Приходченко К.І. Використання ейдетики у творчому освітньо-виховному середовищі навчального закладу
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Приходченко К.І. – професор кафедри Українознавства Державного університету інформатики і штучного інтелекту, доктор педагогічних наук, заслужений учитель України.
УДК 371.2
В статті підноситься проблема застосування в навчально-виховному процесі такої інтерактивної технології, як ейдетика. Вказуються її різновиди та можливі варіанти використання в освітньому середовищі, що носить творчий характер.
Ключові слова: ейдетика, творче освітньо-виховне середовище, ейдетизм як різновид образної пам’яті.
В статье поднимается проблема применения в учебно-воспитательном процессе такой интерактивной технологии, как эйдетика. Указываются её разновидности и возможные варианты использования в образовательном процессе, который носит творческий характер.
Ключевые слова: эйдетика, творческая образовательно-воспитательная среда, эйдетизм как разнообразность образной памяти.
The article raises a problem of application of such interactive technology as an eidethyka (idethyka) in educational process. We point out its varieties and possible versions of using at the educational process, which bears a creative character.
Key words: idethyka, creative educational environment, adethyka as a variety of figurative memory, development of the personality.
Зміст |
Постановка проблеми
У навчально-виховному процесі використовується чисельна кількість методів і прийомів, спрямованих на досягнення якомога кращого результату. Одним із таких технологічних процесів є застосування методики ейдетики.
Постановка мети дослідження
Це напрямок психологічної науки, який вивчає ейдетизм як різновид образної пам’яті та можливості його проективного застосування у різних сферах життя людини. Проблема є актуальною в сьогоденні, бо за допомогою цього методу можна допомогти дитині краще запам’ятовувати необхідну інформацію, пробудити інтерес до навчання.
Наукові дослідження проблеми
Ейдетика (від гр.. eido – вид, вигляд,гр. Eidos – образ) – звукових, тактильних, та графічних асоціацій, звідси ейдетизм „психологічна здатність відтворювати надзвичайно яскравий наочний образ предмета через тривалий час після припинення його дії на органи чуття”[1,с. 232].
Вивченням ейдетизму та розробкою авторських підходів за вивчення проблеми займалися О.Пащенко, В.Тирських, О.Серікова, О.Кушнір та інші[2-3].
Вперше використано термін „ейдетика” науковцем Ігорем Матюгіним. Ним запропонована методика розвитку пам’яті та система навчально-ігрових завдань для дорослих. Адже гра – це основний вид діяльності дітей. Використання творчих ігор для розвитку особистості займалися Д. В. Менжерицька, Є.М.Мінський, Б.П.Нікітін, В.В.Петрусенський, А.М.Тютюношків, С.А.Шмаков та інші.
Виклад основного матеріалу
Ейдетика „розмовляє” з дітьми цікавою, доступною, якщо хочете, „їхньою” мовою. Нею залучаються всі аналізатори дитини при подачі нового матеріалу через добре знайомі дітям образи.
Займаємося удосконаленням цієї методики і ми. Кожен педагог знає, що можливості ейдетики великі: це не тільки розвиток уваги, уяви, пам’яті, різних видів мислення, а й спосіб подачі навчального матеріалу.
Розглянемо досвід учителів-практиків, що використовують ейдетику (їх ще називають педагогами-ейдетами), методистів, вихователів дошкільних закладів.
Пропонуються підходи О. Пащенко до розвитку даної проблеми. Нею напрацьований матеріал графічних, звукових та тактильних асоціацій.
Графічні трансформації мають широкий спектр використання, зокрема дають хороший ефект при вивченні літер і цифр. Робота з літерами описана в книзі «Асоціативне вивчення букв з елементами ейдетики». Наведемо приклади:
Піктограми допомагають запам’ятовувати будь-які літературні твори, як віршовані, так і прозові. Цей прийом використовується для збагачення словникового запасу, розвитку мовної активності і, таким чином, полегшує дітям складання умови задач. Такий тип роботи сприяє подоланню невпевненості у дітей та підвищенню загальної активності на заняттях.
Включаючи піктограми до роботи, слід налаштувати дітей не хвилюватися за рівень художніх здібностей. Адже треба зобразити лише фрагмент потрібного предмета, головне, пояснити це дітям. Наприклад:
Піктограми подаємо в чорно-білому, або злегка тоноватому зображенні, оскільки відсутність різноманітні полегшує обробку інформації мозком і розширює можливості для інших застосувань цих карток.
Асоціативне мислення потрібне, в пергу чергу, для розвитку асоціативної пам’яті. Крім цього воно сприяє активній мовленнєвій та творчій діяльності. В ейдетиці використовуються графічні, а також тактильні, смакові, звукові та нюхові асоціації.
Педагог пропонує дітям подивитися на картинки і сказати, про який колір вони подумали, і пояснити чому. Або навпаки, вихователь називає будь-який колір і запитує, про який предмет подумали діти.
Наприклад:
Аналогічно пропонується робота з іншими предметними зображеннями, Але з використанням геометричних фігур.
Тактильні асоціації
У цьому ейдетичному прийомі тактильні асоціації викликаються за допомогою тактильних табличок з різними фактурами, які допомагаються дітям збагатити уявлення про довколишній світ і розширюють словниковий запас.
Дуже добре сприяє розвитку асоціативного мислення використання друдлів.
Перші три зображення – це варіанти друдлів (їх існує безліч), далі – приклади предметних зображень для першого етапу роботи. Педагог пропонує увазі дітей один з друдлів і просить сказати, з якою картинкою в них виникли асоціації. Застосування асоціацій сприяє розкріпаченню дитячого мислення, розширенню його можливостей, розвиткові психічних процесів. Ми назвали лише кілька знахідок ейдетики. Ейдетика позбавлена догматизму, що дозволяє кожному педагогові розвивати цю методику, доповнюючи її й адаптуючи до особливостей своїх вихованців, придумуючи нові й нові ігрові завдання.
Цікавими, на наш погляд, є знахідки О.Кушнір. Розглянемо деякі з них:
Хорошим помічником у проведенні усного рахунку являється гра «Мовчанка», використання якої на уроках традиційне. Пропонуються свої варіанти подібних завдань.
Традиційні перфокарти зв’язуються з відомими дітям літературними персонажами, героями мультфільмів, веселими чоловічками. Виконання таких завдань супроводжується емоціональним відгуком дітей. До виготовлення перфокарт залучаються діти, батьки.
Завдання «Долоньки» та «Морські тварини» діти придумують самі. Необхідно знайти суму чисел, записаних на долоні, та чисел, що запропоновані медузою, раком, морською зіркою. Числа підбираються таким чином, щоб діти мали можливість знайти зручний спосіб виконання завдання(автори А.А.Ткаченко, С.В. Селеменєв).
Бачиться можливість використання ейдетики і на уроках читання. Так, О.Кушнір зазначає: «Найбільш тонкий новообраз, до якого буквально «підкрадається» при навчанні читанню є ейдетичне читання – властивість бачити в уяві події твору, що читається, однозначно з читанням або читання образами, а не словами»[3, c.18]. Артикуляційна домінанта, яка організовується учителем, передбачає перевагу звукового та графічного орієнтирів. На застосуванні ейдетики ґрунтується:
- Використання музичних Казок
- Використання казуального методу, який дозволяє більш урівнювати їх вчинки
Теорія гештальту (М. Вертгейшер, Г.Мюллер, В.Келер, К.Кофка та ін.), або гештальтна теорія засвоєння основується на вченні про гештальт – такої цілісної організації об’єкта сприйняття, при якій тільки і можливо засвоєння знань. Звідси будується особлива теорія засвоєння, як одноіменне уявлення в ході навчальної діяльності. За цією теорією пропонується проведення диктантів із зоровою опорою – письмо із звуковим, графічним та орфографічним орієнтиром.
Заслуговую на увагу практика Є.Н. Паніної.
„Прогулянка в казковому лісі” (методика Є.Н. Панівої)
Методика Н.Ж. Гуткіної „Будинок” передбачає змалювування картинки, на якій зображено будинок, складений з елементів прописних букв. Розвиваючим є методичний прийом, застосовуваний А.Р. Ауріною – дитині дається завдання запам’ятати слова за допомогою малюнків: до кожного слова або словосполучення вона сама робить лаконічний малюнок, який потім допоможе їй це слово відтворити, тобто малюнок стає засобом, який стає допомогою запам’ятати слова.
Спираючись на досвід учителя О.Серікової, нами використовуються такі методи, як: ягода (при написанні слів з ненаголошеними голосними); метод звукових асоціацій: завтра на завод, Костя в костюмі, а Павлик одягнув пальто, з даними словосполученнями складаються казки, вірші, прислів’я, приказки, загадки тощо.
Використання ейдетики
„Ейдос” – „образ” – це використання на уроках мови такого засобу, таких активних форм організації навчальної діяльності, який сприяє кращому розвитку образної пам’яті.
Методика ейдетики включає метод графічних асоціацій:
Клас ділиться на 3-5 груп, які мають назву „домашні”. Кожен учень повинен отримати порцію інформації для засвоєння, підготувати питання для кожної групи так, щоб у сукупності вони могли бути об’єднані в єдине ціле .
Кожна група отримує свої питання. Мета: опрацювати подану інформацію.
Метод „евристичних або ключових питань” є різновидом групової роботи, де учням пропонується розглянути будь-яке запитання з різними точками зору. При цьому необхідно синтезувати найбільш значні питання.
Метод „Взаємоконтроль” – метод, який використовується для повторення раніше вивченого матеріалу. Клас ділиться на 3-5 осіб у команди за принципом „добровільності”.
Заслуговують на увагу також неординарні прийоми розвитку дивергентного творчого мислення, фотографічної пам’яті та багато інших.
Висновки
Таким чином, описавши різні форми використання методики ейдетики, прагнули до засвоєння навчаючими нових видів діяльності. Викладачі навчили створювати середовище, що просувало до самовизначення, самоуправління у прийнятті рішень до розв’язання поставлених завдань, вибудовувати спілкування так, щоб внутрішній світ навчаючих виражав спрагу творчості.
Список використаних джерел
- Словник іншомовних слів / за ред. О.С. Мельничука – Київ, 1974. – 776с.
- Пащенко О. Ейдетика – що це? / О.Пащенко // Дошкільне виховання. – 2008. - №11 – с. 16-17.
- Кушнир А. Педагогика грамотности / А.Кушнир // Школьные технологии. - №4-5. – 208с.