Слюсарчук І.В. Іноземна мова як фактор соціального та особистісного розвитку
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Слюсарчук Ілона Володимирівна – студентка Чернігівського національного технологічного університету, напрям підготовки «Туризм».
Стаття присвячена проблемі інтенсифікації пізнавально-креативної діяльності особистості у процесі вивчення іноземних мов з урахуванням сучасних орієнтацій особистості на мовному європейському терені та нових парадигм взаємодій викладацько-студентського контингенту.
Ключові слова: формування концептів, пізнавальний досвід, емоційний фон, мотивація.
В статье делается попытка исследовать проблему изучения иностранного языка как фактора социального и личностного развития. Изучается проблема интенсификации познавательно-креативной деятельности в процессе изучения иностранных языков с учетом современных ориентаций личности в языковом европейском пространстве и новых парадигм взаимодействий преподавательско-студенческого контингента.
Ключевые слова: формирование концептов, познавательный опыт, эмоциональный фон, мотивация.
The article is focused on the foreign language as a factor of the social and personal development. The cognition activity intensification problem is analysed. Personal orientations are taken into consideration. The new paradigm of student-teacher relations is considered.
Key words: formation, experience, cognitive, emotional background, motivation, strategy, interactive technology.
Зміст |
Постановка проблеми
Сьогодні вже майже припинилися дискусії стосовно того, чи хоче Україна стати повноправним членом європейської спільноти. Сучасне життя з безліччю його проблем не залишає нам вибору – ми повинні дивитися в майбутнє. Така перспектива тягне за собою необхідність вирішувати важливі питання як теоретичного, так і практичного плану: до необхідності налагоджувати контакти з зарубіжжям «мовою оригіналу» додається прагнення відповідати передовим країнам у плані відповідності європейським еталонам життя, як соціальним, так і особистісним.
Аналіз досліджень
Сучасне життя країни турбує як пересічних громадян, так і теоретиків-науковців. У ЗМІ, у повсякденних дискусіях, що ми влаштовуємо в студентських аудиторіях, а викладачі – на наукових конференціях, – всюди проявляється бажання зрозуміти шлях історичного розвитку нашої держави, її потенції і можливість розвиватися найкращим чином. В сучасних наукових дослідженнях багато уваги приділяється соціальному і політичному підґрунтю формування світогляду особистості [4], активно розглядаються тенденції розвитку освіти у плані співставлення українських та європейських реалій [1]. Стає зрозумілою роль соціальної реклами як показника морального здоров’я нації [3].
Постановка мети дослідження
Студентське сьогодення пропонує нам безліч ситуацій, в яких стикаються різноманітні, часто протилежні, точки зору. Це стосується також і проблеми вивчення іноземних мов. Не є секретом, що студентська маса активно розподіляється на декілька течій. До першої можна віднести тих, хто підходить до процесу навчання чисто формально – «нехай би як здати модулі», друга об’єднує таких, хто орієнтується на свої можливості і потреби, і для таких іноземна мова часто залишається на периферії, третя розглядає навчання у виші як перший крок до неосяжного життя, де все «може знадобитися», а тому потрібно справно «виконувати навчальну програму», і, нарешті, є такі, яких рухає нестерпна жага до знань. Але доки представники всіх груп навчатимуться в виші, всі вони будуть перебувати у руслі формування світоглядних процесів, і ясно, що студентство виходить з інституту іншим, ніж приходить сюди.
У світлі вище зазначеного стає зрозумілим, що суспільству на сучасному етапі конче потрібні найбільш творчі, соціально зрілі і розвинуті особистості, які б до будь-якої ситуації могли підходити тверезо і творчо. Вважаємо, що роль іноземної мови у процесі формування такої особистості безперечно велика. Показати і, по можливості, довести це складатиме задачу цієї публікації.
Виклад основного матеріалу
Двадцять перше століття можна охарактеризувати як епоху активної глобалізації. Цей процес здійснюється через комунікацію, в якій беруть участь люди різних професій, які прагнуть до взаєморозуміння. Інструментом результативної комунікації виступає мова. Ось чому в наш час роль іноземної мови важлива і незаперечна. Знання іноземних мов відкриває нам зовсім інший світ, дає можливість спілкуватися з людьми, що живуть в іншій країні. Як чудово почуваєш себе, коли, перетинаючи кордон, не потребуєш допомоги перекладача і самотужки орієнтуєшся в чужому місті і в нерідній країні! І навпаки, якщо мова залишилась номінальним предметом, що пропонувала вузівська чи шкільна програма, то немає ніякої надії почуватися себе комфортно.
Нова мова – це новий світ. Дійсно, навіть те, що пропонує нам вузівська практика вивчення мов, здатне поширити і, більш того, змінити наш світогляд. Через мову ми пізнаємо інший народ чи націю, розширюємо географію своїх зацікавлень, маємо можливість познайомитися з культурою, традиціями та звичаями людей, які не живуть поряд і мають інші уявлення про життя і всесвіт. Наш викладач нам каже, що, вивчаючи мову, ми приміряємо на себе акторську роль незнайомого героя, який інакше думає, говорить, поводиться. Граючи цю роль, ми мимохідь вживаємось в це чуже оточення, внутрішньо оцінюємо інший підхід до життя, порівнюємо його з власним. І, якщо цей новий прошарок дійсності нам подобається, ми вносимо його до арсеналу свого власного досвіду і використовуємо його в нашому житті.
На практиці це досягається під час навчальних занять, оформлених як «ділова гра». В нашій професійній підготовці туристичного напряму вельми дотичними є ділові ігри такого сюжетного наповнення, як: «Аеропорт», «У туристичній агенції», «Готель» з підтемами «Вибір кімнати», «Сучасне готельне обладнання», «Парк-готель та його переваги», «Рекламація», «Бронювання» та інше. Під час гри ми маємо нагоду не тільки розподілити ролі у відповідності до своєї внутрішньої готовності, але й підготувати міні-сценарії і міні-декорації, включаючи відповідні надписи, ознаки форми, кейси, білети, буклети, документи і таке інше. Тут проявляється студентська готовність до творчості, і навіть ті, хто звик «сидіти в кутку», тобто займати позицію спостерігача, вимушені якимось чином включатися у процес чи то створення сценарію, чи то виконання ролі, чи то підготовки візуального матеріалу.
Дуже цікавими і корисними для розвитку особистості є творчі завдання, такі як добір рими до пропущеного у вірші рядка. Приходячи на практичні заняття з іноземної мови і порівнюючи результати, студенти можуть зробити самостійний висновок про свої творчі потенції і порівняти їх з сусідніми. Згодом викладач пропонує нам самостійний переклад оригінальних поетичних творів, які ми можемо представити на різноманітних творчих конкурсах. Нас дуже поєднує групова робота, коли ми формуємо загальний результат, добираючи найбільш вдалі фрагменти, представлені різними студентами, і поєднуючи їх в один твір. Так досягається серйозна мета, яка часто перестає сприйматися як навчальна і може бути навіть оприлюднена у вигляді збірки перекладів або участі в конкурсі. Пізніше наш викладач аналізує, осмислює і описує результат нашої творчої діяльності в науковому ракурсі і представляє його в наукових публікаціях [2].
Вивчаючи дві чи три іноземні мови, як то пропонує нам наш напрям «Туризм», ми можемо не тільки розширити наш інформативний багаж та підвищити нашу ерудицію, але й бути впевненими в тому, що не залишимось без роботи після вузу, оскільки сучасний бізнес потребує таких багатогранних знань, які є у нас і які ми здобули через вивчення іншомовної культури і економіки. Прецеденти в нас є. Навіть не маючи офіційної відмітки про перекладацьку практику, деякі з наших випускників використовують переклад як активну складову своєї професійної діяльності. Інші працюють на міжнародних виставках, де мовна діяльність – звичайна складова професії, а комунікація у сфері професії відбувається іноземною мовою. Більш того, одна з наших випускниць успішно викладає іноземні мови у приватному навчальному закладі, і учні від неї у захваті.
Декілька слів про особистість. Будучи студенткою виші, я зрозуміла, що через вивчення іноземної мови можна розвинути не тільки художнє, а й аналітичне мислення. Беручи за основу запропоновані викладачем різноманітні алгоритми мовних дій та опорні схеми, що нагадують алгебраїчні формули, ми підключаємо праву півкулю нашого мозку і відпрацьовуємо мовні навички так, як це ми робимо під час розв’язання математичних задач. Безперечно, тут працює аналітика, а також активно тренується пам’ять. А коли ми розглядаємо специфіку того чи іншого тексту, особливо поетичного чи художнього, зазнають активного стимулювання художнє мислення та уява. Ясно, що це розвиває нас як особистість. Це слугує стимулом для того, щоб людина була в змозі опанувати одну-дві мови за декілька років. Варто тільки розпочати, а згодом з’являється і бажання.
Висновок
Таким чином, безперечним стає факт, що знання іноземної мови сприяє успішному бізнесу, кар'єрному росту і всебічному розвитку особистості. Існує вислів: знати багато мов означає мати багато ключів до одного замку. І ще один: шлях подолає той, хто йде. Залишається вирішити проблему: яким чином стимулювати особистість якомога раніше поринути в загадковий світ іншомовної культури так, щоб для кожної людини вся наша планета стала колискою, а згодом і ареною такої творчої діяльності, яка б слугувала на користь всьому людству.
Список використаних джерел
- Полякова А.А. Дещо про уніфікацію європейської освіти: плюси та мінуси / Полякова А.А. // Настоящи изследования и развитие – 2014. Матеріали за Х международна научна практична конференція. – Т 15. Педагогически науки. – София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2014. – С. 49-51.
- Полякова А.А. Свiтоглядницька рефлексія у перекладацьких штудіях / Полякова А.А. // Veda a vznir – 2013-2014. Materialy X mezinarodni vedecko-prrakticka conference. – Dil 23. Filologicke vedy. – Praha: Pubishing House “Education and Science”, 2014. – C.3-6.
- Семенова Д., Тяпкіна Н. Інформаційна потреба аудиторії регіональних ЗМІ / Семенова Діана // Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи. Матеріали ІУ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців. – Луцьк: Надстир’я, 2013. – С.247-250.
- Ткаченко Є. Соціальна реклама як показник морального здоров’я або деградації / Ткаченко Є.// Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи. Матеріали ІУ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців. – Луцьк: Надстир’я, 2013. – С. 255-257.