Марчун В. О. Використання фольклорних задач на уроках математики в початковій школі
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Марчун Валентина Олександрівна – старший викладач кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту, Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ
У статті розкрито необхідність удосконалення системи національної спрямованості освіти. Підкреслена важливість виховання дітей під постійним впливом матеріальної і духовної культури свого народу. Використання фольклорних задач на уроках математики.
Ключові слова: фольклор, фольклорні задачі.
В статье раскрыта необходимость совершенствования системы национальной направленности образования. Подчеркнута важность воспитания детей под постоянным влиянием материальной и духовной культуры своего народа. Использование фольклорных задач на уроках математики.
Ключові слова: фольклор, фольклорные задачи.
The article deals with the need to improve the system of national education orientation. Highlighted parenting under the constant influence of material and spiritual culture of the people. The use of folklore tasks in math class.
Key words: folklore, folklore tasks.
Зміст |
Актуальність теми
Відродження України неможливе без пробудження свідомості українського народу. Зарадити справі може створення такої системи національної освіти, яка виховувала б національно свідомих громадян України. З цією метою була прийнята Державна національна програма «Освіта» («Україна 21 століття»). Згідно цієї програми вирішальним фактором має стати національна спрямованість освіти, що полягає у невіддільності освіти від національного ґрунту, її органічному поєднанні з національною історією і народними традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу.
Національне виховання має бути основним стержнем усього навчально-виховного процесу сучасної школи. Адже школа має найбільші можливості відродити споконвічні якості національного характеру. Дитина повинна знаходитись під постійним виховним впливом матеріальної і духовної культури свого народу.
Зв'язок із науковими та практичними завданнями
Існування суспільного замовлення на формування високорозвиненої національно свідомої особистості зумовлює підвищення ефективності впливу педагогічної науки, щодо розвитку важливої її складової – практичної народної педагогіки.
Одним із аспектів духовної культури народу є фольклор – скарбниця духовних надбань народу. Фольклорний матеріал становить невід’ємну частину практичної народної педагогіки.
Важливою складовою частиною духовної спадщини народу є задачі на матеріалі народної творчості або ж фольклорні задачі. Основною метою цих задач є не стільки забавляти, скільки розвивати здібності людей до логічного мислення, рівень кмітливості і винахідливості, здібність до дотепних міркувань.
Майже всі задачі, пов’язані з творчістю, мають відношення до властивостей і відношень між реальними об’єктами, які моделюються за допомогою математичних понять (числа, фігури, відношення, рівняння, алгоритму та ін.). Розв’язування цих задач проявляє в певній мірі усвідомлене або неусвідомлене застосування певних математичних знань. У більшості фольклорних задач відсутня абстрактність, характерна для математичних задач. У розв’язаннях цих задач проявляється народна мудрість і винахідливість причому без використання будь-яких математичних знань.
Виклад основного матеріалу
Задачі на матеріалі народної творчості мають велику різноманітність як у відношенні мови і життєвих ситуацій, так і за рівнем складності.
До фольклорних задач відносяться питання, які базуються на синонімах. Питанням надається форма числової задачі, а тому той, хто знаходить відповідь замість того, щоб відповісти на просте питання, намагається розв’язати її як задачу. Наприклад: « Мужик купив козу за три карбованці. По чому коза дісталась?». По чому? Більшість розуміє: «в скільки обійшлась», «скільки коштує» і замість того, щоб відповісти «по землі», дає відповідь «три карбованці».
Ще в такому плані питання: «Після семи років, що козі буде?» (Піде 8-мий), «Чи може дощ йти два дні підряд?» (не може, тому що між днями ніч).
До фольклорних задач бажано проявляти педагогічний інтерес, враховуючи те, що в них закладена народна мудрість, мудрі міркування, кмітливість, вони вчать співставляти, міркувати, здогадуватись, проявляти спритність. Ці задачі мають цікаві мовні і стилістичні особливості і цим самим привабливі і цікаві. В деяких задачах уміло використано діалог, мовні форми, які характерні народним казкам. Із змісту задач можна дізнатись про побут людей в давні часи.
З огляду на сказане можна зробити висновок , що фольклорні задачі, загадки, лічилки бажано використовувати на уроках та позаурочних заняттях у початкових класах. Цим самим діти будуть знайомитися з народною творчістю, розвивати гостроту розуму, нестандартне мислення.
Наводимо декілька прикладів таких задач:
- Рибалка ловив рибу. На питання: « Скільки риб ти впіймав?» - відповів: «Половину восьми, шість без голови, дев’ять без хвоста». Скільки риб впіймав рибалка?
- Чи можна двома монетами, із яких одна не є номіналом у 5 коп., заплатити за товар 55 коп.?
- П’ять братів хотіли розділити 20 овець так, щоб кожен отримав непарну кількість. Чи можливо так зробити?
- В одного царя народився син. У честь такої події він вирішив провести амністію: «всі терміни ув’язнення зменшити наполовину». Виконання цього указу викликало труднощі. Як бути з тим, хто засуджений пожиттєво. Адже невідомо хто скільки проживе. Але цар був категоричним: «Виконати указ точно». Думали, думали слуги і придумали. Що вони придумали?
- Висота стовпа 20 м. Комаха повзе по ньому і піднімається за день на 5 м вгору, а за ніч опускається на 4 м вниз. За скільки днів комаха доповзе до верхівки стовпа?
- Висота сосни 20 м. По ній повзе равлик, піднімаючись кожного дня на 2 м вгору, і за кожну ніч опускається на 1 м вниз. За скільки днів равлик підніметься на вершину сосни?
- На одному дереві сиділо 40 сорок. Повз нього проходив мисливець, вистрелив і вбив 6 сорок. Скільки сорок залишилось на дереві?
- У корзині знаходились яблука трьох сортів. Яке найменше число яблук необхідно взяти із корзини, не заглядаючи до неї, щоб серед них було обов’язково два яблука одного сорту?
- Гончар продавав глечики. Бабуся купила один глечик, за який заплатила 1 крб. і ще половину від ціни глечика. Скільки коштує глечик?
- Одна риба коштує 1 крб. і ще половину риби. Скільки коштують 10 рибин?
- Цеглина важить 2 кг і ще пів-цеглини. Яка маса чотирьох цеглин?
- Якщо 2 кішки за 2 годині з`їдять 2 миші, то скількох мишей з’їдять 4 кішки за 4 год?
- Двом пастухам треба розділити порівну 14 л молока, яке міститься в посудині 16 л. У них є дві посудини: 8 л і 5 л. Як їм це зробити, маючи лише ці три посудини?
- Було 3 посудини ємкістю відповідно 6, 3, 7 л. У першій посудині 4 л, а в третій – 6 л молока. Використовуючи лише ці три посудини, розділити молоко порівну?
- Із 9 монет одна фальшива (більш легка). Як двома зважуваннями на шалькових терезах визначити фальшиву монету?
- Із трьох яблук два мають однакову вагу, а третє – більш легке. Як за допомогою одного зважування на шалькових терезах визначити, яке більш легке?
- Знайдіть число, яке ділиться на 5 без остачі, а при діленні на 2, 3 і 4 дає в остачі 1.
- Дівчинка запитала дідуся, скільки йому років. Той відповів: « Якщо зменшити мої роки в 6 разів і відняти ще 6 років, то отримаєш 6. Дізнайся скільки мені років?»
- Зустрілися дві жінки, які продавали веретена, і повели таку розмову: «Дай мені 2 твоїх веретен, то моїх стане в 2 рази більше, ніж твоїх» - сказала перша. «У тебе і без того більше, краще ти дай мені 2 твоїх, то у нас веретен буде порівну» – сказала друга. Скільки веретен було у кожної?
- Хазяїн пригнав у двір волів. У дворі було забито декілька кілків. Якщо до кожного кілка він прив’яже по волу, то для одного вола не вистачить кілка. Якщо до кожного кілка він прив’яже по 2 воли, то 1 кілок залишиться без волів. Скільки кілків забито у дворі і скільки волів пригнав хазяїн?
- В одну хату зайшло декілька дітей. Якщо кожній дитині хазяїн дасть по яблуку, то залишиться 3 яблука. Якщо кожній дитині дасть по 3 яблука, то яблук не вистачить трьом дітям. Скільки було дітей, скільки яблук?
- У сім’ї були сини і дочки. Кожен син мав стільки братів, скільки сестер, а кожна сестра мала в 2 рази більше братів, ніж сестер. Скільки синів і скількох дочок мала ця сім’я?
- Пастух гнав гусей. Його запитали: «Пастух, скільки у тебе гусей? А він відповів: «Один спереду двох іде, один двох підганяє, а один посередині іде». Скільки гусей?
- Пастух гнав гусей. Один спереду трьох іде, один трьох підганяє і два посередині ідуть. Скільки гусей?
- Брат і сестра гостювали у бабусі один тиждень, причому кожен гостював 4 дні підряд. Брат гостював першим. В які дні тижня гостював один із внуків, а в які – інший?
- У прямокутній кімнаті знаходиться 10 стільців. Розстав їх так, щоб уздовж кожної стіни стояла однакова кількість стільців.
- 5 років назад брату і сестрі разом було 8 років. Скільки років їм буде разом через 5 років?
- 5 років назад різниця років брата і сестри дорівнювала трьом. Яка буде різниця через 5 років?
- В одній кімнаті знаходяться дві дочки і дві мами, всього 3 жінки. Як це може бути?
- В одній кімнаті три дочки і три їх мами, всього 4 жінки. В яких родинних зв’язках знаходяться ці жінки?
- Пішли на полювання два батьки і два сина. Убили лише 3 зайці і, повертаючись, кожен ніс по одному зайцю. Як це могло бути?
- Батько мав 7 синів. У кожного з них було по 1 сестрі. Скільки дітей було в сім’ї?
- Батько мав 3 дочки. У кожної із них було по 3 брата. Скільки дітей у сім’ї?
Відповіді до задач: №1 (о;) ; №2 (так: 50 і 5); №3 (ні, братів непарна кількість), №4 (засуджених довічно забирати в тюрму через день); №5 (16 днів); №6 (19 днів); №7 (жодної); №8 (4); №9 (2 крб.); №10 (20 крб.); №11 (16 кг); №12 (8); №17 (25); №18 (72); №19 (10 і 14); №20 (4 волів, 3 кілки); №21 (6 дітей, 9 яблук); №22 (4 сина, 3 дочки); №23 (3); №24 (4); №25 (брат – понеділок, вівторок, середа, четвер; сестра – четвер, п’ятниця, субота, неділя); №27 (28); №28 (3); №29 (бабуся, дочка, внучка); №30 (дочка, мама, бабуся, прабабуся); №31 (дід, батько, внук); №32 (8); №33 (6);
Список використаних джерел
- Ганчев И, Математический фольклор/ И. Ганчев, К. Чиняев, И. Стоянов. - М.: Изд-во «Знание», 1987.
- Капица О.И. Детский фольклор/ О.И Капица. – Л: Прибой, 1928 г..
- Довженок Г.В Дитячий фольклор/ Г.В. Довженок. - К.: Наук думка, 1984 р.
- Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"), http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/896-93-п