Піско-Удайська школа

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 07:38, 6 липня 2024; V.yurchenko (Обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Піско-Удайська школа - загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, яка була в с. Піски-Удайські Чорнухинського р-ну, Полтавської обл.

До уваги земляків-випускників школи

21 вересня 2022 р. у Чорнухинській публічній бібліотеці імені Г.С. Сковороди відбулася презентація книг ПІСКО-УДАЙСЬКА ШКОЛА: історія і люди (Альманах життєписів, спогадів, документів та фото ) і ПІСКИ-УДАЙСЬКІ: життя і люди села (60-ті роки ХХ століття), Раїса Матвієнко, Віктор Юрченко – автори-упорядники. Вид-во «Каравела», 2021, 2022. ВІДЕО ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Дорогі земляки, випускники Піско-Удайської школи, їхні діти і онуки!

У видавництві "Каравела" вийшла у світ нова книга ПІСКИ-УДАЙСЬКІ: життя і люди села (60-ті роки ХХ століття) / Раїса Матвієнко, Віктор Юрченко – автори-упорядники. Вид-во «Каравела», 2022. 460 с.

Ця книга є спроба створити друкований пам’ятник рідному селу, його людям, більшість з яких тут народилися і зробили перші кроки, закінчили школу і звідси розпочали свій самостійний життєвий шлях. Тут знаходяться духовні наші витоки і могили наших предків…

Ми намагалися виконали одну свою земну місію – відшукали і зберегли на 460 сторінках книги (збільшений формат А 4 (205 х 290), повністю кольоровий друк) більше 2200 імен та 1100 фото односельчан-земляків нашого колись багатолюдного села. Серед них також 106 безневинних жертв Голодомору-Геноциду українського народу 1932-1933 рр., 135 воїнів, полеглих у Другій світовій війні (у т.ч. 55 загинули у водах Дніпра восени 1943 р., яких кремлівські «полководці» кинули беззбройних штурмувати Київ).

На сторінках книги представлені унікальні документи та фото, спогади і біографічні відомості. Вона розрахована на мешканців села, їхніх дітей, онуків і правнуків, друзів і знайомих.

Зібрані матеріали будуть цікавими також для тих, хто досліджує історію населених пунктів України, демографічні проблеми сучасного села.

ПІСКО-УДАЙСЬКА ШКОЛА: історія і люди (Альманах життєписів, спогадів, документів та фото ) / Раїса Матвієнко, Віктор Юрченко – автори-упорядники; заг. ред. Р.М. Матвієнко; випускники школи. Київ: «Каравела», 2021. 376 с.

ISBN 978-966-8019-71-5

Ця книга є колективним портретом Піско-Удайської школи, її історії, створеної людьми – директорами, вчителями і випускниками школи всіх років. На сторінках представлені унікальні документи та фото, спогади і біографічні довідки.

У книзі містяться відомості з історії села і 100-річної історії школи. На її 376 сторінках близько 1100 імен, серед них імена 108 вчителів і понад 650 випускників 1948-2008 років, близько 500 фото.

Про 63 вчителів і випускників школи написані окремі статті, наведені спогади про школу і шкільне життя, а також презентовано деякі здобутки навчально-методичної роботи школи.

Оформлення книги кольорове, тверда палітурка.

Книга розрахована на випускників школи, їхніх дітей і внуків, односельчан, друзів і знайомих.

Зібрані матеріали будуть цікавими також для тих, хто досліджує історію розвитку загальної середньої освіти в Україні.

З питань придбання книги звертайтеся за адресою : yrvi@ukr.net

Історія

До 1890 року в селі не було школи. Селяни, що хотіли навчати дітей, наймали будинок, в якому викладали піп або дяк історію Заповіту або Закон Божий.

Фото: Піско-Удайська земська однокомплектна школа за проектом архітектора Опанаса Сластіона(1913-1914)

У 1890 році до села прибув вчитель Тихонович Григорій Силич, який проводив заняття заняття з учнями у найнятому будинку Кайдаса Петра Олексійовича. Це була 3-х класна школа. Він викладав мову, арифметику, правопис, диктант і співи. Вчителем він був хорошим і учні його любили.

У 1905 р. на зібрані в селян кошти була побудована церковно-приходська школа з однією класною кімнатою. Вона була трирічною і давала дітям освіту на такому рівні.

У 1913-1914 роках побудували Земську однокомплектну школу за проектом Опанаса Сластіона і вона вважалася закінченням навчання сільських дітей. До революції в земській школі було всього 4 вчителя.

Після подій 1917 року порядок навчання в школі змінився. Населення було неписьменним: вдень навчалися діти, а вечором дорослі. Спочатку була початкова школа, а в 1932 році відкрили семирічну. У 1935 році відбувся перший випуск семирічної школи - 39 учнів.

Для навчання використовували приміщення церковно-приходської школи і земської школи.

Під час війни у Пісках активно діяла підпільна комсомольська група на чолі з вчителькою К. О. Матвієнко. Група писала і поширювала листівки, в яких повідомляли про події на фронтах, закликали на працювати на окупантів, а також попереджували про чергову мобілізацію на каторжні роботи до Німеччини. Визволення села від окупантів відбулося 18 вересня 1943 року.

Фото: Збудовані після війни приміщення школи (зліва-1954 р.,по центру - 1967 р.)

Перед Другою світовою війною розпочали будівництво нового приміщення школи, яке завершилося в 1954 р. Площа школи 300 кв.м.

В 1961 році школа стала восьмирічною. На 1963 рік у Пісках працювала одна восьмирічна трудова загальноосвітня школа, в якій навчалося 148 учнів.

У 1967 р. було збудовано ще одне нове приміщення школи.

У 1995 році школа стала дев'ятирічною.

До 2005 року щорічно клуб та і 9-річна школа виступали на районних оглядах художньої самодіяльності (художній керівник Карпенко Іван Кіндратович).

У 2009 році школу розформовано в зв'язку з освітньою реформою.

У 2016 р. приміщення земської школи архітектора Опанаса Сластіона зусиллями ГО "Школи Лохвицького земства" на чолі з Ольгою Герасим'юк зареєстровано як пам'ятка Українського архітектурного модерну (УАМ) - "Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини" (Наказ № 233 Управління Культури Полтавської ОДА від 26.08.2016).

У 2019 р. Наказом Міністерства культури України від 03.04.2019 № 266 приміщенню Земської школи в с. Піски-Удайські надано охоронний номер 4888-Пл.

На фото: Учасники толоки щодо збереження приміщення Земської школи, 23 квітня 2016 р.

Директори школи

Директорами школи в різні часи були:

Цепко Григорій Степанович - 30-ті роки;

Поправка Микола Юхимович - 1939-1941. Розстріляний фашистами 14 червня 1942 р.;

Трубка Олександр Іванович - 1946-1953;

Губа Порфирій Михайлович - 1953-1968; 1970-1972; 1977-1978;

Дубогрій Михайло Григорович -1968-1969;

Матвієнко Микола Андрійович- 1972-1977;

Єременко Василь Іванович- 1978-2002;

Бабенко Микола Іванович - 2002-2008.

Вчителі школи

У різні роки в школі працювало більше 100 вчителів - майстрів педагогічної праці, які забезпечували ґрунтовну загальноосвітню підготовку, виховання і розвиток учнів, брали активну участь культурно-просвітницькому житті села. Серед них:

Фото: Вчителі школи 1983-1984 н.р.

Артеменко Роза Олександрівна

Бабенко Людмила Михайлівна

Бойко Ганна Андріївна

Бойко Панас Лукович

Бойко Федір Карпович

Бондаренко Василь Васильович

Бондаренко Іван Михайлович

Борсук Надія Михайлівна

Брагінська Галина Яківна

Буряк Алла Іванівна

Буць Федір Іванович

Великолуг Микола Іванович

В'язовська (Агеєнко) Ніна Михайлівна

Гавриленко Іван

Гавриленко Марія Кирилівна

Герасимчук С.В.

Гирман Тетяна Григорівна

Гужик (Таран) Катерина Яківна

Дементьєва Роза Олександрівна

Деркач Світлана Іванівна

Дубогрій Катерина Іванівна

Зімбалевський Андрій Матвійович

Здоровик Віра Іванівна

Зуб Михайло Сергійович

Зяблюк Валентина Григорівна

Кайдас Олександр Сергійович

Кайдас Уляна Василівна

Калініченко Микола Васильович

Карпенко Іван Кіндратович

Кириленко Тетяна Панасівна

Кірічевський Юрій Іванович

Кіріченко Олена Василівна

Ковба Микола Олександрович

Колот (Рибка) Людмила Василівна

Комар Світлана Володимирівна

Коробка Володимир Калістратович

Кострубіна Любов Михайлівна

Костюк Степан Остапович

Костюк Ніна Прохорівна

Левшакова Ніна Степанівна

Лещенко Микола Володимирович

Лисик Людмила Григорівна

Лук'янець Василь Михайлович

Лукянець М.І.

Любченко Валентина Григорівна

Ляш (Василенко) Зінаїда Іванівна

Маляренко Надія Іванівна

Масина В’ячеслав Володимирович

Матвієнко Катерина Олександрівна

Матвієнко Наталія Віталіївна

Матвієнко Раїса Миколаївна

Махатило Валентина Григорівна

Мельник Євдокія Матвіївна

Михайліченко Віра Данилівна

Михайліченко Володимир Михайлович

Назаренко Ганна Михайлівна

Недбайло Василь Данилович

Одношевний Іван Андрійович

Омельченко Ніна Василівна

Павленко Володимир Іванович

Пипа Володимир Йосипович

Пишкало (Лобас) Любов Василівна

Покидько Іван Іванович

Покидько Євгенія Петрівна

Пономаренко Володимир Якович

Пономаренко Ганна Порфирівна

Пономаренко Надія Олександрівна

Радченко Вікторія Миколаївна

Радченко Зоя Іванівна

Рева Дмитро Дмитрович

Ріжка Ніна Іванівна

Семигал Лідія Андріївна

Середа Лідія Миколаївна

Соколенко Валентина Олексіївна

Ступка Іван Миколайович

Сурай (Січкар) Валентина Миколаївна

Торовик Ганна Федорівна

Трубка Ганна Єпіфанівна

Турко Катерина Микитівна

Турко Наталія Георгіївна

Турчин Катерина Олександрівна

Ужако (Ясь) Ольга Василівна

Чеславська Галина Григорівна

Чобітько Ольга Михайлівна

Шаповал Іван Олексійович

Шапошник Ганна Іллівна

Шило Ганна Михайлівна

Шипка (Лук’янець) Тамара Іванівна

Федорченко Марія Михайлівна

Федоряка Тамара Данилівна

Фігурна Олександра Федорівна

Ющенко Сергій Анатолійович

Ярова Людмила Яківна

Ященко Тамара Іванівна

та ін.

Випускники школи

За період з 1948 по 2008 рік зі стін школи вийшло понад 650 випускників.

370 мешканців села, більшість з яких випускники школи, були мобілізовані на фронти Другої світової війни. На жаль, 127 з них загинули смертю хоробрих.

Багато випускників досягнули особливих успіхів у професійному житті, серед них:

Губа Порфирій Михайлович - 25 років був директором Піско-Удайської школи;

Ужако Парасковія Василівна – доктор біологічних наук, професор, лауреат премії Ради Міністрів СРСР, фахівець з біохімії та біотехнології;

Ужако Григорій Васильович - журналіст, член спілки журналістів України, ветеран Другої світової війни;

Зімбалевський Олексій Андрійович - військовий хірург, підполковник медичної служби, ветеран Другої світової війни;

Лобас Олександр Олександрович - хірург, Заслужений лікар України, почесний громадянин м. Пирятин;

Бойко Іван Кузьмович - був головою Полтавської облспоживспілки;

Матвієнко Раїса Миколаївна - Відмінник народної освіти, старший вчитель, яка 30 років попрацювала в Піско-Удайській школі;

Юрченко Віктор Іванович - кандидат психологічних наук, доцент.

Багато випускників школи - мешканців села Піски-Удайські нагороджені орденами і медалями за роботу в колгоспі, серед них:

Балицька Віра Гнатівна - медаль «За трудову відзнаку», медаль «За доблесну працю»;

Балицька Марія Григорівна - орден "Трудового Червоного Прапора", медаль "За трудову відзнаку", медаль «За доблесну працю»;

Жулик Марія Федорівна - орден "Трудового Червоного Прапора";

Кайдас Микола Антонович - орден "Знак Пошани", орден "Трудового Червоного Прапора";

Кайдас Олександр Митрофанович - орден Леніна, орден "Трудового Червоного Прапора";

Калина Галина Митрофанівна - орден Леніна, орден Жовтневої революції, орден "Трудового Червоного Прапора", медаль «За трудову відзнаку», медаль «За доблесну працю»;