Науменко Т. С. Використання засобів мультимедіа-презентацій з метою підвищення пізнавальної активності студентів педагогічного училища...
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Науменко Т.С. - кандидат педагогічніх наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
УДК 377.8:502:004
Резюме. У статті розглядається проблема використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі ВНЗ I рівня акредитації. Особлива увага надається мультимедійному супроводу навчального матеріалу при вивченні студентами дисципліни «Методика ознайомлення дошкільників з природою».
Ключові слова: мультимедіа, інформаційні технології, презентація, методика ознайомлення дошкільників з природою.
Резюме. В статье рассматривается проблема использования компьютерных технологий в учебном процессе ВУЗ I уровня аккредитации. Особое внимание уделяется мультимедийному сопровождению учебного материала при изучении студентами дисциплины «Методика ознакомления дошкольников с природой».
Ключевые слова: мультимедиа, информационные технологии, презентация, методика ознакомления дошкольников с природой.
Summary. The paper studies the problem of the usage of computer technologies in the teaching process in the establishments of higher education of the first level of accreditation. Particular attention is given to multimedia educational material for students who study the course "Principles of Acquaintance of Preschool Children with Nature".
Keywords: multimedia, information technology, presentation, the principles of acquaintance of preschool children with nature.
На сучасному етапі розвитку України суттєвим є перехід до інформаційного суспільства, що передбачає запровадження стратегій інформатизації освіти. Знання та вміння щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є базовими для викладача, що готує студентів до життя в суспільстві економіки знань, інформаційному суспільстві, де ІКТ стають каталізатором його розвитку. З одного боку, ІКТ виступають як засіб навчання для викладача, з іншого - як засіб, що дозволяє не лише одержувати доступ до світових інформаційних ресурсів, спілкуватись зі своїми колегами та студентами на сучасному рівні, а й формувати в них критичне мислення.
Питання використання сучасних інформаційних технологій у процесі роботи вчителів-предметників досить повно розкрито в низці наукових праць (А.Ф.Верлань, О.А.Пастух [1]; Е.П.Давидова [2], О.П.Мокрогуз [4], А.С.Сиденко [7], І.М.Смирнової [8] та ін.). Однак, у науковій літературі недостатньо уваги приділено питанням застосування конкретних форм, методів діяльності викладачів вищих педагогічних навчальних закладів I рівня акредитації в межах викладання фахової методики.
Протиріччя між сучасними вимогами суспільства до вмінь викладача в нових умовах економіки знань та існуючим станом інформатизації освіти обумовлює актуальність нашої статті. Користуючись власним досвідом роботи в ПВНЗ «Педагогічне училище», зробимо спробу визначити головні складові окресленої проблеми та охарактеризувати деякі форми роботи зі студентами в процесі викладання курсу «Методика ознайомлення дошкільників з природою».
Метою даної статті є розкриття особливостей використання сучасних інформаційних технологій у процесі викладання курсу «Методика ознайомлення дошкільників з природою».
Завдання статті: визначити роль засобів мультимедіа-презентацій в освітньому процесі вищого навчального закладу I рівня акредитації; проаналізувати можливості використання ІКТ у професійній підготовці вихователів під час вивчення фахової методики.
На сьогоднішній день невід'ємною складовою освітнього процесу є впровадження в нього комп'ютерних технологій. Численними дослідженнями доведено факт значного підвищення ефективності навчання за умови використання комп'ютерних технологій та завдяки об'єднанню при цьому візуального і слухового каналів надходження інформації. Необхідно задіювати якомога більше органів чуття під час сприймання довкілля. На це вказував великий чеський педагог Я.А.Коменський: "...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями..." [3, 10].
Використання засобів і технологій мультимедіа в процесі навчання дозволяє значно розширити можливості активізації пізнавальних психічних процесів студентів, мотивувати їх діяльність, що приводить до формування інтересу й позитивного ставлення до предмету. Зупиняючись на дефініції терміну «мультимедіа», розглянемо деякі визначення, котрі дав О. Пометун [6] у роботі «Енциклопедія інтерактивного навчання»:
- комп'ютерне програмне забезпечення, функціонування якого пов'язане з обробкою і представленням інформації різних типів;
- технологія, що описує порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних типів;
- інформаційний ресурс, створений на основі технологій обробки і представлення інформації різних типів;
- комп'ютерне апаратне забезпечення, за допомогою якого стає можливою робота з інформацією різних типів.
Використання в освітньому процесі ВНЗ I рівня акредитації мультимедіа-засобів дає можливість педагогу розширити традиційні форми навчання, полегшити моніторинг навчальної діяльності студентів.
На сьогоднішній день розвиток педагогічних технологій на основі ІКТ стримується економічними і психологічними чинниками. Особливої уваги потребує використання ІКТ у підготовці фахівців гуманітарного профілю, зокрема вихователів дошкільних навчальних закладів. Включення в самостійну роботу студентів завдань, пов’язаних з пошуком інформації в мережі Internet, створення презентацій тощо потребує сформованості певних умінь. Було проведено опитування студентів 3-іх курсів дошкільного відділення педагогічного училища м. Севастополя, яке виявило, що 90% студентів мають власні комп'ютери. Студенти (85%) можуть користуватися текстовим редактором, що дозволяє говорити про можливість застосування навчальних програм, розроблених на основі Microsoft Word, і про необхідність вдосконалення навичок їх використання під час самостійної роботи. На сьогодні використання мережі Internet сприяє забезпеченню вільного спілкування. Біля 80 % опитаних студентів мають вільний доступ до Internet; 18% студентів оцінюють свій доступ як обмежений і 2% не мають доступу до мережі. Дані показники дозволяють оцінювати ситуацію як сприятливу для залучення студентів до використання Internet-ресурсів з метою вирішення навчальних завдань.
У процесі навчання в сучасних умовах необхідним джерелом інформації є енциклопедії і словники, що містять інформаційний базис для вивчення навчальної дисципліни. Найсучасніші друковані видання не завжди доступні або, подекуди, містять застарілу інформацію. Лише 40% опитаних студентів систематично користуються Internet-словниками й енциклопедіями, 20% звертаються до них епізодично, 20% - ще не звертались. Презентації вміють створювати 78% студентів; 12% потребують допомоги викладача; 10% - не вміють. Отримані результати свідчать про задовільний рівень готовності студентів до використання ІКТ з навчальною метою.
Оскільки вміння користуватися електронними бібліотеками, розробка презентацій створює найбільш сприятливе середовище для розвитку самостійної діяльності, студенти, які не мають такої навички, повинні отримати можливість сформувати її через виконання самостійних навчальних завдань. Таким чином, використання комп'ютерних технологій у процесі вивчення певної дисципліни значною мірою залежить від викладача.
«Методика ознайомлення дошкільників з природою» входить до числа обов'язкових дисциплін предметної підготовки майбутнього. Після вивчення курсу студент повинен уміти організовувати процес ознайомлення дітей дошкільного віку з природою в різних вікових групах.
Формуванню цих умінь сприяють мультимедійні засоби, дидактичні можливості використання яких досить широкі: знайомство з природними об'єктами можна супроводжувати показом слайдів, відеофрагментів; демонструвати графічний матеріал у процесі вивчення кожної конкретної теми курсу; «відвідувати» великі краєзнавчі музеї; проглядати й аналізувати відеозапис різноманітних форм роботи з дітьми в дошкільному закладі, формуючи при цьому аналітичні здібності студентів в атмосфері творчої зацікавленості.
Найбільш ефективні при вивченні методики два типи мультимедійних презентацій: презентації-сценарії й інтерактивні. Презентації-сценарії – завершений засіб надання інформації, в якому викладач керує поданням матеріалу.
Інтерактивні презентації доцільно використовувати з метою реалізації індивідуальної роботи з поданим матеріалом. У процесі вивчення курсу ми використовуємо такі типи й види навчальних презентацій.
- «Конспект лекції». Містить візуальні складові традиційної лекції (тема, план, ключові поняття). Ілюстративний ряд відіграє другорядну роль.
- «Слайд-шоу». Містить яскраві зображення або колаж за відсутності тексту, що надає можливість їх демонстрації на початку, у кінці чи в середині практичного заняття з метою створення емоційного настрою. Демонстрація слайд-шоу протягом всього заняття, на наш погляд, малоефективна.
- «Тільки текст». Містить текст, оформлений різноманітними типами й розмірами використаних штрихів і кольорової гами, за рахунок чого досягається дидактичний ефект.
- «Анімаційні схеми». Акцент робиться на графіках і схемах.
- «Опорні сигнали», що готують студентів до демонстрації ключових понять чи проблемної ситуації.
- «Заповнюємо таблицю». Містить слайди із зображенням незаповненої таблиці, частково заповненої та її завершений варіант, поетапно спільно зі студентами заповнюючи всі графи відповідним змістом.
- «Аналіз картини». Містить плакат, картину чи ряд зображень, фрагменти яких виділяються викладачем і обговорюються зі студентами.
Наведені види презентацій використовуються окремо або в різноманітних конфігураціях залежно від дидактичного завдання.
Однією з форм самостійної роботи, що сприяє підвищенню пізнавальної активності студентів, є розробка студентами презентацій з використанням найбільш доступного програмного забезпечення - середовища MS PowerPoint, що дозволяє реалізувати принцип наочності при вивченні методики. Студентам пропонується самостійно створити банк ідей «Оформлення клумб на ділянці дитячого садка», дібрати матеріали для оформлення куточка незайманої природи на території ДНЗ, знайти або розробити від 4 до 8 варіантів оформлення календарів погоди тощо. <p align=justify> Деякі навчально-дослідні завдання спрямовані на пошук необхідної інформації й модифікацію її для організації навчального процесу в певній віковій групі. Наприклад, добір відеоряду або підготовка презентації на теми: «Дидактичні ігри в ознайомленні дошкільників з природою», «Оснащення куточка природи в різних вікових групах»; «Види календарів погоди», «Мешканці кримського лісу» тощо.
З метою покращення змістової й технічної якості презентацій, виконаних студентами, у своїх вимогах ми спиралися на рекомендації, розроблені відомим українським ученим, доктором пед. наук Н.В. Морзе [5 , 11] серед яких: наявність цікавої влучної назви; оформлення, що відповідає темі та здійснене в єдиному стилі; зручний для читання шрифт (не менше 22); добір цікавих, що відповідають змісту, ілюстрацій, посилання на використані джерела та ін.
Самостійний пошук інформації, обробка її і презентація реалізуються за участі студентів у проектній діяльності, впровадження якої у вивчення курсу «Методика ознайомлення дошкільників з природою» підвищує ймовірність творчого розвитку студентів, сприяє прояву ініціативності, надає можливість реалізації особистісного потенціалу кожного майбутнього вихователя, стимулює активність студентів, що породжує більшу самостійність, зміцнення почуття соціальної відповідальності.
Залучення інформаційних технологій до процесу проектування оптимізує пошук необхідних матеріалів, дає змогу створювати цікаві, презентабельні проекти завдяки включенню до них різноманітних фотографій, репродукцій, малюнків.
Одним із завдань, яке виконували студенти 3 курсу, був проект «Як покращити зелену зону педагогічного училища». Створенню проекту передувала масштабна дослідницька робота в декількох напрямах: вивчення породного складу дерев, обстеження місцевості з метою знаходження шляхів створення парку, пошук способів розширення зеленої зони території училища. <p align=justify> Неодноразово з учнями проводилися екологічні десанти. За тривалістю це був тижневий проект. За характером контактів між учасниками - внутрішньогруповий. За комплектністю - монопроект, оскільки проводився в рамках вивчення однієї дисципліни. За класифікацією, що визначає змістову специфіку – практико-орієнтований, оскільки він спрямований на соціальні інтереси самих учасників проекту.
Після визначення проблеми, планування дій з її розробки почалася дослідна самостійна робота студентів. Тема проекту була спільна для всіх, але напрями роботи були різні: озеленення парку найбільш перспективними породами дерев і чагарників, трав'янистими рослинами; покращення стану території стосовно розбивки клумб, альпійських гірок тощо; розробка заходів щодо запобігання забруднення парку.
Виконані студентами проекти були представлені на науково-практичній конференції й супроводжувалися мультимедіа-презентаціями, що дало можливість студентам виявити особистісне ставлення до розв'язуваної проблеми на основі творчої інтерпретації сформованих знань, умінь, навичок.
Виконання таких завдань сприяє виробленню діяльнісних компетенцій студентів, підвищенню пізнавального інтересу через усвідомлення навчальних цілей, роботу в колективі однодумців в атмосфері творчого пошуку, формує художній смак, підвищує позитивну мотивацію до навчання.
Таким чином, використання мультимедіа-презентацій у ході освітнього процесу надає можливість інтенсифікувати навчальний процес. Зручний інтерфейс, можливість створити єдиний стиль презентації, велика різноманітність шаблонів і простота програми PowerPoint дозволяє використовувати її в самостійній роботі студентів для підготовки власних презентацій. При цьому інформаційні технології в навчальному процесі повинні застосовуватися систематично, а викладачам необхідно вільно володіти комп'ютерами й застосовувати гнучку методику використання інформаційно-комунікаційних технологій у різних видах діяльності студентів.
Застосування інформаційних технологій на аудиторних заняттях, у ході самостійної роботи підвищує зацікавленість студентів у вивченні курсу «Методика ознайомлення дошкільників з природою», сприяє кращому засвоєнню матеріалу, спонукає до реалізації студентами особистісного потенціалу, що в цілому сприяє оптимізації процесу формування професійної компетентності майбутніх педагогів.
1. Верлань А. Ф., Пастух О. А. Обучающие системы – от классических форм до современных информационных технологий и их использование в образовании // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. - №4. - С. 82-83. 2. Давыдова Е. П. Использование компьютерных технологий на уроках географии : методические рекомендации / Е. П. Давыдова. – Магнитогорск, 2004. – 85 с. 3. Коменський Я. А. Велика дидактика. Вибрані твори. - Т. 1. – К., 1985. – 326 с. 4.Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії / О. П. Мокрогуз. – Харків : Основа, 2007. – 52 с. 5. Морзе Н. В. Комп’ютер у дидактиці : навч.-метод. матеріали : модуль 2 : проект «Рівний доступ до якісної освіти» / Н. В. Морзе. – К., 2007. – 61 с. 6.Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. Пометун. – К., 2007. – 144 с. 7. Сиденко А. С. Метод проектов : история и практика применения // Завуч. – 2003. - № 6. 8. Смирнова І. М. Формування інформаційної культури в контексті проблеми формування індивідуальності студента – педагога // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. - № 4.