Олексенко Т.Д. Важливість підготовки майбутнього вчителя до проведення спостережень з учнями
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Олексенко Т.Д. – доцент кафедри початкової освіти Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, кандидат наук.
УДК 378:373.3.091.33:502
Важливість підготовки майбутнього вчителя до проведення спостережень з учнями. У статті розглядаються особливості базової та методичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до проведення спостережень в природі з учнями. Наводяться відомості про відношення вчених-методистів до спостережень. Досліджується відповідність підготовки майбутнього вчителя вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти. Показано значення навчальної практики з методики викладання природознавства.
Ключові слова: початкова школа, природознавство, спостереження, Державний стандарт, навчальна практика.
Важность подготовки будущего учителя к проведению наблюдений с учащимися. В статье рассматриваются особенности базовой и методической подготовки будущего учителя начальной школы к проведению наблюдений в природе с учащимися. Приводятся сведения об отношениях учёных-методистов к наблюдениям. Проанализировано соответствие подготовки будущего учителя требованиям Государственного стандарта начального общего образования. Показано значение учебной практики по методике преподавания природоведения.
Ключевые слова: начальная школа, природоведение, наблюдения, Государственный стандарт, учебная практика.
The importance of future teachers training for carrying out students' observations The article deals with the basic features and methodical training of future primary school teachers for carrying out students’ nature observations. Information about the scientists’ attitude to the observations are given. The correspondence of the future teacher training requirements to the standards of primary education are analyzed. The significance of educational practice on the methods of natural history are shown.
Key words: primary school, nature, observations, state standards, educational practices.
Виклад основного матеріалу
Перебудова загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи відповідно до завдань нового варіанту Державного стандарту початкової загальної освіти передбачає удосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів. Важливими стають питання базової та методичної підготовки студентів до вирішення завдань, які входять до освітньої галузі „Природознавство”. В Державному стандарті йдеться про формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння ними системи інтегрованих знань про природу, розвиток розумових здібностей та пізнавальної активності [1]. Підготовка майбутнього вчителя до викладання природознавства в зв’язку з тим, що ця дисципліна має інтегрований характер повинна орієнтуватися на формування особливої компетентності вчителя.
Новий Державний стандарт важливе значення приділяє методам пізнання природи, серед них – спостереження за предметами і явищами неживої природи та їх змінами, спостереження за організмами, їх поведінкою. Учні повинні уміти фіксувати результати спостережень і дослідів, користуватися приладами необхідними для пізнання природи, таблицями, схемами.
Вища школа готує майбутнього вчителя до професійної педагогічної діяльності в цьому напрямку. Формування природознавчої компетентності учня може здійснювати лише компетентний вчитель, який повинен знати педагогічну теорію та вміти застосовувати її положення на практиці. До структури компетентності вчителя належать такі важливі професійні якості особистості: гуманістичний світогляд та високий рівень загальної культури; спрямованість на педагогічну діяльність та педагогічні здібності; індивідуально-психологічні особливості; професійно-педагогічні знання, уміння, володіння технологією навчання.
Педагогічна компетентність вчителя – це педагогічна праця вчителя, в якій на достатньо високому рівні здійснюються педагогічна діяльність,педагогічне спілкування, відтворюється особистість вчителя, досягаються добрі результати в навчанні та вихованні учнів. При цьому компетентність вчителя визначається співвідношенням в його праці професійних знань та умінь, професійних позицій та особистісних якостей, самовтіленням педагогічної діяльності. Професійна компетентність особистісних якостей вчителя початкових класів займає перше місце в питанні розвитку особистості дитини.
Педагогічні дисципліни у вищій школі спрямовані на загальнопедагогічну та методичну підготовку майбутнього вчителя. Вона передбачає формування компетентного спеціаліста, учасника інноваційного процесу, який володіє основами педагогічної теорії, методики, загальними практичними уміннями та навичками на творчому рівні. Для підготовки майбутнього вчителя початкової школи важливе значення мають такі педагогічні дисципліни, як методики викладання предметів, що входять до Державного стандарту навчання початкової школи. Зокрема, це методика викладання природознавства. Крім того, до педагогічних дисциплін належать технології основних предметів початкової школи, що вивчають студенти. Професійна підготовка студентів, їх компетентності до викладання освітньої галузі „Природознавство” на кафедрі початкового навчання Мелітопольського державного педагогічного університету має спадкоємний характер. Для цього нами використовуються різні дисципліни. До програм та навчального матеріалу більшість дисциплін ми вводимо теми пов’язані з методами пізнання природи учнями початкової школи, зокрема, з методом спостережень. Багато вчених-педагогів в своїх роботах звертали увагу на важливість проведення спостережень в природі. С.Ф.Русова в своїй роботі „Шкільні екскурсії і їх значення” писала, що діти повинні бачити усякі явища в усіх деталях, придивлялися до цих явищ і розуміти їх зв’язки між собою, і зв'язок їх з тою сферою, в якій вони утворилися. Діти повинні уявити собі, що ліс – це складне зооботанічне явище. Під час спостережень керівник повинен не тільки керувати увагою учнів, але і дати їм спокійно придивлятися до усього. Важливе значення для розвитку методики викладання природознавства має спадщина відомого методиста-вченого К.П.Ягодовського, українця за походженням. На протязі 1916-1923 рр. він працював в глухівському інституті народної освіти, при ньому створив школу нового типу – нову гімназію та дослідну школу. Про себе він казав: „Я прожив красиве життя, тому що мав можливість давати багато радостей дітям, з якими я працював”. Його педагогічна спадщина містить фундаментальні теоретичні та практичні розробки з методики викладання природознавства. Він розробив основи формування природознавчих понять в початковій школі, які базуються на використанні спостережень в природі. Формування поняття, наприклад „береза” починається з загального спостереження, потім йде детальний розгляд, вчитель пропонує дітям проблемні запитання. Діти самостійно роблять висновки, таким чином формується поняття про конкретний об’єкт або явище. При цьому „знання про природу, які набувають діти під час безпосереднього з нею спілкування, без всякого керівництва з боку педагогів, не можуть створити того фундаменту, який потрібен для побудови природознавства” [8, 146]. К.П,Ягодовський надавав важливе значення оформленню результатів спостереження, він розробив календар природи для кожного з класів початкової школи і показав як з ним треба працювати. Наукові праці К.П.Ягодовського нами використовуються для підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Відомим вченим-методистом, який надавав великого значення спостереженням в природі, був Д.Н.Кайгородов. він не тільки розробив нову програму вивчення природознавства в початковій школі, але і активно розробляв методику проведення фенологічних спостережень в школі. Він писав: „Для успішності викладання природознавства (як і для всякого іншого предмету) треба, щоб учні полюбили його). Для того, щоб учні полюбили природознавство, треба, щоб вони полюбили природу. Любов до природи виникає зближенням з нею, а ніщо так не зближує з природою, як постійне її спостереження” [2, 3].
На другому курсі для студентів сп. початкове навчання викладається предмет „Вступ до природознавства”, розрахований на 36 навчальних годин, передбачені лекції, лабораторно-практичні заняття та самостійна робота студентів. Нами розроблено програму та навчальний матеріал. Основне його призначення – підготовка студентів до основного навчального курсу „Методика викладання природознавства”. Наш досвід довів, що базові курси з ботаніки, зоології та інші, які викладаються фахівцями профільних кафедр, недостатньо орієнтовані на підготовку вчителя початкової школи і не дають можливості методисту формувати професійну компетентність майбутнього вчителя відповідно до вимог Державного стандарту. Зміст курсу „Вступ до природознавства” складається з таких тем: „Особливості формування природничо-наукових знань в початковій школі”, „Основні функції освітньої галузі „Природознавство”, „Основні поняття про неживу природу, які формуються в початковій школі”, „Основні біологічні поняття, які формуються в початковій школі”, „Формування екологічних понять в початковій школі”, „Загальна характеристика сучасної технології вивчення природознавства”, „Вимоги до компетентності вчителя початкової школи у галузі природознавства”. Навчальний курс побудований таким чином, що в ньому поєднані фактичні знання з різних природничих дисциплін з вимогами початкової школи. Студенти детально знайомляться з особливостями формування понять за допомогою спостережень в природі, які розроблені К.П.Ягодовським. Обсяг знань сформованих за допомогою курсу „Вступ до природознавства” стає основою для формування методичної компетентності майбутнього вчителя на 3 курсі під час вивчення курсу „Методика викладання природознавства”. Це дає можливість більш детально розглядати методи, прийоми, форми, знайомити студентів з сучасними педагогічними технологіями. Серед них – метод спостереження. На конкретних прикладах ми пояснюємо студентам як його можна поєднати з методом проектів та моделюванням як методом навчання. Для цього ми використовуємо досвід роботи в експериментальному класі.
В методичному плані на третьому курсі йде всебічна підготовка майбутніх вчителів початкових класів. В Державному стандарті в освітній галузі „Природознавство” окремо розглядаються методи пізнання природи. Серед них – спостереження за предметами та явищами неживої природи та їх змінами, уміння фіксувати результати спостережень, загалом, це фенологічні спостереження. Майбутній вчитель початкових класів повинен не тільки грамотно організувати такі спостереження, а головне – допомогти учням проаналізувати їх результати, зробити висновки та оформити у вигляді щоденників, малюнків або таблиць. Для проведення спостережень в природі у різні пори року вчитель повинен добре знати назви та зовнішній вигляд різних рослин, тварин. Для проведення весняних спостережень йому необхідно знати фази розпускання та інше. Практична підготовка студентів до такої діяльності проводиться під час навчальної практики. Нами розроблено для її проведення навчальний посібник „Навчальна практика з методики викладання природознавства”, який рекомендовано Міністерством освіти і науки для вищих навчальних закладів [4]. Програма практики передбачає декілька тем занять, під час яких студенти знайомляться з морфологічними та біологічними характеристиками польових, овочевих, плодових та декоративних культур, з ознаками фаз їх розвитку та самостійно проводять фенологічні спостереження. Для цього використовуються дослідні ділянки агробіологічного комплексу педуніверситету, міський парк, насадження інституту зрошувального садівництва. Під час екскурсії на метеостанцію студенти знайомляться з приладами, які необхідні для проведення спостереження за погодою, та з особливостями їх використання. Система підготовки майбутнього вчителя початкової школи до проведення спостережень з учнями повинна будуватися з урахуванням досвіду дошкільних закладів. Спостереження учнів основане на сенсорному сприйманні, що об’єднує їх з дошкільниками. Тому, нами використовуються наукові розробки методистів дошкільного виховання. Н.В.Лисенко, яка розробила теорію і практику екологічної освіти, рекомендує під час вивчення природи рідного краю вести систематичне спостереження за змінами краєвидів під впливом різних чинників (пори року, погоди та ін.) [3]. Підготовку та проведення спостережень детально показала в своєму підручнику Яришева Н.Ф. [9].
Важливою методичною та науковою базою для підготовки студентів був експериментальний клас початкової школи при кафедрі початкової освіти. Протягом чотирьох років з першого по четвертий клас студенти знайомились з навчально-виховним процесом, проходили в класі навчальну практику, виконували дипломні роботи на матеріалі досліджень в цьому класі. В експериментальному класі нами розроблявся матеріал для удосконалення курсу „Методика викладання природознавства”, зокрема на протязі чотирьох років учні працювали над створенням проектів. Метод проектів використовується в сучасній початковій школі, але він вимагає удосконалення. Ми розробили свій підхід, свою технологію проекту, одержали позитивні результати і використовуємо їх для викладання методики природознавства. Методологія роботи в цьому напрямку містила розробку дослідницького проекту для початкових класів, практичне втілення його в експериментальному класі, створення методичних рекомендацій для студентів та вчителів початкової школи, використання результатів дослідження в навчальному процесі вищої школи та для підготовки навчальних посібників. Учні першого класу працювали над проектом „Давайте дружити з природою”, в другом класі був проект „Природа в різні пори року”. Методичне забезпечення, яке ми розробляли для створення проектів, передбачало самостійні спостереження учнів за живою та неживою природою, виконання завдань по оформленню результатів спостережень.
В Запорізькій області в школах введено регіональний курс „Екологія рідного краю”. Нами розроблено підручник для 3 класу [5]. В його структурі передбачено самостійне проведення спостережень учнями. Ми його використовуємо для підготовки майбутніх вчителів. Державний стандарт початкової школи передбачає, що учні повинні проводити дослідницьку роботу. До компетенції майбутнього вчителя входить уміння організувати таку роботу з учнями, навчити їх аналізувати та оформляти результати своїх дослідів. Організація професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів в умовах вищої школи повинна здійснюватися не тільки всебічно, але і вирішувати проблему формування і розвитку дослідницьких навичок студента. Первинний матеріал для такого формування можна використовувати вже на другому курсі при викладанні предмету „Вступ до природознавства”. Ми знайомимо студентів з методологією побудови сучасної початкової школи, з вимогами до професійного рівня вчителя та на конкретних прикладах пояснюємо, чому вчитель повинен мати навички дослідної роботи. Більш детально в цьому напрямку йде формування знань студентів на третьому курсі під час вивчення предмету „Методика викладання природознавства”. Система поєднання теорії та практичних знань дозволяє формування у студента необхідні навички проведення наукового дослідження, грамотного оформлення результатів роботи та інше.
Студенти магістратури вивчають дисципліну „Дослідницька робота вчителя початкової школи з учнями”. За основу взята система розвивального навчання. У студентів формуються методичні основи організації та проведення дослідницької роботи в умовах початкової школи. Розглядається організація сумісних наукових досліджень вчителя та учнів, модель наукового спілкування вчителя та учня. Формуються поняття основної структури наукових досліджень – спостереження, експеримент, гіпотеза та інші.
До програми цієї дисципліни нами введена технологія побудови уроків-досліджень, які забезпечують розвиток дослідницької мотивації учнів. Багато тем таких уроків пов’язано з проведенням спостережень в природі, які діти проводять самостійно [7]. Наведений матеріал дозволяє сказати, що в Мелітопольському педагогічному університеті створені певні методичні системи та методичне забезпечення підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації проведення з учнями спостережень в природі та для проведення дослідницької роботи, що відповідає вимогам до формування компетентності учнів згідно Державного стандарту початкової загальної освіти.
Список використаних джерел
- Державний стандарт початкової загальної освіти //Початкова школа. – 2011. - №18 (594). – 43с.
- Кайгородов Д. О школьных фенологических наблюдениях / Д.Кайгородов. – Издание Союза Северных Коопераливных Союзов, 1920. – 11 с.
- Лисенко Н.В. Теорія і практика екологічної освіти: дошкільник-педагог. Навчально-методичний посібник для ВНЗ. / Н.В.Лисенко. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 400 с.
- Олексенко Т.Д. Навчальна практика з методики викладання природознавства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т.Д.Олексенко, В.В. Молодиченко. – Мелітополь: Видавництво «Мелітополь», 2008. – 122с.
- Олексенко Т.Д. Екологія рідного краю: підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т.Д.Олексенко, М.І.Грибачова, І.А.Сердюк. - Запоріжжя: Прем'єр, 2006. – 144с.; іл., карти.
- Русова С. Шкільні екскурсії і їх значення / С.Русова. – Вибрані педагогічні твори, кн. 2. – К.: Либідь, 1997 г.
- Развитие исследовательских умений младших школьников / [Н.Б.Шумакова, Н.И.Авдеева, Е.В.Климанова] под. ред.. Н.Б.Шумаковой. – М.: Просвещение, 2011. – 157 с.
- Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания / К.П.Ягодовский. – М.: Гос. Уч.-пед. изд. Министерства просвещения РСФСР, 1951. – 234 с.
- Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник / Н.Ф.Яришева. – К.: Вища шк., 1993. – 255 с.