Ярмак Т.С. Досвід навчання англійської мови в країнах Центральної Європи
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Ярмак Т.С. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
Анотація: У цій статті автор робить спробу узагальнення основоположних аспектів успішного досвіду навчання англійської мови в країнах центральної Європи із наголошенням на тих, що є дотичними до української системи освіти на різних освітніх щаблях. Стаття присвячена також визначенню загальних тенденцій процесу оволодіння англійською мовою з допомогою різних оригінальних текстів.
Ключові слова: використання автентичних текстів, урок англійської мови, початкова школа, формування іншомовної комунікативної компетентності; країни центральної Європи; навчання англійської мови.
Аннотация: В этой статье автор делает попытку обобщения основополагающих аспектов успешного опыта обучения английскому языку в странах центральной Европы с выделением тех, которые являются схожими с украинской системы образования на разных образовательных ступенях. Статья посвящена также определению общих тенденций процесса овладения языком с помощью различных оригинальных текстов.
Ключевые слова: использование аутентичных текстов, урок английского языка, начальная школа, формирование иноязычной коммуникативной компетентности; страны центральной Европы; обучение английскому языку.
Annotation: In this article the author makes an attempt to summarize the successful experience fundamental aspects of teaching English in the countries of Central Europe with an offset of which are tangent to the Ukrainian educational system of at different educational stages. The article is devoted to identification of general trends of the language acquisition process through a variety of original texts.
Key words: the use of authentic texts, English lesson, elementary school, the formation of foreign language communicative competence; the countries of Central Europe; the teaching of English.
Зміст |
Постановка проблеми
Країни Центральної Європи утворюють суцільний територіальний масив, розташований між Західною Європою та Північною Євразією, від Балтійського моря на півночі до Чорного й Адріатичного морів на півдні, фактично це території Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Австрії, Румунії, Словенії, Хорватії, Македонії, Боснії і Герцеговини, Союзної республіки Югославії, Албанії, а окрім того території молодих незалежних країн, колишніх європейських республік СРСР - Литви, Латвії та Естонії, Білорусі, України та Молдови.
Згідно з дослідженнями низки науковців процес навчання іноземної мови в країнах сучасної Центральної Європи є процесом швидкозмінним, особливим для кожної країни, який залежить як і від змін всередині країни, так і від впливу Європейського Союзу на формування єдиного об’єктивно ефективного способу навчання англійській мові.
Аналіз досліджень
У державах-членах Європейського Союзу (ЄС) на рівні міністрів освіти була прийнята згода про те, що громадяни ЄС повинні володіти щонайменше двома мовами (за Барселонською моделлю «рідна + дві іноземні»), якими спілкуються в країнах-членах ЄС [7]. Ця вимога на разі є ключовою і для систем освіти центральної Європи. У праці «Чеська освіта і Європа» [4] ця вимога аргументується таким чином: «Здатність комунікації офіційними мовами країн-членів Європейського Союзу та іншими, щонайменше двома іноземними мовами, вважається ключовою для розвитку особистості, її громадянського і професійного рівня. Аспекти навчання англійської мови в країнах Центральної Європи відображено в контексті підготовки вчителів до навчання іноземних мов молодших школярів науковцем О.В. Котенко, яка зазначає , що: «…На початку XXI століття навчання іноземної мови стало стрижнем європейських освітніх програм, а сприяння вивченню іноземних мов, зокрема на дошкільному та початковому етапах, є окремим напрямом діяльності одного з департаментів Єврокомісії, який має назву «Департамент мовнох політики» (Language Learning Policies) і забезпечує збереження мовного різноманіття європейської спільноти та сприяти оволодінню іноземними мовами.» [1; c. 39]. Як зазначає Тадеєва М. І.: «Перша іноземна мова має бути включена як обов’язковий предмет у шкільні програми початкової школи на рівні школи І ступеня, далі повинна з’являтись у програмах і друга іноземна мова. Наголошується і на потребі вивчення мов менш чисельних європейських народів» [3; c. 15].
Постановка мети дослідження
Зважаючи на вищесказане ми маємо на меті розкрити, окреслити, порівняти процеси навчання та набутого досвіду найоптимальнішого функціонування освітніх просторів країн центральної Європи в контексті навчання іноземної мови, зокрема англійської мови в найбільших країнах Центральної Європи та визначити їх найдоцільніші методи ефективного навчання англійської мови.
Виклад основного матеріалу
У численних документах ЄС і РЄ підкреслюється важливість раннього навчання мови і не лише рідної, але і іноземної, здебільшого англійської як міжнародної.
В ході нашого дослідження виявлено, що на дошкільному етапі 14 з 24 проаналізованих країн/регіонів надають додаткову підтримку у вивченні державної мови всім дітям за рахунок державного фінансування.. Упровадження іноземних мов на цьому етапі пропонується в 7 країнах/регіонах, а саме: Боснії і Герцоговині, Країні Басків, Болгарії, Каталонії, Естонії, Іспанії та Україні (навчання частково або повністю фінансується батьками/опікунами). Найчастіше пропонуються такі мови, як англійська, французька та німецька. Найбільша розмаїтість мов, що пропонуються для вивчення, в Австрії, Угорщині, Італії, Румунії та Україні.
Відповідно до норм ЄС і РЄ, усі молодші школярі Європи мають вивчати дві мови на додаток до державної мови (мов) країни їхнього проживання. У системі початкової освіти всі країни/регіони, за винятком Італії та України, надають додаткову підтримку новоприбулим у вивченні державної мови. У Данії і Греції обов'язковими є дві іноземні мови, тоді як у 18 країнах/регіонах обов'язковою є одна іноземна мова. В Англії, Південній Ірландії і Шотландії вивчення іноземних мов факультативне, найчастіше викладаються англійська, французька та німецька.
Загальну додипломну і післядипломну професійну підготовку отримують учителі в усіх країнах/регіонах, за винятком учителів мов іммігрантів. У галузі викладання іноземних мов очевидного розвитку потребує мобільність учителів: у 9 країнах/регіонах із 24 такої підтримки в цій сфері немає. Отже необхідно вживати заходи, щоб вчителі іноземних мов проводили більше часу в країні, мову якої викладають, для підвищення рівня лінгвістичних і культурних компетенцій.
Розглядаючи мовну ситуацію в середній освіті означеного середовища, виявлено, що додаткова підтримка з державної мови забезпечується для новоприбулих напередодні або впродовж навчання у школі у 21 країнах/регіонах (крім Данії, Італії та України). Всі проаналізовані країни/регіони пропонують вивчення іноземних мов як на середньому, так і на старшому ступенях навчання.
Виявлено значні розбіжності в кількості обов'язкових іноземних мов, що пропонуються, у діапазоні мов, моніторингу мовних навичок, запровадженні підтримки навчання шкільних дисциплін за допомогою інших мов і ступені врахування Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти для оцінювання рівня навчальних досягнень. Лише такі країни, як Австрія, Естонія, Франція, Польща, Португалія та Румунія, мають дві обов'язкові іноземні мови як на середньому, так і на старшому етапах навчання. Підтвердилося, що цілі, які мають бути досягнуті в мовній освіті відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти, набагато краще визначені в середніх, ніж у початкових школах країн8 учасниць/регіонів-учасників. У тринадцяти із них чітко визначено рівень, який має бути досягнутий. Рівень В2 виявився найбільш загальноприйнятим рівнем володіння першою іноземною мовою, для другої іноземної таким є рівень В1.
Відповідно до рекомендацій ЄС і РЄ, у більшості країн учителі іноземних мов мають досягти певного рівня володіння іноземною мовою, що у 8 країнах вимірюється згідно зі шкалою Загальноєвропейських Рекомендацій (CEFR). Найчастіше від учителів вимагається рівень С1. Проте у Франції і Країні Басків прийнятним вважається рівень В2. У деяких країнах відчувається нестача вчителів-мовників, тому вживаються спеціальні заходи для поповнення рядів професіоналів відповідної кваліфікації і для заохочення людей до набуття професії вчителя. Найбільш активними країнами/регіонами у працевлаштуванні вчителів є Шотландія, Країна Басків, Англія, Румунія, Швейцарія. Усі вони вживають заходів щодо підвищення кількості вчителів у 38х із 48х мовних категорій [1; 2; 3; 6].
Польща. Мови в дошкільній освіті. На дошкільному рівні вивчення іноземних мов не є обов'язковим. Проте більшість дітей розпочинає вивчення іноземних мов у системі дошкільної освіти, ці курси розроблені з урахуванням індивідуальних особливостей дошкільнят і призначені задовольнити їхні потреби. Навчальні курси комбінують «гру» з відповідною мовою, використовуючи новітні методики і технології, які відповідають віковим особливостям дітей. Найбільш популярні іноземні мови: англійська, німецька, французька.
Мови в початковій освіті. Обов'язкове навчання розпочинається у віці 7 років у початковій школі й закінчується у віці 16 років (але не пізніше ніж у 18 років) базової школи. З 2004-2005 навчального року діти у Польщі зобов'язані відвідувати так званий «нульовий» клас або у дитячому садочку або у початковій школі. У системі початкової освіти обов'язковим є вивчення однієї іноземної мови з першого класу у віці семи років. Найбільш популярними виучуваними іноземними мовами є англійська, німецька та французька. У 2009-2010 навчальному році, відповідно до щойно розроблених навчальних програм, була введена обов'язкова мовна освіта у віці семи років: вивчення однієї іноземної мови, починаючи з першого класу, і вивчення другої іноземної мови, починаючи з середнього ступеня шкільного навчання. Учні початкової школи проходять тестування для перевірки знань, в якому рівень володіння іноземною мовою перевіряється за допомогою письмового тесту з іноземної мови.
Мови в середній освіті. У процесі навчання в середній школі учні продовжують вивчення іноземної мови, обраної у початковій школі. Вони також починають вивчення другої іноземної мови впродовж першого року навчання на середньому етапі. Вивчення двох іноземних мов є обов'язковим, і учні можуть обирати з англійської, французької, німецької, італійської, російської або іспанської. Учні складають випускні іспити на отримання атестату зрілості (Matura), що проводяться Центральною екзаменаційною комісією (разом із регіональними відділеннями) у співпраці з Міністерством освіти та іншими науково-дослідницькими і професійними органами. Один із екзаменаційних предметів – іноземна мова [5; 6].
Угорщина. Мови в дошкільній освіті. У системі дошкільної освіти реалізується навчання з таких дев'яти Р/М мов (державні школи для меншин і особливі двомовні заклади): болгарська, хорватська, німецька, румунська, русинська, сербська, словацька, словенська і ромська/бояш (забезпечувати в селищі навчання Р/М мовами за умови, що це вимагається принаймні батьками восьми учнів, на сьогодні 21% загальної кількості усіх дошкільних закладів). Незважаючи на те, що дошкільне навчання іноземних мов стає все більш популярним у приватних (як правило, платних) дошкільних закладах, у державних закладах така практика ще не є загально прийнятою.
Мови в початковій освіті. Більше половини учнів здобувають освіту німецької меншини, оскільки на позитивне ставлення і рішення батьків впливає відчутна міжнародна ринкова вартість стандартного варіанту німецької мови. У системі початкової освіти пропонується таких п'ять мов: англійська, французька, німецька, італійська та російська. Вивчення однієї іноземної мови є обов'язковим із четвертого класу початкової школи. Навчання мовами іммігрантів не є загальноприйнятою практикою у системі початкової освіти, за винятком китайсько-угорської початкової школи у Будапешті.
Мови в середній освіті. В принципі учні вільні у виборі іноземної мови. На практиці доступними іноземними мовами на середньому етапі навчання у системі середньої освіти є англійська, французька, німецька, іспанська, італійська та російська. На старшому етапі навчання інші мови (наприклад, мова бояш, китайська, ромська тощо) також пропонуються для вивчення. Проте, на жаль, Угорщина налічує досить велику кількість учнів, що вивчають лише одну іноземну мову (57,2%; в середньому по ЄС: 33,4%) [5; 6].
Висновок
Підсумуємо, що наше дослідження продемонструвало, що досвід навчання англійської мови в країнах центральної Європи демонструє необхідність вживати заходи, щоб вчителі іноземних мов проводили більше часу в країні, мову якої викладають, для підвищення рівня лінгвістичних і культурних компетенцій.
Хоча низка країн/регіонів вживає активних заходів для збільшення кількості вчителів-мовників. Країна Басків, Данія, Естонія та Швейцарія намагаються поповнити ряди вчителів державної мови. Болгарія, Данія, Англія, Фрисландія, Угорщина, Литва й Україна додатково працевлаштовують учителів іноземних мов. Тим не менш, жодна з проаналізованих країн/регіонів не приділяє наразі увагу активному працевлаштуванню вчителів мов іммігрантів в цілісному виваженому та повноцінно функціонуючому процесі.
Перспективами подальших наукових розвідок ми вбачаємо створення власної системи навчання іноземної мови на різних щаблях в українському освітньому просторі з метою врахування та ефективного імплементування найсильніших доробків з досвіду навчання англійської мови в країнах центральної Європи, які є принаймні частково подібними до нашої традиційної школи вичення іноземни мов та посилення внутрішньокраїнного освітнього досвіду успішного опанування іноземними мовами, і англійською зокрема для вивищення позиці нашої держави у міжкультурному спілкуванні.
Список використаних джерел
- Котенко Ольга Володимирівна Підготовка вчителів до навчання іноземних мов молодших школярів: з досвіду країн Європейського Союзу:Teachers training for elementary school children foreign languages’ teaching: from the experience of the European Union:Подготовка учителей к обучению иностранным языкам младших школьников: опыт стран Европейского Союза. – Інститут педагогіки НАПН та Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2014. – С. 37-44.
- Лабунець Ю.О. Іншомовна комунікативна компетентність як обов’язкова складова педагогічної усталеності вчителя початкової школи / Ю.О. Лабунець // Вісник психології і педагогіки [Електронний ресурс] : зб. наук. пр. / Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 10. – К., 2012. – Режим доступу. – http://www.psyh.kiev.ua. – Заголовок з крану.
- Тадеєва М. І. Рання іншомовна освіта в європейських педагогічних традиціях / М. І. Тадеєва, М. М. Пархомчук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету : збірник наукових праць / гол. ред. С. С. Пальчевський. – Рівне : РДГУ, 2008. – Вип. 42. – С. 109-113.
- Barcelona Summit. Presidency Conclusions. SN 100/1/02 REV 1.– Barcelona, 15 and 16 March, 2002. – 72 p.
- Kubanek-German A. Primary Foreign Languages in Europe. Trends and Issues / A. Kubanek-German // Language teaching. – 1998. – №31. – P. 193-205.
- Lumir R. Auditivni a audiooralni metody vyucovani jazykum / Ries Lumir. – Praha, 1979. – Sk. 40.
- The Framework Education Programme for Elementary Education (FEP EE). – Research Institute of Education (VЪP) in Prague, 2007. – 131 p.