Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Кулецька Т.Ю. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

Анотація: В статті розглядаються особливості використання проблемних ситуацій на уроках іноземної мови в початкових класах. Всі дослідники проблемного навчання пов'язують його роль із стимуляцією пізнавальної діяльності учнів, тому що внутрішні процеси пізнавальної діяльності поєднуються з несподіваністю, здивуванням, здогадкою, розумовим напруженням, очікуванням, пошуком аргументів та доказів.

Ключові слова: проблемне навчання, проблемні ситуації, проблемні завдання, метод навчання.

Аннотация: В статье рассматривается особенности использования проблемных ситуаций на уроках иностранного языка в начальных классах. Все исследователи проблемного обучения связывают его роль со стимуляцией познавательной деятельности учащихся, так как внутренние процессы познавательной деятельности сочетаются с неожиданностью, удивлением, догадкой, умственным напряжением, ожиданием, поиском аргументов и доказательств.

Ключевые слова: проблемное обучение, проблемные ситуации, проблемные задания, метод обучения.

Annotation: In the article the usage of problem situations at the English language lessons in primary school are considered. All researchers of problem-based learning connect its role with stimulating cognitive activities of students, so that internal processes of cognitive activity combined with the surprise, surprise, guess, mental tension, expectation, finding arguments and evidence.

Key words: problem teaching, problem situations, problematic tasks, teaching method.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

У сучасних умовах розвитку національної школи одним з актуальних завдань початкової освіти є підвищення якості та ефективності навчання шляхом всебічної активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх мислення, творчих здібностей до самостійного здобуття знань.

Підвищення якості викладання і розвитку учнів у сучасній школі досягається різними засобами. Серед них особливої ваги набуло проблемне навчання.

Аналіз досліджень

Вивчаючи роботи вчених про проблемному навчанні, ми можемо зробити висновок, що це не нове педагогічне явище. Історія власне проблемного навчання починається з введення так званого дослідницького методу, багато правила якого в педагогіці були розроблені американським філософом і педагогом Джоном Дьюї (1859-1952). Далі ідея і принципи проблемного навчання в руслі дослідження психології мислення розроблялися радянськими психологами С.Л. Рубінштейном, Д.Н. Богоявленським, Н.А. Менчинской, А.М. Матюшкін. Серйозно цими питаннями займалися Т.В. Кудрявцев, Д.В. Вилькеев, Ю.К. Бабанський, М.І. Махмутов та І.Я. Лернер. Дослідження в цій галузі ведуться і зараз іншими представниками педагогічної науки: Г.К. Селевко, Е.Л. Мельникової.

Постановка мети дослідження

Метою статті є дослідити проблему використання проблемних ситуацій на уроках англійської мови в початкових класах та з’ясувати особливості використання проблемних ситуацій як засобу навчання англійської мови.

Виклад основного матеріалу

Проблемні ситуації - це усвідомлене суб’єктом утруднення, шляхи подолання якого потребують пошуку нових способів дій. Для подолання труднощів необхідні дві умови:

• необхідно усвідомити, побачити утруднення;

• важливо, щоб виникла потреба, бажання вирішити це утруднення.

Те, що проблемні ситуації – джерело мислення, не означає, що будь-яка проблемна ситуація неодмінно спонукає мислення. Процес мислення виникає, якщо у суб’єкта (учня) є певні знання в цій галузі. Разом з тим, він повинен усвідомлювати недостатність своїх знань для вирішення проблем.

Як психологічна категорія, проблема – явище суб’єктивне, вона втрачає психічний стан під час зіткнення з суперечністю [1].

Проблемний характер мають лише ті завдання, у яких міститься практична чи теоретична трудність, яка потребує дослідницької активності. При подоланні індивідом трудності завдання втрачає свій проблематичний характер.

Отже, саме проблемна ситуація допомагає викликати пізнавальну потребу в учнів, тим самим створити умови для засвоєння нового матеріалу.

Проблемна ситуація повинна відповідати таким вимогам:

• вона повинна бути адекватна реальній ситуації спілкування;

• зрозумілою для учнів;

• виховувати в них уважне ставлення до співбесідника, ініціативність;

• викликати інтерес до завдання, бажання добре його виконати.

Головний акцент повинен бути зроблений на створенні ситуації, як системи взаємовідносин між тими, хто спілкується.

Система взаємовідносин між співрозмовниками досить різноманітна. Вона охоплює різні сфери їх суспільного і матеріального життя; соціальні відносини, відносини спільної діяльності; статусно-рольові відносини. Ці відносини характерні і для учнів.

Проблемні ситуації, проблемні тексти, а також врахування особистого досвіду учнів можуть допомогти керувати навчальним процесом. Обговорення ситуацій, побудованих на основі взаємовідносин дозволяє зробити процес навчання максимально природним, наближеним до умов реального спілкування [2].

Природна потреба в спілкуванні іноземною мовою може бути викликана за допомогою ситуацій, пов'язаних зі ставленнями до інших людей, з дружбою, традицією, природою, мистецтвом.

Ці ситуації повинні сприяти формуванню різних думок учнів і не давати однозначного рішення. Обговорення таких ситуацій дозволяє порівняти різні думки, викликає в учня потребу захистити свою думку.

Проблемні ситуації можуть бути різного виду:

• проблемно-інформаційні, засновані на різному ступені інформованості співбесідника, коли один співбесідник щось знає, а інший хоче ще знати;

• проблемно-спонукальні, коли один спонукає до діяльності іншого;

• проблемно-оцінюючі, коли співбесідника спонукають до висловлення свого ставлення, своєї позиції.

У всіх цих випадках використовується індивідуальний досвід учнів, в них розкривається фантазія, вигадка як форма творчого мислення з опорою на іноземне мовлення. Останнє, в свою чергу, удосконалюється як необхідний засіб їх реалізації [3].

Поширене висловлювання стимулюють ситуації такого типу:

• Ти прийшов із школи пізніше, ніж звичайно. Поясни чому?

• Ти такий засмаглий! Скажи, де ти був влітку, як відпочивав?

Ситуації сприяють вільному висловлюванню, вони можуть бути тематичними і нетематичними:

• Ти листуєшся з хлопчиком з Англії. Напиши йому, де і як ти проводив свої канікули. Розкажи нам, що ти йому на пишеш.

Значення таких ситуацій у тому, що вони стимулюють мовленнєву діяльність. Такі ситуації допомагають зробити процес навчання керованим, тому що сама ситуація безпосередньо націлює думки учнів в потрібному напрямку пошуку змісту висловлювання.

Створення таких ситуацій передбачає декілька цілей:

• (головна) активізація розумової діяльності учнів;

• розвиток навичок мови, діалогічного й монологічного мовлення;

• повторення й закріплення певного лексичного й граматичного матеріалу;

• служить способом перевірки розуміння прочитаного.

Створенню проблемних ситуацій передує робота, спрямована на закріплення мовленнєвих зразків. Реакція на таку ситуацію і є рішення проблемного завдання [4].

Використання ситуацій буде успішним, якщо:

• ситуації дібрані на весь курс навчання;

• дібрані ситуації подаються в системі, що сприяє формуванню вміння логічно, послідовно висловлюватися і забезпечити перехід від однієї моделі до другої.

Особливо важливе значення питання: «Чому?». Без нього ані активне навчання, ані наукове дослідження неможливі. Таким чином, учителю необхідно створювати проблемні ситуації з урахуванням типових помилок учнів, що робить знання більш усвідомленими, міцними і допомагає учням подолати неправильні уявлення, вчить мислити, робити самостійні висновки, узагальнення [5].

Висновок

Практичні особливості використання проблемного навчання в початковій школі проявляються в реалізації технології проблемного навчання під керівництвом викладачів початкового етапу навчання. Організація навчальних занять передбачає створення проблемних ситуацій самим учителем і активну самостійну діяльність учнів по їх вирішенню, в результаті чого і відбувається творче оволодіння знаннями, навичками, вміннями і розвиток розумових здібностей.

Успіх інтелектуального розвитку школяра досягається головним чином на уроці, коли вчитель залишається один на один зі своїми вихованцями. І від його вміння організувати пізнавальну систематичну діяльність залежить ступінь інтересу учнів до навчання, рівень знань, готовність до постійної самоосвіти. Суть проблемного уроку можна охопити однією фразою – творче засвоєння знань, коли на уроці учень проходить все ланки наукової творчості: постановку проблеми і пошук рішення - на етапі введення знань; вираз рішення і реалізацію продукту - на етапі відтворення (промовляння) знань.

Список використаних джерел

1. Андреев В.И. Исследовательский метод обучения / В. И. Андреев. – М.: Просвещение. 1996. – 289 с.
2. Исследовательский метод: Современные методические искания / Под ред. М. М. Рубинштейна. – М. : Просвещение. 1996. - 168 с.
3. Дидактические основы методов обучения / И. Я. Лернер. – М.: Просвещение. 1981.- 256 с.
4. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе / М. И. Махмутов – М. : Просвещение. 1997. – 214 с.
5. Мочалова Н. М. Методы проблемного обучения и границы их применения / Н. М. Молчанова. – Казань : ТБК. 1999. – 237 с.

---

---