Гамідова Д.,Дмитрук О.,Колот К.,Кравчун Ю.,Шапченко В.Підготовка учнів 1 класу до усвідомленого сприймання художнього твору

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 11:17, 30 грудня 2012

Колот Катерина, Гамідова Дарина’я, Кравчун Юля, Шапченко Віра, Дмитрук Олена - студенти-магістранти (спеціальність «Початкова освіта») Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ.

Науковий керівник В.О. Науменко – кандидата педагогічних наук, професора кафедри початкової освіти і методик гуманітарних дисциплін.

Ця проблема розробляється студентами – магістрами спеціальності «Початкова освіта» Київського університету імені Бориса Грінченка на змісті підручника «Читанка» (післябукварна частина), авт. В.О. Науменко.

Постановка проблеми

Проблема підготовки першокласників до усвідомленого сприймання художнього твору є особливо актуальною. Адже з другого класу сьогоднішні першокласники оволодіватимуть літературним читанням. У першому класі важливо навчити дітей читати і розуміти прочитане. Першокласник ще не володіє навичкою читання в достатній мірі, тому для нього перетворення графічних знаків у слова, розуміння значень слів та їх зв’язків − досить складні операції. Важливо пам’ятати, що дитина вперше у житті входить у світ художніх образів, входить у цей світ з тим запасом життєвих вражень, які накопичила за своє ще дуже недовге життя. Для неї складною є мова художньої умовності. Здатність мислити словесно-художніми образами розвивається на основі загального мовного розвитку.

Першим кроком до усвідомленого сприймання художнього твору є формування в першокласників умінь слухати. Це одне із основних завдань добукварного і букварного періодів. Дитина ще слухач, а не читач. Сприймаючи твір на слух, вона зустрічається з озвученим змістом і озвученою формою. Орієнтуючись на інтонацію, жести, міміку, дитина проникає у зміст. У «Букварі» (М.Д. Захарійчук, В.О. Науменко) художні тексти й завдання до них спрямовані на розвиток мовлення, мовленнєвого слуху, розуміння почутого, формування вмінь вирізняти й виокремлювати в суцільному потоці окремі мовні одиниці (звук, слово, речення), сприймання інтонації вчителя, формування умінь відтворити почуте у власному переказі. Учитель повинен так прочитати твір, щоб діти відчули його захоплення; за допомогою тону, темпу, сили голосу розкрити дітям підтекст, задум автора. Адже слова належать автору твору, а думки, почуття розкриває виконавець, як відмічав К.Станіславський.

Виклад основного матеріалу

Зміст «Читанки» (післябукварна частина), авт. В.О. Науменко є логічним продовженням «Букваря» (авт. М.Д. Захарійчук, В.О. Науменко), спрямований на формування навички читання, розвиток спостережливості, творчої уяви, уваги до художнього слова, виховання інтересу до читання — складових літературного розвитку у системі підготовки до літературного читання в 2 класі.

Коло читання складають літературні класичні твори і сучасна дитяча література, що виконують виховну, розвивальну, пізнавальну функції із урахуванням психологічних особливостей першокласників: тексти живі, яскраві, доступні для дитячого сприймання. Адже маленькі читачі особливо високо оцінюють ті твори, які викликають у них найсильніші переживання, тобто ті, що найбільше відповідають особливостям їх особистості, їхнім пізнавальним і духовно-естетичним потребам.

Обсяг художніх творів створює умови для навчання першокласників слухати, читати разом з учителем, читати самостійно; здійснювати індивідуальний підхід до формування читацьких умінь дітей відповідно до результатів на кінець букварного періоду.

Пропонуються різні форми первинного ознайомлення з художнім твором: слухаємо, розуміємо, читаємо; читаємо, доповнюємо; слухаємо, читаємо, розігруємо ( читання з елементами театралізації).

Щодо формування навички читання особливий акцент зроблено на навчання учнів читати правильно, в міру швидко, усвідомлено, виразно. До кожного уроку в «Зошиті з читання до підручника «Читанка» пропонуються вправи, побудовані на матеріалі тексту, що читається. Крім того, вправи на усвідомлення прочитаного розроблені в методичному апараті.

Великої уваги приділено навчанню учнів читати і розуміти художній твір: розуміти заголовок, визначати персонажів твору, їх настрій за словами – підказками в тексті, причину, вчинок, основну думку. Завдання в навчально-методичному апараті спонукають дитину до уважного читання твору, запам’ятовування і відтворення сюжету, уміння уявляти, порівнювати описану картину, намальовану і ту, яка виникла в уяві. Наприклад, на якій гілці за змістом прочитаного художнику треба намалювати зозулясту курку: на груші чи на яблуні (с. 18).

Через зміст художніх творів, цікаві сюжети, літературні ігри формується уявлення про слова з різним емоційним забарвленням (гарбузище, тіснуля), омонімами, фразеологізмами, етимологією слів, порівняннями; з описами, портретом, таким жанром як щоденник.

Матеріал читанки оптимістичний. Привабливості надають життєстверджуючі твори, смішинки, малюнки, завдання.

Щоб першокласника включити в активну читацьку діяльність, потрібна цілеспрямована підготовча робота, яка полягає у формуванні чіткої вимови, розвитку точності зорового сприймання, уважності,активізації мислення, збагаченні словника.

З цією метою перед читанням тексту пропонуються дітям вправи і завдання:

Вправи з таблицею:

1. До букви, що позначає приголосний, напр. “б”, додавати голосний. Читати злиття ба, бо, бу, бе, би, бі з наростанням сили голосу. Повторити цю вправу, починаючи з найсильнішого звучання до найслабшого. Стежити за диханням.

2. Набрати повітря перед промовлянням кожного рядка. Злиття із приголосними першої колонки промовити повільно, другої – швидше, третьої – швидко, четвертої – повільніше, п’ятої – повільно.

Уявити, що піднімаємось по сходинках. Із кожною сходинкою пришвидшуємо темп і збільшуємо силу голосу.

Активізують мислення завдання:

1. Математична граматика.

До поданого слова треба додати букви, щоб одержати нове слово:

Голос, що подає ворона + топ + назва ноти = назва городньої рослини.

Кар + топ + ля = картопля

2. Відшукай у слові слова. Види завдань:

• із букв заданого слова скласти нові слова: голубка – голуб, булка, лук, голка.

• із букв склали нові слова, але припустилися помилки. Треба відшукати слово, яке потрапило в цей ряд помилково: півник – віник, кіно.

• Прочитай назви віршів.

• Серед поданих слів відшукай і підкресли ті слова, якими можна розповісти про маленьких лелечат: біленькі, милі, пухнастенькі, пригорнулись одне до одного, сидять у гніздечку, у тепленькому кубельці.

• Дослідіть, як утворені слова:

сніговій - ________________________

блукалиця - ________________________

Пропонуємо урок читання в післябукварний період, у змісті якого реалізовуються визначені завдання. Конспект уроку розроблений Дмитрук Оленою

Тема. Вчимося визначати в тексті пригоду. (Слайд 2)/

Мета. Ознайомити учнів з віршем «Цуцик і Ґудзик» і оповіданням «Зозуляста курка»; формувати вміння читати правильно, усвідомлено та виразно; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, мовне чуття, уяву, мислення; виховувати обачність, спостережливість, інтерес до уроків читання.

Матеріал до уроку: Тетяна Пустовар, Цуцик і ґудзик; Станіслав Шаповалов, Зозуляста курка.

Обладнання уроку: підручник «Читанка» (післябукварна частина), зошит з читання до підручника «Читанка» (післябукварна частина), два обличчя-смайлика, малюнки для пояснення значення слів; грамзаписи (рухлива музика для фізкультхвилинки; квокання курки, кування зозулі); презентація Power Point.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент.

Хвилинка психологічного настрою учнів. (Слайди 3 – 4)

- Щойно пролунав дзвоник і повідомив, що у нас почався урок читання.

Я звертаю вашу увагу на дошку. На ній – два обличчя-смайлика.

Перший веселий, радісний. У нього чудовий настрій.

Другий засмучений, невеселий. У нього поганий настрій.

З яким настроєм ви прийшли на урок читання? Бачу усміхнені личка. Чудово!

Весь клас у гарному настрої та налаштований на роботу.

Перший етап «До читання».

Процесуальний напрям.

• Вправи на розвиток артикуляційного апарату.

• Діти, налаштуємо мовний апарат на роботу.

• Прочитайте склади слів на таблиці, слідкуючи за песиком. (Слайд 5)

• Вправа на правильність, швидкість, усвідомленість читання. (Слайд 6)

• Складіть із розсипаних складів слова.

да від ний (відданий)

вір вий до ли (довірливий)

нас пух тень кий (пухнастенький)

ма кий лень (маленький)

• Здогадайтеся за ознаками, про яку тваринку йде мова.

• Відгадали, хто це? (Цуцик.) (Цуцик – це маленький собака. (Слайд 7)

• Вправа на виразність читання. (Слайд 8)

• Прочитайте слово «цуцик» з різною інтонацією. Дивіться на знак, який стоїть в кінці слова-речення.

Цуцик!

Цуцик.

Цуцик?

a) Змістовий напрям

• Ви вже здогадалися. На уроці будемо читати про цуцика.

Словникова робота. (Слайд 9)

• Прочитайте слова. Вони нам зустрінуться у творі. Правильно вимовляємо кожне слово.

ґудзик

перепитав

• Тлумачення слів.

• Що таке ґудзик?

Гудзик - застібка на одязі, призначена для з'єднання її частин.

• Знайдіть у себе на одязі ґудзики. На якому одязі у вас є ґудзики?

• Поміркуйте! - Навіщо на одязі ґудзики? -Що трапиться, якщо ґудзик відірветься? - Перевірте, чи у всіх ґудзики на місцях?

Перепитати – запитати всіх про щось( одного, другого, третього…).

в) Емоційний напрям. (Слайд 10) - Перегляньте малюнки. - Якими словами можна описати цуциків? - Які емоції, бажання у вас викликають ці зображення? ( захоплення, радість, бажання погладити, погратися..)

ІІ етап «Під час читання».

1. Читання заголовка: міркування над його змістом.

• Прочитайте заголовок вірша (Слайд 11). - Подумайте, про що йтиме мова у вірші?

• Послухайте речення ( читає вчитель або добре читаючий учень).

Що робити, що робити?

Як штанці йому носити?

• Які відчуття у вас викликають ці речення?

• Прочитайте речення, голосом передайте стурбованість (читаємо за вчителем, без учителя).

• Поміркуйте, у кого і що трапилося з штанцями?

2. Ознайомлення дітей із твором.

Вірш читає вчитель. Голосом передає розгубленість цуцика, намагається не залишити дітей байдужими до біди цуцика.

3. Перевірка прочитаного. (Слайд 12)

• Яка пригода трапилася з цуциком?

Виконання тестів. (Слайд 13)

Тести

1. Що загубив цуцик?

а) ґудзик; в) штанці.

2. Де цуцик шукав свій ґудзик?

а) на річці; б) на подвір’ї.

3. Кого перепитав цуцик у пошуку ґудзика?

а) гусей; б) курей.

4. Чи знав цуцик як йому тепер носити штанці?

а) так; б) ні.

• Перевірка тесту.

Відповіді: а), б), б) б).

4. Читання вірша з елементами аналізу.

• Прочитайте вірш напівголосно, прочитайте по два рядочки один одному

• Дайте відповіді на запитання. (Слайд 14)

• Прочитайте, який ґудзик загубив цуцик?

• Як цуцик шукав ґудзик? Знайдіть та прочитайте.

• Що відчував цуцик у такій ситуації? (Розгубленість, стурбованість.)

• Чи траплялася з вами така пригода? Якщо – так, що ви відчували?

• Що ви порадите, щоб ніколи не губити ґудзики.

Фізкультхвилинка.

Покажіть, як цуцик бігав, шукав, скрізь заглядав, потім повільно пішов, тихенько сів.

• Робота з малюнком на с. 15.

• Діти, вам шкода цуцика?

• Які слова б ви сказали цуцику в такій ситуації? (Не переживай; не хвилюйся.)

• Давайте йому допоможемо. Розгляньте малюнок на с. 17. Подивіться уважно і скажіть, де ґудзик, який загубив цуцик. (Слайд 15

5. Читання вірша в цілому учнями вголос.

• Ми з вами дізналися, яка пригода трапилася з цуциком. Уявіть себе на його місці. Якими словами можна описати стан цуцика, що відчував цуцик? Виберіть потрібне слово серед запропонованих. Прочитайте ці слова: хвилювався, розгубився,.

• Прочитайте вірш так, щоб передати розгубленість цуцика ( читає кілька учнів вголос)Звертають увагу, що цуцик обійшов подвір'я, отже треба читати не швидко, не занадто голосно, співчутливо.

ІІІ етап «Після читання».

1. Виконання завдань у робочому зошиті до підручника «Читанка» (с. 6) (завдання 1- 2. (Слайд 16)

ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРУ «ЗОЗУЛЯСТА КУРКА» (С. ШАПОВАЛОВ)

• Відгадайте загадку (Слайд 17):

Бігає Марушка

у ста кожушках,

Як вітер повіє,

То й спина замріє.

• Хто це? (Курка.) (Слайд 18)

• Де можна побачити курей? Підніміть руки, хто їх бачив.

• Приготуйтеся послухати, який голос подає курка.

• Словникова робота. (Слайд 19)

смеркати

курник

сідало

Смеркати – вечоріти, темніти. (Слайд 20)

Курник – це приміщення для курей. (Слайд 21)

Сідало – перекладина, на яку сідають на ніч кури. (Слайд 22)

• Текст називається «Зозуляста курка».

• Про кого йтиме мова у цьому творі? (Про курку.) Але це незвичайна курка.

• Я прочитаю, а ви уважно послухайте та дізнаєтеся чому вона незвичайна.

• Читання тексту вчителем. Виконання завдань після прослуховування тексту. 1. Про кого розповідається в тексті?

2.Знайдіть і прочитайте, яка була курка.

3. Поміркуйте, від якого слова утворене слово зозуляста. (Зозуля)

4. Зозуля – це дика пташка. (Слайд 23)

- Послухайте як кує зозуля.

5. Чим курка була схожа на зозулю? (Слайд 24)

6. Хотіли б ви побачити таку курку? Чому?

• Робота з малюнком (с.18) (Слайд 25)

• Розгляньте малюнок. Покажіть, де треба було розмістити курку.

Робота в робочому зошиті(с. 6). (Слайд 26)

У додатку пропонуються презентації до уроків читання в післябукварний період за читанкою (авт. В.О. Науменко), 1 клас (Дмитрук Олена) та розробки уроків і презентації до уроків за Читанкою (авт. В.О. Науменко), 3 клас, розроблені студетами-магістрантами Колот Катериною, Гамідовою Дариною, Шапченко Вірою, Кравчун Юлією. На прикладі уроків простежуються особливості літературного розвитку молодших школярів засобами художнього слова, музики та живопису.[[Категорія:Наукові праці фахівців кафедри початкової освіти і методик природничо-математичних дисциплін Київського університету імені Бориса Грінченка]]