Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Ставицька Світлана Олексіївна, канд. психол. наук, доцент кафедри теоретичної та консультативної психології, заст. директора з навчально-методичної роботи Інституту соціології, психології та управління НПУ ім. М. П. Драгоманова.

Важливою складовою успішної соціалізації молоді є передання їй соціокультурних надбань попередніх поколінь. Безперечно освіта як суспільний інститут є неодмінною умовою розвитку людської цивілізації. Особливого значення у світлі тенденцій, які проявляються в найрозвиненіших країнах світу, набуває вдосконалення системи вищої освіти. Освітня діяльність є важливим чинником соціалізації молодої людини, оскільки, саме в освітньому процесі вона здобуває комплексні знання та закріплює відповідні ставлення щодо процесів суспільної і власної життєдіяльності, зокрема, стосовно формування і розвитку власної духовної сфери.

На становлення духовної самосвідомості сучасної молодої людини, її систему моральних настанов і цінностей істотний вплив спричиняє релігія та церква.

У цьому ракурсі, на наш погляд, дуже позитивним є досвід Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей, де з 1992 року в загальноосвітніх навчальних закладах як вибірково-обов’язковий компонент базового навчального плану вивчається предмет „Християнська етика” (Основи християнської моралі), яка закладає у свідомість та самосвідомість дітей відповідні моральні якості, усвідомлення ідентичності зі своїм народом, його історією та традиціями . Такий же курс читається у Європейському університеті (А. І. Лахно, В. М. Варенко). В Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова для студентів спеціальності „Релігієзнавство” читається відповідний курс (М. М. Закович) та курси - „Соціальні доктрини християнських церков”, „Державно-церковні відносини” (В. Д. Бондаренко), „Психологія релігії” (С.О. Ставицька). Проте, нам видається необхідним ввести у ВНЗ узагальнений релігієзнавчий курс і для всіх інших спеціальностей, оскільки, молоді люди повинні орієнтуватися в такій актуальній проблематиці сьогодення. Це сприятиме профілактиці їх потрапляння в залежність від різних деструктивних культів. Тим більше - це стосується майбутніх педагогів, психологів, до яких можуть звертатися як діти, так і їх батьки стосовно консультації з даних питань.

На сьогодні й Рада Європи виступає за викладання основ релігійних знань в муніципальних школах, що розглядається як варіант боротьби проти релігійного фанатизму. Йдеться не про релігійну освіту, а про релігійну просвіту, тобто, надання знань про основні релігійні течії світу. Знання основних релігійних догм та постулатів світових релігій дасть можливість не ображати релігійні почуття віруючих, до якої б конфесії вони не належали.

У рамках розгляду вищезазначеної проблематики, нами було проведено емпіричне дослідження, що стосувалося визначення особливостей розуміння студентами необхідності запровадження викладання у вищому навчальному закладі навчальних курсів релігієзнавчого циклу, зокрема, таких курсів як „Релігієзнавство” та „Психологія релігії”.

Дослідження проводилося у грудні 2005-2006 роках серед студентів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова спеціальності „Релігієзнавство”, „Іноземні мови” – німецька, французька, „Зарубіжна література”, „Історія”, „Психологія”. У дослідженні взяли участь студенти 2 – 4 курсів, віком від 18 до 20 років; всього - 88 студентів.

Питання були сформульовані таким чином:

1. Чи потрібно запровадити у вищих навчальних закладах вивчення курсів релігієзнавчого циклу, наприклад, курсів „Релігієзнавство”, „Психологія релігії”, тощо?
2. Чи потрібні такі курси для вашої спеціальності?

Результати дослідження та їх обговорення. Кількісне опрацювання результатів дослідження показало, що 84% досліджуваних вважають доцільним вивчення курсів релігієзнавчого циклу у ВНЗ, й, відповідно, 86% вважають такі навчальні дисципліни необхідними для спеціальності, яку здобувають.

Розглянемо більш докладно ті відповіді, що стосуються досліджуваної нами проблеми, а саме: впливу релігієзнавчих курсів на становлення та розвиток духовної самосвідомості молоді, як це розуміють досліджувані.

Хочемо зазначити, що у поставлених нами запитаннях поняття духовність не використовувалося. Проте, у відповідях студенти самі пов’язували необхідність вивчення курсів релігієзнавчого циклу із становленням та розвитком як власної духовності, так і молоді взагалі.

Найбільш показові відповіді подаємо в тому ж формулюванні, у якому вони були представлені самими студентами:

• Так, бо, нажаль, у наш час питання духовності і моралі стали непопулярними і молодь мало звертає увагу на них. Проте, ці питання дуже важливі. Думаю, що викладання релігієзнавчих курсів могло б допомогти у розв’язанні вказаних проблем, сприяло духовному вихованню особистості.

• Потрібні, тому, що релігія пропонує цінні для особистості та суспільства моральні норми, а це сприятиме духовному розвитку особистості та індивідуальності; стимулюватиме студентів діяти відповідно до моральних норм, в тому числі й тих, що пропонує релігія.

• Так, бо Біблія ніколи не навчить людину чомусь поганому, навпаки, наблизить людину до істини, до більш щирого, доброго ставлення до оточуючих; буде націлювати на те, щоб людина поширювала любов навколо себе, уміла пробачати навіть найтяжчі образи.

• Цей курс потрібен на 100 %, бо релігія дуже впливає на психологію людини, особистість в цілому. Ми, як педагоги, повинні бути обізнані у цьому плані, знати релігії інших країн, уміти адекватно ставитися до людей, які сповідують різні релігії.

• Потрібні, бо зараз питання співіснування різних релігій є дуже актуальним як для кожної людини, країни, так і світу в цілому. Потрібно проповідувати віротерпимість, розкривати значення релігії в повсякденному житті, допомагати студентам знаходити відповіді в Біблії на рутинні проблеми повсякденного життя.

• Так, оскільки в наш час багато різних релігійних напрямів та течій, і ті, хто має в собі духовні потреби намагаються знайти себе у вирі різноманітних течій. Для того, щоб зробити правильний вибір потрібно орієнтуватися у цих питання досить ґрунтовно.

• Потрібні, передусім тому, що це підвищить рівень культури, освіченості студентів, розширить їх кругозір. Оскільки Україна держава багатонаціональна, то на її теренах проживають люди різних віросповідань, а значить кожна людина повинна знати особливості цих віросповідань для кращого спілкування та співпраці з різними людьми, не зачіпаючи їх інтересів та переконань.

• Так, мені здається, що такий курс буде цікавим та корисним для студентів, адже релігія є невід’ємною складовою життя суспільства. Освічена людина повинна мати уявлення про цю сферу життя суспільства, щоб краще знати та розуміти і свій, і чужі народи.

• Так, потрібні, бо це сприятиме віротерпимості, зокрема, серед молоді, що досить актуально для безконфліктного розвитку між народами та в суспільстві загалом, а також розширенню світоглядних позицій молодих людей, особливо педагогів – філологів, юристів, психологів, вчителів початкової школи й ін. Інформація подана в рамках релігієзнавчих курсів, дасть можливість молоді уникнути загрозливої ситуації входження до деструктивних релігійних організацій, антигуманних сект, а також запобігатиме їх аморальній поведінці.

У світлі отриманих результатів дослідження нам видається актуальною пропозиція, яка була висвітлена на шпальтах Урядового кур’єра головою Всеукраїнського православного педагогічного товариства Анатолієм Затовським, про необхідність створення, за погодженням з традиційними конфесіями України, спільної державно-церковної загальноукраїнської та регіональних комісій для вивчення сучасних тенденцій в освіті, для, розробки, затвердження і впровадження експериментально апробованих варіативних релігійно-орієнтованих навчально-виховних, курсів, програм і підручників; підготовку й перепідготовку педагогічних кадрів для їх викладання, з метою толерантного ставлення до віруючих всіх традиційних релігійних віросповідань та вчень.

---

---