Куцаченко Т.В. Використання наочності у навчанні іноземної мови дітей дошкільного віку

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Куцаченко Тетяна Валеріївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розглянуто принцип наочності, роль наочності, її види та особливості використання у навчанні іноземній мові дітей у дошкільному навальному закладі. Розглянуті шляхи застосування наочного матеріалу на різних ступенях навчання іноземної мови дітей дошкільного віку.

Ключові слова: принцип наочності, наочні посібники, аудитивна наочність, візуальна наочність, аудіовізуальну наочність, предметна наочність.


В статье рассмотрены принцип наглядности, роль наглядности, её виды и особенности использования в обучении иностранному языку в дошкольном учебном заведении. Рассмотрены пути применения наглядного материала на разных ступенях обучения иностранному языку детей дошкольного возраста.

Ключевые слова: принцип наглядности, наглядные пособия, аудитивная наглядность, визуальная наглядность, аудиовизуальная наглядность, предметная наглядность.


The article dwell upon the principle of visual methods, the role of visual aids, their types and peculiarities of application in teaching children a foreign language in a preschool educational establishment. The ways of visual aids’ use at different levels of teaching preschool age children a foreign language.

Key words: visual aids, visual visual aids, audio-visual visual aids, objective visual aids. the principle of visual methods, visual aids, audio.


Зміст

Постановка проблеми

Мова як соціальний засіб збереження та передачі інформації відіграє важливу роль у гуманізації сучасного навчання. Концепція дошкільного виховання передбачає комплексне вирішення питань розвитку дітей, серед яких важливе місце має зайняти навчання дошкільників іноземних мов.


Науковцями визнано, що в основі навчання іноземної мови дітей дошкільного віку лежать певні дидактичні та методичні принципи. Одним із найважливіших є принцип наочності. Наразі у процесі навчання вище зазначений принцип реалізується частіше крізь використання наочних посібників.


Проблема наочності у навчанні іноземних мов була актуальною в усі часи. Наочність є не тільки важливим засобом семантизації, а й засобом оволодіння ситуативної обумовленості мови. За допомогою наочності створюються навчальні ситуації, в яких відпрацьовується усна комунікація і освоюється, таким чином, мовна реакція на об’єктивну дійсність і життєві ситуації [1, с.40].


Аналіз досліджень

Раннє оволодіння іноземною мовою (у дошкільному віці), на думку багатьох дослідників (Н.Басова, М.Безруких, В.Бухбіндер, Н.Гальскова та інших), є найбільш сензитивним. У цьому контексті саме опанування іноземної мови розглядається як одна з умов підвищення якості мовленнєвої активності дітей. Особливо це стосується навчання дітей старшого дошкільного віку. Педагоги У. Вайнрайх, М. Павлович та інші вбачають основу успішного навчання дошкільників іноземної мови саме у специфіці психофізіологічних можливостей дітей цього віку. На думку У. Пенфілда, фізіологічна причина успіху навчання мови полягає в тому, що в цей період мозок дитини має спеціалізовану здатність до навчання мови, яка з віком зменшується.


Доцільність навчання дітей дошкільного віку іноземних мов відображена в низці праць вітчизняних та зарубіжних учених (С. Гоздецька, В. Плахотнік, В. Гінзберг, Н. Агурова та ін.). Навчання іноземної мови в ДНЗ має на меті формування елементарних навичок усного мовлення на основі засвоєння лінгвістичного матеріалу та сприяння загальному розумовому розвитку дошкільників. Відомо, що на кінець дошкільного віку в дітей завершується процес фонематичного сприймання, з’являється усвідомлення звукової сторони рідної мови. Діти старшого дошкільного віку активно грають зі звуками, словами, римують їх – у дітей формується лінгвістичне ставлення до слова.


Проблемою ролі та використання наочності у навчанні дітей дошкільного віку займалися такі вчені, як Є. І. Пассов, А. Н. Кочергін, С. І. Архангельський, О. І. Зимня та інші. Наочність – це основа, на якій мова засвоюється своєрідно і формуються мовні процеси, які навчаються. Використання засобів наочності забезпечує якість і швидкість відтворення слів англійською мовою. О. І Зимня відзначає, що цілі застосування наочності обумовлені завданнями, які стоять перед вихователем на певному етапі навчання дітей іноземної мови.


Постановка мети дослідження

З кожним роком використовуються більш нові варіанти наочності для підвищення ефективності заняття іноземної мови. Проте до використання цього матеріалу потрібно підходити раціонально, враховуючи всі труднощі, які можуть виникнути, тому це питання потребує глибшого та ґрунтовнішого розгляду.


Мета статті полягає у розкритті проблеми використання наочності у процесі навчання іноземної мови дітей дошкільного віку. Для досягнення мети вважаємо за доцільне дослідити особливості розвитку мислення дошкільного віку; визначити роль наочності на заняттях з англійської мови; висвітлити її різні типи; визначити особливості використання наочності; пояснити позитивні та негативні аспекти використання даних засобів, а також зазначити труднощі, які можуть виникнути у процесі використання наочності у навчанні іноземної мови дітей дошкільного віку у ДНЗ.


Виклад основного матеріалу

Необхідність принципу наочності зумовлена конкретно-образним характером мислення дошкільників. Він передбачає спеціально організований показ наочності для надання допомоги дітям у розумінні й засвоєнні навчального матеріалу.


Наочність допомагає створити ефект присутності, формує візуальний образ. Використання іграшок, картинок, малюнків, кубиків, відео допомагає введенню нового лексичного матеріалу, мовних структур тощо [4, с.12].


Наочність навчання іноземної мови базується на особливостях розвитку мислення дошкільників. Визначну роль наочно-дійового та наочно-образного мислення дітей дошкільного віку даний принцип ставить на одне з провідних місць в організації навчання. У цьому контексті значної актуальності набуває думка видатного педагога Ушинського К. про те, що, якщо вчити дитину будь-яких п’яти незнайомих слів, вона буде відчувати великі труднощі, але, якщо пов’язати з картинками двадцять таких слів, дитина швидко засвоїть їх.


Вважаємо за доцільне вказати на те, що залежно від аналізаторів наочні посібники поділяються на зорові та слухові. Психологічна особливість та цінність чуттєво-наочної презентації лінгвістичного матеріалу полягає в тому, що вона мобілізує психічну активність дітей, викликає інтерес до занять з іноземної мови, переводить свідому увагу в післясвідому, знижує втомлюваність, тренує творчу уяву, мобілізує волю, полегшує весь процес навчання тощо [5, с.104].


Коли дитина сприймає матеріал, слухає та спостерігає за тим, хто говорить цією мовою, вона набуває необхідних навичок та вмінь усного мовлення, що є основною метою навчання дітей дошкільного віку іноземної мови [3, с.57].


Завдяки використанню наочності створюються умови для кращого розуміння лінгвістичного матеріалу та його активного застосування. Наголосимо на тому, що картинна наочність займає провідне місце серед інших засобів зорової наочності у процесі навчання дошкільників іноземної мови. Науковець А. Близнюк пояснює це простотою виготовлення та легкістю включення в навчальний процес, можливістю використання найбільш доцільних засобів відображення ситуації, урахуванням конкретного навчального завдання з використанням зображувального матеріалу тощо.


Я. А. Коменський висвітлив досить суворі правила, яких потрібно дотримуватися у ході організації навчання іноземної мови дітей дошкільного віку з використанням наочності:


1) розкривати сутність предмету, що показується систематично і по частинах, щоб нове ґрунтувалося на відомому;

2) переходити до нового лише тоді, коли засвоєне попереднє;

3) спочатку оглянути предмет в цілому, а потім переходити до аналізу його частин;

4) кожен показ супроводжувати поясненнями, щоб допомогти правильно побачити і зрозуміти предмет;

5) слід користуватися не лише предметною, але й якомога більшою кількістю видів наочності.


На заняттях з іноземної мови у дітей дошкільного віку молодшої групи аудитивна наочність використовується тільки у вигляді звукового фону (без слів) або у вигляді пісні, яка виконується самим вихователем як супровід до фізкультхвилинки чи гри (для підготовки мозку дитини до сприймання іноземної мови як такої). Візуальна наочність допускає натуральне використання, але зрідка. Під час використання предметної наочності на занятті допустимі великі іграшки яскравих кольорів з великими частинами тіла і з невеликим навантаженням деталями. Демонстраційні картинки доцільно подавати у форматах А1 та А2. Слід зазначити, що не треба використовувати сюжетну наочність, а лише предметні картинки. Зображення на картинках повинно бути теж яскравих кольорів. На заняттях не використовуємо аудіовізуальну наочність.


На заняттях з іноземної мови у дітей дошкільного віку середньої групи аудитивна наочність використовується у вигляді аудіокасет із записами пісень на іноземній мові як фон або супровід до інших видів діяльності, моментах релаксації, фізичних вправах та фізкультхвилинках. Візуальну наочність використовуємо таким чином: розмір може бути і великим і вже середнім, спектр кольорів розширюється (додаємо природні: коричневий, білий), але деталями іграшки не повинні бути перевантажені. Постає необхідність в більшій функціональності іграшок (сідає, ходить, крутить руками і т.і.). Натуральна наочність використовується епізодично і лише на етапі закріплення. Розмір демонстраційної наочності залишається. Використовуємо предметні картинки за варіативним принципом (ознайомлюючи зі словом «стіл» на картинках показуємо, що він може бути великий, маленький, квадратний, круглий і т.і.), кількість предметів на картинці збільшується до 3-4, але вони великі, не обтяжені емоціями (лише основні: посмішка, смуток, радість, втома тощо). Поступово вводимо роздатковий матеріал.


На заняттях з іноземної мови у дітей дошкільного віку старшої групи починається активне використання аудитивної наочності у вигляді казок рідною мовою з вкрапленням іноземних слів, команд та основних мовленнєвих зразків іноземної мови. Пісні іноземною мовою, записані на касети, застосовуються вже з метою навчання дітей і можуть містити новий словниковий матеріал. Вони виступають різновидом активізації та повторення пройденого. Також в ІІ-ій половині навчального року можна презентувати дітям коротенькі діалоги з опорою на наочний супровід. Натуральна наочність постійно використовується на етапах активізації і закріплення мовного матеріалу. Предметна наочність вже може бути різних розмірів, природних кольорів і детально навантажена. Іграшка обов’язково повинна мати вираз обличчя, очі і стать. Бажано, щоб було декілька варіантів одного героя для запобігання стереотипності запам’ятовування. Дуже активно входить роздатковий матеріал. Демонстраційна наочність може бути зменшена за розміром: мінімальний розмір 10-12 см, змістовне навантаження не більше 10 предметів. Починаємо поступове використання фабульних текстів. Схеми вводимо планомірно. Діафільми включають до 10 кадрів. Відеофільми, по можливості, включаються систематично. В них можуть з’являтися нові мовленнєві зразки, але в такому контексті, який дає змогу самостійно зрозуміти їх зміст без уточнення дорослими.


У процесі навчання іноземної мови дітей 7-го року життя входять в роботу аудіо записи з текстами для аудіювання. В такому випадку абсолютно весь матеріал повинен бути знайомим. Діалоги збільшуються за розміром та ускладнюються, але, оскільки діти не бачать джерела мови, бажано, щоб діалоги велися одним і тим же героєм і тоді діти будуть сприймати інформацію з опорою на образи, які були створені під час знайомства з героєм, тобто на внутрішню наочність. Пісні та римовки постійно присутні як супровід до рухових дій. Натуральна наочність присутня повсякчасно предметна, демонстраційна використовується не так активно, як раніше – більше уваги тепер приділяється моделям, макетам та схемам.


При можливості велику увагу приділяємо застосуванню аудіовізуальної наочності.


Кожен вихователь за свою педагогічну практику неодноразово чув рекомендації на свою адресу більше використовувати засоби наочності на занятті. Вихователі багато часу витрачають на те, щоб заповнити свій кабінет наочними посібниками: картинками, схемами, книгами, таблицями. Сучасні вимоги до наочності стимулюють використання відтворюючих комп’ютерних програм, адже з кожним роком застосування комп’ютера у викладанні англійської мови стає більш доступним та поширеним явищем [2, с. 57].


Висновок

Отже, доцільність використання наочності у процесі навчання дітей дошкільного віку іноземної мови визнається всіма теоретиками та практиками, що досліджують дану проблему. Адже дитина набагато швидше засвоює іншомовну лексичну одиницю, якщо вона пов’язана з конкретним образом, дією. Яскраві, кольорові предмети, іграшки надовго залишаються в пам’яті дитини, бо в неї більш розвинена образна пам’ять, ніж словесно-логічна, що, в свою чергу, сприяє кращому запам’ятовуванню назв таких предметів іноземною мовою.


Як бачимо презентація нового лінгвістичного матеріалу буде цікаво організованою саме завдяки використанню яскравої наочності, а також тісному взаємозв’язку з попереднім лексико-граматичним матеріалом та мовленнєвими кліше, зміст яких діти як цілком розуміють, так і сприймають пасивно.


Таким чином, вважаємо, що формування в дітей дошкільного віку мовленнєвої активності на заняттях з іноземної мови буде здійснюватися набагато ефективніше за умови максимального використання різноманітної наочності в тісному сполученні з різними формами, режимами, методами та прийомами навчання, стимулювання інтересу до вивчення іноземної мови в цілому.


Список використаних джерел

  1. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років: Монографія / А. Богуш. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. – 113 с.
  2. Глухарєв Є. А. Іноземна мова в дитячому садку / Є. А. Глухарєв // Іноз. яз. в школі. – 1991. – № 5. – С. 13.
  3. Китайгородська Г. А. Методика навчання іноземних мов / Г. А. Китайгородська. – М.: Вища школа, 1982. – 40 с.
  4. Лобода О.В. Методика навчання англійської мови дітей дошкільного віку: навч.-метод. посіб. / О.В. Лобода. – К.: Київ. ун-т ім. Б.Грінченка, 2013. – 100 с.
  5. Пенфільд В., Робертс Л. Мова і мозкові механізми / В. Пенфільд, Л. Робертс. – Л.: Медицина, 1984. – 265 с.
  6. Сидельникова О. Д. Англійська веселка. Навчання англійської мови дошкільнят / О. Д. Сидельникова // Програма для дошкільних закладів. – Маріуполь, 2003. – 20 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама