Шиндор Т.М. Особливості формування іншомовної фонетичної компетенції в учнів початкової школи

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Шиндор Т.М. – студентка Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, напрям підготовки «Філологія. Українська мова та література»


Анотація: Стаття відображає головні аспекти навчання дітей іноземної фонетики. Подається опис основних методів інтеракції учнів початкових класів на уроках іноземної мови, оскільки будь-яке спілкування починається з мотиву та мети, тобто з того, чому та навіщо щось говориться, сприймається на слух, читається, пишеться. Дуже важливо створити в процесі навчання дітей іноземної мови такі умови, щоб матеріал засвоювався природно, щоб діти вчилися легко, з інтересом і бажанням, без зайвого напруження емоційно-вольових та інтелектуальних сил.


Ключові слова: фонетична компетенція, вимова, фонетичні ігри, формування фонетичної компетенції, мовна освіта.


Аннотация: Статья отражает основные аспекты обучения иностранной фонетики. Подается описание основных методов интеракции учащихся начальных классов на уроках иностранного языка, поскольку любое общение начинается с мотива и цели, то есть с того, почему и зачем говорится, воспринимается на слух, читается, пишется. Очень важно создать в процессе обучения иностранному языку такие условия, чтобы материал усваивался естественно, чтобы дети учились легко, с интересом и желанием, без лишнего напряжения эмоционально-волевых и интеллектуальных сил.


Ключевые слова: фонетическая компетенция, произношение, фонетические игры, формирования фонетической компетенции, языковое образование.


Annotation: The article reflects the main aspects of teaching children foreign phonetics. It describes the main methods of interaction of elementary school students at foreign language lessons. As any communication it begins with the motive and purpose, what is said and what is perceived by the ear, read, written. It is important to create a process of teaching children foreign languages such conditions that prompt children to learn easily, with interest and will, without undue stress emotional and volitional and intellectual forces.


Key words: phonetic competence, pronunciation, phonetic games, forming phonetic competence, language education.


Зміст

Постановка проблеми

Модернізація структури і змісту шкільної мовної освіти підвищує вимоги до організації раннього навчання іноземної мови як до фундаменту шкільного курсу з цього навчального предмета. Оскільки за новою навчальною програмою початкової школи, вивчення англійської мови починається з 1-го класу, виникає нагальна потреба звернути увагу на особливості навчання фонетичного аспекту дітей початкової школи. Практика показує, що основа вивчення англійської мови базується саме на формуванні правильної вимови дітей.


Аналіз досліджень

Проблема формування іншомовної фонетичної компетенції в учнів початкової школи досліджувалась вітчизняними вченими, серед них О.О.Коломінова, С.В.Роман, С.Ю.Ніколаєва, В.В.Копилова та багато інших. Зокрема, С.Л.Бобир зазначав, що навички вимови можна вважати сформованими, якщо вони характеризуються такими якостями як фонематичність, автоматизованість, сталість і гнучкість[1,с.32].


Постановка мети дослідження

Мета статті - пошук оптимальних методів навчання фонетики іноземної мови та інтеракція дітей початкових класів. Виходячи із зазначеної мети, можна сформувати завдання, що полягає у виділенні методів навчання фонетики, які дійсно можуть зацікавити дітей, та спонукати їх до подальшого навчання англійської мови.


Виклад основного матеріалу

За визначенням експертів Ради Європи з мовної освіти, під "фонетичною (фонологічною) компетенцією" правомірно розуміти фонетичні знання та навички перцепції і продукції:


1) звукових одиниць (фонем);


2) фонетичних ознак розпізнання фонем;


3) фонетичного складу слів;


4) фонетики речення, тобто просодії речення (наголосу і ритму фрази);


5) фонетичної редукції.


Аналіз методичних систем раннього шкільного на¬вчання англійської мови, розроблених провідними вченими-методистами З.М.Никитенко, О.Н.Негневицького, М.З.Біболєтового, Н.В.Добриніною, О.А.Ленською, Г.В.Роговою, І.М.Верещагіною, а також іншими вчени¬ми, доповнений вивченням вимог вітчизняних програм 1996, 2001 і 2004 років і власними здобутками у досліджуваній царині, дозволяє окреслити наступний зміст навчання вимови в початковій школі. При вивченні англійської мови молодші школярі повинні:


 засвоїти необхідні й доступні знання про вимову окремих звуків і звукосполучень;

 засвоїти необхідний мінімум знань про наголос (словесний, фразовий) та поділ речень на смислові групи (синтагми);

 знати основні правила читання.

Зважаючи на вимоги до фонетичного аспекту спілкування у контексті здобутків сучасної мов¬ної освіти, узагальнених у Загальноєвропейських Реко¬мендаціях з мовної освіти, провідні завдання формування англомовної фонетичної компетенції молодших школярів полягають у наступному.


1.Забезпечити необхідну орієнтацію дітей у фонемному складі, а також у явищах просодії комунікативного мінімуму початкового ступеня, визначених чинною програмою з іноземної мови.


2.Створити передумови вмотивованого й комунікативно спрямованого оволодіння учнями операціями арти¬куляції та операціями інтонування у межах навчального матеріалу початкової школи.


3.Моделювати навчальні ситуації фонетично правиль¬ного оперування учнями одиницями мови та мовлення на всіх рівнях організації усномовленнєвого спілкування: на рівні фрази, понадфразової єдності та розгорнутого тексту .


Для реалізації цих завдань процес формування англо¬мовної фонетичної компетенції у дітей молодшого шкільного віку має базуватися на таких перевірених практикою викладання іноземних мов у початковій школі принципах:


■ принцип зіставного аналізу фонологічних систем рідної та іноземної мов;

■ принцип свідомо-імітативного навчання вимови;

■ принцип наочності у навчанні вимови;

■ принцип комунікативної організації навчання вимови.

Оскільки в учнів молодшої школи розвинуте переважно конкретне (образне і дійове) мислення, то образність є основою застосування звуконаслідувальних ігор. Введення звука краще починати зі створення ситуації, що зумовлює багаторазову вимову нового звука. Учителеві кожного разу потрібно добре продумувати характер ситуації, ретельно добирати слова з новими звуками, фонетичні знаки як опорні сигнали та різноманітну наочність з використанням ляльок, масок, елементів мультиплікації. Введення знаків транскрипції суттєво розширює можливості для розвитку пізнавальних здібностей дитини, для вмотивованої довільності й усвідомлення нею усіх психічних процесів та їх інтелектуалізації в ході поступової трансформації мислення дитини у напрямі від наочно-образного до наочно-схематичного [2,с.98]. При цьому транскрипційні знаки можуть «оживати», «розмовляти» з різною гучністю, темпом, тембром, імітуючи звуки тварин.


Підпорядкування навчання вимови у межах системи уроків інтересам спілкування і гри як своєрідної інтеракції дітей молодшого шкільного віку надає змісту їх навчальним діям. Воно робить комунікативно цінними практично будь-які мовні одиниці, в тому числі звуки, склади, слова. І це створює адекватні умови для формування фоне¬тично коректних, стійких і гнучких слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок, здатних до переносу внові ситуації спілкування. Гра, як відомо, отримала широке застосування вметодичних системах британських фонетистів, представників комунікативної лінгвістики (A.Baker, M.Handcock, G.Kelly, S.Lloyd). Досвід мовленнєвого розвитку дітей усіх народів світу доводить ефективність ігрової діяльності при акцентувaнні уваги дитини на фонологічно значущих ознаках звуків. Ось чому цей досвід вважають корисним і для раннього навчання іншомовної вимови.


В наш час, в епоху інформаційно-комунікативних технологій, спираючись на принцип особистісно-орієнтовного навчання та дитиноцентричного підходу, використання комп’ютера на уроках англійської мови є методично обґрунтованою необхідністю. Завдання можуть містити мультимедійні компоненти, які створюють мовне середовище, моделюють комунікативну ситуацію, імітують спілкування. Оскільки за новим державним стандартом, вивчення основ інформатики починається в 2-му класі і діти молодшого шкільного віку легко набувають навичок роботи з комп’ютером,то така форма роботи на уроці англійської мови є посильною для дітей цього віку..


Висновок

Отже, щоб навчання учнів початкової школи було ефективним, необхідно використовувати саме ті засоби навчання, методи та прийми, які б сприяли заохоченню дітей до навчання іноземної мови. Навчальні матеріали мають бути цікавими та відповідати віковим особливостям учнів та їхнім інтересам.


Список використаних джерел

  1. Буренко В.М. Стратегічні напрями розвитку сучасної шкільної іншомовної освіти [текст] / В.Буренко, В.Редько //Іноземні мови в сучасній школі. – 2012. - №4. – с.28-33.
  2. Панова Л.С. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах: підручник/Л.С.Панова, І.Ф.Андрійко, С.В.Тезікова та ін.. – К.: ВЦ «Академія»,2010. – 328 с.
  3. Роман С.В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: Навчальний посібник. – К.:Ленвіт, 2009. – 282с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама