Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Сингаївська Ірина Валентинівна, канд. психол. наук, доцент, директор центру міжнародних освітніх проектів Університету економіки та права «КРОК»

Вступ випускника школи до вищого навчального закладу, початок навчання в університеті переживається студентом-першокурсником як принципово нова ситуація порівняно з шкільним навчанням. Новизну цієї ситуації складають такі її характеристики:

1. інша (порівняно зі школою) побудова навчального процесу;
2. новий колектив однолітків-студентів групи (часто різнорідних за попереднім місцем проживання, соціальним статусом батьків, особистісною спрямованістю тощо);
3. новий колектив викладачів-наставників;
4. нові вимоги, що пред’являються до особистості студента ( більше прояву самостійності, відповідальності, активності та ініціативи тощо).

Процес адаптації потребує від першокурсників великих зусиль. Зазвичай, якщо цей процес не організовано психологами чи педагогами, - в кожному випадку (у різних студентських групах, у кожного студента зокрема) адаптація проходить по-різному.

Паралельно з процесом адаптації першокурсників до навчання в університеті відбувається формування колективу студентів (в межах студентської групи). Формування колективу проходить швидше та оптимальніше за умови спеціальної організації цього процесу на професійному рівні.

Для ефективної допомоги студентам у їх адаптації до вимог вищої школи та для сприяння формуванню згуртованого колективу (що, в свою чергу, стимулює більш швидку адаптацію членів цього колективу), в Університеті економіки та права «КРОК» до навчального процесу першокурсників було введено дисципліну «Комунікативний тренінг». Ця дисципліна викладається у формі практичних (тренінгових) занять і містить 12-18 годин (2-3 дні по 6 годин), які проводяться у першій половині вересня на початку навчального року. Десятирічний досвід проведення таких занять з першокурсниками (в Університеті «КРОК» цей курс впроваджено з 2000 року) довів їх необхідність та ефективність у якості засобів прискорення адаптації студентів та оптимізації формування студентських колективів.

Комунікативний тренінг базується на принципах взаємодії, активності учасників, опори на груповий досвід, зворотного зв’язку. Створюється середовище спілкування, яке характеризується відкритістю, взаємодією учасників, рівністю їх аргументів, накопиченням спільного досвіду, можливістю отримати відверту інформацію про враження від своєї особистості.

Такий тренінг має дві фази – діагностичну та корекційну. Це дає можливість психологу, який проводить тренінг, діагностувати стан комунікативної компетентності кожного студента, сильні та слабкі сторони особистості першокурсника, накреслити шляхи вдосконалення умінь і навичок кожного у спілкуванні та сформувати способи конструктивної взаємодії всередині студентської групи.

Під час діагностичної фази соціально-психологічного тренінгу ставиться ряд завдань:

1. самопізнання учасників тренінгу – пізнання ними своїх особистісних якостей, комунікативних особливостей, рефлексія власного спілкування та поведінки;
2. отримання “зворотного зв’язку” від інших учасників тренінгу, тобто інформації про те, як інші сприймають кожного студента як особистість, про його вміння спілкуватися та взаємодіяти з людьми;
3. зовнішня діагностика – пізнання психологом-тренером, що проводить групову роботу, особливостей особистості та комунікативних якостей кожного учасника.

Під час корекційної фази комунікативного тренінгу відбувається виправлення недоліків кожного учасника, накреслюються шляхи вдосконалення комунікативної компетентності, а також здійснюється формування команди (в межах студентської групи).

Під час діагностичної фази комунікативного тренінгу використовуються психологічні вправи, спрямовані на знайомство студентів між собою, самоаналіз їх власних комунікативних та особистісних особливостей, отримання зворотного зв’язку від інших учасників. На цьому етапі відповідальним завданням викладача-психолога є виявлення якомога більшої кількості позитивних, привабливих сторін особистості кожного першокурсника, допомога в демонстрації цих сторін одноліткам та в нівелюванні недоліків.

Під час корекційної фази використовуються психологічні вправи, що, в основному, мають на меті формування команди, встановлення доброзичливих позитивних взаємостосунків між одногрупниками.

Як результат, комунікативні знання та навички першокурсників удосконалюються; студенти оволодівають ефективними прийомами міжособистісної взаємодії; швидке і професійно організоване знайомство студентів всієї групи допомагає їм швидше адаптуватися в колективі, відчути себе більш впевнено; можливість вияснити у викладача-психолога будь-які питання щодо навчання в університеті також сприяє адаптації до вимог вищого навчального закладу. Під час занять з дисципліни «Комунікативний тренінг» виявляються студентські лідери, які можуть стати опорою для адміністрації вищого навчального закладу в навчально-виховній роботі зі студентами.

---

---