Паутова В.В. Вплив французьких запозичень на англійську мову
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Паутова В.В. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Дошкільна освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
Анотація: В статті розглянуто основні етапи розвитку французьких запозичень в англійській мові. Досліджено словниковий склад мови, фонетичні особливості на прикладі асиміляції. З'ясовано причини виникнення французьких запозичень в англійській мові. Доведено, що деякі слова з французької мови, завдяки асиміляції звуків, перейшли до складу слів англійської мови.
Ключові слова: запозичення, лексика, асиміляція, інтернаціональні слова, французька мова, англійська мова.
Аннотация: В статье рассмотрены основные этапы развития французских заимствований в английском языке. Исследованы словарный состав языка, фонетические особенности на примере ассимиляции. Выяснены причины возникновения французских заимствований в английском языке. Доказано, что некоторые слова из французского языка, благодаря ассимиляции звуков, перешли в состав слов английского языка.
Ключевые слова: заимствования, лексика, ассимиляция, интернациональные слова, французский язык, английский язык.
Annotation: The basic stages of developing the French borrowings within the English language are considered in the article. The language vocabulary stock, phonetic features on the assimilation example are investigated. The reasons for the emergence of French borrowings in English are pointed out. It is proved that some words in French, due to the assimilation of sounds, transformed into the English language.
Key words: borrowing, vocabulary, assimilation, international words, the French language, the English language.
Зміст |
Постановка проблеми
Всебічний аналіз лексичної системи будь-якої мови неможливий без ретельного дослідження та послідовного вивчення історичних етапів її розвитку. Наразі в англійській мові багато французьких запозичень та деякі слова з французької мови стали інтернаціональними [2].
Процес запозичення відбувається переважно внаслідок політичних та мовно-культурних контактів соціумів. Англійська мова за всю історію свого розвитку запозичила велику кількість слів із різних мов, але найбільша частка запозичень припадає на французьку мову, оскільки протягом своєї історії Англія тісно контактувала із Францією. На думку М. П. Кочергана, в сучасній англійській мові до 60% слів французького походження [4].
Аналіз досліджень
Вивчення французьких запозичень в англійській мові є актуальним у сучасній лінгвістиці, що підтверджується численними дослідженнями. Так, теоретичну основу складають праці загального характеру з основ англійської лексикології І.В. Арнольда, T.І. Арбекової, Е.А. Войнова, А.М.Смирницького та інших. При розгляді проблем запозичення іншомовних лексичних одиниць і їх перекладу можна виокремити розвідки Д. В. Аракіна, І. В.Корунця, М.І. Мостового.
Не зважаючи на різні вектори дослідження даної проблеми, витоки слід розпочинати від історії народу даної мови.
Постановка мети дослідження
Метою статті є з’ясування ступеню впливу французьких запозичень на англійську мову
Виклад основного матеріалу
Велика кількість слів французького походження увійшли в англійську мову. Близько 30% словникового запасу англійської мови – французького походження. Найбільшого впливу на англійську мову справило норманське завоювання. У 1066 році битва при Гастінгсі закінчилася поразкою англо-саксонської армії. Тому англійська мова стала мовою простого народу та слуг, а французька мова була мовою норманської аристократії, тому вважалася мовою престижу, уряду та ввічливого соціального спілкування [1, с.240].
Основна маса населення Англії продовжувала користуватися рідною мовою, хоча багато людей знали обидві мови. Все це викликало проникнення в словниковий запас англійської мови слів, що позначали коло понять, які належали до побуту, звичаям і занять феодальної норманської знаті. Пізніше, коли англійська мова витіснила французьку з усього державного життя, в англійську мову влилося дуже багато французьких політичних термінів.
Таким чином, французькі запозичення цього періоду проникають переважно не в основний словниковий фонд, а в певні пласти словникового складу.
Перш за все це слова, пов'язані з феодальними відносинами: feudal, baron, vassal, liege, chivalry. Деякі з цих слів, в той час відобразили в своєму значенні феодальну ідеологію, пізніше отримали більш загальний сенс. Такі як: command, obey, serve, noble, glory, danger.
Цікавий розвиток значення останнього слова; спочатку воно означало «владу феодала» і в цьому значенні було запозичене. Значення «небезпека» воно отримало у Франції. Отже, у такий спосіб було запозичене вдруге.
Майже всі титули, за винятком king, queen, earl, lord и lady є нормано-французького походження: peer, prince, count, duke і звернення sir і madam. Слова, пов'язані з державним управлінням і взагалі державою: state, realm, people, nation, government, power, authority, court, crown і т.д. Слова, пов'язані з грошовими відносинами: money, property. Слова, що позначають родинні стосунки: parent, spouse, cousin, uncle, aunt, nephew, niece. Велика кількість військових термінів і слів, пов'язаних з війною: army (ін. – англ. here і fyrd живуть ще до XVст.) battle, arms, victory, war (слово німецького походження), navy, troops, guard. Всі назви військових чинів. Дуже численні слова, що означають задоволення і розваги: feast, leisure, pleasure, delight, ease, comfort, chase і багато карткових термінів: trump, асе, cards. Юридичні терміни: accuse, court, crime, felony, plaintiff, defendant, attorney. Французькими словами називалися професії ремісників, які обслуговували феодалів: tailor, butcher, painter, carpenter, joiner [1, с. 241].
Поряд зі словами, що відносяться до більш-менш спеціальним областям лексики, серед французьких слів цього періоду багато і таких, які означають самі звичайні поняття, постійно використовуються в спілкуванні і повинні бути віднесені до основного словниковому фонду. Такі як: face, place, large, change, а також позначення одиниць часу: hour, minute, second, значення деяких основних понять природи, яка оточує людину: river, mountain, soil, air, flower, fruit [1, с. 241].
Французькі запозичення міцно закріпились в англійській мові, але поруч із корінними англійськими словами зазнали певних звукових змін у відповідності до фонетичних вимог англійської. Найголовнішою зміною у звуковій структурі цих слів було перенесення наголосу з кінця слова, що й досі притаманне французькій, на один із попередніх складів. І це явище завжди було характерним для англійської мови протягом усього періоду її розвитку. Фонетичні зміни в запозиченому слові зручно простежити по історії слова nature, латинського походження і потрапившого в англійську мову з французької. Перш за все змінився наголос з останнього складу на перший [1, с. 250].
У багатьох іменників, які увійшли в російську мову, зберігся наголос на останньому складі (абонемент, дебют). Це явище характерне для слів чоловічого роду. У словах жіночого роду, що мають у французькій мові кінцеву невимовну [е], і, відповідно, попередній їй ударний склад (actrice, vitrine), цей
самий склад і залишається ударним [4].
Фонетичний лад англійської мови поповнився новими звуками, орфографія була змінена під впливом французьких графічних правил (з'явилися
нові позначення для англійських звуків: th, gh, sh, ch, tch, dg, j) [4].
Багато запозичень XVII-XVIII ст. відносяться до галузі культури французької аристократії. В якості прикладів можна навести наступні слова: fiancé, coquette, unique, machine, police, chamois [5, с. 152].
Запозичення з французької мови в періоди після норманського завоювання часто характеризуються збереженням норм вимови і орфографії, властивих французькій мові, наприклад, такі слова як: machine, coquette, rouge, police не відрізняються своєю вимовою і написанням від слів французької мови.
Запозичення з французької мови продовжують поповнювати словниковий склад англійської мови і в наступні століття. У ХІХ і XX ст. запозичення носять переважно книжковий характер [6, с. 38].
Існує багато слів, запозичених англійською мовою з французької, які стали інтернаціональними: toilet, hotel, illumination, elegant extravagant, delicate, miniature, grotesque, naive.
У зв’зку з тим, що із французької мови англійською було запозичено дуже багато лексичних одиниць, вплив французької значною мірою позначився на системі англійського словотвору. Це стосується окремих запозичених французьких суфіксів і префіксів, які приєднувались до англійських коренів. Для прикладу, суфікс –ess, який є ознакою іменників жіночого роду, потрапив в англійську мову з такими словами: princess, baroness. Приєднавши його до англійських коренів, отримали – goddess, murderess. Французькі суфікси – able,
-ible, які утворюють прикметники із значенням «той, що може піддатися дії, позначеній дієсловом», потрапили в англійську мову зі словами: admirable, tolerable, flexible. Окремі французькі префікси також виявились продуктивними в англійській мові. Наприклад, префікси – dis, dés з негативним значенням потрапили в англійську мову з французькими словами disappoint, disdain, déshabillé, деякі з яких з плином часу міняли правопис, і стали вживатися для позначення нових слів від англійських коренів: disown, disburden [6].
В англійській мові закріпилася значна кількість французьких словотворчих засобів, особливо префіксів (dis-, des- en-, em-,mis-, re-, sub-) і суфіксів (-able, -age, -al, -ance, -ence, - ard, -ess, -et, -let, -ish, -ment, -our, -ry) [5].
Висновок
Запозичення лексики є наслідком зближення націй на ґрунті економічних, політичних, наукових інтересів та міждержавних культурних зв’язків. Яскравим прикладом цього можуть бути численні французькі запозичення в англійській мові. Проведене дослідження засвідчило, що найбільшого впливу з боку французької англійська мова зазнала у норманський період. Спроби продовжити процес запозичень у XX-ХХІ столітті особливого успіху не принесли, оскільки потреба у таких запозиченнях відпала – мова стала самодостатньою.
Список використаних джерел
- Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка : учеб. пособие / И.В. Арнольд. – 2-е изд., перераб. – М. : ФЛИНТА : Наука, 2012. – 376 с.
- Верба Л. Г. Історія англійської мови. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів /Л.Г.Верба. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 296с.
- Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов: Contrative Typology of the English and Ukrainian Languages : Навч. посібник / І.В. Корунець. – 2-е вид., доп.і перероб . – Вінниця : Нова книга, 2003 . – 459 с.
- Кочерган М. П. Вступ до мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. - К. : Видавничий Центр "Академія", 2004. - 368 с.
- Міхеєва М. И. Французские заимствования в английском языке XVI - XVIII веков и проблемы их перевода: дис… кандидата филол. наук: 10.02.20/ Михеева, Мария Игоревна. – М., 2010. – 196 с.
- Шапошникова И. В. История английского языка : учеб. Пособие / И. В. Шапошникова. – 2-е изд., стереотип. – М. : ФЛИНТА, 2011. – 508 с.