Петрушко Г.В. Іншомовна підготовка вчителя у вищих навчальних закладах Нідерландів

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Петрушко Ганна Василівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


Стаття присвячена висвітленню питання іншомовної підготовки вчителя у вищих навчальних закладах Нідерландів. На основі аналізу важливості іншомовної освіти розглянуто особливості підготовки вчителя у вищих навчальних закладах, формуванню його іншомовної компетентності.

Ключові слова: іншомовна підготовка, вищі навчальні заклади, освіта в Нідерландах, підготовка вчителя.


В статье раскрыто вопрос иноязычной подготовки учителя в высших учебных заведениях Нидерландов. На основе анализа важности иноязычного образования рассмотрены особенности подготовки учителя в высших учебных заведениях, формированию его иноязычной компетентности.

Ключевые слова: иноязычная подготовка, высшие учебные заведения, образование в Нидерландах, подготовка учителя.


The article deals with the foreign language teacher training peculiarities in higher educational establishments in the Netherlands enlightening. The foreign language education training, its features in universities, the foreign language competence formation have been analyzed.

Key words: foreign language training, higher education, education in the Netherlands, teacher training.


Зміст

Постановка проблеми

Питання якісної підготовки вчителя іноземної мови завжди було актуальним в більшості розвинених країн, тому що процес їх розвитку є невіддільним від іншомовної освіти, оскільки особистість та її вміння адаптуватися до потреб ринкової економіки, зокрема спілкуватися різними мовами, стають рушійним мотиваційним чинником суспільства.


Система іншомовної підготовки вчителів у ВНЗ України знаходиться на етапі розвитку і вдосконалення, тому досвід Нідерландів у цьому сенсі може бути надзвичайно корисним для системи вищої освіти України. Адже одним з пріоритетних напрямів державної освітньої політики визначено інтеграцію вітчизняної освіти до європейського та світового освітнього простору, що потребує удосконалення шкільної та вищої освіти. Сучасні стратегії реформування освіти в Україні тісно пов’язані з модернізацією організації і змісту середньої та вищої, в тому числі і іншомовної освіти.


Аналіз досліджень

Аналіз актуальних досліджень стану наукової розробки проблеми іншомовної підготовки вчителя у вищих навчальних закладах показав, що ця проблема є мало досліджена. Проблемі підвищення ефективності іншомовної підготовки у ВНЗ за рахунок надання їй професійно орієнтованої та профільної спрямованості присвячено праці Г. Барабанової, Н. Скляренко, О. Тарнопольського. Щодо іншомовної підготовки вчителя в ВНЗ Нідерландів ґрунтовних досліджень немає.


Постановка мети дослідження

Одним з найважливіших факторів підготовки вчителя в Нідерландах є іншомовна підготовка, тому що країна є двомовною. Більшість населення володіє двома і більше іноземними мовами, що обумовлює важливість підготовки вчителів у вищих навчальних закладах.


Мета статті – висвітлення особливостей іншомовної підготовки вчителя у вищих навчальних закладах Нідерландів.


Виклад основного матеріалу

У зарубіжних дослідженнях зазначається, що в європейських країнах мовні школи і курси найчастіше фокусують навчання іноземних мов на інструментальному підході з метою забезпечення «практичних» потреб студентів, в той час як відділення іноземних мов в університетах і коледжах акцентують увагу на взаємозв’язку між мовою і культурою, когнітивними аспектами, історичними обставинами, спираючись на переконання, що задля порозуміння між представниками різних культур необхідні глибокі культурологічні знання і мовна компетенція.


Специфікою навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах є те, що всі студенти, які вдаються до їх вивчення, фактично продовжують вивчення іноземних мов у вищій освіті. Усі вони протягом кількох років вивчали іноземні мови на рівні початкової і середньої освіти. Тож перед сферою вищої освіти постає завдає укладання навчальних програм, які передбачали б забезпечення наступності і реальне підвищення рівня іншомовної підготовки студентів, зокрема і з точки зору їх професійної спеціалізації. Англійська мова викладається у Нідерландах з початкової школи. Всі фільми та телепередачі англійською транслюються мовою оригіналу із субтитрами, тому й пересічний нідерландець відчуває на собі вплив англійської, що призводить до необхідності іншомовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах Нідерландів [7].


Серед нідерландських вузів наразі побутує дискусія, чи варто викладати пари тільки англійською мовою через велику кількість іноземних студентів. Самим переконуючим аргументом «проти» є те, що більшість професорів в університетах не володіють англійською настільки, щоб вести лекції. На хвилі дискусій, Студентське об’єднання VSSD Делфтського університету технологій заснувало премію «The Worst Teacher Award», яка кожного року презентується викладачу, який зробив найбільше помилок в англійській під час навчального процесу. Оскільки «worst» нідерландською означає «ковбаса», то приз вручають у вигляді ковбаси.


У документах Ради Європи, Європейської асоціації педагогічної освіти, Ради культурної співпраці зазначається, що цілеспрямоване вивчення іноземної мови, а то і кількох мов має стати пріоритетом розвитку як шкільної, так і вищої освіти [4, с. 320].


Потреба у розумінні інших культур і мов визначається як одне з нагальних завдань, до розв’язання якого мають активно долучитися вищі навчальні заклади.


Нові завдання сучасного суспільства зумовлюють активні дискусії щодо цілей вивчення іноземних мов в умовах інституційного навчання. З одного боку, володіння мовою розглядається як інструмент – уміння передачі думок та інформації, налагодження ефективної комунікації. З іншого боку, мова розуміється як важливий елемент інтелектуального розвитку людини, її сприйняття і самовираження, як основа «трансмовної» та «транскультурної» компетенції, оскільки мова – це багатофункціональний феномен, що пов’язує людей між собою, із суспільством, з національною культурою [5, c. 160].


Загальновизнано сьогодні, що завданням вчителів іноземних мов на будь-якому освітньому рівні не є лише формування чотирьох мовленнєвих навичок. Важливим пріоритетом є також інтелектуальний розвиток, формування толерантності та людяності, а також освіта того, хто навчається. Більш того, особливу увагу привертає той факт, що вивчення мов допомагає розвивати уміння необхідні для повсякденного життя: вивчення мови вимагає проведення операцій аналізу, висування гіпотез, міркувань, аналізу мовних явищ, що веде до формулювання висновків, усвідомлення помилок, тренування і вправляння у мовних і мовленнєвих структурах.


Така ситуація зумовлює важливі акценти і впливи у питаннях підготовки вчителів іноземних мов. Сьогодні конкурентоздатним може бути лише фахівець, який готовий до викладання щонайменше двох іноземних мов. З одного боку, у європейських вищих навчальних закладах, зокрема і в Нідерландах, це є вже усталеною традицією, з іншого, – це є об’єктивною умовою працевлаштування таких фахівців на ринку праці.


У викладанні іноземних мов у Нідерландах сьогодні найбільш поширене комунікативне-орієнтоване навчання іноземних мов, сфокусоване на студенту. Активно розвиваються дистанційне навчання та застосування інформаційно-комунікативних технологій. Утім, відзначається необхідність розробки нових дидактичних і технологічних навчальних мовних ресурсів .


У Нідерландах програма навчання вчителя триває 4 роки (студенти здобувають 168 кредитів, кожний кредит відповідає 40 навчальним годинам), студенти здобувають ступінь магістра (носить назву the 'doctoral' diploma, що ускладнює адекватне сприйняття його сутності) [6].


Системі вищої освіти в Нідерландах притаманні всі ті риси, якими можна описати країну в цілому. Освітня система країни характеризується демократичністю, відкритістю, доступністю, новаторством. Система освіти в Нідерландах давно вже стали законодавцем моди в Європі та у всьому світі. Ця країна на десятки років раніше від більшості європейських країн почали впроваджувати новітні підходи в організації освітньої системи, зокрема стосовно мовного питання в освіті.


Якість освіти та продуктивності сильно залежать від компетентних вчителів і хорошого управління школою. Для того, щоб залучити й утримати хороших вчителів, уряд Нідерландів інвестує в заходи щодо поліпшення підготовки вчителів, зарплати і перспективи кар'єрного зростання. Вчителі мають різні можливості для безперервного професійного розвитку, такі як отримання гранту на підвищення кваліфікації учителя або грант на навчання для здобуття докторського ступеня. Уряд прагне збільшити число вчителів, які володіють ступенем магістра. Удосконалення програм підготовки вчителів також забезпечити підготовку нових вчителів, що відповідають необхідним стандартам якості.


У вищих навчальних закладах Нідерландів готують вчителів, які здатні до самонавчання, застосовують різні альтернативи до виконання дій, уміють співпрацювати і знаходити творчі рішення, що є важливим для формування іншомовної компетентності і передачу знань іншим.


Висновок

Враховуючи потребу в оптимізації процесу підготовки вчителів в українських університетах, реорганізації її шляхом адаптації до вимог провідних університетів світу, ми вважаємо цілком доречним використання успішного досвіду голландських університетів в організації роботи при іншомовній підготовці. Адже, вищезазначений досвід доцільно врахувати в питаннях розробки навчальних планів та програм підготовки сучасних вчителів, а також у процесі структурної організації навчання у межах вищого навчального закладу, що дозволить вивести процес професійної підготовки в українських університетах на якісно новий рівень.


Список використаних джерел

  1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
  2. Майборода В.К., Манько В.М., Іванова Н.Г. Підготовка магістрів у контексті Болонського процесу : історія та сучасність / В. К.Майборода, В. М. Манько, Н. Г.Іванова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 94-96. – С.108-112.
  3. Пуховська Л. П. Сучасні підходи до професіоналізму вчителя в різних освітніх системах / Л. П. Пуховська // Шлях освіти. – 2001. – №1. – С 20-26.
  4. Тадєєва М.І. Сучасні тенденції розвитку шкільної іншомовної освіти в країнах-членах Ради Європи (порівняльний аналіз): дис. доктора пед. наук: 13.00.01 / Тадєєва Марія Іванівна. – Луганськ, 2011. – 522 с.
  5. Тезікова С. В. Підготовка вчителя іноземної мови у контексті реформ, орієнтованих на стандарти : вітчизняний та зарубіжний досвід / С. В. Тезікова // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. М. Гоголя. Серія «Психолого-педагогічні науки». – 2007. – № 5. – С. 158–163.
  6. Weert E.d., Boezerooy P., Higher education in the Netherlands. Country report. 2007. 75p.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://doc.utwente.nl/60259/1/Weert07netherlands.pdf
  7. Netherlands organisation for international cooperation in higher education. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.studyinholland.nl/education-system/degrees/masters
  8. VSNU (Association of Universities in the Netherlands). [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.vsnu.nl/Universiteiten.html


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама