізнавальних інтересів учнів початкових класів у позаурочній діяльності
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Молодиченко Н.А. – доцент кафедри початкової освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат педагогічних наук, доцент.
У статті обґрунтовано особливості формування пізнавальних інтересів учнів початкових класів у позаурочній діяльності. Основними напрямами формування пізнавальних інтересів учнів початкових класів у позаурочній діяльності є організація гуртків і товариств, посилення екскурсійно-туристської роботи, ефективне використання ігор
Ключові слова: формування пізнавальних інтересів, початкові класи, позаурочна діяльність.
В статье обоснованы особенности формирования познавательного интереса учеников начальных классов во внеклассной деятельности. Основными направлениями формирования познавательных интересов учеников в процессе внеклассной работы является организация кружков и обществ, усиление экскурсионно-туристической работы, эффективное использование игр.
Ключевые слова: формирования познавательного интереса, начальные классы, внеклассная деятельность.
The article takes into consideration peculiarities of cognitive interest forming of junior pupils in after-classes activity. The main ways of cognitive interest forming are: the organization of fellowships and societies, tourist and excursion work reinforcement, effective game usage.
Key words: formation of cognitive interest, elementary school, after-school activities.
Зміст |
Постановка проблеми
Головне завдання перебудови сучасної української школи — підвищення ефективності навчально-виховного процесу з метою сприяння всебічному і гармонійному розвитку людини, її інтелектуальному і моральному зростанню. У цей час особливо актуального значення набуває проблема виховання розвиненої творчої особистості в соціально-педагогічних умовах її життєдіяльності. Інтерес до пізнання навколишнього середовища виступає своєрідним епіцентром розвитку особистості, її пізнавальної самостійності, формування позитивного ставлення до результатів власної праці. Навчальна робота має провідне значення в задоволенні і розвитку інтересів учнів. Позакласна ж робота, яка є сполучною ланкою між навчанням у школі та позашкільною освітою, має певні переваги у цьому напрямі: широке охоплення школярів різноманітними та цікавими формами організації дозвілля, добровільність виявлення інтересу до навчальних предметів або діяльності, пов'язаної з ними, задоволення інтересів учнів у галузях знань, які виходять за межі шкільної програми. З огляду на це актуалізується проблема вивчення феномену формування та розвитку пізнавальних інтересів особистості у позакласній діяльності учнів.
Аналіз досліджень
Аналіз джерельної бази дослідження показав, що проблема формування та розвитку пізнавальних інтересів особистості завжди привертала увагу психологів, педагогів, методистів, учителів-практиків. В Україні ці питання, прямо чи опосередковано, розглядали А. М. Алексюк, І. Д. Бех, С. У. Гончаренко, В. О. Сухомлинський, Т. І. Сущенко та інші.
Значний внесок у розв'язання вказаної проблеми внесли російські психологи і педагоги Л. Б. Ананьєв, Ю. К. Бабанський, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, М. О. Данилов, В .І .Загвязинський, І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, П. Г. Морозова, С. Л. Рубінштейн, Г. І. Щукіна та інші.
Цю проблему також розглядали дослідники далекого зарубіжжя: Р. Бенуа, Дж. Д. Брунер, Х. Василєв, У. Джеймс, М. Дональдсон, К. Ізард, А. Маслоу, Ж. Піаже, В. Оконь,
Дж-.Д. Філіпс, И. Холандр, І. Гофман та інші.
Аналіз стану проблеми формування пізнавальних інтересів і становлення творчої особистості у позакласній роботі в психолого-педагогічній і методичній літературі показав, що вона ще не одержала належного висвітлення, розглядається епізодично, відсутній аналіз системи засобів і методів цілеспрямованого розвитку інтересів [1]. З огляду на це виникає проблема дослідити означений процес, що належить до складних феноменів.
Виклад основного матеріалу
Основними концептуальними напрямами означеної наукової проблеми є:
- дослідження питання з позиції загальної теорії розвитку особистості учня: дослідно-експериментальна перевірка ролі позакласної роботи у процесі формування пізнавальних інтересів учнів у трьох напрямах: а) зміст позакласної роботи; б) форми, методи та прийоми організації позакласної роботи; в) пізнавальна діяльність учнів;
- пізнавальний інтерес – це складне, багатоаспектне явище воно виявляється у ефекті впливу інтересу на особистість (позитивне ставлення до навчально-виховного процесу); особистому вираженні в мотиваційній сфері (потяг до знань); якості діяльності особистості (активна пізнавальна діяльність);
- процесу формування особистості учня сприяють міцні знання про природу, історію і культуру рідного краю, які ґрунтуються на краєзнавчому принципі. Такий підхід у формуванні пізнавальних інтересів передбачає утвердження одвічних духовних цінностей людини: патріотизму, працьовитості, власного світогляду, національної свідомості;
- основними напрямами формування пізнавальних інтересів учнів у процесі позакласної роботи є організація гуртків і товариств, посилення екскурсійно-туристської роботи, ефективне використання ігор; ці форми мають можливості широкого охоплення школярів різноманітними видами добровільної пізнавальної діяльності, які сприяють забезпеченню стійких інтересів до навчання та пізнання взагалі;
- навчально-виховний процес у позакласній роботі сприяє формуванню пізнавальних інтересів учнів, за умови застосування різноманітних методичних прийомів, які стимулюють творчу діяльність учнів. Вироблення в учнів свідомих знань, практичних умінь і навичок, прагнення до нових знань створюють основу для подальшого розвитку пізнавальних інтересів і становлення творчої особистості.
Ці вихідні положення дали можливість обґрунтувати напрями виховання творчої особистості за допомогою пізнавальних інтересів у позакласній роботі з урахуванням особливостей функціонування та розвитку сучасної української школи.
Пізнавальний інтерес у навчальний діяльності виступає як результат взаємодії об’єктивного та суб’єктивного боку. Він виражає прагнення учнів до знань і самостійної творчої роботи, тому вважається одним з найбільш значущих і надійних факторів, які інтенсифікують пізнавальну діяльність школярів Навчання спирається на інтереси дітей, воно ж формує їх, тому інтерес є передумовою навчання і його результатом [2]. Пізнавальний інтерес може виступати як засіб навчання, мета педагогічної роботи в плані розвитку загальної пізнавальної активності. Така потрібність прояву інтересу як мети, засобу і результату навчання і виховання складає головну особливість педагогічного аспекту проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у позакласній роботі.
Вивчення досвіду роботи шкіл з питань формування і розвитку пізнавальних інтересів у позакласній роботі у відповідності з особистим вибором учнів показало, що головним мотивом участі школярів у позакласній роботі є інтерес до поглиблення знань (87,3 % відповідей). 98% учнів вважають, що позакласна робота повинна відповідати їх інтересам і потребам, але це не завжди реалізується у позакласних заходах.
Пробудження пізнавальних інтересів відбувається під впливом стихійних і організованих факторів. Перевагу у відповідях учнів надано заняттям у гуртках (24%), туристським походам та екскурсіям (23%), урокам (22%). Значний вплив на учнів мають засоби масової інформації, вулиця, товариші та інші стихійні фактори, які складають 31%.
Тому, основними напрямами реалізації проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у процесі позакласної роботи ми вважаємо організацію різноманітних за змістом гуртків і товариств, посилення екскурсійно-туристської роботи, оптимальне використання ігор.
Для реалізації поставленої проблеми була створена модель формування пізнавальних інтересів учнів у позакласній роботі, яка має комплексний характер і охоплює чотири підструктури діяльності особистості: психофізіологічну, пізнавальну, мотиваційну, комунікативну. Виділення цих підструктур зумовлено об’єктивними факторами, які є важливими для творчої діяльності школяра, коли в центр уваги ставиться особистість, її емоційний стан та індивідуальна своєрідність.
В організації позакласної роботи з метою виховання творчої особистості слід дотримуватися таких необхідних умов: зв’язок навчально-виховної роботи на уроках і в позакласній роботі; широка самодіяльність учнів та надання їй пошуково-дослідницького характеру їх діяльності; широке поєднання індивідуальної та колективної роботи.
Провідним фактором формування пізнавальних інтересів вважається пізнавальна діяльність, яка є формою активного ставлення людини до оточуючої дійсності [1]. Ми виділяємо такі види прояву інтересу учнів у пізнавальній діяльності: споглядальний, споглядально-дійовий, пізнавальний, пізнавально-творчий, теоретичний та теоретично-конструктивний. Інтерес є своєрідною складною динамічною системою кількісних і якісних змін в інтелектуальній і соціальній діяльності учня в залежності від його віку, особливостей психіки, яку треба враховувати під час формування і розвитку школярів.
В умовах позакласної роботи найбільш доцільною організаційно формою є гуртки та їх поєднання у вигляді товариств, які розраховані на тривалу діяльність учнів. Теоретична робота учнів повинна мати тісний зв’язок з практикою, збагачуватись спостереженнями у навколишньому середовищі, практичними вміннями і навичками учнів під час стаціонарних та польових досліджень (природничого, екологічного, рекреаційного, екскурсійного, туристсько-краєзнавчого), мати суспільно корисний характер. Дослідницький характер діяльності сприяє розвитку в учнів самостійності, допитливості, професійної орієнтації, виховує справжній пізнавальний інтерес.
Вважаємо, що насамперед треба дбати про засвоєння інтелектуальних технік, які є складовими культури і невід’ємною частиною змісту початкової освіти, а не накопичення дитиною інформації. В основі інтелектуальних технік лежать міцні знання у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних життєвих ситуаціях. Невимушена обстановка в класі, коли між школярами і вчителем встановлюється такий контакт, що обом сторонам працюється легко й охоче, є запорукою успіху.
Учні молодших класів засвоюють краще навчальний матеріал, коли їм цікаво, він оживає у них на очах, класна кімната перетворюється на сцену, де вчитель та учні — актори. Тоді під час уроку відбуваються всілякі перевтілення у казкових героїв, персонажів прочитаних книг, у мандрівників та дослідників, і навіть у явища та об'єкти природи. Сухий на перший погляд природничий матеріал враз стає цікавим, захоплюючим і зрозумілим.
Спроба використати на уроках засоби театралізації, прийоми драматизації активізують свідомі та підсвідомі процеси майстерності у дітей, підтримують у них пізнавальний інтерес, забезпечують естетичний розвиток особистості.
Театральна педагогіка, гра і світ цікавого розвивають спостережливість дітей, увагу, пам'ять, мислення, збуджують інтерес до навчання, мислен¬ня, розширюють світогляд, знімають втому [1].
Пізнавальний інтерес притаманний усім компонентам позаурочної роботи, яка є сполучною ланкою шкільної та позашкільної освіти та виховання, які забезпечують науковість, повноту, варіативність, широту, природність і цілісний підхід до розв’язання досліджуваної проблеми.
Отже, пізнавальний інтерес — це інтегральна властивість особистості, яка характеризує її емоційну, інтелектуальну і вольову сфери. Методика позакласної роботи носить універсальний характер і має значний поліваріантний потенціал. Система позакласної роботи, складовою частиною якої є гуртки і студії, дитячі об’єднання, екскурсії і туристські походи, ігри, забезпечують адекватність педагогічного впливу на учнів і високу ефективність роботи з метою формування їх інтересів до пізнання навколишнього середовища.
Методика ефективного формування пізнавальних інтересів учнів у позакласній роботі має ряд етапів:
а) підготовка учнів, яка забезпечує певний запас знань і вмінь, мовних пізнавальних засобів, необхідних для виховання інтересів учнів;
б) створення позитивного емоційного ставлення до предмета і до діяльності, яке є необхідною передумовою формування пізнавального інтересу;
в) організація творчої діяльності, яка пробуджує в учнів пізнавальні запити та її активізація у процесі самостійної краєзнавчої роботи з метою подальшого розвитку пізнавальних інтересів;
г) систематична пошукова діяльність учителя, використання доцільних форм і методів навчання і виховання з метою розвитку в учнів стійкого пізнавального інтересу.
Висновки
Пізнавальний інтерес постійно впливає на поведінку людини, її духовну і розумову сфери, інтелектуальні, морально-етичні та комунікативні якості, тому він забезпечує виховання творчої особистості. Інтереси людини до пізнання дійсності чинять суттєвий вплив на особистість, вони тісно пов'язані з увагою, пам’яттю, мисленням, емоціями, волею і сприяють творчій самореалізації і духовному самовдосконаленню людини.
У результаті дослідження формування і становлення пізнавального інтересу особистості школяра у позакласній роботі та виявлення, з яких джерел він бере основу для свого розвитку, характеру змін інтересів у різних формах позаурочної роботи, ми дійшли висновку, що формування пізнавальних інтересів учнів є найефективнішим за умов: організації різноманітної творчої діяльності, види якої систематично чергуються; вироблення знань на індуктивно-практичній основі з поступовим залученням елементів дедуктивних міркувань; максимального використання принципу наочності; реалізації міжпредметних зв'язків; впровадження у практику позакласної роботи доцільних форм і методів навчально-виховного процесу.
Список використаних джерел
- Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії : навчальний посібник [для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навчальних закладів] / І. А. Зязюн, Г. М. Сагач - К. : Укр.- фінський ін-т менеджменту та бізнесу, 1997.- 302 с.
- Моляко В.А. Проблема психологического изучения таланта // Психологическая наука: проблемы и перспективы. Часть ІІІ: Способности, труд, творчество. – К., 1990. – С. 73–74.