Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Проскурко Анастасія Григорівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті висвітлено важливість та доцільність раннього навчання дітей іноземної мови; уточнено поняття «сензитивний період»; визначено, що першим сензитивним періодом для навчання дитини іноземної мови є вік від двох до семи років, на який припадає формування її мовлення; доведено необхідність врахування психофізіологічних особливостей розвитку дітей в процесі раннього навчання іноземної мови.

Ключові слова: актуалізація, психофізіологічні особливості розвитку, мовлення, сензитивний період, дитина, раннє навчання іноземної мови.

В статье освещены важность и целесообразность раннего обучения детей иностранному языку; уточнено понятие «сенситивный период»; определено, что первым сенситивным периодом для обучения ребенка иностранному языку является возраст от двух до семи лет, на который приходится формирование его речи; доказана необходимость учета психофизиологических особенностей развития детей в процессе раннего обучения иностранному языку.

Ключевые слова: актуализация, психофизиологические особенности развития, речь, сенситивный период, ребенок, раннее обучение иностранному языку.

The article highlights the importance and feasibility of early foreign language teaching to children; the concept “sensitive period” is specified; the first sensitive period for foreign language teaching to a child is determined as the age of two to seven, which accounts for the formation of the child’s speech; the need to consider the psychophysiological features of children’s development in the process of early foreign language teaching is proved.

Key words: actualization, psychophysiological development features, speech, sensitive period, child, early foreign language teaching

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Вважається, що без знання іноземних мов неможливе існування в сучасному світі, починаючи від вільного існування на відпочинку за кордоном і закінчуючи отриманням престижної роботи. Тому, все більше батьків прагнуть прилучити своїх дітей до іноземних мов ледь не з народження. Суперечки з приводу раннього залучення дітей до вивчення іноземних мов тривають ось уже майже століття. Одні вважають, що з дитиною варто займатися з раннього віку, інші радять почекати, не поспішати, а прихильники традиційної методики взагалі вважають, що найбільш доцільно починати навчати дитину іноземної мови тільки з дванадцяти років. Таким чином, перед батьками постає надзвичайно складна проблема – проблема вибору. А отже, актуалізація проблеми раннього навчання іноземної мови, важливим аспектом якої є врахування психофізіологічних особливостей розвитку дитини, є, на наш погляд, досить важливою проблемою сьогодення.

Аналіз досліджень

Раннє навчання іноземних мов є одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти. Ця проблема є невичерпним джерелом для досліджень, свідченням чого є праці таких учених, як Л. Виготського, І. Зимньої (відкритість молодших школярів до спілкування), Ш. Амонашвілі, Н. Імідадзе, М. Сухолуцької, М. Монтессорі, Г. Доман (сенситивність до засвоєння іноземної мови), Б. Ананьєва, Л. Венгера, В. Котило, В. Пенфільд, Л. Робертс [7, с. 235]. Прихильником раннього навчання іноземних мов є також Р. Фройденштайн (R. Freudenstein) з університету Марбург, який вважає, що навчання іноземної мови варто розпочинати в дошкільному віці, не пізніше рівня початкової школи, оскільки саме в цьому віці діти вивчають іноземні мови найкраще, їх здатність імітувати є найбільшою [3, с 115].

Постановка мети дослідження

Метою статті є висвітлення доцільності раннього навчання дітей іноземної мови та актуалізація проблеми врахування психофізіологічних особливостей розвитку дітей в означеному процесі.

Виклад основного матеріалу

Дослідження переконливо свідчать про те, що значна кількість учених вважає, що навчати дитину іноземної мови потрібно починати якомога раніше. Як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології є свідчення про те, що дитина опановує іноземну мову легше, ніж дорослий. Фізіологи вважають, що «існують біологічні годинники мозку, так само як існують у часі етапи розвитку залоз внутрішньої секреції дитини. Дитина до дев’яти років – це фахівець в оволодінні мовленням. Після цього періоду мозкові механізми мови стають менш гнучкими і не можуть так легко пристосовуватися до нових умов. Після десятирічного віку дитині доводиться долати безліч перешкод. Варто зазначити, що дослідники В. Пенфільд та Л. Робертс вважають, що мозок дитини має спеціалізовану здатність до іноземної мови, але вона зменшується з віком [6, с 115]. У той же час, М. Монтессорі стверджує, що дитина упродовж свого розвитку переживає низку «чутливих періодів», у кожному з яких закладені певні можливості. А це, у свою чергу, означає, що будь-яке навчання дитини повинно починатися тоді, коли воно найбільше відповідає певному «чутливому періоду».

Такий період ще називають «сензитивним» періодом. В «Українському педагогічному словнику» знаходимо таке визначення: «сензитивний вік – найсприятливіший вік для розвитку тих чи інших психічних функцій (сприймання, мовлення, пам’яті тощо), що визначають психічний розвиток дитини і мають вирішальне значення для її навчання та виховання. Вперше цей термін застосував італійський педагог М. Монтессорі» [2, с 300].

Так от, на думку М. Монтессорі, перший такий «сензитивний період» дитини – це вік від двох до семи років, на який припадає формування її мовлення. І саме в цей час М. Монтессорі рекомендує розпочинати навчання дитини іноземної мови [4, с 15].

Сучасні дослідження доводять, що до трирічного віку розвиток головних клітин мозку дитини завершується на 70-80%. І тут варто додати, що саме вік до трьох років вважається вченими найсприятливішим для формування нових навичок. Ось що пише про це Г. Доман, американський автор книг «Гармонійний розвиток дитини» та «Як дати вашій дитині енциклопедичні знання», лікар, який очолює інститут досягнення людського потенціалу в Філадельфії,: «Якщо який-небудь дорослий захоче швидко придбати комплекс неповноцінності, то все, що для цього треба зробити, – це позмагатися у вивченні іноземної мови з півторарічним малюком. Якщо ж дитина з’явиться в сім’ї, де говорять двома різними мовами, то й вона буде говорити двома. Якщо в сім’ї говоритимуть трьома мовами, вона буде тримовною. І так далі – межі досконалості тут немає. І це найбільше лінгвістичне чудо, яке я знаю».

На думку Г. Домана, починати навчати дитину іноземної мови треба буквально з кількох місяців. У його інституті, за його авторською програмою, пройшли навчання вже десятки тисяч дітей. Отримані результати підтверджують той факт, що найпродуктивнішим періодом для навчання іноземної мови є період, коли росте мозок, і можливості для навчання в цей період воістину унікальні [5].

Деякі вчені говорять про вивчення дитиною іноземної мови з самого народження (І. Веронська, О. Митецька, О. Протасова, C. Herine, T. Tikuhama-Espinosa, M. Saville-Troike), наводячи як досить вагомий аргумент на користь такого раннього навчання особливості будови головного мозку. Як відомо, за мовлення відповідає ліва півкуля і вона настільки сильно розвинена, що навіть ще в утробі матері (R. Shi, J. Werker, J. L. Morgan) діти вже реагують на мовлення.

Додамо, що Ф. Джинізі, дослідивши роботу мозку впродовж вивчення другої мови, стверджує, що людина з самого початку запрограмована на мовлення, і це сприяє розвитку мозку. Впізнавання нового веде до створення зв’язків у головному мозку. Коли дитина вперше чує нові звуки, її мозок спочатку не розпізнає їх. При наступному повторенні звуків мозок дитини вже здатний розпізнавати різні звуки й розкладати їх на послідовності, що відповідають словам чи частинам слова. Але, щоб знання засвоїлися, їх необхідно підкріплювати частим повторенням та тренуванням.

Психологами безперечно доведено, що перші шість років життя дитини є сенситивними для оволодіння мовленням, а період з трьох до шести років, як стверджують Г. Краг і Д. Бокум, є періодом розвитку лінгвістичних здібностей. Більше того, Н. Спада у своїй роботі «Как учатся языки» підкреслює, що процес становлення другої (іноземної) мови подібний до процесу становлення рідної, а відтак, раннє залучення дитини до вивчення іноземної мови є корисним для її особистісного розвитку [1, с. 235].

Л. Виготський підкреслював, що існує і зворотна залежність. У роботі «Мислення і мова» читаємо: «Оволодіння іноземною мовою піднімає і рідну мову дитини на вищий щабель в сенсі усвідомлення мовних форм, узагальнення мовних явищ, більш свідомого і більш довільного користування словом як знаряддям думки і як вираженням поняття…» [1, с. 189]. Досліджуючи означену проблему, я помітила протиріччя між думками фахівців та батьків стосовно раннього навчання іноземної мови. Останні заперечують навчання дитини іноземної мови у віці від одного до трьох років. Фахівці ж наголошують на тому, що батькам потрібно звертати увагу насамперед на те, що потрібно дитині, а не на свої бажання й амбіції, тоді як батьки, просто виявляють свій внутрішній мотив – небажання докладати зусиль до оволодіння дітьми іноземною мовою. Це той випадок, коли мета одна, а мотиви зовсім різні. Але нам імпонує думка теоретика раннього розвитку М. Ібуки, засновника фірми SONY, директора Асоціації раннього розвитку та організації «Навчання талантів», яку він висловив у своїй однойменній книзі «Після трьох уже пізно». Тому вибір робити лише нам, вихователям, батькам, вчителям, але головне – пам’ятати, щоб не було пізно [5].

Висновок

Загальновідомо, що одним з найважливіших завдань реформування освіти, визначених Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття), є формування освіченої, творчої особистості. Зважаючи на це, великого значення надається вивченню іноземних мов. Нині це особливо актуально, оскільки вивчення іноземних мов впроваджено з першого класу в загальноосвітніх навчальних закладах і впроваджується в практику дошкільних навчальних закладів України. За таких обставин надзвичайно актуальною є потреба у ранньому оволодінні дітьми іноземною мовою.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури зроблено висновок, що успішне оволодіння дитиною іноземною мовою залежить від врахування психофізіологічних особливостей її розвитку в означеному процесі. На думку М. Монтессорі, першим сензитивним періодом для навчання дитини іноземної мови є вік від двох до семи років, на який припадає формування її мовлення. Саме цей вік має вирішальне значення для навчання та виховання дитини.

Перспективи подальших розвідок з означеної проблеми ми вбачаємо у здійсненні ґрунтовного аналізу філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури з метою визначення ефективних методів і прийомів раннього навчання дітей іноземної мови.

Список використаних джерел

1. Выготский Л. Мышление и речь [Текст] / Л. Выготский. – М.: Лабиринт, 1999. – С. 189.
2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.
3. Дзюбишина Н. Раннє навчання іноземним мовам як одне з актуальних завдань мовної політики Німеччини [Текст] / Н. Дзюбишина // Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал. – 2014. – № 2. – С. 115.
4. Зубенко Т. В Комунікативний підхід до навчання іноземної мови учнів початкової школи: навч.-метод. посібник [для студ. І-V курсів пед. ф-ту спец. «Початкове навчання та мова і література (англ.)»] / уклад. Т. В. Зубенко. – Миколаїв: МДУ ім. В. О. Сухомлинського, 2006. – С. 15.
5. Іноземна для малюка: за і проти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://megasite.in.ua/97370-inozemnijj-dlya-malyuka-za-i-proti.html
6. Пенфильд В. Речь и мозговые механизмы [Текст] / В. Пенфильд, Л. Робертс; ред. чл.-кор. АПН РСФСР заслуж. деятеля науки проф. В. Н. Мясищева. – Ленинград: Медицина, 1964. – С. 217.
7. Тонконог Л. Готовність дітей до раннього оволодіння іноземною мовою [Текст] / Л. Тонконог// Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. – 2011. – №85. – С 235.

---

---