Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Пірха Ольга, студентка 4 курсу ПС Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС

На сучасному етапі розвитку українського суспільства досить гостро стоїть питання про вдосконалення системи вищої освіти. У зв’язку з переходом на Болонську систему оцінювання змінилося ставлення студентів до навчальної діяльності. Збільшення годин для самостійної роботи передбачає розвиток здатності до самоосвіти, що ґрунтується на сформованості мотиваційної структури особистості. Тому актуальним є виявлення тих чинників, що впливають на динаміку мотивації учіння та врахування їх у навчально-виховному процесі. Індивідуальний підхід до формування мотивації навчання передбачає врахування особистісних характеристик студентів, до яких належить рівень домагань.

Проблемі мотивації навчальної діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу присвячені роботи Л.Ф. Алімської, Л.М. Беляєвої, Г.А. Бокарьової, А.Г. Бугріменко А.К. Громцевої, М.С. Капельовіч, В.А. Петросова, В.А. Раутен, Е.В. Щеликової та ін. В них виявлено характерні саме для даного віку властивості: у студентському віці відбувається перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтацій, з одного боку, і інтенсивне формування спеціальних здібностей, з іншого. Професійна і пізнавальна мотивація у студентів є взаємодоповнюючим компонентами, які можуть трансформуватися, переходити одна в одну, утворюючи таким чином єдину професійно-пізнавальну мотивацію.

Метою нашого дослідження було виявлення особливостей зв’язку мотивації навчання та рівня домагань. Було використано такі методики: «Вивчення мотивації учіння у вищому навчальному закладі», (Т.І.Ілліна), методика «Визначення рівня домагань особистості», (В.К. Гербачевський) та розроблений нами опитувальник.

За результатами проведеного емпіричного дослідження, було виявлено таку закономірність: у студентів з високим рівнем домагань переважає внутрішня мотивація (найбільш значущій мотив – отримати знання та оволодіти професією ), у студентів з низьким рівнем домагань переважає зовнішня мотивація (значущий мотив – отримати диплом). В залежності від рівня відмічаються розбіжності у динаміці формування навчальної мотивації на різних навчальних курсах. Найбільш стійкою мотивація учіння виявилась у студентів з середнім рівнем домагань. Для студентів з низьким та високим рівнем домагань характерно пониження мотивації на старших курсах навчання.

Чинники, що сприяють пониженню мотивації учіння виявляються різними: у студентів з високим рівнем домагань негативну роль відіграє розчарування в перспективах на майбутнє, що не сприяє зацікавленому ставленню до навчальної діяльності. Для студентів з низьким рівнем домагань характерно небажання докладати зусилля, в наслідок чого на пониження мотивації учіння вплинув фактор тяжкості навчання. На основі виявлених чинників стає можливим використання адекватних методів підвищення мотивації серед студентів.

Враховуючи вікові особливості, індивідуальні характеристики студента та особливості динаміки мотивів, завданням психологів та викладачів є формування у майбутніх спеціалістів позитивного ставлення до процесу навчання та прагнення до оволодіння професією.

---

---