Ткачук І.І. Сучасні напрями профорієнтаційної роботи з молоддю
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Ткачук Ірина Іванівна, науковий співробітник лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання НАПН України
У навчанні психологів і соціальних педагогів в більшості ВНЗ України, при великій увазі до вивчення фундаментальних психологічних дисциплін і великій розмаїтості спецкурсів, недостатня увага приділяється підготовці цих фахівців до здійснення профорієнтаційної роботи з молоддю, хоча соціальне замовлення на таку роботу досить велике. Нижче наведені деякі сучасні напрями профорієнтаційної роботи з молоддю.
Метою професійної орієнтації старшокласників є створення умов для їх професійного самовизначення. Організаційними умовами створення профорієнтаційного середовища для учнів старшої школи, на нашу думку, мають бути: співпраця з МНВК, закладами професійної освіти, підприємствами; використання ресурсів закладів позашкільної освіти (будинків дитячої творчості, спортивних шкіл, станцій юних техніків, установ культури) з метою здійснення професійних проб; використання засобів масової інформації (преса, радіо, телебачення, Інтернет, бібліотеки); організація інформаційного середовища, яка передбачає діяльність у школі кабінету профорієнтації або профорієнтаційного куточка у малокомплектних школах; співпраця з Державною службою зайнятості, кадровими службами та підприємствами району; залучення до профорієнтаційної роботи батьків учнів та випускників минулих років; включення у зміст навчальних предметів інформації профорієнтаційного характеру.
У створенні профорієнтаційного середовища, у тім або іншому ступені мають бути задіяні майже усі педагогічні працівники сучасної школи: практичні психологи, соціальні педагоги, вчителі-предметники, класні керівники, викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі, керівники гуртків, бібліотекарі, методисти, медичні працівники тощо. Зважаючи на це, важливим представляється питання координації зусиль фахівців і установ, що ставлять своєю метою допомогу учневі в усвідомленому виборі, забезпечують допомогу у вирішенні проблем і труднощів процесу самоосвіти, що виникають у школярів, створюють умови для реалізації особистісно орієнтовного підходу до професійної орієнтації. Це завдання може бути вирішено завдяки введенню у навчально-виховний процес курсу профорієнтаційного спрямування (програми таких курсів, „Людина і світ професій” для 8-9 класу та «Побудова кар’єри» для 10-11 класів, розроблені співробітниками лабораторії трудового навчання і профорієнтації інституту проблем виховання НАПН України) зміст якого має слугувати системоутворюючою основою для реалізації профорієнтаційної роботи у середній школі та введенням в освітній простір школи спеціальної позиції – позиції тьютора. Функції тьютера може здійснювати психолог, соціальний педагог, класний керівник або будь-який інший педагог.
Метою роботи тьютора є персональний супровід учня в освітньому просторі допрофильної підготовки й профільного навчання. У ході цього супроводу тьютор «погоджує», координує різні напрямки профорієнтаційної роботи, що розвертаються в сучасній школі в орієнтації на конкретного учня. Тьюторскій супровід полягає в організації освітнього руху старшокласника, що будується на постійному рефлексивному співвіднесенні його досягнень (сьогодення й минулого) з інтересами й устремліннями (образом майбутнього). Тьютор виступає в ролі своєрідного «консультанта з розвитку». У процесі навчання учень вибирає й використає ті ресурси освітнього простору, які будуть сприяти його подальшому професійному становленню. Учень старшої школи за допомогою тьюторського супроводу включається в процес рефлексії своєї освіти, що дозволяє йому найбільше точно і послідовно будувати подальші кроки. Крім того, тьютор учить старшокласника тому, як його освітні досягнення можуть бути надалі представлені в соціальному просторі: у вузі, потенційним роботодавцям, діловим партнерам.
В індивідуальної роботі з учнями старшої школи послідовність кроків може бути наступною.
- Усвідомлення особистісних цінностей. Сформовані цінності - це та частина внутрішнього світу людини, яку вона може осмислювати, аналізувати, творчо переробляти, будувати ієрархію тощо. Можна запропонувати учням здійснити стосовно них таку роботу, як: усвідомлення, ранжирування, зміна, формулювання, відстоювання, підтримка, порівняння
- Виділення дальньої професійної цілі (мрії) і її узгодження з іншими важливими життєвими цілями. Виділення найближчих і ближніх професійних цілей (як етапів і шляхів до далекої мети).
- Виявлення ресурсів особистості й дефіцитів компетенцій. Старшокласник складає переліки компетенцій, необхідних для досягнення професійної цілі, і потім виділяє з них списки: уже досить у нього сформованих і розвинених; сформованих, але потребуючих розвитку; практично не сформованих, але необхідних.
- Виявлення змісту самовиховання. Для кожної з професійно важливих і значимих для учня компетенцій складається перелік конкретних завдань, послідовне виконання яких дозволить йому досягти поставлених цілей.
- Планування. Сформульовані завдання старшокласник розподіляє по графах індивідуального плану розвитку, тим самим розподіляючи час і свої сили на їхнє виконання. Складання довгострокових планів, річних планів, місячних планів і тижневих планів, планів дня.
- Складання конкретної програми послідовних дій. Конкретна програма послідовних дій містить у собі пошук старшокласником людей (як дорослих, так і однолітків), установ (школа, установа додаткової освіти, Державна служба зайнятості, бібліотека, Інтернет і т.д.), засобів (паперові або електронні носії та інше), за допомогою яких він зможе виконати призначені їм самому собі завдання.
- Реалізація конкретної програми послідовних дій. Це етап відбувається не тільки в стінах школи, але й стінах спортивних клубів, будинків творчості, вдома. Тому роль педагога як координатора дій батьків, педагогів, керівників гуртків і секцій важко переоцінити.
- Рефлексія процесу реалізації конкретної програми послідовних дій. Цей етап може бути відрефлексований як при спілкуванні старшокласника з батьками, класним керівником, так і в мікрогруповому спілкуванні старшокласників, чиї цілі були подібні між собою, а самі учні перебувають у дружніх стосунках.