Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Шморгун Інна Валентинівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті визначено організаційно-педагогічні умови розвитку пізнавальної активності та обґрунтовано їх дотримання у процесі навчання іноземних мов молодших школярів з урахуванням їх психологічних особливостей сприйняття іншомовного матеріалу. На основі аналізу літературних джерел визначено чинники, що впливають на ефективність оволодіння іноземною мовою молодшими школярами.

Ключові слова: умови, організаційно-педагогічні умови, пізнавальна активність, пізнавальний інтерес, молодші школярі, урок іноземної мови, вчитель іноземної мови.

В статье определены организационно-педагогические условия развития познавательной активности и обосновано их соблюдения в процессе обучения иностранным языкам младших школьников с учетом их психологических особенностей восприятия иноязычного материала. На основе анализа литературных источников определены факторы, влияющие на эффективность овладения иностранным языком младшими школьниками.

Ключевые слова: условия, организационно-педагогические условия, познавательная активность, познавательный интерес, младшие школьники, урок иностранного языка, учитель иностранного языка.

Organizational and pedagogical conditions of cognitive activity and reasonably compliance in the process of primary school pupils foreign languages’ studying, which is based on their psychological characteristics of foreign language material’s perception, is defined in the article. The factors which is influenced on the primary school pupils’ foreign language studying effectiveness is analyzed"

Key words: conditions, pedagogical conditions, cognitive activity, cognitive interest, primary school children, language lesson, foreign language teacher.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Реалізація Державного стандарту початкової загальної освіти ставить перед вчителем завдання іншомовної підготовки учня, готового до активної пізнавальної діяльності на уроках іноземних мов, який прагне постійного оновлення своїх навичок і умінь. Розв'язання цього завдання потребує дотримання вчителем відповідних організаційно-педагогічних умов, що сприяють ефективності оволодіння іноземною мовою. Проблема розвитку пізнавальної активності учнів молодших класів належить сьогодні до найбільш актуальних у сучасній дидактиці та методиці навчання іноземних мов, про що переконливо свідчить увага до неї дослідників-науковців і вчителів-практиків, адже від неї залежить ефективність навчання: свідоме й міцне здобуття іншомовних знань, формування навичок, вмінь, розвиток інтересу до навчальної діяльності, самостійність думки та практичних дій.

Аналіз досліджень

Аналіз літературних джерел засвідчив, що проблема визначення умов, які стимулюють пізнавальну активність учнів початкової школи є багатовекторною. Різні аспекти формування пізнавальної активності учнів розкриті у працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, А. Вербицького, В. Лозової, та інших науковців. Проблемами визначення умов активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів займалися такі науковці: П. Лузана, О. Мачушник та ін. У дослідженнях таких психологів, як О. Киричук, Г. Костюк, В. Войтко та інших доведено, що рівень розвитку пізнавальної активності молодших школярів визначається не тільки змістом знань, але й педагогічними умовами, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів; визначено підходи до систематизації засобів і прийомів пізнавальної активності (Б. Ананьєв, О. Савченко, Г. Щукіна, В. Лозова); проаналізовано вплив пізнавальної активності на розширення й поглиблення знань із предмета, формування навичок і умінь. Прояв пізнавальної активності Т. Алексєєнко вбачає у вираженому бажанні учня виконувати щораз нові й нові завдання без примусу з боку вчителя, у свідомому потягу особистості до самоосвіти, у самостійному збільшенні школярем обсягу знань, навичок, вмінь, у використанні для підготовки до занять додаткових матеріалів та літератури. Педагоги, особливо на уроках іноземних мов, повинні створювати умови, в яких би учень виявляв свою пізнавальну активність, творчість, вчителям варто враховувати інтереси, потреби дитини.

Утім, проведений аналіз педагогічної літератури показав, що проблема визначення організаційно-педагогічних умов розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземних мов ще недостатньо розроблена та потребує уваги.

Постановка мети дослідження

Мета статті – визначити та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземних мов.

Виклад основного матеріалу

У науковій літературі існують різні підходи до визначення поняття «умови». Зокрема, філософи трактують поняття «умови» як категорію, що виражає відношення предмета до навколишніх явищ, без яких він існувати не може [11, 342].

Педагоги під умовами розуміють таке середовище, в якому в тісній взаємодії представлена єдність дидактичних, психологічних, загальнопедагогічних факторів, що забезпечують можливість педагогу організувати активну навчально-пізнавальну діяльність учнів [12, 192].

Пізнавальна активність, на думку науковця Т. Шамової, — це якість діяльності, в якій проявляється ставлення учня до предмета і процесу діяльності, на перше місце серед усіх умов слід поставити формування в учнів позитивних мотивів учіння [13, 93]. А вчитель має створити в свою чергу такі організаційно-педагогічні умови розвитку пізнавальної активності учнів, що сприяли б формуванню позитивних мотивів учіння в школярів початкової школи. На підставі опрацьованої науково-методичної літератури ми визначили організаційно-педагогічні умови розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземних мов:

1) створення в учнів відчуття «власного відкриття» певних закономірностей мови;

2) використання творчих мовленнєвих завдань;

3) нестандартні способи подачі навчального матеріалу;

4) збагачення програмного матеріалу додатковими відомостями про країну, мову, якої вивчають;

5) використання інформаційних технологій на уроках іноземної мови;

6) створення сприятливого для навчання емоційного клімату;

7) створення «ситуації успіху» на уроці.

Зважаючи на те, що пам'ять і увага молодших школярів характеризуються мимовільністю [10, 51], у роботі з цією віковою категорією дітей на уроках іноземних мов використовують метод створення ефекту здивування й емоційного захоплення, тобто використання проблемності, інтриги, парадоксів. Зазначений метод передбачає формування пізнавального інтересу на основі створення атмосфери радості від вирішення проблемного завдання, що характеризується незвичністю та несподіваністю для самої дитини [7, 71]. Зокрема, на уроках іноземних мов використання такого методу визначається у застосуванні у навчальному процесі ефекту «власного відкриття». Інакше кажучи, потрібно «підводити» дитину до самостійного формулювання правил і висновків (зокрема, граматичних) на основі аналізу мовного матеріалу, пошуку закономірностей вживання тих чи інших конструкцій. Практика показує, що найбільш повно запам’ятовується та інформація, яка пройшла крізь власний досвід дитини. Учень визнає цікавими і корисними насамперед ті висновки, до формулювання яких він дійшов самотужки [4, 53]. Таким чином, вчителю на уроках іноземних мов необхідно для стимулювання та розвитку пізнавальної активності молодших школярів створювати в учнів відчуття «власного відкриття» певних закономірностей мови. Наприклад, можна запропонувати учням вправу, мета, якої: навчити учнів самостійно формулювати граматичні висновки, на основі граматичної конструкції «there is». Завдання: – Today when I went to school I found a letter and a magic box on the table. Let’s find out what is the letter and who writes it. «Good afternoon children postman wrote you. I left for you a magic box with gifts of your English friends but there are unusual gifts all of them signed but note the word, which to begin each signed a gift». – Let’s see what are the gifts. I will get presents and read you to be careful: There is a teddy in the box. There is a doll in the box. There is a book in the box. There is a ball in the box. – What word starts every sentence that I read? (there) – Please, tell me when we use the word «there»?

Розвиток пізнавальної активності та інтересу молодших школярів здійснюється також через ефект, який базується на принципі «незавершеності» [2, 6]. У своїх працях В. Сухомлинський зазначав: «Залишайте що-небудь недомовлене, щоб дитині захотілося ще і ще раз повернутися до того, про що вона дізналась» [12, 221]. Розповідаючи на уроках іноземних мов, учитель може зупинитися і не завершити свою розповідь, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес «здогадування», тобто, створюючи умови для пробудження пізнавальної активності та інтересу. Також можливий ще один варіант: запропонувати учням для читання іншомовного тексту захопливу розповідь, яка не має кінцівки, наприклад «Пригоди Пітера Пена»/«Peter Pan». Мета вправи: розвиток одного з механізмів аудіювання, а саме ймовірного змістового прогнозування. Завдання: Listen to the story about Peter Pan and create the end. У ситуації, що склалася учням пропонують самим домислити можливий розвиток подій і поділитися своїми думками з однокласниками. Як наголошує науковець І. Большакова, це не лише сприятиме розвитку пізнавальних інтересів учнів, а й стимулюватиме їх до іншомовної мовленнєвої діяльності [1, 6]. Отже, використання творчих мовленнєвих завдань також сприяє розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземних мов.

Одним із чинників розвитку пізнавальної активності на уроках іноземної мови має стати привнесення елементу новизни, що може виявлятися в незвичних способах подачі інформації. Так, на урок іноземної мови із цікавим завданням можуть завітати казкові герої, які можуть попросити дітей використати знання з іноземної мови, яку учні вивчають, для звільнення якогось персонажу із полону тощо. Одним із нестандартних способів подачі матеріалу може бути проведення уроку у незвичному місці. Наприклад, під час вивчення лексичного матеріалу з теми «Спорт» урок може відбуватися у спортивній залі.

Оригінальний спосіб подачі навчального матеріалу на уроці іноземної мови пропонує М. Мєтьолкіна, яка рекомендує доповнювати традиційне домашнє завдання вправами, які залучають учнів до одного з найпоширеніших видів діяльності - конструювання з паперу [6, 39]. Провідною метою зазначених нижче вправ є формування в учнів іншомовних мовленнєвих умінь і навичок. Наведемо кілька лексично спрямованих некомунікативних вправ, метою яких є засвоєння лексичних одиниць, шляхом групування слів за різними формальними ознаками, наприклад:

1) учням дається телевізор, виготовлений з паперу, а також набір розрізних карток із зображенням різноманітних предметів. Учням говорять, що цей чарівний телевізор показує тільки ті предмети, які починаються з певної букви. Діти мають вирізати і вставити у віконце екрана телевізора тільки ті предмети, слова на позначення яких починаються з вказаної букви, наприклад: - You see a magic TV. It shows items that begin with the letter «C». Cut and paste in the window screen TV pictures that begin with the letter «C».

2) Учням надається набір карток із зображенням різноманітних малюнків, а також дві коробки із написом першої та останньої літер малюнка, для якого вона призначена. Учням ставиться завдання вирізати і наклеїти на кожну коробку відповідний малюнок, наприклад: -You see two boxes. The first box is called «C-E» the second box is called «P-E». These letters C-E and P-E indicate that the first and last letters of the pictures must be on the box. Cut out and stick on each box pictures that begin with the corresponding letters. Отже, ще однією умовою розвитку пізнавальної активності на уроках іноземної мови є нестандартні способи подачі навчального матеріалу.

Невід’ємною умовою стимулювання пізнавального інтересу молодших школярів виступає збагачення програмного матеріалу. Корисними джерелами додаткової інформації на уроках іноземної мови вважаються прислів’я і приказки, пісні, вірші, анекдоти, статті з дитячих періодичних видань, ілюстровані словники тощо [5, 19]. За нашими спостереженнями, молодші школярі виявляють велику цікавість до людей, особливостей іншої культури. Зважаючи на це, програмний матеріал з іноземної мови слід збагачувати інформацією про культуру країни, мова якої вивчається. З цією метою доцільно використовувати не лише презентацію інформації у словесній формі, а й перегляд доступних дітям відповідного віку відео сюжетів про культуру іншої країни, різноманітні слайд-шоу, ілюстрації, котрі сучасний вчитель здатен зробити самостійно.

Як зазначають педагоги, поняття «активне навчання» означає перехід від регламентуючих, алгоритмізованих форм і методів організації навчального процесу до розвиваючих, проблемних, дослідницьких, пошукових, які сприяють виникненню пізнавальних мотивів, інтересу, умов для творчості та спілкування у навчанні [3, 51].

На розвиток пізнавальної активності учнів молодшого шкільного віку впливає застосування на уроках іноземної мови інформаційних технологій, під якими розуміють сукупність технічних засобів обробки інформації, оскільки у молодших школярів домінує наочно-образний тип мислення [9, 61]. Наприклад, вчителю іноземної мови варто включати в освітній процес засоби мультимедіа, що дають змогу надавати інформацію у різноманітних формах - текстовому, графічному, відео і аудіо, що значно підвищує їх дидактичну цінність [8, 8]. Особливо при формуванні лексичних навичок та навичок аудіювання доцільним є використання епізодів з мультфільмів у двомовній версії, наприклад: Bambi/Бембі, The Little Mermaid/Русалочка, Madagascar/Мадагаскар, Finding Nemo/У пошуках Немо, метою застосування яких є розвиток інтересу учнів до вивчення іноземної мови. Застосування інформаційних технологій дозволяє налагодити спілкування молодших школярів зі своїми однолітками, які мешкають в інших країнах. Таке іншомовне спілкування сприятиме, на наш погляд, активізації прагнень до пізнання особливостей життя дітей в інших країнах.

Аналіз педагогічних джерел виявив, що ще однією важливою умовою, яка сприяє розвитку пізнавальної активності молодших школярів, є створення сприятливого для навчання емоційного клімату. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів багато у чому залежить від системи взаємовідносин, які склалися між вчителем та учнями. Цьому сприяє вивчення тем, визначених програмою, які стосуються особистісного простору дитини, наприклад: «Я, моя сім’я і друзі», «Відпочинок і дозвілля», «Свята та традиції». «Школа». Першочерговим завданням вчителя, на думку науковця Г. Щукіної, є створення комфортних психологічних умов навчання, які виявляються на уроці в емоційному тонусі діяльності учнів [14, 143].

Дуже важливою умовою розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземної мови є створення «ситуації успіху». Серед найпоширеніших прийомів створення ситуації успіху можна виділити: «радість класу» (емоційний відгук оточуючих на успіх члена колективу), «авансування» (вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх), приховане інструктування (натяк, порада вчителя щодо способу виконання завдання); мотивування учня (акцентування уваги учня на тому, що його допомога потрібна для розв’язання поставленого завдання), зняття страху (формування в учнів такої установки на виконання завдання, яка сприяє подоланню невпевненості учнів у власних силах, наприклад: Do not worry! I believe in you! I know you can accomplish this task! Remember, the last lesson you worked very well, I hope today you will work even better!).

Висновок

Отже, ефективність оволодіння іноземною мовою молодшими школярами значною мірою залежить від їх зацікавленості. Прагнення до вивчення іноземної мови визначається наявністю в учнів молодшого шкільного віку стійкого пізнавального інтересу до матеріалу, який викладається і залежить від багатьох чинників, зокрема важливого значення набуває особистість вчителя іноземної мови. У статті пізнавальна активність отримує наукове трактування як якість діяльності, в якій проявляється ставлення учня до предмета і процесу діяльності.

Безперечно, матеріал статті не розв’язує всіх аспектів проблеми, що розглядається. Перспективи подальших наукових пошуків у даному напрямку вбачаємо у визначенні чинників, що «гальмують» інтерес учнів початкової школи до вивчення іноземних мов та зменшують успішність оволодіння мовою.

Список використаних джерел

1. Большакова І. Зроби працю школяра джерелом розумового задоволення і духовної радості/ І. Большакова // Початкова школа. – 2005. – № 1 – С. 5 - 9.
2. Карасик А. Р. Активізація пізнавальних процесів/ А. Р. Карасик // Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.
3. Малихіна О. В. Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку/ О. В. Малихіна // Початкова школа. – 2002. – № 7. – С. 51-52.
4. Маселко Е. А. Шляхи оптимізації навчання англійській мові у початкових класах / Е. А. Маселко // Початкова школа. – 2002. – № 8. – С. 51-55.
5. Масна Н. І. Розважальні та пізнавальні ігри на уроках англійської мови в молодших класах / Масна Н. І. // Англійська мова та література. – 2003. – № 22. – С. 17-21.
6. Метьолкіна М. Конструювання з паперу у навчально-виховному процесі з англійської мови в 1-му класі / Метьолкіна М. // Рідна школа. – 2002. – № 8. – С. 38 - 40.
7. Назарова Т. Заинтересованный ребёнок учится лучше / Назарова Т. // Учитель. – 2002. – № 3. – С. 71 - 73.
8. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі освітніх технологій / Н. Побірченко, Г. Коберник // Початкова школа. – 2004. – № 10. – С. 8 - 10.
9. Попов Р. Ф. К вопросу об использовании информационньх технологий в процессе обучения младших школьников английскому язику/ Р. Попов// Начальная школа. – 2006. – № 4. – С. 58 - 63.
10. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – М. : Педагогика, 1973. – 423 с.
11. Розенталь М. М. Философский словарь / М. М. Розенталь. – М.: Политиздат, 1980. –359 с.
12. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1973. – 288 с.
13. Шамова Т. И. Активизация учения школьников / Т. И. Шамова. – М. : Педагогика, 1982. – 209 с.
14. Щукина Г. И. Активизация учебной деятельности учеников в учебном процессе / Г. И. Щукина. –М. : Просвещение, 1979. – 160 с.

---

---