Ніколенко Д.О. Роль спостережливості в пізнавальній діяльності майбутніх працівників ОВС
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Ніколенко Дмитро Олександрович, канд. психологічних наук, доцент кафедри психологічних дисциплін факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС
Проблема пізнавальної діяльності, її рівень, якість, структура та форми прояву, закономірності і механізми реалізації в умовах підвищеної відповідальності, складності, обмеженості в часі та просторі набуває особливої актуальності в процесі підготовки майбутніх правоохоронців. Всебічний розвиток особистості під час навчання у ВНЗ МВС України є надійною запорукою формування особистості професіонала. Високий рівень інтелектуального розвитку майбутніх правоохоронців забезпечується інтенсивним впровадженням сучасних дидактичних технологій у навчальний процес, що вимагає мобілізації їх особистісних і пізнавальних ресурсів, цілеспрямованої трансформації власного психологічно потенціалу та пошуку інтегративних психічних утворень.
Спостережливість, як властивість людини, виявляється в умінні розрізнювати характерні, суттєві, в тому числі малопомітні ознаки предметів, явищ та їх відношень, виступає якісним показником рівня розумової діяльності. Спостережливість органічно поєднана з процесом спостереження, є результуючою цього процесу але не тотожна йому. Спостережливість, як інтегральний феномен, забезпечує адекватність процесу пізнання, тобто відповідність якісної, кількісної, структурної характеристики суб’єктивного відображення об’єктивній дійсності.
Розкриття природи спостережливості дає змогу по-новому розглядати взаємовідношення різних рівнів психічного відображення при утворенні оптимальної моделі теоретичної та практичної діяльності, через глибокі знання суті ознак предметів, явищ та їх відносини, уміння диференціювати, розрізнювати, порівнювати властивості і якості об’єктів, що пізнаються, уявляти, розуміти і прогнозувати їх динаміку.
Аналіз спостережливості в різних видах діяльності дозволяє виділити такі її структурні компоненти:
- Стан готовності суб’єкта до опрацювання сенсорно-перцептивної інформації за її життєво важливими ознаками в процесі безпосереднього відображення на основі знань;
- Вміння опосередковано диференціювати і порівнювати необхідні і достатні кількісні і якісні ознаки предметів і явищ, які відображаються в процесі поведінки і діяльності;
- Вміння контролювати і враховувати динаміку змін відносин необхідних і достатніх ознак реальності в залежності від умов сприймання в процесі їх відображення.
- Вміння організовувати і проводити цілеспрямований пошук необхідних і достатніх розпізнавальних ознак на різних рівнях пізнавальної діяльності.
Дослідження спостережливості підкреслює важливість смислового аналізу процесу пізнавальних дій спрямованих на предмет або явище, на розкриття реальної картини каузально-динамічного зв’язку між предметами і явищами, генетичного аналізу, який відтворює особливості процесів розвитку, що дає змогу наблизитись до контекстного відтворення дійсності, смисловідворювання і смислоутворення предметних реалій, моделювання ближньої і дальньої перспективи діючого суб’єкта, надання процесу пізнання ознак особистісності.
Виступаючи “системоутворюючим фактором”, змістові характеристики спостережливості обумовлюють не тільки вищий рівень відображення об’єктивної дійсності, але і структурно-функціональні та змістовні особливості пізнавальної діяльності.
Отже, спостережливість як особистісна властивість проявляється в особливій організації пізнавальної діяльності людини і характеризується розумінням відображення дійсності на найвищому рівні її адекватності. Атрибутом спостережливості виступає активне ставлення суб’єкта пізнання до оточуючої дійсності і до самого себе у формі діалогу, спрямованого на безперервну актуалізацію інформації.
Спостережливість реалізується в процесі спостереження, але нетотожна йому. Уміння організовувати і проводити спостереження, само по собі, ще не гарантує людині досягнення поставленої мети.
Спостережливість має рефлекторну природу, але остаточно формується, реалізується і вдосконалюється в суспільно-корисній діяльності людини. Спостережливість проявляється на різних рівнях відображення дійсності, як органічна складова пізнавальних процесів і особистісна властивість, виступаючи інтеграційним компонентом. Спостережливість, як психічна властивість, є провідною складовою таких інтелектуальних якостей особистості як: допитливість, сприйнятливість, кмітливість, проникливість, тямлющість та ін. Найвищого розвитку спостережливість набуває у мовленнєвій діяльності. Смислова (понятійна) спостережливість забезпечує особистості найвищий рівень адекватності відображення дійсності та ефективність її соціалізації.
В структурі спостережливості виокремлюють систему знань, сенсорно-перцептивних, мнемічних, розумових та креативних дій, спеціальних умінь та навичок (особливі способи сприймання, розрізнення, порівняння, орієнтації розуміння, підбору, відбору суттєво значущої інформації).
Розуміння психологічних механізмів, структури, багаторівневої організації спостережливості відповідає запитам практичної діяльності працівників органів внутрішніх справ. Формування спостережливості як професійно-значущої властивості особистості потребує подальшого вивчення цього феномену із залученням практичних розробок і теоретичних узагальнень.