Шелест Н.О. Особливості застосування мультимедійних засобів у процесі формування зв’язного мовлення учнів поч.шк.

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 18:24, 7 квітня 2013

Шелест Наталія Олександівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра кафедри початкової освіти та методик гуманітарних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розкриваються особливості мультимедійних засобів навчання; з’ясовуються сутність і зміст мультимедіа як засобу формування зв’язного мовлення; визначаються основні напрями та особливості застосування мультимедіа під час роботи з розвитку зв’язного мовлення учнів початкової школи.

Ключові слова: мультимедіа, зв’язне мовлення, засіб збагачення словникового запасу, учні молодшого шкільного віку.

В статье раскрываются особенности мультимедийных средств обучения; выясняются сущность и содержание мультимедиа как средства формирования связной речи; определяются основные направления и особенности применения мультимедиа при работе по развитию связной речи учащихся начальной школы.

Ключевые слова: мультимедиа, связная речь, способ обогащения словарного запаса, ученики младшего школьного возраста .

The article reveals the features of multimedia learning; clarified essence and content of the multimedia for creating a coherent speech, the main directions of multimedia applications and features during operation on the development coherent speech of elementary school pupils.

Key words: multimedia, coherent speech, a way of enriching the vocabulary, pupils of primary school.

Актуальність теми

Сучасний етап розвитку початкової школи характеризується посиленням уваги до мовної освіти й мовленнєвого розвитку учнів, потребою формування особистості, яка відзначалася б свідомим ставленням до рідної мови, мовленнєвою активністю на всіх етапах оволодіння нею як засобом спілкування, високою культурою мовлення в різних життєвих ситуаціях. Однією із найважливіших складових мовленнєвого розвитку особистості є обсяг словникового запасу, тому для успішної навчальної діяльності учнів першочергову увагу варто приділяти збагаченню їхнього словникового запасу.

Аналіз наукових досліджень, на які спирається автор

Провідним напрямом навчання української мови в початковій школі є розвиток мовлення, оскільки саме він дає змогу об’єднати всебічну мовленнєву діяльність учнів. Проблемі розвитку мовлення школярів, збагаченню їхнього словникового запасу важливого значення надавали Л. Айдарова, Л. Варзацька, М. Вашуленко, Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, О. Леонтьєв, М. Львов, М. Селезньова, М. Плющ. Науковці зазначали, що вивчення мови невіддільне від розвитку мовлення учнів і передбачає збагачення їх словникового запасу.

Сучасні вчені ( О. Біляєв, М. Вашуленко, О. Лобчук, А. Люблінська, М. Осколова, В. Собко, Н. Тализіна, О. Хорошковська), які вивчали мовленнєвий розвиток особистості, розглядали збагачення словникового запасу учнів початкової школи як основу розвитку зв’язного мовлення. Навчальна програма з української мови для початкової школи особливого значення надає словниковій роботі, що є важливою складовою навчального процесу. Слово має стати одним із найважливіших об’єктів уваги вчителя й учнів уже на початковому етапі вивчення української мови – у період навчання грамоти. На думку багатьох дослідників, із метою збагачення словникового запасу першокласників доцільно застосовувати різноманітні засоби навчання, серед яких важливе місце посідають як традиційні технічні засоби (аудіо-, відеозаписи), так й інноваційні (комп’ютер, SMART-дошка, мультимедіа, анімація, презентація).

Виокремлення аспектів проблеми, які ще недостатньо вивчені

Традиційні форми, методи і прийоми роботи учнів під час навчання грамоти не вирішують одне з пріоритетних завдань початкової школи – мовленнєвий розвиток першокласників. На нашу думку, саме мультимедіа є тим засобом, який дозволяє розв’язати це завдання, враховуючи запити і потенційні потреби сучасної дитини. Мета статті – подати аналіз стану досліджуваної проблеми у науковій літературі та практиці, розробити та експериментально перевірити методику застосування мультимедіа у процесі формування зв’язного мовлення молодших школярів.

Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих результатів

Нами було з’ясовано, що методика проведення словникової роботи в початковій школі передбачає такі напрями, як: збагачення словника, тобто засвоєння нових, раніше невідомих дітям слів. Доведено, що учень на уроках рідної мови має щодня поповнювати свій словник 4-6 словами. Виконувати це завдання – означає сприяти кількісному накопиченню слів, необхідних дитині для спілкування з людьми; уточнення словника , тобто це допомога дитині у засвоєнні значення слів, а також їх запам'ятовування; активізація словника, тобто перенесення якомога більшої кількості слів із пасивного словника в активний, введення слів у словосполучення та речення [4].

З’ясуємо, яким чином відбувається процес збагачення словникового запасу першокласників у період навчання грамоти. У процесі збагачення словникового запасу учнів новими словами, педагог застосовує традиційні в методиці прийоми, серед яких: показ натуральних предметів або предметних малюнків із зображенням певного процесу, дії, якості предмета – його кольору, форми; елементарне логічне визначення предмета шляхом вказівки на видову або родову назву та його істотну ознаку; добір до слова одного або кількох синонімів; добір до слова протилежних за значенням; добір родової або видових назв; введення нового слова в речення; вказівка на слово, від якого походить те, яке пояснюється, або добір спорідненого; переклад російською мовою; застосування ілюстрації в букварі [3].

Ефективність впливу мультимедіа на збагачення словникового запасу першокласників багато в чому залежить від ступеня і рівня ілюстративності усного матеріалу. Візуальна насиченість навчального матеріалу робить його яскравим, переконливим і сприяє інтенсифікації процесу його засвоєння. “Комп'ютерна презентація дозволяє акцентувати увагу школяра на важливій інформації і створювати наочні ефектні образи у вигляді графічних композицій, схем” [5, с. 17]. Системне застосування засобів мультимедіа можливе впродовж вивчення навчальної теми, коли на кожному з уроків використовуються лише окремі їхні елементи або їхні сполучення або повністю.

Основними напрямами застосування мультимедіа як засобу збагачення словникового запасу першокласників є демонстрація наочних матеріалів: різноманітних схем, малюнків; демонстрація процесів та явищ; презентація завдань, спрямованих на перевірку розуміння тих чи інших слів учнями. Мультимедійні засоби навчання значно поліпшують доступ до інформації, підвищують ефективність і мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають змогу для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш упевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки. Водночас, однією з найголовніших переваг застосування мультимедіа під час навчання є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів.

Для збагачення словникового запасу першокласників розроблено систему завдань, що охоплює словниково-логічні вправи, які допомагають не лише збільшити словниковий запас першокласника, а й логічно і правильно використовувати ці слова у повсякденному мовленні. Вони сприяють розвитку мислення, збагаченню й систематизації словникового запасу учнів. Наведемо зразки словниково-логічних вправ, які доцільно застосовувати у практиці початкової школи з метою збагачення словникового запасу першокласників: називання предметів за вказаною ознакою; групування слів-назв предметів за певною ознакою; називання предметів за властивими їм діями; називання предметів за властивими їм ознаками; розподіл слів-назв предметів на дві чи три групи; добір до назв однорідних предметів слова, яке означає родове поняття; добір слів, що означають вид поняття, до узагальнюючих; вилучення зайвого слова з певної родової групи; творення нового слова (пропедевтика творення частин мови); складання елементарних логічних визначень; робота над реченням; робота над текстом [1; 2; 3].

Виконуючи запропоновані завдання, учні першого класу навчаються класифікувати (групувати) слова, порівнювати предмети і явища, встановлювати на основі цього схожість і різницю між ними. Логічні вправи допомагають дітям правильно співвідносити родові та видові поняття, визначати правильний зв'язок між предметом і словом, яке позначає його.

Найважливіше завдання вчителя початкової школи у період навчання грамоти полягає в навчанні дітей правильно будувати речення, вживати слова в реченні, розташовуючи їх таким чином, щоб речення звучало природно, як у живому мовленні. Ми пропонуємо вправи із малюнковим та деформованим текстами, які допоможуть першокласникам успішно оволодіти необхідними мовленнєвими вміннями, під час опрацювання яких здійснюється мовленнєвий розвиток учнів, збагачується їхній словниковий запас. Прикладом такого завдання із застосуванням засобів мультимедіа (анімації) виступає малюнковий текст, який зображено на SMART-дошці. Учням пропонується прочитати текст, замінюючи малюнки відповідними словами, після зміщення предметних малюнків здійснюється самоперевірка.

Розуміння прочитаного залежить від розуміння значення слова, змісту речення, тексту; ефективного розв’язування читачем мислительних задач, пов’язаних із зоровим сприйманням і смисловою переробкою матеріалу; виділення в тексті окремих елементів, узагальнення, синтезування, оцінювання фактів. З цією метою вчитель проводить у різних формах словникову роботу, пропонує вправи на розвиток уваги до слова і його значення, одночасно розвиваючи мисленнєві операції. Наприклад, завдання: прочитай слова, назви серед них зайві; прочитай слова, об’єднай їх у тематичні групи; прочитай спочатку слова однієї групи, потім другої; добери слова, близькі за значенням, слова, протилежні за значенням. Для реалізації цих завдань пропонуємо вправи, подані на SMART-дошці.

З метою перевірки дієвості методики застосування мультимедіа у процесі збагачення словникового запасу першокласників, нами проведено педагогічний експеримент, яким було охоплено першокласників спеціалізованої школи №78 Печерського району м. Києва. З метою визначення рівнів сформованості мовленнєвих умінь першокласникам пропонувалися такі практичні завдання, як : встановлювати відповідність між словом і зображенням предмета, ознаки, дії (завдання на усвідомлення лексичного значення слова);поширювати речення іншими словами за змістом (завдання на доповнення речень одним-двома словами за змістом);відновлювати деформований текст із двох-трьох речень (завдання на розташування речень за змістом у деформованому тексті.

На основі аналізу результатів експерименту було визначено основні мовленнєві проблеми у першокласників, а саме: обмежений словниковий запас, недостатній рівень сформованості вмінь поширювати речення іншими словами за змістом, розташовувати речення за змістом у деформованому тексті.

З’ясувавши труднощі, пов’язані з мовленнєвою діяльністю першокласників, було визначено основні напрями роботи вчителя щодо збагачення їхнього словникового запасу, а саме: робота над усвідомленням учнями лексичного значення слова, робота над формуванням у молодших школярів умінь поширювати речення іншими словами за змістом, розташовувати речення за змістом у деформованому тексті.

Під час проведення уроків навчання грамоти ми ставили за мету розв’язати такі завдання, а саме: формувати в учнів уміння співвідносити слова і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, вибирати з-поміж двох-трьох слів те, якому відповідає тлумачення, запропоноване вчителем; розвивати у першокласників уміння доповнювати речення одним-двома словами за змістом, добирати їх самостійно або вибираючи із запропонованих у підручнику, вчителем; формувати у молодших школярів уміння відновлювати деформований текст, який складається з двох-трьох слів.

Ефективність методики застосування мультимедіа як засобу збагачення словникового запасу першокласників доведено позитивною динамікою рівнів сформованості мовленнєвих умінь в учнів. Результати проведеного експерименту засвідчили, що високий рівень сформованості мовленнєвих умінь в учнів ЕК підвищився на 12,3%, а в учнів КК – залишився без змін; достатній рівень в учнів ЕК зріс на 17,3% і на 3,6% в учнів КК; базовий рівень зменшився (у бік достатнього рівня) на 21,0% в учнів ЕК і на 3,6% в учнів КК; елементарний рівень не зафіксований в учнів ЕК, а в учнів КК він залишився без змін. Позитивним результатом є значне підвищення в учнів ЕК високого і достатнього рівнів сформованості мовленнєвих умінь, а також відсутність елементарного рівня. В учнів КК значних зрушень не відбулося. Завершальний зріз уможливив визначення рівня мовленнєвого розвитку першокласників: в учнів ЕК він значно зріс, а в учнів КК значних змін не відбулося.

Висновок

Таким чином, застосування мультимедіа у процесі формування зв’язного мовлення молодших школярів довело свою ефективність, рівень сформованості мовленнєвих умінь першокласників значно підвищився, збагатився їхній словниковий запас, виріс рівень сформованості вмінь поширювати речення, відновлювати деформований текст, виконувати творчі завдання.

Список використаних джерел

1. Деркач Н. І. та ін. Методика викладання української мови: навч. пос. – Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2002. – 380 с.
2. Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи: навчально-методичний посібник / С.М. Мартиненко. – К. : Сім кольорів, 2010. – С.103-112
3. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. М.С.Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 364 с.
4. Методика словникової роботи в початковій школі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/school/technol/640 – Заголовок з екрану.
5. Носенко Т. І. Інтерактивні технології навчання : навч. посіб. / Т. І. Носенко. – К. : КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2010. – 110 с.