Корсун С.І. Професіографічний опис діяльності слідчого податкової міліції
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Корсун Сергій Іванович, викладач кафедри соціології, психології та педагогіки, Національний університет державної податкової служби України, кандидат психологічних наук, м.Ірпінь
В статті дається визначення професіограми та наводяться принципи побудови професіограми. За результатами дослідження побудовано професіограму слідчого податкової міліції, що містить розгорнутий перелік умов та характеристик діяльності, сукупність професійно-важливих якостей та протипоказань до виконання професійних обов’язків.
В статье дается определение професиограммы и приводятся принципы построения професиограммы. По результатам исследования построена професиограмма следователя налоговой милиции, которая содержит развернутый перечень условий и характеристик деятельности, совокупность профессионально важных качеств и противопоказаний к выполнению профессиональных обязанностей.
In the article determination of profesiogrami is given and principles of construction of profesiogrami are pointed. As a result of research it is built profesiogramu of investigator of tax militia which contains the unfolded list of terms and descriptions of activity, aggregate of professionally important qualities and contra-indications to the professional duty performance.
Актуальність проблеми. З часу утворення у складі податкової міліції слідчих підрозділів та законодавчого закріплення їх діяльності, ґрунтовних досліджень умов діяльності слідчих працівників податкової міліції не проводилось. До сьогодні не існувало професіографічного опису професії слідчого податкової міліції, а без знання професіограми неможливо провести відбір та комплектування підрозділів професійно придатними працівниками.
Аналіз останніх досліджень. Психологічна характеристика діяльності працівника податкової міліції висвітлювалась в роботі Плотко О. В. [1]. Професіографічним описом діяльності оперуповноважених підрозділів внутрішніх справ займались такі науковці як Д. О. Александров, М. І. Ануфрієв, В. І. Барко, Ю. Б. Ірхін, Л. І. Казміренко, Г. О. Юхновець [2, 3, 4]. Водночас професія слідчих працівників податкової міліції залишалася дещо поза увагою. Ми маємо намір заповнити цю прогалину та спираючись на існуючі наукові джерела та власні дослідження досягти певної мети, а саме – представити професіограму сучасного слідчого податкової міліції.
Дослідження у сфері діяльності податкової міліції нами розпочато з аналізу соціально-психологічних умов діяльності працівників слідчих підрозділів податкової міліції та вимог нормативно-правових актів, що регламентують цю діяльність. Аналіз документів, проведені опитування експертів дали змогу оцінити умови професійної діяльності працівників слідчих підрозділів податкової міліції, сукупність професійно значимих якостей та характеристик, що відображають професійну діяльність зазначених працівників.
Професіограма, як відомо, містить розгорнутий перелік умов та характеристик трудової діяльності по конкретній професії, а також професійно-важливих якостей, якими повинен володіти працівник. Психограма професії – її психологічний опис, що є інтерпретаційним аналізом операційно-технічного змісту конкретної трудової діяльності і в кінцевому рахунку, представлено сукупністю професійно важливих психологічних та психофізіологічних якостей, які актуалізуються в даній діяльності та забезпечують її виконання [2, 5].
Побудова професіограми слідчого податкової міліції має проводитись із дотриманням наступних наукових принципів:
- специфічність (конкретність) опису визначеної діяльності;
- поетапність вивчення діяльності – процесуальна послідовність збору й аналізу матеріалу (етапи: інформаційний, аналітичний, синтетичний, експериментальний, результуючий);
- цілеспрямованість опису – відповідність конкретним цілям вивчення (діагностичним, інформаційним, методичним та ін.) та конкретному практичному завданню (профорієнтація, профвідбір, профпідготовка та ін.);
- селективність (вибірковість) об’єкта вивчення – концентрація на специфіці суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків, найскладніших завданнях трудового процесу;
- багаторівневість (комплексність) вивчення суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків на всіх рівнях функціонування системи діяльності;
- динамічність вивчення – з урахуванням розвитку суб’єкта та зміни діяльності;
- системність – вивчення взаємозв’язків і взаємовпливів окремих компонентів діяльності на всіх її ієрархічних рівнях (діяльність, дії та операції, нормальні та екстремальні умови та ін.);
- ідентичність методичних прийомів та програм вивчення і описання, для коректного порівняння професій;
- використання якісно-кількісних методів вивчення – взаємне доповнення змістовної та статистичної інформації [5, с. 254].
Беручи за основу психологічну характеристику діяльності працівника податкової міліції [1], спираючись на визначені соціально-психологічні умови, виходячи з нормативно-правового регулювання діяльності слідчих податкової міліції, з урахуванням принципів складання професіограми нами побудовано професіограму слідчого податкової міліції [6]. Складовим елементом професіограми виступає психограма слідчого, яка є результатом психологічного аналізу змісту трудової діяльності працівника слідчого підрозділу податкової міліції та характеризується сукупністю професійно важливих психологічних та психофізіологічних якостей, що присутні цій професійній діяльності.
Загальна характеристика професії
Серед юридичних спеціальностей професія слідчого потребує не тільки задатків, покликання та освіти, але й значного життєвого досвіду, цілого ряду професійних навичок та вмінь. Цей вид професійної діяльності, перш за все, пов’язаний із проведенням процесу досудового слідства. Діяльність слідчого реалізується у прагненні розслідувати кримінальну справу, розкрити всі обставини злочину та містить у собі широкий спектр збору початкової інформації з метою вирішення професійних завдань.
Особливе значення на першому етапі слідства відводиться оперативно-розшуковій інформації. Слідчий повинен вибрати із наявної інформації, із навколишнього середовища важливу криміналістичну інформацію (документи, сліди злочину, докази причетності підозрюваних до скоєного злочину, знаряддя злочину тощо), що дає можливість з достовірністю реконструювати подію злочину, як того потребує закон.
Слідчий податкової міліції повинен знати: основи кримінального процесу та кримінально-процесуального законодавства, основи податкового законодавства, основи класифікації, тактики і методики розкриття і розслідування злочинів; організацію роботи по розслідуванню конкретних злочинів; тактичні прийоми провадження слідчих дій; мати спеціальні знання з психології, економіки, бухгалтерського обліку, інформатики, техніки та інших вузьких галузях.
Слідчий податкової міліції повинен уміти: установити психологічний контакт з різними категоріями людей; організовувати, проводити та фіксувати слідчі дії; досконало володіти технічними та експертно-криміналістичними засобами.
Слідчою діяльністю в системі органів державної податкової служби України займаються слідчі слідчих підрозділів податкової міліції відповідних державних податкових адміністрацій (інспекцій).
За характером виконуваних у процесі професійної діяльності завдань слідчому доводиться працювати як в індивідуальному, так і в груповому режимі. Індивідуальна робота найбільш яскраво представлена при виконанні таких слідчих дій, як допит та очна ставка.
При виїзді на місце пригоди у складі слідчо-оперативної групи слідчий виступає в ролі керівника: він координує роботу суміжних спеціалістів по фіксації слідів злочину та збору первинної інформації.
Відносини субординації у професійній діяльності слідчого податкової міліції регламентовані Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, законами України “Про державну податкову службу”, “Про міліцію”, кримінально-процесуальним законодавством України та іншими нормативними актами, що регламентують діяльність слідчих підрозділів податкової міліції.
Метою професійної діяльності слідчого податкової міліції є:
- правова охорона основних соціальних цінностей суспільства;
- установлення істини при розслідуванні злочинів;
- притягнення винних до встановленої законом відповідальності.
Соціальна значимість слідчої діяльності визначається необхідністю отримання максимально повної інформації щодо кримінальних справ, що знаходяться у провадженні. Від якості роботи слідчого, повноти та достовірності інформації, зібраної в рамках кримінальної справи в процесі досудового слідства, залежить процес судочинства та об’єктивність кінцевого рішення суду відносно громадян.
Згідно класифікації професій за Є. О. Клімовим, професія слідчого відноситься до професій типу “людина-людина”. Отже, домінуючим у цій діяльності є комунікативний аспект. Слідчий, перш за все, поинен мати добрі здібності співрозмовника, який веде бесіду в особливо тяжких умовах.
Основні функціональні обов’язки
Слідчі податкової міліції приймають рішення про порушення кримінальної справи (виносять “постанови про порушення кримінальної справи” за ознаками скоєного злочину) відповідно до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України. Далі, в межах порушеної кримінальної справи проводиться досудове слідство, що чітко регламентоване Кримінально-процесуальним кодексом України. У ході досудового слідства проводяться слідчі дії у вигляді допитів, виїмок, обшуків, очних ставок, експертиз тощо.
Досудове слідство закінчується направленням всіх зібраних при провадженні кримінальної справи матеріалів до суду для подальшого судового розгляду.
У процесі професійної діяльності слідчому доводиться:
- керувати слідчо-оперативною групою на місці події;
- приймати рішення про порушення або відмову у порушенні кримінальних справ;
- організовувати взаємодію із оперативними службами податкової міліції з метою затримання злочинців та підозрюваних у вчиненні злочинів;
- документувати свої дії в ході досудового слідства (складати протоколи допитів, постанови і протоколи про затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, складати постанови про притягнення в якості обвинувачуваних за різноманітними складами злочинів та інші документи у відповідності до кримінально-процесуального законодавства);
- здійснювати слідчі дії (зокрема: огляди місць подій; обшуки та огляди; виїмки і накладення арешту на майно; допити свідків, потерпілих і підозрюваних; пред’явлення для впізнання; очні ставки тощо);
- вживати в ході слідства заходи з відшкодування збитків заподіяних злочином;
- припиняти і закінчувати досудове слідство;
- здійснювати передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи для усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів.
Санітарно-гігієнічні умови діяльності та безпека праці
Значна частина робочого часу слідчого податкової міліції пов’язана з роботою в закритому приміщенні при проведенні допитів свідків, підозрюваних (обвинувачуваних) та потерпілих. Крім того, він періодично заступає на чергування та може виїжджати на місце події.
Провадження деяких слідчих дій (допит свідків, огляд місця події, виїмка, відтворення тощо) може відбуватися як у приміщенні, так і на відкритому повітрі.
Організація і режим праці. Основні види захворювань
Номінально робочий день слідчого має дорівнювати 8 годинам (зазвичай з 09.00 до 18.00 години з перервою на обід). Однак, на практиці, під час проведення невідкладних слідчих дій, робочий день слідчого фактично стає ненормованим, що в сукупності з іншими негативними чинниками обумовлює підвищену нервово-психічну напруженість.
Ситуації збройного єдиноборства з кримінальними елементами у роботі слідчого зустрічаються вкрай рідко, але зовсім виключити їх імовірність не можна. Останнім часом, у зв’язку з криміналізацією суспільства, почастішали та збільшилися спроби тиску на слідчих з боку підозрюваних осіб та їх спільників.
За даними професіографічних досліджень 90% слідчих характеризує свою професійну діяльність як важку.
Серед основних чинників напруженості праці вони відмічають:
- великі нервово-психічні навантаження (39%);
- ненормований робочий день (35%);
- сильна емоційна напруга (35%);
- малорухома сидяча робота (25%);
- постійний контакт із криміногенним контингентом (15%).
Серед симптомів соматичного неблагополуччя, що виникає протягом робочого дня у слідчих найчастіше за все присутні:
- втома (50%);
- болі в попереку (15%);
- головний біль (15%);
- слабкість (15%);
- зниження уваги (15%);
- дратівливість (15%).
Лише 15% опитаних не пред’являють скарг з цього приводу.
У 35% опитаних спостерігаються порушення сну у вигляді частого прокидання серед ночі, 10% відзначають утруднене засинання.
Захворюваність серед працівників слідчих підрозділів податкової міліції ДПА України розподіляється наступним чином:
- захворювання серцево-судинної системи - 10%;
- захворювання бронхів і легень - 15%;
- захворювання шлунково-кишкового тракту - 35%;
- радикуліт-10%;
- хвороби нервової системи - 15%;
- інші захворювання - 15%.
Вимоги професії до працівника
Морально-ділові якості:
- високий рівень правової свідомості, соціальної відповідальності;
- чесність, громадянська мужність, совісність;
- принциповість, непримиренність у боротьбі з податковими правопорушеннями;
- обов’язковість, сумлінність, ретельність, дисциплінованість;
- переваження мотивів соціальної значимості у сфері професійної діяльності;
- розвинута мотивація досягнення;
- виражена мотивація самоактуалізації.
Пізнавальні якості:
- високий рівень інтелектуального розвитку;
- гнучкість розумових процесів;
- спроможність до аналізу та узагальнення інформації;
- завзятість при вирішенні завдань;
- уміння прогнозувати;
- уміння розрізняти головне і другорядне;
- спроможність до реконструкції явищ за їх непрямими ознаками;
- спостережливість;
- творче мислення;
- відсутність емоційної деструкції;
- розвинута інтуїція;
- ерудованість;
- розвинута довільна увага;
- пізнавальна активність;
- критичність до інформації.
Комунікативні якості:
- уміння встановлювати та підтримувати психологічний контакт;
- уміння розуміти внутрішній світ співрозмовника, його особливості, мотиви, наявний психологічний стан;
- комунікативна компетентність (уміння слухати, емпатія, доброзичливість, вільне володіння вербальними і невербальними засобами спілкування, самоконтроль);
- широкий спектр стилів поводження в конфліктних ситуаціях;
- наявність лідерських (організаторських) якостей;
- почуття гумору;
- наполегливість та принциповість у відстоюванні прийнятих рішень.
Особистісні властивості:
- стійка адекватна самооцінка;
- самостійність і незалежність;
- сміливість;
- активність;
- відповідальність;
- самоповага.
Мотиваційні аспекти діяльності.
Аналіз властивостей особистісної мотивації у працівників слідства, проведений у ході професіографічних досліджень, показав, що у них найбільше виражені:
- мотиви спілкування;
- особистісні мотиви;
- мотиви суспільної корисності;
- мотиви творчої діяльності.
Вимоги до загальноосвітньої та спеціальної підготовки
Слідчі підрозділи податкової міліції комплектуються виключно спеціалістами (магістрами) з юридичною освітою, яку можна здобути в Національному університеті ДПС України або в інших державних і недержавних вищих навчальних закладах.
Посади слідчих у складі відділень, відділів відповідних ДПА (ДПІ) та слідчого управління податкової міліції ДПА України за штатним розкладом являються атестованими і комплектуються особами середнього та старшого начальницького складу податкової міліції за умов наявності вищої юридичної освіти.
Протипоказання до виконання професійних обов'язків
Мотиваційно-ціннісні протипоказання:
- низький рівень моральності, безчесність, користолюбство;
- недисциплінованість,
- виражена мотивація уникнення невдачі.
Інтелектуальні протипоказання:
- інтелектуальна ригідність;
- нерозвинена уява;
- слабка пам’ять;
- слабка пізнавальна активність.
Комунікативні протипоказання:
- виражена інтровертованість;
- властолюбство;
- цинізм;
- надмірна агресивність;
- вразливість;
- відсутність емпатійності;
- когнітивна та афективна ригідність.
Особистісні протипоказання:
- нестійка самооцінка;
- відсутність самостійності;
- пасивність;
- песимізм.
Висновки. Безсумнівно, що глибоке та усебічне професіографічне вивчення різних видів професійної діяльності працівників податкової міліції є необхідною передумовою вирішення проблем, пов’язаних з ефективністю використання кадрового потенціалу, оптимізацією процесів відбору, підготовки та перепідготовки кадрів, раціоналізацією режимів і умов праці, зниженням травматизму та профзахворювань.
Володіючи професіограмою певної професії можна “приміряти” її до кандидата, зіставляючи його інтереси, нахили, здібності з вимогами, які пред’являє професія до індивідуально-психологічних властивостей працівника.
Постановка проблеми професійно-психологічного відбору відбиває соціальні потреби сучасного суспільства у підвищенні продуктивності праці та раціональному розміщенні кадрів, профілактиці травматизму та зниженню захворюваності, економії фінансів та матеріально-технічних ресурсів.
Список використаних джерел
- Плотко О.В. Формування у працівників податкової міліції здатності до саморегуляції в емоціогенних умовах: дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 “Педагогіка та вікова психологія” / Олена Василівна Плотко. – К., 2004. – 177 с.
- Ануфрієв М.І. Професіографічна характеристика основних видів діяльності в органах внутрішніх справ України (кваліфікаційні характеристики професій, професіограми основних спеціальностей) : Довідковий посібник / [М.І. Ануфрієв, Ю.Б. Ірхін та ін.]. – К. : МВС України; КІВС, 2003. – 80 с.
- Барко В.І. Професіографічний опис основних видів діяльності в органах внутрішніх справ України: Практичний посібник / [В.І. Барко, Ю.Б. Ірхін та ін.] . – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, ДП «Друкарня МВС», 2007. – 100 с.
- Александров Д.О. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників ОВС (професійно-психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів) / [Д.О.Александров, Г.О.Юхновець, Л.І.Казміренко та ін.] – К., 2002. – 107 c.
- Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности: [учебное пособие для вузов] / Вячеслав Алексеевич Бодров. – М.: ПЕР СЭ, 2006. – 511 с. – ( Современное образование).
- Корсун С.І. Методика професійно-психологічного відбору працівників до підрозділів податкової міліції: Практичний посібник / [С.І. Корсун, В.О. Криволапчук] – Ірпінь, 2010. – 50 с.