Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Жабська Оксана Петрівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

В статті розглянуто проблему навчання читання англійською мовою учнів четвертих класів на основі автентичних текстів. Читання в початковій школі доцільно розглядати як самостійний вид діяльності, де особливе місце має займати читання про себе з метою вилучення основної інформації з прочитаних текстів, враховувати передусім вікові особливості, інтерес і потреби учнів. Не менш важливим при цьому є зміст текстів, новизна, практична значущість наявної в них інформації. В даний час це завдання може бути успішно вирішене на основі автентичних текстів лінгвокраїнознавчого змісту.

Ключові слова: початкова школа, читання, автентичні тексти, ознайомлювальне читання, вивчаюче читання, вибіркове читання.

В статье рассмотрена проблема обучения чтению на английском языке учеников четвертых классов на основе аутентичных текстов. Чтения в начальной школе целесообразно рассматривать как самостоятельный вид деятельности, где особое место должно занимать чтение про себя с целью извлечения основной информации из прочитанных текстов, учитывать прежде возрастные особенности, интерес и потребности учащихся. Не менее важным при этом является содержание текстов, новизна, практическая значимость имеющейся в них информации. В настоящее время эта задача может быть успешно решена на основе аутентичных текстов лингвострановедческого содержания.

Ключевые слова: начальная школа, чтение, аутентичные тексты, ознакомительное чтение, изучающее чтение, выборочное чтение.

In the article it is considered the problem of teaching to read in English the fourth grade pupils on authentic texts basis. Reading in primary school should be considered as a separate activity, which has a special place to hold reading itself to extract key information from texts read, consider first age, interest and needs of students. The important one is the content of texts, novelty, the practical significance of information available to them. Currently, this problem can be successfully solved on the basis of authentic texts and country-linguistic meaning.

Key words: primary school, reading, authentic texts, scan reading, learning reading, selective reading.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Основним засобом мотивації навчальної діяльності є те, що активність у засвоєнні інформації в учнів відбувається на основі їх власних інтересів та поглядів. При цьому важливо враховувати індивідуальність учнів, співвідносити мовні дії з їх думками, почуттями, інтересами. Оскільки учням сприймати тільки на слух мову вкрай важко, тому в міру накопичення лексичних одиниць діти потребують зорової опори. Особливо це стосується дітей, у яких слухова пам’ять розвинена гірше від зорової. Тому так важливе читання.

Читання є одним з важливих видів комунікативно-пізнавальної діяльності учнів. Ця діяльність спрямована на вилучення інформації з друкованого тексту. Загалом, читання виконує такі функції: є засобом вивчення мови і культури, самоосвіти, інформаційної та освітньої діяльності, служить для практичного оволодіння іноземною мовою. Читання сприяє розвитку й інших видів комунікативної діяльності. Для виховання і всебічного розвитку школярів засобами іноземної мови саме читання дає найбільші можливості.

Світові тенденції у вивченні іноземних мов акцентують увагу методистів та практикуючих учителів на формуванні іншомовленнєвих умінь. Основною метою навчання іноземних мов на сьогодні є іншомовна комунікативна компетентність. Структура іншомовної комунікативної компетентності містить низку компетенцій, які складають зміст навчання іноземної мови, а саме: мовна, мовленнєва, соціокультурна, полікультурна, лінгвокраїнознавча, країнознавча. Саме використання автентичних текстів для читання забезпечить оволодіння учнями даними компетенціями [7].

Аналіз досліджень

Проблема навчання читанню іншомовної літератури розглядалася у різних аспектах такими вченими як Н.Д. Гальскова, З. І. Кличнікова, М. В. Ляховицький, Л. А. Онуфрієва, М. Х. Данкен та інші [3; 4; 5; 6; 13]

Не зважаючи на наявність певної кількості публікацій присвячених цьому питанню, у вітчизняних дослідженнях все ще існують проблемні аспекти. Для того, щоб розуміти автентичні тексти, як вважає Н. Д. Гальскова, учні повинні засвоїти декілька правил роботи з текстом [3]:

- читати текст іноземною мовою, не означає перекладати кожне слово: тут для розуміння будь-якого тексту важливу роль відіграє життєвий досвід, що є в учня;

- щоб розуміти текст, вміти спрогнозувати, про що йтиме мова в цьому тексті), необхідно звернутися за допомогою до заголовка, малюнків, схем, таблиць, супроводжуючих даний текст, його структури;

- при читанні тексту слід спиратися в першу чергу на знайомі у ньому слова, вирази і спробувати прогнозувати зміст тексту.

Постановка мети дослідження

Визначити доцільність навчання читання англійською мовою учнів четвертих класів на основі автентичних текстів.

Виклад основного матеріалу

Формування навичок і вмінь у читанні є однією з найважливіших складових на всіх етапах навчання іноземної мови. Читання відноситься до рецептивних видів мовленнєвої діяльності, входить у сферу комунікативно-суспільної діяльності людей і забезпечує в ній письмову форму спілкування [2].

На початковому етапі навчання читання в учнів формується техніка читання іноземною мовою і, зокрема, такі здібності як:

- швидко встановлювати звуко-буквені відповідності;

- правильно озвучувати графічний образ слова і співвідносити його із значенням, тобто розуміння / осмислення прочитаного;

- читати по синтагмам, об'єднуючи слова в певні смислові групи;

- читати в звичному темпі текстів, побудованих на знайомому мовному матеріалі;

- виразно читати тексти вголос, з правильним наголосом та інтонацією.

Враховуючи рекомендації психологів щодо особливостей психічних процесів учнів молодшого шкільного віку, можна сформулювати педагогічні вимоги до організації процесу навчання читання іноземною мовою в початковій школі:

1. «Практична спрямованість процесу навчання:

- формулювання конкретних комунікативно-мотивованих завдань і питань, спрямованих на вирішення практичних завдань і проблем, що дозволяють не тільки освоїти нові знання та навички, але й зрозуміти зміст і сенс читаного;

- обов'язкове виділення голосного етапу читання в системі навчання техніки читання іноземною мовою, сприяють закріпленню навичок артикуляції та інтонування, фонетично правильно говорити і "внутрішнього слуху".

2. Диференційований підхід у навчанні:

- облік вікових психологічних особливостей учнів, індивідуальних стилів їх пізнавальної діяльності при повідомленні нових знань і формуванні навичок і вмінь;

- використання аналітичних та синтетичних вправ, завдань диференційованих за рівнем складності, в залежності від індивідуальних здібностей учнів; вибір адекватних прийомів роботи з навчання читання вголос і про себе.

3. Інтегрований і функціональний підхід у навчанні:

- побудова навчання читання на підставі усного випередження, тобто діти, читають тексти, що містять мовний матеріал, який вже засвоєний ними в усному мовленні; на алфавітному етапі оволодіння новими літерами, буквосполучення, правилами читання здійснюється у відповідності з послідовністю введення нових лексичних одиниць та мовленнєвих зразків в усному мовленні.

4. Врахування особливостей рідної мови:

- використання позитивного переносу навичок читання, формованих чи вже сформованих на рідній мові учнів;

- максимальне зниження впливу навичок читання рідної мови шляхом пояснення, зіставлення, демонстрації способів дії і постійним тренуванням в читанні.

5. Доступність, посильність і свідомість навчання.

6. Комплексний підхід до формування мотивації:

- приділення на уроці великої уваги виконанню ігрових завдань, дії у проблемних ситуаціях комунікативного характеру;

- використання різних видів наочності, стимулюючих осмислення нового матеріалу, створення асоціативних зв'язків, опор, сприяють кращому засвоєнню правил читання, графічних образів слів, інтонаційних моделей фраз» [11].

Крім дотримання означених педагогічних вимог, успіх організації навчання залежить від рівня професійної грамотності вчителя, ступеня його методичної компетенції, здатності використовувати на уроці ефективні прийоми і форми роботи.

Читання є рецептивною мовною діяльністю, яка складається із сприйняття і осмислення писемного мовлення 1. На відміну від сприйняття усного мовлення при читанні інформація надходить через зоровий канал, тому змінюється і роль різних відчуттів. При читанні вирішальну роль відіграють зорові відчуття. При читанні велику роль відіграють моторні відчуття, так як читання супроводжується промовлянням сприйманого матеріалу у формі внутрішнього мовлення, яке стає повною розгорнутою промовою при читанні вголос. Той, хто читає – чує себе, тому і слухові відчуття є обов'язковим елементом читання, вони дають можливість проконтролювати правильність власного читання.

Дві сторони процесу читання – сприйняття прочитаного і його осмислення – нерозривно пов'язані між собою. Від якості сприйняття тексту залежить наявність умов для його розуміння. Такі помилки у сприйнятті, як уподібнення схожих за формою слів, неправильне читання слів, призводять до спотворення змісту. У той же час неправильне розуміння сенсу наштовхує на хибне вгадування форми слова тощо.

Розуміння змісту прочитаного відбувається на основі тих же психологічних процесів, як і розуміння при слуханні, але деякі особливості, властиві тільки читанню, все ж необхідно відзначити. Розуміння при читанні здійснюється в умовах, які визначаються більшою виразністю зорових образів у порівнянні зі слуховими і більшою тривалістю їх впливу. Але зміст матеріалу при читанні буває, як правило, складнішим. При читанні коло питань значно ширше тематики усного мовлення, що зазвичай, охоплює предмети, близькі мовцю, безпосередньо його стосуються, особливо на середньому і старшому етапі навчання іноземної мови. Для текстів, запозичених з науково-популярної, політичної та художньої літератури країни, мова якої вивчається, характерне, зокрема, звернення до тем, що відображає побут і історію цієї країни, що веде за собою ознайомлення з фактами, предметами, яких немає в досвіді читача [10].

У методиці навчання іноземної мови учнів початкових класів існують різноманітні класифікації видів читання: вголос та мовчки, перекладне і безперекладне, зі словником та без словника. В кожній із згаданих вище пар видів читання перший являється навчальним, тобто діяльністю, скерованою на формування зрілого, осмисленого читання. Види читання, яким вони протиставляються (мовчки, безперекладне, без словника), характеризують різноманітні сторони осмисленого читання. Вони стають метою навчання іноземної мови в школі [7].

Таким чином виділяють наступні види читання: аналітичне, вивчаюче, переглядове, пошукове, ознайомлюючи, тощо. Наприклад, Є.І.Пассов вважає, що це лише різні цілі використання читання [14]. До того ж існує думка, що не слід занадто ділити інформативне читання, достатньо розрізняти вивчаюче та пошукове читання.

Як відомо, залежно від комунікативних потреб і по мірі проникнення у зміст тексту у вітчизняній методиці виділяють наступні види читання: ознайомлююче, навчальне, переглядове, пошукове [8]. Оскільки переглядове і пошукове по багатьом характеристикам збігаються, у практиці навчання їх, як правило, вважають за один вид, називаючи пошуково-переглядовим.

Г. В. Рогова виділяє три види читання: навчаюче, ознайомлююче і переглядове [13].

У зарубіжній англомовній методиці також виділяють декілька видів або умінь читання: skimming (визначення основної теми/ідеї тексту); scanning (пошук конкретної інформації в тексті); reading for detail (детальне розуміння тексту не лише на рівні змісту, але і сенсу) [16; 17].

Всі методисти єдині в тому, що для ефективного читання іноземною мовою необхідно сформувати основні базові технології роботи з текстом, що включають наступні вміння:

- ігнорувати невідоме, якщо воно не заважає виконанню поставленої задачі;

- прогнозувати та виокремлювати необхідну змістову інформацію;

- працювати зі словником;

- читати за ключовими словами;

- використовувати зноски та коментарі, що зустрічаються в тексті;

- інтерпретувати і трансформувати текст [15].

У нових державних освітніх стандартах особливо наголошується, що учні повинні бути знайомі із різними функціональними типами текстів: прагматичними, науково-популярними, художніми поетичними та прозаїчними текстами [15].

Проте в рамках різноманітних науково-лінгвістичних і методичних шкіл сформувались різні уявлення про пріоритетність використання тих чи інших типів текстів в навчальних цілях. У будь-якому випадку на уроках іноземної мови доцільно використовувати автентичні матеріали для формування комунікативної компетенції, в тому числі і мовленнєвої компетенції в читанні. Саме це є актуальним власне для старшої школи, адже в початковій та середній школі доцільним є використання адаптованих у більшій чи меншій мірі матеріалів, що обумовлюється рівнем володіння мови та віком учнів.

До автентичних матеріалів можна відносяться газетні статті, брошури, авіа- та залізничні квитки, листи, реклами, програми новин радіо і телебачення, оголошення тощо. Все це матеріали, які використовуються в реальному житті тих країн, де розмовляють тією чи іншою іноземною мовою, а не спеціально створені матеріали для умов вивчення цієї мови.

Загалом, автентичні тексти сприяють забезпеченню культурознавчої спрямованості навчання, а отже, реалізації соціокультурних цілей у системі шкільної освіти. Культурознавча спрямованість в свою чергу, ставить акцент на прилучення школярів до культури власної країни в процесі навчання іноземної мови. Переваги автентичних текстів в цьому плані очевидні.

На початковому етапі навчання, коли учні тільки починають знайомитися з лексикою і граматикою мови, що вивчається, не всякий автентичний текст може бути ефективно використаний у навчанні. У зв'язку з цим являється доцільною або адаптація автентичних текстів, або складання текстів авторами підручників. Тут виникають проблеми узгодженості автентичних властивостей навчального тексту та його доступності, відповідності умовам і завданням навчання. Необхідно акцентувати увагу на національних традиціях побудови мовленнєвого твору, щоб створити навчальний текст, максимально наближений до автентичного.

Розглянемо сукупність структурних ознак навчального тексту, що відповідає нормам, прийнятим носіями мови.

Наприклад, культурологічна автентичність. Навчання мови невіддільне від знайомства з культурою країн, де говорять цією мовою, з особливостями побуту та менталітету їх громадян. Без цього неможливо повноцінно спілкуватися з іноземцями. Сучасні підручники насичені країнознавчою інформацією. У текстах вводяться реалії Великобританії та інших англомовних країн (Royal Family, pound, double-decker, fish and chips, pudding, fast food, Christmas, Thanksgiving Day, etc.), географічні назви, імена відомих людей, традиційні форми звернення (Mr. , Mrs .. Sir, Miss) тощо.

У ході роботи над такими текстами учні отримують автентичну надмовну інформацію (знайомляться з правилами оформлення листів, написання адреси на конверті), засвоюють традиційні форми вітань (Merry Christmas '. Happy New Year! Many happy returns of the day! Will you be my Valentine ?).

Сьогодні школярам пропонується така культурологічно автентична інформація, як популярні клички домашніх тварин (Rover. Rex. Pussy, Tom, etc.), правила проголошення номера телефону (7065544 - "seven oh six double five double four").

Тексти, що розповідають про історію країни досліджуваної мови, про її столиці, про її традиції і свята і т. п., розширюють кругозір учня і одночасно служать засобом навчання мови. Вивчення культури іншого народу за допомогою мови - один із значущих аспектів діалогу культур в сучасному світі. Досягнення культурологічної автентичності навчальних текстів дозволяє ефективніше здійснювати два найважливіші завдання, що стоять перед вчителем іноземної мови: навчання мови та навчання культурі.

Інформаційна автентичність. Кожен природний текст несе в собі будь-яку нову інформацію, яка, на думку автора, зацікавить передбачуваного реципієнта. Ця вимога має місце і для навчального тексту: його зміст підбирається відповідно до вікових особливостей та інтересами учнів, інформація оцінюється з точки зору її значущості для школярів і доступності. Текст можна визнати інформативно автентичним, якщо він викликає природний інтерес у читача або слухача.

Сьогодні інформативний аспект методичної автентичності є одним з визначальних при доборі навчального матеріалу. Учням пропонуються тексти, що несуть значущу для них інформацію: доісторичні тварини, життя закордонних однолітків, відомості про країну, мова якої вивчається, цікаві історичні факти, веселі історії та інше.

На уроці іноземної мови в школі інформація - не самоціль, а засіб підвищити мотивацію учнів, викликати зацікавленість у розумінні змісту прочитаного. Ретельний добір текстів і різноманітність тематики дозволяють зробити мову засобом розвитку і формування особистості учня.

Ситуативна автентичність. Ситуативна автентичність припускає природність ситуації, що пропонується в якості навчальної ілюстрації, інтерес носіїв мови до заявленої теми, природність її обговорення. Ситуативна неавтентичість неминуче накладає відбиток на мову тексту - він штучно насичується маловживаних словами і виразами, стає «неживим». Очевидна надуманість ситуації зводить до мінімуму емоційний вплив тексту на учня.

Сучасні підручники сьогодні пропонують тексти, що відображають цілий спектр різноманітних автентичних життєвих обставин. Хоча ці тексти створені з навчаючою метою, вони сприймаються учнями як справді автентичні, тобто покликані вирішувати життєві, а не методичні завдання.

Ситуативно-автентичні тексти викликають інтерес і природну емоційну реакцію школярів, формують позитивне ставлення до предмета. Важливе збереження автентичності жанру. Текст складається так, щоб читач міг впізнати в ньому знайомий йому за повсякденному житті тип тексту.

Це і особисті листи, і анекдоти, і статті з шкільної газети, а також уривки з щоденника підлітка, реклама, кулінарні рецепти, казки, науково-популярні та країнознавчі тексти.

Така жанрово-композиційна різноманітність дозволяє авторам підручників познайомити учнів з мовними кліше, фразеологією, лексикою, пов'язаними з різними сферами життя і приналежними до різних стилів.

Лексико-фразеологічна автентичність. Відбір лексики і фразеології грає важливу роль в досягненні автентичності висловлювання. Автентичний текст є прекрасним матеріалом для ознайомлення з фразеологією, що вивчається і роботи над нею.

Особливо важливо продемонструвати на конкретних прикладах існуючі міжмовні розбіжності. Так, в англійській мові широко використовуються фразові дієслова. Вони викликають труднощі в україномовних учнів і у зв'язку з цим мало представлені в шкільних підручниках. Однак автентична англійська мова без цих дієслів практично неможлива. Крім того, навряд чи можна вважати засвоєним дієслово, яке учень розуміє тільки в одному, певному контексті. Тому видається доцільним вже на ранньому етапі включати в тексти для читання раніше вивчені дієслова.

Наприклад: to find - to find out; to look - to look after; to wash - to wash up; to put - to put off, щоб в учнів не виникали труднощі з їх розумінням вже на більш старшому етапі - при читанні текстів для читання, де увагу потрібно буде приділити їх інтерпретації в контексті.

Велике значення для досягнення автентичності навчальних текстів має правильний добір фразеологізмів. Слід зазначити, що автори підручників далеко не завжди керуються критерієм частотності - для освоєння пропонуються прислів'я, маловживані у природній англійській мові, наприклад:

A friend in need is a friend indeed. East or West, home is best. There is no place like home.

Знайомство з прислів'ями та фразеологічними зворотами формує в учнів навички автентично мовної поведінки, а зіставлення англійської та української фразеології незмінно викликає емоційний відгук і підвищує інтерес до предмета.

Граматична автентичність пов'язана з використанням в усній і письмовій мові властивих для даної мови граматичних структур. Для автентичної англійської мови характерна стриманість у вираженні своєї думки, недовисказанність:

Ця розповідь погана.- This is not the best story.

Широко вживані дієслова узагальнюючого значення:

Він з'їв три тістечка. - Не had 3 cakes.

Книга лежала на столі. - The book was on the table.

Знайомство з граматичними моделями, що відрізняються від прийнятих у рідній мові учнів, слід починати на самих ранніх стадіях навчання. Це дозволить знизити міжмовну інтерференцію, уникнути багатьох помилок і необхідності коригувати їх згодом.

Граматично автентичне оформлення фрази не менш важливо, ніж автентичне лексичне наповнення. Граматика мови, як і його словниковий склад, безперервно розвивається, і навчальні посібники не завжди відображають сучасні тенденції автентичної мови. Так, в підручниках минулих років для позначення тварин вживається займенник it, в той час як англійці, кажучи про своїх вихованців, використовують займенники he і she.

Для вираження прохання чи пропозиції в автентичній мові широко вживаються структури Do you think we can ...? Why don't we ...? Why not do smth?, А також питальні кінцівки (Close the door, please, will you? Let's have a rest, shall we?).

Знайомство з перерахованими та багатьма іншими граматичними явищами, їх включення в граматичний «багаж» учнів полегшить у подальшому розуміння учнями усну та письмову автентичну мову.

Реактивна автентичність. У реальному житті почутий або прочитаний текст викликає в нас ту чи іншу реакцію. Отже, при виборі тексту потрібно враховувати його здатність викликати в учня автентичний емоційний, розумовий і мовної відгук.

Реактивна автентичність досягається різноманітними засобами. Наявність у тексті окличних речень (Isn't she funny! Gosh! Bad luck!), вигуків (Yuk! Wow), риторичних питань (What do you do in your free time? - Free time? What's that?!), підсилювальних конструкцій (It does take a lot of time!), оцінних слів (great, terrible, brilliant) надає йому виразність, емоційну забарвленість, викликає інтерес у читача.

Стимулює відповідну реакцію учня і така властивість навчального тексту, як спрямованість, тобто наявність передбачуваного співрозмовника. Питання, що задаються автором по ходу викладу, або залучають увагу учня до інформації, яку автор вважає особливо важливою (Do Prince and Princess have time for hobbies? Where does our food come from?), Або спонукають читача зіставити викладене зі своїм особистим досвідом (Have you got а pet? Do you eat the right food?), висловити свою думку щодо прочитаного (I don't think that he did the right thing. And what do you think?). Реакція учня може бути зовні невираженою (подив, здивування, інтерес), вираженою невербально (сміх, міміка) або вербально (згода / незгода з автором, висловлення власної думки, зіставлення з власним досвідом). Реактивно автентичні навчальні матеріали стимулюють відповідну діяльність учня, перетворюють її з чисто навчальної в особистісно значущу [16].

Висновок

Отже, читання є одним з найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності, яка спрямована на вилучення інформації з письмового тексту. Оскільки читання здійснюється на письмово фіксованому тексті, це дає можливість повернутися до нього при нерозумінні і дозволяє більше уваги приділити розкриттю змісту. Рецептивний характер цього виду мовленнєвої діяльності зумовлює велику доступність і більшу легкість у порівнянні, наприклад, з говорінням.

Читання розглядається у шкільній методиці як мета і як засіб навчання іноземної мови. Мета навчання читання: навчити отримувати інформацію з прочитаного (це читання більшою мірою про себе).

Отже, навчання природної, живої мови можливе лише за умови використання матеріалів, взятих з життя носіїв мови або складених з урахуванням особливостей їхньої культури та менталітету відповідно до прийнятих мовних норм. Методично автентичний текст являє собою природне мовний твір, створений у методичних цілях.

Список використаних джерел

1. Азімов Е.Г., Щукін А.Н. Словник методичних термінів (теорія і практика викладання мов) / Е.Г. Азімов, А.Н. Щукін. – СПб: "Златоуст". – 1999.
2. Бабенко Т.В. Навчання англійської мови в початковій школі: навч. посіб. / Т.В. Бабенко. – Львів: НЛУ ім. І. Франка, 2002. – 222 с.
3. Гальскова Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам : пособие для учителя / Н. Д. Гальскова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : АРКТИ, 2003. – 192 с.
4. Методика навчання іноземних мов у початковій школі: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.В. Котенко, А.В. Соломаха [та ін.]. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – с. 356. – С. 8; 201 – 203.
5. Методика обучения иностранным языкам в начальной и основной общеобразовательной школе: учеб. пособ. [для студ. пед. колледжей] / под ред. В.М. Филатова. – Ростов н/Д.: Феникс, 2004. – 416 с.
6. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г. В. Рогова, Ф. М. Рабинович, Т. Е. Сахарова. – М. : Просвещение, 1991. – 287 с.
7. Настольная книга преподавателя иностранного языка : справ. пособ. /[Е.А. Маслыко, И.K. Бабимская, А.Ф. Будько, С.И. Петрова]. 9-е изд., стер. Мн.: Высш. шк., 2004. – 522 с.
8. Навчання читанню іноземною мовою в початковій школі. Режим доступу до документу: http://ukrefs.com.ua/101436-Obuchenie-chteniyu-na-inostrannom-yazyke-v-nachal-noiy-shkole.html
9. Носовичі Є.В. Параметри автентичного навчального тексту / Є. В. Носовичі, Р.П. Мильруд / / ИЯШ. – 1999. – № 1. – С. 11-18.
10. Онуфрієва Л.А. Психологічні особливості формування іншомовної комунікативної компетенції у студентів-майбутніх випускників немовних спеціальностей ВНЗ / Л.А. Онуфрієва // Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Кам'янець-Подільського нац. Унів-ту імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2011. – Вип. 12. – 739с.
11. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование: Концепция развития индивидуальности в диалоге культур / Е.И.Пассов . – Липецк, 1998. – 160 с.
12. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: навч. практ. вид. / кол. авт. під кер. В.Г. Редька. – К. – Ірпінь: Перун, 2005. – 208 с.
13. Рогова Г.В., Верещагина И.И. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в общеобразовательных учреждениях: пос. для учит. и студ. пед. вузов. – 3-є изд. / Е.В. Рогова, И.И. Верещагина. – М.: Просвещение, 2000. – 232 с.
14. Роман С.В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: навч. посіб. / С.В. Роман. – К.: Ленвіт, 2005. — 208 с.
15. Фоломкина С. К. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе : учеб.-метод. пособие для вузов / С. К. Фоломкина. – М. : Высш. шк., 1987. – 207 с.
16. Шевякова А. Методики обучения чтению: что лучше?: режим доступу: http://www.mast.queensu.ca/~alexch/f_s/Txt/rev_read_meth.html
17. Ken Methold, Heather Jones. 21st Century. Reading Comprehension. Book 2. A Graded Comprehension Course / K. Methold, H. Jones. – 2001. – 96р.

---

---