Таран О.П. Теоретико-методологічні засади супроводу готовності дітей до шкільного навчання

Розвиток тонкого та достатньо диференційованого зорового аналізу та синтезу, сформованість зорово-просторових уявлень:

• уміння виокремити фігури з фону;
• уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за їх формою (круглий, овальний, квадратний, прямокутний, трикутний і т.п.);
• уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за розміром (великий, маленький, середній) і розуміти їх співвідношення (великий – маленький, більше – менше; довгий – короткий, довше – коротше; високий – низький, вище – нижче; товстий – тонкий, товщий – тонший; ширший – вужчий, ширше – вужче);
• уміння визначати місце знаходження предметів і геометричних фігур у просторі відносно один одного, тобто розуміти просторові відношення між ними (високо - низько, вверху – внизу, вище – нижче; далеко – близько, далі – ближче, попереду – позаду; зліва – справа).

Сформованість слухового сприймання

Диференціація звуків мовлення (фонематичний слух):

• сформованість початкових форм звукового аналізу та синтезу слів;
• можливість чіткої слухової диференціації акустично близьких звуків.

• достатньо сформовані обсяг, стійкість, розподіл, переключення, концентрація;
• здатність до тривалого зосереджування.

• сформована вербальна механічна пам′ять, легкість запам′ятовування слів на слух;
• розвинена образна зорова оперативна пам′ять;
• наявна здатність до логічного запам′ятання.

• наочно-дійового,
• наочно-образного,
• словесно-логічного мислення (у початковій стадії розвитку);

Сформованість операцій мислення:

• аналітичне мислення (виділення істотного в явищах навколишньої дійсності);
• установлення причинно-наслідкових зв′язків та закономірностей між явищами;
• здатність до порівняння та зіставлення (уміння бачити схоже та відмінне);
• здатність до узагальнення та умовиводу (вміння міркувати, виділяти загальний спосіб дій, здатність схоплювати ситуацію цілісно, розуміти її зміст та робити висновки).

• правильна вимова всіх звуків мовлення (перш за все не повинно бути заміни одних звуків іншими);
• володіння достатнім обсягом словникового запасу за умови правильного розуміння значення засвоєних слів;
• уміння граматично правильно оформлювати речення, тобто відповідно до законів граматики з′єднувати окремі слова між собою задля висловлювання закінченої думки;
• володіння зв'язним мовленням, тобто вміння логічно й послідовно пов′язувати окремі речення між собою для побудови зв′язного вислову.

• розвиток аналізувальних систем (орієнтування у просторі);
• розвиток дрібної моторики (графічні навички, маніпулювання дрібними деталями, дії з ґудзиками, шнурками, малювання)
• моторні здібності, рухові навички (уміння бігати, стрибати, лазити, повзати, кидати, ловити; виконання вправ на координацію та спритність).

• здатність розуміти та приймати навчальне завдання;
• уміння дитини свідомо підпорядковувати свої дії правилу, загально визначеному способу дій;
• уміння дитини орієнтуватись на систему правил у роботі;
• уміння працювати за зразком;
• уміння слухати, розуміти та виконувати інструкції дорослого;
• уміння сприймати допомогу дорослого;
• уміння переносити засвоєні знання та способи дій на виконання аналогічних завдань;
• уміння планувати власні дії та контролювати їх.

• сформованість мотиву учіння (пізнавальні й соціальні мотиви учіння);
• позитивне ставлення до учіння;
• підпорядкованість мотивів (ієрархія мотивів).

• здатність тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання;
• уміння долати труднощі;
• здатність довести розпочату роботу до завершення;
• здатність до довільної регуляції поведінки (посидючість);
• здатність до довільної регуляції поведінки та пізнавальних процесів за допомогою слова.

• здатність розпізнавати та розуміти невербальні та вербальні прояви емоцій інших людей;
• розвиток вищих почуттів й емоцій (співчуття, відповідальність, гордість тощо);
• глибина та стійкість у прояві почуттів;
• довільність у керуванні емоціями та почуттями.

• наявність пізнавальних інтересів (зацікавленість у навчанні, здобуванні знань, умінь і навичок, у отримання нової інформації про довкілля);
• сформований особистий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять (грамоти і лічби);
• готовність до зміни соціальної позиції;
• бажання вчитися, дитина виявляє «почуття необхідності навчання»;
• допитливість, потреба в самостійному пошуку відповідей на питання, що цікавлять;
• наявність змістовного уявлення у дитини про підготовку до школи;
• віддання переваги колективним заняттям перед індивідуальним навчанням удома;
• дисциплінованість;
• прийняття традиційного для навчання способу оцінювання (оцінку);
• визнання авторитету вчителя;
• виникнення першого схематичного, цілісного дитячого світогляду.

• здатність до рефлексії своєї діяльності;
• ідентичність особистісна та соціальна (початкові форми);
• диференційованість образу-Я (Я-реальне і Я-ідеальне);
• потреба в досягненні успіху;
• уміння правильно оцінити свої реальні й потенційні можливості;
• адекватна самооцінка та рівень домагань, відповідний реальним можливостям;
• Специфічна самооцінка, оцінка «Я» в конкретній діяльності.

• наявність потреби та бажання дитини у спілкуванні з однолітками та дорослими;
• наявність позитивного ставлення до комунікативної діяльності;
• сформованість комунікативних рис характеру – товариськість, контактність, відгукуваність, сумлінність, наполегливість тощо.
• Знання:
• знання та розуміння мовленнєвої культури спілкування;
• знання та розуміння невербального спілкування;
• Уміння та навички:
• сформованість навичок спілкування, уміння вступати в контакт як з однолітками, так і з дорослими;
• уміння гармонійно поєднувати виразні, вербальні та невербальні засоби спілкування;
• довільність у спілкуванні з дорослими (уміння прийняти навчальне завдання та вказівку дорослого);
• здатність до взаємодії на партнерських засадах, (уміння справедливо розподіляти функції, домовлятися, обґрунтовувати свою думку, поступатися, запобігати конфліктам і справедливо їх розв′язувати).

• усвідомлення свого соціального «Я» (сприймання себе в контексті стосунків з іншими, відчуття своєї належності до певної соціальної групи);
• здатність почувати себе впевнено за межами дому, в іншому соціальному середовищі (відсутність страху, нерішучості).

Знання:

• знання основних норм і правил поведінки в соціальному середовищі;
• розуміння ролі вчителя, що відрізняється від ролі вихователя та матері;
• розуміння своєї соціальної ролі майбутнього учня, для якого провідна діяльність – навчання.

Уміння та навички:

• сформованість навичок суспільного життя, дотримання правил і норм поведінки;
• уміння об′єктивно оцінювати вчинки навколишніх відповідно норм поведінки;
• здатність і готовність до співпраці;
• уміння будувати взаємовідносини з однолітками в процесі спільної діяльності (уміння брати до уваги думку іншого, зважати на нього, доброзичливо взаємодіяти);
• уміння підпорядковувати свою поведінку законам дитячої групи;
• здатність знаходити своє місце в групі;
• здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання;
• сформованість необхідних елементарних трудових умінь та навичок (уміння організувати робоче місце та підтримувати порядок на ньому тощо);
• сформованість навичок самообслуговування.

• Дитина знає та називає основні частини свого тіла, має уявлення про їхню елементарну будову, місцезнаходження, призначення і дію.
• Добре орієнтується в основних проявах органів чуття.
• Усвідомлює вікові характеристики: життєвий цикл людини (народження – дитинство – юність – зрілість – старість – смерть); вікові періоди людини (немовля, дошкільник, молодший школяр, підліток, юнак, дорослий, старий).
• Орієнтується в статевих відмінностях: хлопчик – дівчинка, хлопець – дівчина, чоловік – жінка, дідусь – бабуся.
• Здатна описати власну зовнішність: зріст (високий, середній, низький), статуру (худий, середній, повний), волосся (колір, довжина, форма), очі (колір), шкіра колір).

• Оперує займенником «Я», виробляє елементарні судження про свої досягнення, риси, вчинки.
• Знає про існування свого внутрішнього світу (думок, почуттів, бажань, ставлень, інтересів).
• Може розповісти про себе, про свої особистісні якості, уподобання, уміння, бажання.
• Називає основні емоції (радість, подив, сум, злість, страх, сором, спокій тощо). Орієнтується у специфічних зовнішніх проявах основних емоцій. Установлює причинно-наслідкові та смислові зв′язки між подіями й емоціями. Визначає зміст емоційно забарвлених ситуацій. Упізнає, розрізняє наочне зображення емоцій людини. Здатна охарактеризувати свій емоційний стан.
• Здатна до порівняння себе з іншими, переважно за ознаками зовнішності, іноді за якісними характеристиками особистості.

• Усвідомлює себе як члена родини, групи, соціуму.
• Знає свій вік, орієнтується у віці братів і сестер,
• усвідомлює, хто старший, а хто молодший.
• Знає своє прізвище, ім′я та по батькові.
• Усвідомлює власну стать та її незмінність.
• Орієнтується у складі своєї сім′ї.
• Знає імена батьків, сестер, братів.
• Знає, де живе (адресу).
• Обізнана у професійній діяльності батьків.
• Орієнтується в основних моральних цінностях і вимогах, приймає їх та керується ними.
• Розрізняє соціально схвальну поведінку від несхвальної, асоціальної.
• Розуміє невербальну поведінку людей, їх рухи (рук) та пози, використовувані в спілкуванні.

• Усвідомлює та переживає своє минуле та сьогодення, орієнтується у пов′язаному з ним майбутньому.

• Має певну самоповагу, здатна виявляти впевненість у собі, усвідомлює власну гідність.
• Адекватно ставиться до себе.

• Має загальну, адекватну самооцінку;
• Здатна до критичного ставлення до себе;
• Здатна виявити помилки у власній діяльності, поведінці та їх усунути.

• Має рівень домагань, що виявляється в цілепокладанні з урахуванням можливостей;
• Має прагнення до визнання навколишніми

• Дитина здатна до стійкої довільної поведінки;
• Планує дії на основі внутрішнього мовлення;
• Керує своїми діями згідно з: попередніми діями; відстроченою в часі інструкцією, зразком, правилом; соціальними нормами поведінки; власним задумом;
• Активно ставиться до труднощів, здатна докладати вольове зусилля для їх подолання.

• Самостійно застосовує здобуті способи поведінки у нових ситуаціях;
• Здатна до прийняття рішення та елементарної відповідальності за нього;
• Здатна виявляти самостійність у різних ситуаціях.

• Дитина має змістовний образ-Я, усвідомлює свої фізичні, психічні, соціальні характеристики. Орієнтується у змінах свого «Я» в часі.
• Здатна до адекватного самооцінювання, постановки реальних цілей, що відповідають її можливостям, ціннісного ставлення до себе, що виявляється у самоповазі, прийнятті себе, відчутті своєї значущості для інших людей.
• Здатна до довільної поведінки, що виявляється у здатності до самокерування та самостійності.