Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Жовнірук А.І. - старший викладач Вечірнього факультету Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ СЛУХОВОГО СПРИЙМАННЯ ЯК ВАЖЛИВОГО ФАКТОРУ УСПІШНОСТІ МНЕМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗАСОБАМИ АУДІЮВАННЯ

   Анотація. У даній статті розглядаються особливості механізму слухового сприймання під час аудіювання іноземною мовою та його вплив на успішність мнемічної діяльності майбутніх вчителів іноземної мови.

   Ключові слова: мнемічна діяльність, іноземна мова, аудіювання, механізм слухового сприймання.

   Актуальність. У зв’язку з радикальними змінами в сучасному українському суспільстві, його орієнтацією на активну співпрацю з іншими державами, відкриттям міжнародних кордонів для населення країни, активізацією вивчення іноземних мов, використанням англійської як мови міжнародної комунікації перед освітою України стоїть нелегке завдання підготувати педагогічні кадри у сфері викладання іноземних мов, які б могли швидко орієнтуватись та працювати в умовах постійно зростаючого потоку нової інформації, кількість якої за висновками фахівців подвоюється кожен рік, а також навчати дітей, застосовуючи сучасні методи засоби, які б сприяли швидкому та якісному опануванню тої чи іншої іноземної мови. Все це, безумовно, торкається питання професійної підготовки майбутніх вчителів-філологів та успішного застосування особистісно-компетентнісного підходу в їх роботі з дітьми. Варто зазначити, що рівень професійної компетенції студентів-філологів прямо залежить від рівня розвитку їх інтелекту, одним з компонентів якого є мнемічний компонент. Розвиток мнемічної складової інтелекту студентів пов'язаний з їх мнемічною діяльністю, розвиток якої можна активізувати засобами аудіювання. Передумовою успішного розвитку мнемічної діяльності майбутніх вчителів-філологів є активізація основних механізмів аудіювання, одним з яких виступає механізм слухового сприймання інформації.

   Мета: визначити особливості механізму слухового сприймання як важливого фактору успішності мнемічної діяльності майбутніх вчителів іноземної мови засобами аудіювання.

   Викладення основного матеріалу. Варто зазначити, що як вид мовленнєвої діяльності аудіювання складається з таких компонентів:

* уміння диференціювати сприйняті звуки;

* інтегрувати сприйняті звуки у смислові комплекси та утримувати в пам’яті під час прослуховування;

* здійснювати ймовірне прогнозування та розуміти прослуханий звуковий ланцюг [2].

   Як комплексна діяльність аудіювання вміщує методичний, лінгвістичний та психологічний контексти. Психологічний контекст аудіювання полягає у розвитку механізмів мовлення, що задіяні у цій діяльності до рівня автоматизованої дії. Остання складова має пряме відношення площини, де пересікаються мнемічна діяльність та механізми аудіювання.

   Стимуляція аудіювання відбувається на основі потреби слухача в певній інформації, де головними є інтелектуальні та пізнавальні мотиви. Слухання визначається смисловим сприйняттям і безпосередньо пов’язане з осмисленням. Результат слухання визначається в різних рівнях розуміння. Це внутрішній результат, який продовжується і через зовнішнє вираження в одному, декількох судженнях в усній або письмовій формі [ 4].

   Як вид мовленнєвої діяльності аудіювання характеризується чіткою ієрархічною структурою, в якій виділяються такі фази: спонукально-мотиваційна, аналітико-синтетична, виконавча.

   Перша фаза визначається складною системою зовнішніх стимулів і внутрішніх мотивів, що з’являються у індивіда. Друга - аналітико-синтетична фаза характеризується аналізом способу формування і формулювання думок іншої людини. Дана фаза структурується за трьома стадіями:

* смислове прогнозування;

* смисловий аналіз, вербальне поєднання, встановлення смислових зв’язків між словами і смисловими ланками;

* компресія та інтерпретація [7].

   Водночас, ці стадії аудіювання, як правило, не усвідомлюються і суб’єктивно представлені єдиним одномоментним процесом, який безпосередньо веде до розуміння предметних відносин, що складають зміст повідомлення. Проте, цілісність і динамічність забезпечуються роботою основних механізмів аудіювання, від ступеня сформованості яких залежить результат аудіо-діяльності.

   Вміння, які необхідно набути, для того, щоб процес аудіювання був успішним або результативним, великою мірою торкаються вмінь смислової обробки інформації, які безпосередньо пов’язані з мнемічною діяльністю, що оперує тими ж прийомами: ділити текст на смислові фрагменти, встановлювати логічні зв’язки між елементами тексту, відокремлювати головне від другорядного, виділяти смислові центри. Отже, аудитивні вміння являють собою вміння, які забезпечують переробку смислової інформації повідомлення з певної тематики, сприйнятого на слух.

   Загалом вчені виділяють 8 загальних умінь, необхідних для сприймання інформації на слух:

* Розподіл тексту на смислові фрагменти, визначення фактів повідомлень;

* Встановлення логічних зв’язків між елементами тексту;

* Відокремлення головного від другорядного та утримування у пам’яті головного, виділення смислових віх, смислових центрів фраз;

* Визначення теми повідомлення;

* Виділення головної думки;

* Повне розуміння повідомлення;

* Сприймання мовлення в природному темпі;

* Розуміння та утримування у пам’яті повідомлення, пред’явленого один раз [3].

   Для того, щоб активізувати аудитивні вміння, важливою складовою яких є і мнемічна складова, потрібно знати механізми, що лежать в основі аудитивної діяльності. Одним із найбільш важливих механізмів, від якого залежить успішність аудіювання, є механізм слухового сприймання.

   Дослідження психологічних аспектів цілісного слухового образу, вияв закономірностей слухового сприйняття іноземного мовлення, дослідження системності психічних процесів в багатогранному та багаторівневому характер і механізму слухового сприймання привело нас до робіт В.Н.Носуленка, який в рамках дослідження слухового сприймання виділяє поняття предметності та цілісності слухового образу, що мають важливе значення для формування цілісного слухового образу. Автор розглядає весь процес слухового сприймання в контексті діяльності 3 основних підсистем системи психіки людини, які задіяні в процесі слухового сприймання: в контексті когнітивної підсистеми психіки - виділення когнітивної функції слухового сприймання; в контексті комунікативної підсистеми психіки – виділення комунікативної функції сприймання; в контексті регулятивної підсистеми психіки - виділення регулятивної функції слухового сприймання [11].

   В слуховому сприйнятті при виділенні 3 вищезгаданих функцій згідно конкретного звучання відбувається формуванні якостей слухового образу “як регулятора пізнавальної та практичної діяльності суб’єкта” [11; С.25].

   Слухове сприймання як механізм аудіювання базується на слуховому аналізаторі і на власному накопиченому сенсорному досвіді. Б.Ф. Ломов виділяє 3 рівні психічного відображення в процесі сприймання: сенсорно-перцептивний, представницький та рівень понятійного або вербально-логічного мислення [5].

   За І.А.Зимньою, механізм слухового сприймання здійснюється через “з-х рівневу модель вербально-комунікативної функції людини або вищу інтегративну функцію психічної діяльності” [6; С.5]. Перший рівень - перцептивно-моторний, який включається в процесі усного вербального спілкування через слухову та артикуляційну модальність і є рівнем переходу з акустичного коду в нервовий і навпаки, з нервового коду в акустичний . Другий рівень працює в контексті формування думок через встановлення предметно-смислових відповідностей за допомогою мовних засобів, де реалізується програма відбору потрібних вербальних знаків. Третій рівень – системо-утворюючий, де відбувається вищий синтез смислокомплексів через предметно-схематичний індивідуальний код або універсальний предметний код через розуміння предмету повідомлення і виявлення комунікативного змісту і намірів повідомлення. Всі вищезгадані рівні є одним механізмом прийому, опрацювання і подачі вербальної інформації через засоби мови як способу формування думки в усіх видах мовленнєвої діяльності [6].

   Якісне сприймання іноземного мовлення залежить від акустичних особливостей та лексичного, синтаксичного, фонетичного оформлення мовлення [8].

   Досліджуючи внутрішню організацію механізму сприймання, Б.Г.Ананьєв робить висновок про утворення певних міжаналізаторних інтермодальних сенсорних систем з високими рівнями інтеграцій, які переходять в перцептивні системи. Однією з таких систем є мовнослухова система, що включає власне слухові, вібраційні, гравітаційні, кінестетичні, тактильні та інші сигнали, які кодуються мовними одиницями. З мовнослуховою системою пов’язана “вербалізація всього чуттєвого досвіду людини” [1; С. 184].

   Оскільки іноземне мовлення сприймається в процесі слухового сприйняття як одне ціле – важливо взяти до уваги концепцію слухового потоку. Ця концепція описана Г.А.Міллером та Г.А. Хейсе [15] для позначення суб’єктивної інтерпретації послідовності звуків, що інтерпретуються як одне ціле.

   Таким чином акустична система визначає послідовність акустичних подій в процесі перцептивного злиття. Слуховий потік має свої особливості:

* Можливість фіксації уваги на даному потоці на протязі деякого часу, оскільки потік має свою тимчасову погодженість [13];

* Необхідність певного часу, щоб розділити звукову послідовність на менші потоки для аналізу перцептивною системою елементів послідовності в процесі прийняття альтернативних рішень [14];

* Неможливість одночасності уваги на різних слухових потоках [16];

* Можливість впорядкування в часі подій всередині потоку [12].

   Під час формування слухового образу слухова система вибирає найкращу серед конкуруючих факторів перцептивну організацію акустичних подій.

   В процесі формування образу слухової модальності відбувається 3-рівнева діяльність [10]: рівень сенсорно-перцептивних процесів, рівень уявлень, рівень понятійного мислення. На рівні сенсорно-перцептивних процесів відбувається відображення тих якостей предметів, які проявляються при їх взаємодії з органами чуттів живого організму, що забезпечує сенсорно-перцептивне орієнтування людини в навколишньому середовищі [9]. На рівні уявлень відбувається формування уявлень як наслідок нового ступеню розвитку когнітивних процесів. На основі багаторазового сприйняття предметів однієї категорії відбувається селекція їх ознак, іншими словами “схематизація предметного образу” [9; С.7].

   Рівень уявлень є дуже важливою стадією, де “сукцесивний перцептивний процес трансформується в симультанний образ” [9;С.8]. Рівень уявлень має вирішальне значення для формування когнітивних карт, концептуальних моделей, наглядних схем, планів, що необхідні для виконання будь-якої діяльності.

   Рівень понятійного мислення – це рівень раціонального пізнання, що визначається знаковими системами, в першу чергу мовою як носієм суспільно-історичного продукту пізнання дійсності. Саме завдяки слову як головному коду знакової системи мови формуються такі характеристики пізнання як осмислення, категоріальність, конкретизація понять і специфікація об’єкту пізнання. Слово виступає засобом трансформацій сенсорних компонентів образу з одних модальностей в інші.

   У процесі аудитивної діяльності головну роль виконує слухова модальність, яка проявляється через вербально-логічний рівень відображення, що виконує організуючу та регулюючу функції в побудові образу та його стабілізації [9].

   Б.Г.Ананьєв, характеризуючи специфіку вербально-логічного рівня відображення, зазначав, що в психічному розвитку людини, як і в слуховому розвитку людства тісно пов’язані дві тенденції: переведення всіх образів будь-якої модальності на зорові схеми (візуалізація чуттєвого досвіду) і розвиток сигніфікативної функції мови за допомогою абстрагуючої і узагальнюючої роботи думки. Внаслідок цього відбувається “вербалізація всього життєвого досвіду особистості” [1;С.23].

   Таким чином, можна зробити висновок, що активізація механізму слухового сприймання сприяє кращому засвоєнню інформації, що веде до більш ефективного протікання та розвитку мнемічної діяльності студентів під час аудіювання іноземною мовою.

ЛІТЕРАТУРА

• Ананьев Б.Г. Сенсорно-перцептивная организация человека// Познавательные процессы: ощущения, восприятие. -М.: Педагогика, 1982.-С.7-32
• Еленская Л.С. Обучение аудированию на начальном этапе//Мат-ри конференции//Рогожникова Т.М.Вопросы обучения иностранным языкам:методика, лингвистика, психология. -Уфа: 2001.- 144с.
• Елухина Н.В.Интенсификация обучения аудированию на начальном этапе //Иностранные языки в школе.-1986.-№5.-С.15-20
• Жукова Е.А. Специфика аудирования как компонента профессиональной деятельности …сборник науч.трудов, выпуск 349 –Специфика обучения различным видам реч.деятельности.М.1990, 116с.
• Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф.Пономаренко В.А.Образ в системе регуляции деятельности.- М:1986.
• Зимняя И.А. Вербально-коммуникативная функция в восприятии и порождении текста. C. 3-9 // Сборник научных трудов-выпуск 243// Механизмы порождения и восприятия текста.-М:1985.-188с.
• Зимняя И.А. Психологическая характеристика понимания речевого сообщения //Оптимизация речевого воздействия /Отв.ред.доктор техн.наук Р.Г.Котов .-М.:Наука ,1990.-240с.
• Кулиш Л.Ю. Психо-лингвистические аспекты восприятия устной иноязычной речи.Киев, Выща Школа, 1982.- 208с.
• Ломов Б.Ф., Беляева А.В., Носуленко В.Н. Вербальное кодирование в познавательных процессах. Анализ признаков слухового образа.-Москва: Наука, 1986.- 128с.
• Ломов Б.Ф., Сурков Е.Н. Антиципация в структуре деятельности.-М.: Наука, 1980. -234c.
• Носуленко В.Н. Психология слухового восприятия.-М.:Наука, 1988-216с.
• Bregman A.S., Rudnicky S.L. Auditory segregation: stream or streams?// J. Exp.Psychol.,Hum. Percept. Perform.1975.Vol.1.P.263-267
• Bregman A.S. Auditory streaming is cumulative //J. Exp.Psychol.Hum.Percept.Perform.1978.Vol.4 P. 380-387
• Dannenbring G.L.,Bregman A.S. Effect of silence between tones on auditory stream segregation // J/Acoust.Soc.Amer.1976.Vol 59.P.987-989
• Miller G.A., Heise G.A.The Trill Threshold //J.Acoust . Soc.Amer.1950.Vol.22
• Steiger H., Bregman A.S. Competition among auditory streaming, dichotic fusion, and diotic fusion //Percept. and Psychophys. 1982 Vol.32.P. 153-162

---

---