Гавриленко Марія Кирилівна
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
ГАВРИЛЕНКО (Ясь) Марія Кирилівна (4.12.1919–03.03.1982) – випускниця Пісківської школи, була вчителькою початкових класів Піско-Удайської школи, Чорнухинського р-ну, Полтавської обл..
Народилася 04.12.1919 р. в с. Піски Чорнухинського р-ну тоді ще Харківської обл. у родині селян-хліборобів, українців Ясь Кирила та Ясь Катерини.
Зміст |
Освіта
Закінчила шкільний відділ Лохвицького педагогічного училища і здобула «Звання вчителя початкової школи» (1944-1949).
Трудова діяльність
- 01.04.1940-15.08.1940 – класовод І-ІV кл. Скибинської початкової школи, с. Скибинці Чорнухинського р-ну Полтавської обл.
- 15.08.1940-15.09.1941 – класовод І-ІV кл. Курінської семирічної школи, с. Курінька Чорнухинського р-ну.
- 01.10.1943-01.09.1944 – класовод І-ІV кл. Сухоносівської семирічної школи, с. Сухоносівка Чорнухинського р-ну.
- 01.09.1944-31.12. 1974 – класовод І-ІV кл. Пісківської (Піско-Удайської) школи, с. Піски-Удайські Чорнухинського р-ну.
Автобіографія
Я, Гавриленко Марія Кирилівна, народилася 1919 р. в с. Пісках Чорнухинського р-ну Полтавської обл. в сім’ї селянина. Батьки до революції були середняки. В 1932 р. вступили в колгосп. Зараз колгоспники.
Брат – Ясь Іван Кирилович, проживає в Казахській РСР, Ворошиловський р-н, с. Пролетарське. Працює учителем математики 5-7 класі. Член партії РС.
Сестра – Кочетков Ганна Кирилівна, проживає в м. Караганда, - домохазяйка.
В 1928 р. я поступила в Пісківську школу, яку закінчила в 1935 р.
Цього ж року вступила в Лубенський будівельний технікум, який був переведений у м. Хорол в 1936 р., і закінчила його в 1936 р.
З 15 серпня 1939 р. працювала техніком-будівельником при Сумському ОблЗВ до 20 березня 1940 р.
Після цього я переїхала в Чорнухинський р-н і перейшла на вчительську роботу.
З 1 квітня 1940 р. була призначена класоводом І-IV кл. Скибинської початкової школи.
З 15.08.1940 р. була переведена в Курінську неповну середню школу, в якій працювала до 15.09.1941 р.
З 1 жовтня 1943 р. була призначена класоводом І-IV кл. в Сухоносівську неповну середню школу, в якій працювала до 1.09.1944 р.
В 1944-45 н.р. поступила на заочний курс в Лохвицьку педшколу і закінчила в 1949 р.
З 1.09.1944 р. і в даний час працюю класоводом при Пісківській семирічній школі.
15 серпня 1953 р. Підпис
На пенсію вийшла у віці 56 років 01.07.1975 р.
Спогади Гавриленко Марії Кирилівни про підпільну роботу під час німецької окупації села
«Одного зимового вечора 1942 р. у Тетяни Панасівни зібрались Катерина Олександрівна Матвієнко, Ольга Василівна і я. Ми почали думати, як навести на фашистів страх. І вирішили написати листівки, а також розклеїти їх. Зміст листівок був той, щоб селяни ховали своїх синів і дочок від німців, щоб не забрали в Німеччину. Ми їх випустили перший раз небагато. Вони були написані від руки. Розклеїли листівки в самих відомих місцях. Вранці фашисти натрапили на ці листівки. В селі почався обшук. Забрали Катерину Олександрівну, але вона нічого не сказала. Ми були зв’язані з Марією Дмитрівною Ходаківською. Я з нею разом працювала в с. Курінька. Марія була вчителькою. Вона викладала німецьку мову.
У Курінці була багато наших полонених. Марія Дмитрівна була з ними знайома. Полонених солдат перевезли в c. Піски. Вони розбирали машини і знайшли друкарську машинку, яку вони віддали Ходаківській. Вона ховала її у сусідів у погребі. У погребі Марія друкувала німецькі пропуски для того, щоб хоча б частина полонених могла втекти.
У с. Луговики були Петро Миленко і Кулеба, які вміли дуже добре малювати. Вони на бланках, які друкувала Ходаківська, малювали німецькі пропуски.
Декому з полонених пощастило перебратися до своїх. Курінський староста декілька раз попереджав Марію, щоб вона покинула свою роботу. Але вона не погодилася і далі продовжувала свою діяльність.
Серед полонених був лейтенант Сергій Гур’янов. Ми були з ним знайомі. Сергій розповідав, що він сам з Тамбовської обл. Після цього полонених було відвезена в Чорнухи. Ми їм носили передачу. Потім дізналися, що полонених відправили в Німеччину. Коли вони туди їхали, то декому з полонених вдалося втекти, зокрема втік Гур’янов зі своїм другом Олександром.
Вони повернулися в наше село. Спочатку переховувалися разом, а потім Сергій був у Мотрі Ступки, а Олександр в Марусі Мисник. Побули тут декілька днів. Після цього пішли з нашого села. Ми не знаємо, як склалася їх доля…[15. Лук’янець В.М. Чорнухинщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.: історичний аналіз. Магістерська робота. Переяслав-Хмельницький, 2008, с.49-50].
Родина
Чоловік Тимошенко Іван Терентійович (1914–1978).
Мати двох синів Тимошенка Олександра Івановича (1945–2008) та Тимошенка Віктора Івановича (1946–2018).
Життя Марії Кирилівни обірвалось 03.03.1982 р. Похована в с. Піски-Удайські.
- Гавриленко Марія Кирилівна - Перша вчителька Юрченка Віктора Івановича