Закус О.І. Вплив соціально-психологічних факторів на вибір партнера для створення сім’ї
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Закус Оксана Ігорівна, магістрант психології Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ.
УДК: 159.9.07
В статті здійснено огляд сучасних тенденцій функціонування інституту сім’ї, розглянуто соціально-психологічні фактори, що впливають на вибір партнера для створення вибору сім’ї, а також на основі проведеного дослідження висвітлено образ ідеального партнера, який корелює з факторами вибору партнера.
Ключові слова: сім’я, шлюбно-сімейні відносини, фактори вибору партнера для створення сім’ї, образ ідеального партнера.
В статье осуществлен осмотр современных тенденций функционирования института семьи, рассмотрены социально-психологические факторы, влияющие на выбор партнера для выбора семьи, а также на основе проведенного исследования отражены образ идеального партнера, который коррелирует с факторами выбора партнера.
Ключевые слова: семья, брачно-семейные отношения, факторы выбора партнера для создания семьи, образ идеального партнера.
In the article an overview of current trends functioning of the family, socially-psychological factors which influence at choice of partner for families, which influence at choice on the basis of the research highlights the image of an ideal partner, which correlates with factors of the selection.
Keywords: family, marriage and family relations, factors of choice of partner, offenses of ideal partner.
Зміст |
Актуальність теми
Дослідження тенденцій розвитку шлюбу та сім’ї забезпечують глибше розуміння багатьох наявних проблем сучасності, а самі шлюбно-сімейні відносини відображають як позитивні, так і негативні аспекти суспільства. В свою чергу, соціальні умови посилюють чи згладжують історичний спадок сім’ї як соціального інституту [10].
Сім'я це — невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі та інші особи, пов'язані родинними зв'язками з подружжям. Сім'я функціонує на основі спільного побуту, економічного, морально-психологічного устрою, виховання дітей, взаємної відповідальності. Вона забезпечує соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем, сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою.
Сім’я як соціальний інститут існує тривалий час і змінюється з розвитком суспільства, тобто виникають нові норми, цінності та зразки поведінки в межах сімейно-шлюбних стосунків. У ході розвитку суспільства змінюються вимоги, висунуті до сім’ї як соціального інституту. В останні роки відбулась трансформація як змісту, так і соціальних функцій сім’ї. На сьогодні вона виконує наступні функції: репродуктивну, виховну, господарчо-економічну, рекреативну (взаємодопомога, підтримка здоров’я, організація дозвілля та відпочинку), комунікативну та регулятивну (що включає первинний соціальний контроль та реалізацію влади і авторитету в сім’ї) [4, 6, 7].
Стан дослідження проблеми
Вивченню сімейної проблематики у своїх працях увагу приділяли В.І.Кравець, Т.В.Андрєєва, Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстіцкіс, А.Й. Капська, В.А. Семиченко, Л. А. Поліваліна, Т.Ф. Алєксєєнко, А.І. Волкова. Проблема підготовки учнівської молоді до сімейного життя, статевого та шлюбного виховання знайшла своє відображення в дисертаційних та монографічних дослідженнях вітчизняних педагогів. Ними вивчались такі аспекти даної проблеми: статеве виховання в сім’ї (Т.В. Говорун, Д.В. Колесов); моральні аспекти підготовки школярів до сімейного життя (З. Г. Зайцева, О. В. Тіунова).
Для сім’ї в сучасному суспільстві характерна орієнтація на особистісні, емоційні, а не на економічні чи статусні характеристики індивідів в ситуації вибору шлюбного партнера. Взаємини між старшим і середнім поколінням в сім’ї ускладнюються, і одночасно з цим зростає кількість нуклеарних сімей. Змінюються відносини між батьками і дітьми, традиційні норми і цінності, що багато в чому підтримуються зразками поведінки, які встановлюються в процесі міжособистісного спілкування в окремих сім’ях. Відбувається зміна структури лідерства в сім’ї і характеру відносин між подружжям.
У багатьох сучасних дослідженнях шлюбу та сім’ї наводяться дані, які підтверджують наявність кризи цього соціального інституту [4, 5, 7, 9]. Ці тенденції спостерігаються практично у всіх європейських, північноамериканських країнах та країнах СНД. В різних країнах вони відрізняються лише історичною тривалістю та соціокультурними особливостями. Однак єдиної думки вчених з питання кризи сімейно-шлюбних стосунків на сьогоднішній день немає. Одні спеціалісти визнають наявність кризи інституту моногамного шлюбу та сім’ї [10], інші розглядають дані процеси як свідчення трансформації цього інституту в процесі еволюції [4].
Не дивлячись на неоднозначність наведеної проблеми, практично усі автори виділяють наступні причини деструкції сімейно-шлюбних стосунків:
- зниження рівня народжуваності;
- зростання кількості незареєстрованих шлюбів;
- збільшення кількості позашлюбної народжуваності;
- деформація моральних основ сім’ї;
- трансформація економічної функції (зниження економічної ролі чоловіка в сім’ї);
- посилення стереотипних проблем (відсутність житла, достойного заробітку, відсутність соціально-психологічної готовності до сімейного життя, психологічні перевантаження);
- зниження ефективності взаємодії між поколіннями в сім’ї;
- відсутність у молоді знань з питань планування сім’ї, репродуктивного здоров’я [6, 10].
У формуванні подружньої пари розрізняють два періоди: дошлюбний (до ухвалення парою рішення про вступ до шлюбу) і передшлюбний (до укладення шлюбного союзу).
Зазвичай, джерелом труднощів в сімейному житті можуть стати особливості вибору партнера, характер дошлюбного і передшлюбного залицяння, ухвалення рішення про вступ до шлюбу.
Одним з перших почав роздумувати над причинами вступу до шлюбу засновник класичного психоаналізу 3. Фрейд. Його психоаналітична теорія ґрунтується на припущенні про потяг, який діти відчувають до батьків протилежної статі. Завдяки складному неусвідомленому процесу вони можуть переносити любов, що відчувається ними до цього одного з батьків, на інші, суспільно схвалювані, об'єкти - на свого потенційного партнера. Ймовірно, тому багато хлопців хотіли б зустріти майбутню супутницю життя, схожу на їх матір, і дуже часто дівчата звертають увагу на хлопців, схожих на їх батька.
Бажання пояснити механізм вибору партнера призвело до створення ряду концепцій.
Найбільше розповсюдження і популярність в зарубіжній соціальній психології отримали теорії комплементарних потреб Р.Уїнча, теорія «стимул - цінність - роль» Б. Мурстейна, інструментальна теорія підбору подружжя Р.Сентерса, теорія «фільтрів» А. Керкгоффа та К. Девіса, «кругова теорія любові» А. Рейса.
У вітчизняній психології проблема вибору партнера, як і специфіка дошлюбного і передшлюбного періодів, вкрай рідко була предметом теоретичного і практичного досліджень. Окремі її аспекти освітлювались в роботах Б.Ю. Шапіро, А.Н. Волкової, В.І. Штільбанс, Л.Я. Гозмана, Л.П. Панкової, В.А. Сисенко, М.А. Абалакіної [2].
Зарубіжні і вітчизняні теорії вибору шлюбного партнера, на наш погляд, об'єднуються в основному двома ідеями. По-перше, майже всі вони базуються на принципі соціально-культурної гомогамії. По-друге, механізм вибору партнера представлений як система стадій. Вони послідовно звужують коло можливих обранців, відсікаючи невідповідних. Таким чином, на завершальному етапі залишаються лише ті пари, які теоретично повинні добре підходити один одному як подружні партнери.
Після здійснення нами аналізу низки теоретичних джерел, можна узагальнити та виокремити такі закономірності вибору партнера:
- вибір партнера за власною подобою;
- за симпатією;
- за ціннісною вартістю;
- за можливістю сумісності;
- можливість відтворювати сценарій, наявний у батьківській сім’ї та ін.
Щодо соціально-психологічних факторів, які впливають на вибір партнера для створення сім’ї, можна виокремити наступні:
- кохання; бажання мати дитину;
- спільність інтересів, поглядів;
- споживацькі, економічні фактори;
- психологічна підтримка партнера;
- близьке спілкування та взаєморозуміння;
- спільне дозвілля;
- прагнення особистого щастя;
- інтимне задоволення;
- відчуття необхідності, потрібності комусь, втеча від самотності;
- тиск соціальних нормативів та традицій; вимушені обставини.
Важливими є особливості вибору шлюбного партнера у представників різної статі. Чоловіки загалом відповідальні за продовження роду, і критерієм несвідомого відбору є плодючість у жінок. Жінки ж є стражами моральності нащадків, тому критерієм вибору партнера є здатність захистити потомство [6, с. 65]. Тобто при вивченні факторів, що впливають на вибір майбутнього партнера для створення сім’ї важливо враховувати гендерні особливості.
Однією з найпоширеніших помилок молодих людей є установка на можливе виправлення недоліків майбутнього шлюбного партнера, на його перевиховання. В окремих випадках до цього призводить надмірна довірливість. Прагнення ж «перевиховати» партнера – самообман. Партнер повинен бути таким, щоб його не доводилось «перевиховувати», переробляти на свій смак, позаяк бажаний результат досягається дуже рідко.
Аналіз результатів дослідження
При проведенні дослідження нами була висунута гіпотеза про те, що існує певний набір соціально-психологічних факторів, які впливають на вибір молодою людиною партнера для створення сім’ї.
У дослідженні взяли участь студенти Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. Кількість досліджуваних студентів становить 50 осіб, з них 20 чоловік – студенти IV курсу, і 30 осіб – студенти V курсу, віком від 19 до 23 років.
Для дослідження соціально-психологічних факторів вибору партнера для створення сім’ї використовувалися методики «Визначення узгодженості сімейних цінностей та рольових установок в сімейній парі (РОП) А.Н.Волкової, «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, а також опитувальник «Вимірювання установок в сімейній парі» Ю. Е. Альошиної, Л.Я.Гозман та Е. М. Дубовської, “Q - сортування” В.Стефансона.
Найважливішими сферами спільного з партнером життя для досліджуваних виявились:
- взаємне кохання;
- емоційно наповнене, інтимне спілкування;
- батьківсько-виховна сфера, тобто бажання мати дітей;
- соціальна активність;
- прагнення до спільних діяльності та дозвілля;
- зовнішня привабливість партнера та певною мірою ідентифікація з ним.
Щодо уявлень ідеального партнера та ціннісних орієнтацій досліджуваних можна виокремити наступні:
- любов та емоційна близькість партнерів;
- щасливе сімейне життя; здоров’я;
- хороші, вірні друзі та вміння досягати компромісів;
- активне діяльне життя, контактність;
- повага загальноприйнятих норм і традицій;
- впевненість у собі, досягнення високого статусу в міжособистісних взаєминах та розвиток.
Для статистичної перевірки висунутої нами гіпотези, а саме існування набору соціально-психологічних факторів, що впливають на вибір партнера для створення сім’ї, був застосований коефіцієнт кореляції Пірсона. Підрахунок даних здійснювався з допомогою програми SPSS 15.0.
У ході нашого дослідження образу ідеального партнера (на основі методики “Q - сортування” В.Стефансона) визначено певні індивідуальні риси особливості партнера та їх зумовленість певними соціально психологічними факторами. Згідно з проведеною математично-статистичної обробкою результатів дослідження можна виокремити наступні кореляційні зв’язки, що подано у табл. 1.
- Таблиця 1
| Шкала / Коефіцієнт кореляції | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Залежність | Незалежність | Товариськість | Нетовариськість | Прийняття боротьби | Уникнення боротьби | |
| Активне діяльне життя | -0,28* | 0,05 | 0,13 | -0,34* | 0,06 | -0,15 |
| Любов | -0,03 | 0,02 | -0,40** | 0,36** | 0,04 | -0,02 |
| Продуктивне життя | 0,23 | -0,27* | 0,1 | -0,17 | 0,13 | -0,13 |
| Свобода | 0,23 | -0,31* | -0,05 | 0,11 | -0,07 | 0,06 |
| Щасливе сімейне життя | -0,2 | 0,24 | -0,13 | 0,12 | 0,27* | -0,25 |
| Шкала 1 (ставлення до людей) | -0,08 | -0,03 | -0,03 | -0,09 | 0,2 | -0,35* |
| Шкала 7 (значення сексуальної сфери в житті людини) | 0,33* | -0,19 | 0,04 | 0,22 | 0,05 | 0,17 |
| Інтимно-сексуальна | -0,19 | 0,28* | 0,02 | 0,1 | 0,06 | 0,05 |
| Ідентифікація з партнером | 0,06 | 0,07 | 0,22 | 0 | 0,33* | -0,24 |
| Господарчо-побутова | -0,05 | 0,2 | 0,28* | -0,17* | 0,09 | -0,12 |
| Соціальна активність | -0,11 | 0,28* | 0,02 | 0,14 | 0,19 | -0,16 |
| Емоційно-психотерапевтична | -0,03 | 0,12 | 0,1 | -0,05 | 0,29* | -0,33* |
- - кореляція значима на рівні 0,05
- - кореляція значима на рівні 0,01
Перша індивідуальна риса образу ідеального партнера, залежність, передбачає внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів, цінностей, традицій. Це можна пояснити як здатність партнера визнавати існуючі традиції, йти на поступки, що може бути достатньо важливим у сімейному житті. Цю рису зумовлюють такі соціально-психологічні фактори, як активне діяльне життя (-0,28) та значення сексуальної сфери в житті людини (0,33). В першому випадку це можна пояснити тим, що чим більшу активність, жваву діяльність проявляє особистість у власному житті, тим менш залежного партнера, тобто схильного підкорятися диктованим групою правилам, вона обиратиме. Тут можна зробити припущення про певною мірою підбір партнера за власною подобою. В наступному випадку залежність та значення сексуальної сфери в житті особистості можна пояснити наступним чином. Активна сексуальна позиція може детермінуватись безліччю факторів. Одним з випадків може бути недостатнє отримання в дитинстві визнання, прийняття та близького особистісного спілкування, тепла. Таким чином особа може згодом компенсувати нестачу тепла та любові у інтимно-сексуальній сфері. Інтимно-сексуальна сфера найбільш схильна до утворень залежностей. Залежність спочатку немає спрямування. Вона існує безпосередньо, згодом проявляючись у тій чи іншій сфері, діяльності. Тож в даному випадку, так як для особистості важливе значення має сексуальна сфера, то вочевидь вона підбиратиме партнера, який буде схильним піддаватись їй, її потребам, тобто певного мірою залежного від неї.
Другу індивідуальна риса образу ідеального партнера, незалежність, можна трактувати як наполягання на своєму, можливе порушення загальноприйнятих норм, традицій. З іншого боку її можна розглянути і як певною мірою новаторство, тобто перехід від чогось традиційного, застарілого до створення нового. З даною індивідуальною рисою корелюють продуктивне життя, свобода, інтимно-сексуальна цінність сімейного життя та соціальна активність. Тут ми можемо говорити про те, що сам фактор продуктивного життя може трактуватись досить по різному. Так як він містить взаємозв’язок з незалежність, то можна зробити припущення про те, що мається на увазі дотримання суспільних норм, суспільне благополуччя, можливо навіть в окремих випадках законослухняність. Тож чим вищим буде показник продуктивності життя, тим менше бунтарство, порушення норм, тобто незалежності буде очікуватись від партнера. Наступним фактором, що корелює з залежністю є свобода (-0,31). Чим більше свободи проявляє особа в своїй життєдіяльності, тим менш незалежного, тобто схильного до новаторства, виходу за певні рамки, партнера вона обиратиме. Тобто тут має місце припущення про вибір партнера за протилежним типом. Такий фактор, як інтимно-сексуальна цінність сімейного життя корелює з незалежністю (0,28) як зосередженість на турботі про партнера та відносини. Дана сфера не є прагненням компенсації нестачі тепла та любові. Особа є вільною від залежностей, вона може самостійно будувати свої відносини та наповнювати їх різними аспектами, в даному випадку цінністю інтимно-сексуального спілкування. Чим значимішою буде дана сфера для особистості, тим більш розкутого, незалежного партнера вона обиратиме. Ще одним фактором, який передбачає кореляційний зв'язок з незалежністю є соціальна активність (0,28). В даному випадку чим вища соціальна активність притаманна особі, тим більше новаторства, бунтарства вона підкреслюватиме в майбутньому партнері.
У нашому дослідженні третьою індивідуальною рисою образу ідеального партнера є товариськість, тобто досліджувані в образі ідеального партнера вбачають прагнення утворювати емоційні зв’язки як з найближчим партнером, так і з оточенням загалом, можна також назвати це здатністю йти на контакт, що насправді є досить важливим при побудові відносин. Факторами, що корелюють з товариськістю є любов (-0,40) та господарчо-побутова сфера (0,28). Згідно з першим фактором очевидно, що кореляція є такою, що чим більшу любов проявляє, відчуває особа, тим менш товариського вони обиратимуть партнера. Це може бути зумовлене наступним. Так як товариськість в нас декларується як здатність до утворення емоційних зв’язків з оточенням, то досить часто такий партнер може сприйматись як поверхневий, формальний, тобто який свій розподіл уваги, симпатії розсіює однаково на все оточення. Таким чином особа може уникати участі формального поповнення списку соціальних контактів такого індивіда. Що ж до такого фактору, як господарчо-побутова сфера, то кореляція її з товариськістю досить раціонально пояснюється наступним чином. Якщо для індивіда важливість даної сфери є високою, то відповідно він обиратиме партнера, який зможе йти на уступки, бути помічником, підставити в разі необхідності плече допомоги та спільного вирішення певних питань та проблем.
Така індивідуальна риса образу ідеального партнера як нетовариськість передбачає усамітнення, певною мірою замкненість, зосередженість на внутрішньому світі та переживаннях. З даною складовою корелюють активне діяльне життя (-0,34) та любов (0,36). Говорячи про перший кореляційний зв’язок можна сказати, що це цілком закономірно по тій причині, що активне діяльне життя передбачає собою бурхливу суспільну діяльність та включеність в динаміку життєдіяльності тієї чи іншої групи, спільноти. Нетовариськість же ж є полярною щодо даного критерію, тобто якщо брати до уваги закономірність підбору партнера на противагу собі, як кажуть в побуті, «протилежності притягуються», то власне цей випадок є показовим щодо образу ідеального партнера. Щодо кореляційного взаємозв’язку з любов’ю, то в цьому випадку здавалося б досить дивний вид зв’язку між даними поняттями, однак якщо проаналізувати його, то можна зрозуміти, що так як нетовариськість передбачає собою зосередженість на внутрішніх переживаннях, то вона може сприйматись як глибина почуттів. Отже при виборі партнера власне цінується його здатність концентруватись на парі, на стосунках, виділення серед оточення лише одного партнера.
Наступною індивідуальною рисою образу ідеального партнера є прийняття боротьби, яка характеризується такими тенденціями як активне прагнення до завоювання лідерських позицій, суспільного визнання, високого статусу в системі міжособистісних взаємин. Прийняття боротьби корелює з такими факторами, як щасливе сімейне життя (0,27), особистісна ідентифікація з партнером (0,33) та емоційно-терапевтична цінність сімейного життя (0,29). Щасливе сімейне життя не можливе без подолання певного ряду труднощів, без готовності долати перешкоди, тобто без лідерських позицій. Тож для того, аби досягнути щастя в сімейних взаєминах, особа буде здійснювати вибір партнера власне даного типу. Щодо ідентифікації з партнером та прийняттям боротьби, то власне особистість,яка звикла завойовувати високий статус у міжособистісних взаєминах, бути лідером, або ж дуже цього прагне, однак не досягла суспільного визнання самотужки – обиратиме партнера з такими якостями, спрямуваннями та прагненнями, які притаманній їй самій, або яких їй не вистачає. Значення емоційно-терапевтичної цінності для сімейного життя та прийняття боротьби передбачає при здійсненні вибору партнера такий аспект, як важливість підтримки, емоційної включеності, емпатії. Партнер, який здатен долати перешкоди, зможе надати підтримку, допомогу, тобто загалом відчуття захищеності та безпеки. Це досить важливе відчуття для комфортного існування кожного з нас. Тобто не дивним є вплив даного фактору на образ ідеального партнера.
Остання індивідуальна риса образу ідеального партнера, уникнення боротьби, в собі містить такі тенденції як прагнення до знаходження компромісних рішень, збереження нейтралітету в групових конфліктах, суперечках, прагнення зберегти відносини або просто не доходити до етапу їх з’ясування. Також кореляційний зв’язок наявний з ставленням до людей (-0,35) та емоційно-терапевтичною цінністю сімейного життя (-0,33). Стосовно першого зв’язку можна говорити, що чим кращим буде ставлення до оточення, до соціальних груп, спілок у людини, тим більшою є вірогідність пливу цього фактору на вибір партнера, який прагне до збереження відносин, до дотримання нейтралітету у разі суперечки, тобто орієнтація на збереження стосунків. Тобто ця міра є важливою при здійсненні вибору партнера для створення сім’ї, адже ця тенденція буде перенесена і на життєдіяльність пари. Наступний взаємозв’язок фактор дещо переплітається з вищеописаними нами тенденціями у випадку кореляційного зв’язку між емоційно-терапевтичною цінністю сімейного життя та прийняттям боротьби. Тобто можна сказати, що тут навпаки, чим вища міра важливості емоційно-терапевтичної цінності сімейного життя, тим менша ймовірність вибору партнера з тенденцією до уникнення з’ясування стосунків, так як дана цінність передбачає щирість, відвертість, готовність обговорювати труднощі та проблеми, а якщо партнер буде уникати даного етапу, то відповідно відносини досить швидко прийдуть до краху.
Висновки
Отже, виникнення нового типу сім’ї об’єктивно викликає необхідність зміни традиційних уявлень про обов’язки жінки в суспільстві і сім’ї, утвердження нових економічних, правових і моральних основ шлюбу, зростання «суверенітету» особистості в розв’язанні сімейних проблем, а також перебудови взаємин, підвищення взаємовимогливості між членами сім’ї. З іншого боку – старі традиції і морально-психологічні установки в шлюбно-сімейній сфері продовжуються зберігатися. У результаті молодь виявляється морально і психологічно не підготованою до сприйняття якісних змін у розвитку шлюбу та сім’ї. Звідси зрозуміло, чому «переоцінка цінностей» у шлюбно-сімейних стосунках проходить «боляче» і нерідко призводить до негативних наслідків. Через це формування культури шлюбно-сімейних стосунків у молоді має базуватись на сучасних тенденціях розвитку шлюбу та сім’ї, тобто носити «випереджаючий» характер.
Юнаки стоять на порозі самостійного життя. У недалекому майбутньому вони прийматимуть серйозні й відповідальні рішення. У когось з них раніше, а у когось пізніше виникне бажання створити свою власну сім'ю. Щасливим чи невдалим буде спільне життя залежить від того, чи навчаться молодята його будувати, чи знають вони закони, правила сімейного життя.
Аналіз результатів нашого дослідження приводить до висновку про необхідність створення програм розвитку готовності юнаків до сімейного життя, де вони зможуть розвинути навички самопізнання, самоаналізу, рефлексії та почуття власної самоцінності, комунікативні навички, здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії. З допомогою занять учасники здобудуть та поповнять знання про сім’ю та її роль у життєдіяльності людини.
Список використаних джерел
- Алексеєва В.І. Підготовка дітей до сімейного життя // Управління школою. 2004. - № 32. - Листопад. - Внесок. ~ С. 13.
- Андреева Т. В. Семейная психология: Учеб. пособие. — СПб.: Речь, 2004. — 244 с.
- Говорун Т.В., Кравець В.П., Кікінежді О.М., Кізь О.Б. Гендерні аспекти усвідомленого батьківства // Вид-цтво: Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004
- Голод С. И. Семья и брак: историко-социологический анализ. СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1998.
- Зайцева З.Г. Дослідження підготовленості молоді до сімейного життя // Цикл "Молода сім'я". Випуск 4. Підготовка молоді до сімейного життя. - К.: УДЦССМ, 1999. С. 4-12.
- Кравець В. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. – К.: Київська правда, 2000. – 688с.
- Молода сім’я: проблеми та умови її становлення / За ред. проф. А. Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2003. – 184 с.
- Семиченко В. А., Заслуженюк В. С. Мистецтво взаєморозуміння. Психологія та педагогіка сімейного спілкування.: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. 2-е вид. – К.: Веселка, 1998. – 214с.
- Сысенко В. А. Молодежь вступает в брак. - М.: Мысль, 1986.
- Сысенко В. А. Устойчивость брака: Проблемы, факторы, условия. - М., 1991.
- Фотеева Е. В. Семья в современном буржуазном мире. - М., 1988.
- Шнайдер Л. Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. – М.: Апрель Пресс. ЭКСМО-Пресс, 2000.
- Швец А. М. Мотивация вступления в брак и ее влияние на кризис будущей семьи: [Результаты исследований] / А. М. Швец, Е. А. Могилевкин, Е. Ю. Каргаполова // Вопр. психологии. – 2006. - № 2. – С. 88-97.