Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Юрченко Катерина Михайлівна – студентка Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, напрям підготовки «Початкова освіта».

Шляхом аналізу психолого-педагогічної та фахової літератури проаналізовано роль гри у процесі вивчення англійської мови дітьми молодшого шкільного віку. Розглянуто ключові поняття дослідження «гра», «творча гра», «метод гри» тощо. Нами гра трактована як варіативно-ситуативна мовленнєва вправа, в ході якої учні набувають досвіду спілкування. На основі опрацьованих досліджень виокремлено дві групи ігор, які використовуються у процесі вивчення англійської мови на уроках у початковій школі.

Ключові слова: гра, функція гри, метод гри, творчі ігри, підготовчі ігри, навчальні ігри, метод навчання.

Путем анализа психолого-педагогической и специальной литературы проанализированы роль игры в процессе изучения английского языка детьми младшего школьного возраста. Рассмотрены ключевые понятия исследования «игра», «творческая игра», «метод игры» и др. Нами игра трактована как вариативно-ситуативное речевое упражнение, в ходе которого учащиеся приобретают опыт общения. На основе исследований выделены две группы игр, которые используются в процессе изучения английского языка на уроках в начальной школе.

Ключевые слова: игра, функция игры, метод игры, творческие игры, подготовительные игры, учебные игры, способ обучения.

By the analysis of psychological, pedagogical and professional literature the role of game in learning English of primary school pupils are analyzed. It has been considered key concept «game», «creative game», «method of game». We interpreted the game as variable-situational speech exercise, in which pupils received communication experience. On research investigation it has been based singled out two groups of games which used in English lessons of primary school.

Key words: game, function of game, method of game, creative games, preparatory games, educational games, method of learning.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Іноземна мова виступає водночас предметом та засобом навчання, розкриває особистісний потенціал, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини. У процесі навчання англійської мови у школярів формуються вміння спілкуватись у межах комунікативного мінімуму, відтак завданням вчителя початкової школи є сформувати культуру спілкування і ввести у процес навчання іноземної мови позитивне сприйняття світу дитинства. Гармонійно та вдало поєднуються виховання та навчання англійської мови за допомогою гри. Гра виступає основою реалізації навчального процесу, допомагає вчителю зацікавити дітей та викликати позитивне сприйняття мовного матеріалу.

Аналіз досліджень

Аналіз останніх наукових досліджень свідчить про те, що навчання за допомогою гри на уроках англійської мови у початковій школі з методичного і лінгвістичного погляду є важливим аспектом, який пришвидшує інтелектуальний розвиток учнів, сприяє засвоєнню ними іншомовного матеріалу. Вивчення ігрового методу розглянуто у працях таких учених як Е. Аргустанянц, І. Андрійко, Г. Бородіна, Л. Виготський, В. Гриньова, Г. Гусак, В. Демидова, Л. Журба, І. Зварич, О. Колесникова, Г. Фролова, Т. Шкваріна та ін. Учені вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування можливо тільки за допомогою гри, причому успішність залежить від рівня і старанності підготовки молодших школярів, правильності організації гри та регулярності її застосування, від майстерності вчителя та відданості своїй справі.

Постановка мети дослідження

Однак, не зважаючи на численні дослідження проблеми ролі та особливостей використання гри у початковій школі, на нашу думку, не достатньої досліджено питання впровадження методу гри на уроках англійської мови у початковій школі.

Метою статті є висвітлення методу гри як ефективного методу навчання на уроках англійської мови у початковій школі для гармонійного та повноцінного розвитку особистості молодшого школяра, збагачення його інтелектуальної, моральної, вольової та соціальної сфер у процесі оволодіння основами іншомовного спілкування.

Виклад основного матеріалу

Інтенсифікація навчального процесу ставить задачу пошуку методів, прийомів та засобів підтримки в молодших школярів інтересу до іншомовного матеріалу і активізації їхньої діяльності на перший план. Ефективним способом рішення цієї задачі є використання ігор. Однією з найважливіших проблем викладання іноземної мови є навчання усної мови, що створюють умови для розкриття комунікативної функції, дозволяють наблизити процес навчання до умов реального часу, підвищити мотивацію до вивчення іноземної мови, відтак залучення молодших школярів до усної комунікації може бути успішно здійснено в процесі ігрової діяльності.

Навчання англійської мови за допомогою гри допомагає розвивати та виховувати дитину, реалізуючи вже сформовані якості для засвоєння мінімального обсягу англомовних знань та вмінь. На думку І. Носаченко, «процес навчання англійської мови можна розглянути як засіб розвитку дитини в соціумі, що допомагає розкрити її особистісний потенціал. Виховання дітей молодшого шкільного віку засобами англійської мови забезпечує повноцінний розвиток дитини, формування особистості, реалізацію виховних, розвиваючих, освітніх та практичних цілей» [4, с. 110].

Про навчальну функцію гри відомо вже давно. Використовуючи її як засіб навчання відомі педагоги (К. Віттенберг, Є. Негневицька, Г. Рогова, Т. Шкваріна, І. Шолпо та ін.) стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Відомо, що ігрові форми роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності дітей [4, с. 16].

На уроці ми маємо справу з навчальними іграми, наприклад: «Do you know the alphabet?», «Show the letter», «Game with the ball», що на відміну від розважальних, мають специфічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявляти, однак ні в жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить дидактичний підтекст. Він повинен сміятися і радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учневі мету, то гра перетвориться у звичайну вправу. Для вчителя ж будь-яка навчальна гра – це перш за все вправа [1, с. 265].

Вітчизняний психолог Л. Виготський вказував: «Гра – унікальний феномен загальнолюдської культури, її джерело і вершина» [2, с. 45]. Ні в яких видах діяльності людина не демонструє такого самозабуття, оголення своїх психофізіологічних, інтелектуальних здібностей, як у грі. Гра – регулятор усіх життєвих позицій дитини. Як вважає Т. Шкваріна, сам факт, що гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і надійному запам’ятовуванню іншомовних слів та речень [6, с. 23]. Зауважено, що гра – це «певна ситуація, яка багаторазово повторюється, і кожен раз у новому варіанті» [3, с. 67]. У ході гри виникає змагання, а бажання перемогти мобілізує думку гравців. Мовленнєве спілкування, яке включає не лише власне мовлення, але і жести, міміку, має чітко вмотивований характер. Для мови гри, не дивлячись на деяку запрограмованість, характерна також спонтанність, оскільки перемога залежить від точної та швидкої реакції, правильних та дотепних відповідей.

Таким чином, ми розглядаємо гру як варіативно-ситуативну мовленнєву вправу, в ході якої учні набувають досвіду спілкування. Тому гра має бути невід’ємним елементом кожного уроку й ні в якому разі не протиставлятися «головній» частині уроку.

Ігри можна використовувати на всіх етапах навчання іноземної мови у загальноосвітній школі, однак зміст мовного матеріалу та характер завдань мають бути підібрані відповідно до віку школярів і рівня підготовки певного класу. На початковому етапі навчання особливої уваги заслуговують ігри на просте сприймання і відтворення матеріалу, а на наступному – на розвиток в учнів умінь виявляти, зіставляти і порівнювати явища та факти; аналізувати і узагальнювати їх, робити правильні висновки тощо. Гру підбирає вчитель, бо лише він може вирішити, що краще запропонувати учням. Ретельно продумана і добре проведена гра полегшує вивчення і закріплення мовного матеріалу (фонетики, лексики, граматики) та сприяє формуванню відповідних умінь і навичок.

На основі досліджених праць [1; 3; 5; 6] ігри, які використовуються на уроках англійської мови нами поділено на такі види, що представлені на рис. 1.

Рис. 1. Ігри на уроках англійської мови у початковій школі

Опишемо детально кожну групу.

1. Підготовчі ігри. Основна мета – формування мовних навичок учнів початкової школи. До підготовчих ігор можна віднести: граматичні, лексичні, фонетичні та орфографічні ігри. Відомо, що тренування учнів у вживанні граматичних структур, які потребують багаторазового повторення, втомлює учнів своєю одноманітністю, витраченні зусилля не приносять швидкого задоволення, відтак доцільніше використовувати метод гри. Ігри допоможуть зробити нудну роботу більш цікавою. Наприклад: «Professor АВС!», «Who is the best?», «What is there?». Наприклад, гра на закріплення літер алфавіту «Professor АВС». Правила. Один учень – «Professor АВС» – кидає м’яч одному з учнів і каже: «А». Учень, зловивши м’яч, кидає його назад і каже: «В». Учень – «Professor АВС» – знову кидає м’яч і каже: «С». Таким чином гравці називають усі літери англійського алфавіту).

Лексичні ігри логічно продовжують «будувати» фундамент мови, наприклад «What color is it?», «Be attentive!», «Read and write!». Для прикладу, гра на закріплення лексики «What color is it?». Правила. На столі розкладені іграшки різних кольорів. Учитель пропонує одному з учнів (ведучому) задумати будь-яку іграшку. Інші гравці повинні відгадати її. Спочатку вони відгадують колір, запитуючи, наприклад : «Is it red?». Потім відгадують назву іграшки, наприклад: «Is it white robot?». Якщо учень не помиляється, він стає ведучим, і гра продовжується).

Цей вид ігор допомагає збагатити словниковий запас учнів новими словами, усунути труднощі в їх запам’ятовуванні.

Фонетичні ігри використовуються для корекції вимови на етапі формування мовних навичок та умінь молодших школярів. До таких належать ігри «Let us work on intonation!», «Find the sound!», «Who has the best hearing? », «Who has the best pronunciation?». Наприклад, «Let us work on intonation!». Правила. Клас ділиться на дві команди. На дошці написані речення. Представники обох команд повинні поставити наголос, стрілочками відмітити підвищення голосу або його пониження і правильно прочитати ці речення.

Орфографічні ігри сприяють засвоєння правопису вивченої лексики, формуванню та розвитку мовних та вимовних навиків. Більшість орфографічних ігор можуть бути використаними в якості тренувальних вправ на етапі як первинного, так і подальшого закріплення наприклад, гра «Chain- work». Правила. Учасники гри повинні добре знати написання слів. Перший учень (або учитель) записує слово. Наступний повинен записати слово, що починається з передостанньої букви попереднього слова (не останньої, бо часто це буква е, яка в основному не читається).

Метою творчих ігор є – сприяння подальшому розвитку мовних навичок та вмінь учнів початкової школи. Можливість проявити самостійність у вирішенні мовно-мислячих задач, швидка реакція в спілкуванні, максимальна мобілізація мовних навичок та мовних умінь. Творчі ігри розвивають креативність, творчий підхід, нестандартне мислення в учнів наприклад, гра «The concert of the favorite music group».

Отже, гра є ефективним методом навчання молодших школярів, що охоплює різні види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), допомагає в оволодінні іноземною мовою, крім того, учні відчувають емоційне задоволення у процесі гри і при досягненні результатів. Проведення уроків іноземної мови з використанням методу гри активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності та виховує любов до англійської мови. Ігри активізують пізнавальні можливості молодших школярів, своїм змістом спрямовані на розвиток мовлення та самостійну пошукову роботу. Вони заміняють інші форми і види роботи з іноземної мови та доповнюють їх. Ігри можна використовувати на різних етапах вивчення англійської мови на уроці та в позашкільній діяльності (на заняттях гуртка з іноземної мови, при проведенні конкурсів, вікторин тощо).

Висновок

Ігри на уроках іноземної мови сприяють передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань з іноземної мови, правильній оцінці вчинків, розвитку іншомовних навичок спілкування, сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, емоцій, виховання колективізму, активності, дисциплінованості, спостережливості, уважності тощо. Крім того ігри мають величезну методичну цінність, цікаві як учителю, так і учню. Ігри сприяють ефективному засвоєнню іншомовного матеріалу, поліпшенню загального настрою в класі, а також подоланню психологічних бар’єрів, як у самому класі, так і між класом і педагогом. Таким чином, гра додає навчальному спілкуванню комунікативної спрямованості, зміцнює мотивацію до вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння. Гра – це могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини. Надалі плануємо дослідити питання впровадження сучасних інноваційних технологій навчання на уроках англійської мови у початковій школі.

Список використаних джерел

1. Віттенберг К. Повний курс англійської мови в ДНЗ. 1-й рік навчання / К. Віттенберг, І. Білоущенко. – Х. : Основа, 2010. – 384 с.
2. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском воздасте / Л. С. Выготский. – М. : Просвещение, 1991. – 234 с.
3. Конышева А. В. Английский для малышей : стихи, песни, игры, рифмовки, инсценировки, утренники / А. В. Конышева. – СПБ. : КАРО, 2004. – 160 с.
4. Носаченко І. Системний підхід до використання рольових ігор у навчанні / І. Носаченко // Неперервна професійна освіта : теорія і практика. – 2002. – № 2. – С. 107–111.
5. Сиденко А. Ігровий підхід у навчанні / А. Сиденко // Народна освіта. – 2000. – № 8. – С. 134–137.
6. Шкваріна Т. М. Англійська мова для дітей : програма, метод. реком. / Т. М. Шкваріна. – К. : Шк. світ, 2008. – 112 с.

---

---