Молокова О.Ю. Cучасні технології навчання англійської мови у дітей дошкільного віку
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Молокова Ольга Юріївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Дошкільна освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
В статті розглянуто проблему сучасних технологій навчання англійської мови у дітей дошкільного віку. Обґрунтовано доцільність застосування сучасних технологій, які дозволили дітям дошкільного віку проявити свою активність та творчість.
Ключові слова: сучасні технології, технологія навчання англійської мови, дітей дошкільного віку, дошкільний навчальний заклад.
В статье рассмотрена проблема современных технологий обучения английскому языку детей дошкольного возраста. Обоснована целесообразность применения современных технологий, которые позволили бы детям дошкольного возраста проявить свою активность и творчество.
Ключевые слова: современные технологии, технология обучения английскому языку, дети дошкольного возраста, дошкольное учебное заведение.
This paper considers the problem of modern technologies of teaching English to preschool children. It is argued the necessity of using modern technologies which could allow the preschool children to discover their creativity and activity.
Key words: modern technology, technology of teaching English, preschool children, pre-school.
Зміст |
Постановка проблеми
Володіння іноземною мовою у дошкільному віці – це не вимога програм навчальних закладів, а природна потреба сучасних дітей та їхніх батьків, які живуть у багатомовному полікультурному світі. Сучасні дошкільнята разом з батьками подорожують до інших країн, дивляться зарубіжні фільми, співають зарубіжні пісні, користуються іншомовними комп’ютерними програмами. В наш час дуже швидко відбувається модернізація всіх технологій, тому що кожен день світ змінюється, осучаснюється у всіх напрямках та під нього треба підлаштовуватись. Модернізація структури і змісту мовної освіти підвищує вимоги до організації раннього навчання іноземної мови як до фундаменту дошкільного та шкільного курсу з цього навчального предмета [5].
Аналіз досліджень
Проблема раннього навчання іноземної мови зацікавила науковців психолого-педагогічної галузі з другої половини XX ст. Це питання досліджували А.М.Богуш, Р.А.Дольнікова, Н.В.Імідадзе, Л.Д.Какушадзе-Мдінарадзе, Р.Ю.Мартинова, О.І.Матецька, С.А.Натальїна, В.М.Плахотник, Т.К.Полонська, В.Г.Редько, С.В.Роман, Ж.Ронже, А.Табуле-Келлер, Т.М.Шкваріна, зусиллями яких доведено ефективність раннього навчання іноземної мови від народження і до 6 років, розглянуто зміст на початковому етапі.
Окрім того, Е.М.Верещагін, Л.С.Виготський, Л.В.Щерба розкрили причини двомовності дітей. О.Б.Бігич, О.О.Коломінова, З.М.Нікітенко досліджували особливості формування окремих компонентів мовних і мовленнєвих навичок і вмінь у молодших школярів.
О.Й.Негневицька, З.Я.Футерман обґрунтували методику навчання англійської мови старших дошкільників на засадах комунікативного та ситуативного підходів.
А.Ф.Гергель розкрила особливості інтегрованого навчання ІМ дітей 5 років за допомогою сюжетних текстів, а О.Д.Рейпольська визначила педагогічні умови індивідуально-диференційованого підходу до навчання іноземної мови дітей дошкільного віку в різновікових групах. С.В.Соколовська уклала методику навчання іноземної мови дітей шостого року життя на засадах особистісно-орієнтовного підходу.
Такі науковці як Н.І. Імадзе, В. Мопольд, Ж.Ронже, В.Штерн та інші вважають найбільш сприятливим ранній вік, аргументу¬ючи свою позицію тим, що діти віком від 2 до 5 років «схоплюють» на льоту слова рідної та іноземної мов. Проте більшість науковців все-таки переконана, що почи¬нати навчати дитину іноземної мови слід з 4-6 років, коли в неї формується достатня словникова база рідної мови (У.Ванрайх, Г.Талмер, У.Пенфільд, Е.Пулгрем, Л.Роберт, К.Ушинський, Е.Хауген та інші).
Психофізіологічні та нейрофізіологічні дослідження як вітчизняних (Л.С.Виготський, І.А.Зимня, О.О.Леонтьєв), так і зарубіжних учених (М.Браун, У.Пенфілд, Л.Робертс, В.Сингер) показують: на п’ятому році життя в дитини практично завершується нейрофізіологічне дозрівання мозку, що є передумовою інтенсивного розвитку пізнавальних процесів та мовленнєвих здібностей.
Постановка мети дослідження
Мета статті: з’ясувати актуальність застосування новітніх технологій навчання в дошкільному навчальному закладі для дітей дошкільного віку.
Виклад основного матеріалу
Саме вивчення іноземної мови в ранньому віці зобов’язує дитячий садок створити умови, які б сприяли мовному, мовленнєвому, інтелектуальному та емоційному розвитку дітей. Рішення цього відповідального завдання потребує кваліфіко¬ваних, спеціально підготовлених до роботи з дітьми раннього віку педагогів. Успіх в оволодінні іноземною мовою знаходиться в прямій залежності від активності дошкільників, від того, як вони залучені в саму мовну діяльність, скільки слухають, говорять, читають, пишуть іноземною мовою.
З урахуванням цих характеристик до сучасних технологій навчання іноземної мови у спеціальній літературі зазвичай відносять: центроване на особистості дитини навчання, навчання у співпраці, проектні технології (метод проектів) тощо. Згідно з принципами, закладеними в Базовій програмі, заняття з іноземної мови в період дошкільного дитинства мають стати для малят миттями чудових відкриттів, можливістю долучатися до чарівного світу казок, музики, театру, перевтілень і загалом до творчості в широкому розумінні слова, до культури іншого і рідного народів [34, с.54-55].
Сучасні підходи до навчання дошкільнят іноземної мови, що відповідають вимогам Базової програми та принципами організації цієї роботи, сформулювала у вигляді «семи законів» Тетяна Шкваріна:
Закон 1. Формувати іншомовну комунікативну компетентність.
Закон 2. Навчати іншомовного спілкування, а не іноземної мови.
Закон 3. Вибирати зразки мовлення не лише відповідно до вимог, а з урахуванням потреб спілкування.
Закон 4. Гра – провідний метод і форма навчання дошкільнят іноземної мови.
Закон 5. Провідна роль пізнавальної та ігрової діяльності.
Закон 6. Заняття в системі – базова форма навчання дошкільнят іноземної мови.
Закон 7. Успіх породжує успіх (оцінювання рівня сформованості іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь за допомогою ситуації успіху).
Наведемо технологію роботи над скоромовкою, яка проводиться у кілька етапів.
Перший етап - презентація. Педагог вимовляє скоромовку спочатку швидко, так, як потрібно це робити (показує зразок мовлення), а потім — повільно, вправляючи дітей у чіткій та правильній вимові важких звуків.
Для дітей із патологічно прискореним темпом мовлення таку роботу доцільно повторювати більшу кількість разів, ніж для дітей, швидкість мовлення яких є нормальною, тобто не поспішати переходити до швидкої вимови скоромовок. У даному випадку більшу увагу краще приділити аналізу звуків, на яких побудована скоромовка: голосний це звук чи приголосний, дзвінкий він чи глухий (якщо приголосний), наголошений чи ненаголошений (якщо голосний). Тренування у чіткій, правильній вимові кожного звука, повторення з дітьми цієї операції належну кількість разів та часу – запорука корекції мовленнєвих дефектів дітей [5, с.29].
Дошкільників, темп мовлення яких патологічно уповільнений, треба, навпаки, тренувати якнайшвидше вимовляти скоромовки. Для цього звичайно застосовують годинник. Але це не означає, що дітей із таким дефектом не потрібно привчати аналізувати та чітко вимовляти звуки, на яких побудована скоромовка. Просто ця робота має тривати меншу кількість часу. Основну увагу педагог повинен приділяти швидкості вимови скоромовок.
Для дітей із такими вадами, як шепелявість, картавість, гнусавість, тобто для тих, хто має проблеми у вимові окремих звуків, педагогу потрібно правильно добирати мовний матеріал. Треба використовувати скоромовки, які насичені лише проблематичними звуками.
При навчанні дошкільників із нормальним мовленнєвим розвитком скоромовки застосовують як матеріал для фонетичної зарядки, а також при вивченні нових звуків, при закріпленні їхньої вимови.
Другий етап - власне робота над скоромовками.
Передумовою використання скоромовок є такі чинники:
Підготовка артикуляційного апарату;
Розвиток мовленнєвої моторики;
Постановка звука.
Все це сприяє автоматизації артикуляційних рухів, формуванню артикуляторної бази фонем, як у цілому, так і для кожного звука окремо.
Особливо педагог має приділити увагу правильній постановці звуку в дітей із мовними дефектами, оскільки таким дітям важко утримувати правильну позицію артикуляційного апарату при вимові звуків. При цьому краще застосовувати такі педагогічні прийоми, як заохочення, віра в корекцію порушення, доброзичливе ставлення до дитини, похвала за найменший успіх.
При ознайомленні з новим звуком текст скоромовки служить вихідним матеріалом для виділення звука, який вивчається. Текст скоромовки може підлягати більш детальному звуковому аналізу.
У звукових вправах текст скоромовки читається, а діти називають слова, в яких міститься звук, що вивчається, вказують його місцезнаходження у слові.
Для слухових вправ доцільно використовувати скоромовки, у яких повторюється потрібний та схожий на нього звук [61, с.18].
Робота з вимови, яка проводиться з групою дітей та індивідуально, яка супроводжується рухами, сприяє мотивуванню вимови мовленнєвого матеріалу в різному темпі, ритмі, з різною інтонацією.
Третій етап - закріплення, диференціація.
Усі скоромовки можна “розігрувати”: уявити ігрову ситуацію, включити елемент змагання. Поєднуючи скоромовку із грою, рухами корисно для відпрацювання чистоти вимови звуків, для відпрацювання дихання, почуття ритму, створення у дітей радісного настрою.
Також для закріплення можна запропонувати такі види вправ із використанням скоромовок:
Скласти скоромовку з розсипаних слів (у групах, індивідуально за картками);
Вгадати скоромовку за ключовим словом (у групах, індивідуально за картками; або фронтально);
Вгадати скоромовку за малюнком;
Гра у командах: одна команда починає скоромовку, друга завершує та навпаки;
Гра у командах: яка група швидше та правильніше скаже скоромовку; при цьому використовують годинник.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що скоромовки служать прекрасним матеріалом для корекції легких мовленнєвих дефектів дітей. При цьому робота з такими дітьми має свою специфіку: багаторазове повторення, детальний аналіз звуків, а також спеціальна підготовка мовленнєвого апарату для вимови іншомовних звуків тощо.
Висновок
Проаналізувавши різноманітну психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, ми дійшли наступних висновків. Вже зараз особливо гостро стоїть питання про специфіку раннього оволодіння іноземною мовою. Для опанування дітьми англійської мови педагог повинен створити сприятливе іншомовне середовище, бути озброєним великою кількістю сучасних технологій навчання. В контексті створення єдиної системи навчання іноземній мові від дитячого садка до вищих навчальних закладів на кожному етапі вирішуються завдання з відповідними технологіями навчання, які відповідають конкретній меті та віковим особливостям дошкільнят.
Список використаних джерел
- Англійська мова для дітей дошкільного віку: Програма, методичні рекомендації / Шкваріна Т.М. – К.: Шкільний світ, 2009.
- Апатова Н.В. Інформаційні технології в шкільній освіті / Н.В. Апатова. – М.: Просвещение, 1994. – 48 с.
- Бесараб Т.П. Використання нових педагогічних та інформаційних технологій на заняттях з англійської мови / Т. П. Бесараб. – Х.: Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого", 2013. – 132 с.
- Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – С. 338–339.
- План дій щодо поліпшення якості вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі загально-освітніх навчальних закладів на 2009¬-2012 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ostriv.in.ua
- Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально- методичний посібник / С.О. Сисоєва. – НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. К.: ВД «ЕКМО», 2011. – 320 с.
- Щукин А.Н. Лингводидактический энциклопедический словарь / А.Н. Щукин. М.: Астрель: АСТ: Хранитель, 2008. – 181 с.
- Шкваріна Т. Технологія засвоєння мовленнєвих зразків в ігровій діяльності / Шкваріна Т. // Дошкільне виховання. – 2013. – № 9. – С.18.