Крещенко В.Ю., Гріньова О.М. Психологічні аспекти формування гендерних стереотипів у сучасної молоді

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Крещенко Вікторія Юріївна - студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Дошкільна освіта», кафедра дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ

Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м.Київ.

Анотація: у статті представлено результати теоретичного аналізу літературних джерел з проблеми гендерних стереотипів у юнацькому віці.

Ключові слова: особистість, юнацький вік, гендер, гендерні стереотипи.

Abstract: the psychological features of gender stereotype's forming in youth theoretical analysis are represented in the article.

Keywords: personality, youth, gender, gender stereotypes.

На сучасному етапі інтеграції України до європейської спільноти високої актуальності й соціальної значущості набувають не лише проблеми підвищення соціально-економічних показників життя, але і необхідність глибинних перетворень у гендерній свідомості та гендерних відносинах громадян. У масовій свідомості українських громадян й досі успішно відтворюється низка глибоко вкорінених гендерних стереотипів, що відповідають патріархальній ідеології. Це стосується і уявлень про призначення жінки і чоловіка у суспільстві, їх професійні ролі, можливості отримати роботу та побудувати кар’єру. Особливої актуальності проблеми особистісного й професійного зростання людини набувають у юнацькому віці, коли вперше, з настанням громадянської й соціальної зрілості, молода людина має зробити власний вибір свого подальшого життєвого шляху, на засадах особистісної свободи й відповідальності за нього. Усе це зумовлює високу соціальну значущість долідження проблеми впливу гендерних стереотипів на особистісне зростання й професійне самовизначення старшокласників. У фаховій літературі презентовані різні підходи до інтерпретації феномена гендерних стереотипів. Згідно з науковими положеннями В.В.Ядова, гендерні (статево-рольові) стереотипи являють собою схематизований набір суспільних уявлень про персональні характеристики чоловіків та жінок [9]. Ф.Л.Джейс [3] акцентує увагу на гендерних взаєминах, а саме особливостях впливу гендерних стереотипів на статус чоловіків і жінок, фіксацію домінування чоловіків у сучасному суспільстві та дискримінуючі суспільні практики по відношенню до жінок. І.С.Кльоцина трактує гендерні стереотипи, як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру, що відповідають поняттям “чоловіче” та “жіноче” [6, С.18]. На нашу думку, найбільш повним є визначення гендерних стереотипів як психічного утворення, запропоноване Т.В.Говорун та О.М.Кікінеджі: “Гендерні стереотипи – спрощені, стандартизовані, стійкі, емоційно насичені, ціннісно означені полярні за знаком оцінки, жорстко фіксовані образи чоловіка і жінки, які спонукають до певного ставлення” [2, С.37]. Вчені зазначають, що гендерні стереотипи функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки і риси характеру, які відповідають поняттям “чоловіче” та “жіноче”. Поведінку, яка узгоджується з прийнятим в суспільстві розподілом ролей, називають статевотипізованою. Така поведінка відповідає узагальненому уявленню про “типово” жіночу (фемінну) та “типово” чоловічу (маскулінну) поведінку [2]. Ґендерні стереотипи являють собою складне психічне утворення, що проявляється у різних модусах життєвог ополя людини, а саме містить традиційно жіночі йчоловічі особистісні якості, статево типізовані види діяльності, зокрема професійної, гендерне співвідношення професій та соціальних ролей чоловіка й жінки, стереотипну оцінку привабливості чоловіків і жінок [3]; [12]; [13]; [14]. У структурі гендерних стереотипів І.С.Кльоцина виокремлює стереотипии маскулінності-фемінності, традиційний розподіл ролей чоловіків і жінок, а також розподіл праці в суспільстві у залежності від гендеру. У стереотипному уявленні маскулінності фіксуються “типово чоловічі” характеристики, інструментальні риси особистості, а саме активність, домінантність, впевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатьність до лідерства. Фемінність, навпаки, інтерпретується як “пасивно-відтворююче начало”, що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, піклування, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінним, розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі. Зміст стереотипів розподілу сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками передбачає, що для жінок найбільш значущою соціальною роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці приписується буття у приватній сфері життя – дім, народження дітей, відповідальність за затишок і позитивний емоційний клімат у родині. Чоловікам декларується включенність у суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім’ї. Найбільш значущими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні, що включають кар'єру і багатство. Третя група ґендерних стереотипів, за даними вченої, визначається специфікою змісту праці. У відповідності з гендерними суспільними стереотипами, жіноча праця має виконуючий, обслуговуючий характер, є частиною експресивної сфери людської діяльності. Типово жіночими сферами професійної діяльності є торгівля, медицина, освіта. Чоловікам відводиться творча та керуюча робота, типово чоловіча праця концентрується у інструментальній сфері діяльності [6]. У дослідженнях М. Джекмена і М. Сентера було виявлено особливості прояву гендерних стереотипів на рівні конкретного індивідуума.Зокрема, 78% чоловіків, що взяли участь у дослідженні, погодились зі стереотипом про те, що жінки є більш емоційними, ніж чоловіки. Більшість респонденток дотримуються стереотипу, згідно з яким подружнє життя і діти нівелюють можливості сучасної жінки зробити кар’єру [8]. В умовах соціальної взаємодії людини гендерні стереотипи являють собою когнітивні гендерні схеми, які керують процесами осмислення індивідуумом соціальної дійсності та гальмують конструювання авторських ціннісно-смислових імперативів діяльності, замінюючиїх соціально детермінованими гендерними стереотипами [12]. В.С.Агєєв негативним у дії ґендерних стереотипів вважає те, що вони можуть негативно впливати на самореалізацію особистості, виступати бар’єром у розвитку індивідуальності, особливо тих якостей, які не відповідають певному статево-ролевому стереотипу . Гендерні стереотипи зумовлюють різну інтерпретацію та оцінка однієї й тієї ж події, залежно від того, до якої статі належить учасник цієї події. Цей ефект ґендерних стереотипів проявляється і в тому, що з одиничного випадку робляться великі узагальнення. Гендерний стереотип, як закріплення соціальних ролей за певною статтю, впливає на виникнення гендерних конфліктів на інтраіндивідуальному рівні. Ці рольові конфлікти називаються внутрішньо особистісними і викликаються суперечливими уявленнями, мотивами моделями поведінки [1]. Разючу стійкість гендерних стереотипів соціальні психологи пояснюють не лише тісним зв’язком між соціальними ролями чоловіків і жінок та відповідно приписуваними їм рисами ,а й особливостями процесу опрацювання інформації, притаманному людські свідомості. Гендерні стереотипи діють, як когнітивні гендерні схеми, які управляють процесами опрацювання наданої інформації, таким чином, що людина сприймає, запам’ятовує й інтерпретує її до сформованих у них уявлень про фемінне та маскулінне [10]. Одним з найбільш важливих етапів професійної самореалізації індивіда є старший шкільний вік, оскільки саме в цьому віці людина приймає рішення про напрямок подальшої професійної підготовки чи трудової діяльності. В результаті аналізу наукових джерел, представленого в першому розділі даної роботи, нами було виявлено, що особливості професійного самовизначення, і як наслідок, - вибір юнаками конкретної професії, значною мірою зумовлюються рядом соціальних факторів, серед яких важливе місце займають гендерні стереотипи, тобто сукупність уявлень індивіда про те, які професії мають обирати хлопці або дівчата. У віковому аспекті вплив гендерних стереотипів на особистісне зростання людини набуває особливої актуальності в юнацькому віці. Саме у юності особистість набуває ідентичності власного “Я”, здійснює ряд життєвих виборів - майбутньої професії, коханої людини, референтної групи осіб та ін. Соціальна детермінація, зокрема вплив гендерних стереотипів, на здійснення молодою людиною життєвих виборів і стратегій поведінки обмежує можливості її самореалізації та суб’єктності. Так, згідно з О.В.Камінською, у сучасних українських дівчат юнацького віку наявний гендрений стереотип маскулінного чоловіка. Водночас уявлення дівчат про жіночність поєднують як традиційно жіночі, так і суто чоловічі особистісні якості. Засвоєння шгендерних стереотипів юнаками спричинює завищену самооцінку й неадекватно позитивне самоставлення. Прагнучи відповідати соціальним вимогам і очікуванням, хлопці прагнуть демонструвати маскулінні особистісні якості та у пошуках ідентичності мало звертаються до власної самості [4]. О.І.Клочко зазначає, що упродовж юнацького віку вплив гендерних стереотипів на свідомість сучасної молоді зростає. Ака динаміка відбувається через “… гендерно стереотипізовані у переважній більшості випадків міжособистісні взаємини (перш за все у родині), трансляцію засобами масової інформації стереотипних образів чоловіків і жінок, фемінізацію освіти, гендерну диференціацію професійної сфери” [7, С. 249]. Вчена зазначає, що жорсткі гендерні установки у професійній сфері життя людини на практиці часто спричинюють конфлікт у процесі професійного самовизначення сучасної молоді між спрямованістю на власні бажання і мрії та прагненням відповідати соціальним очікуванням значущих інших. Вищий рівень гендерних стеоертипів сучасної молоді було виявлено у очікуваннях юнаків і дівчат від інших людей, ніж по відношенню до власного “Я”. Становлення гендерних стереотипів у юнаків на ранніх етапах онтогенезу значною мірою детермінується особливостями сімейного виховання, а саме авторитаризмом, емоційною дистанцією батька, жорстким контролем матері [7]. У роботах П.Ю.Капустіної, Т.А.Кузнєцової і О.Ю.Сиваченко досліджено особливості формування гендерних стереотипів у пізньому юнацькому віці. Автори зазначають, що стереотипними уявленнями молоді про чоловіків залишаються обов’язок чоловіка з матеріального утримання родини, активна роль у кросгендерних взаєминах, пріоритет кар’єри над сім’єю. Стереотипними уявленнями щодо жінок залишаються вірність у романтичних взаєминах, соціальна роль домогосподарки (на думку чоловіків), пріоритет сім’ї над кар’єрою. Водночас лише у незначної кількості сучасної молоді виявлено гендерний стереотип стосовно жінки як “Хранительки домашнього вогнища”. Більшість респондентів віком старше 20 років визнають високу значущість кар’єри у житті як чоловіків, так і жінок. Дівчата допускають прояви високої емоційності у чоловіків [5]. Здійснений аналіз літературних джерел дає можливість констатувати, що гендерні стереотипи являють собою спрощені суспільні очікуванні від поведінки чоловіків і жінок відповідно до соціальних ролей, традиційних етнокультурних установок. Соціальні стереотипи проявляються у різних сферах соціалізації особистості - професійній, приватній, сімейній тощо. Детермінація особистісного зростання людини соціальними факторами, зокрема гендерними стереотипами, спричинює звуження можливостей її пізнання власного “Я” і соціального світу, і, як наслідок, гальмування її самоактуалізації. Одним із вирішальних періодів здійснення людиною своїх життєвих виборів, визначення на тривалий час своєї життєвої перспективи, проектування майбутньог є юнацький вік. У роботах сучасних вчених підкреслюється думка про те, що вплив гендерних стереотипів в умовах сімейного спілкування, взаємодії особистості зі ЗМІ на ранніх етапах онтогенезу, спричинює статевотипізовані уявлення особистості про себе і свій життєвий шлях в юнацькому віці. Гендерні стереотипи сучасних юнаків впливають як на вибір ними майбутньої професії, так і на особливості конструювання романтичних взаємин через формування жорстких рольових очікувань від партнерів як “справжніх” чоловіків чи жінок. У роботах вчених виявлено певне нівелювання частини гендерних стереотипів на особистісне зростання юнаків у сучасному суспільстві, однак їх вплив залишається значним. Тому проблема подальшого вивчення впливу гендерних стереотипів на особистісне зростання сучасної української молоді потребує подальшого дослідження на теоретичному та емпіричнмоу рівнях.

Список використаних джерел

1. Антология гендерных исследований. Сб. пер. / Сост. и комментарии Е. И. Гаповой и А. Р. Усмановой. - Минск: Пропилеи, 2000. – 482 с.
2. Говорун Т.В. Гендерна психологія / Т.В.Говорун, О.М.Кікінеджі. – К.: Академія, 2004. – 308 с.
3. Джейс Ф.Л. Самоисполняющееся пророчество: гендер с социально-психологической точки зрения / Джейс Ф.Л. - СПб.: Питер, 2001. – 242 с.
4. Камінська О.В. Гендерні особливості формування самоставлення в юнацькому віці : автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.В. Камінська / Ін-т соц. та політ. психології АПН України. — К., 2008. — 22 с.
5. Капустина П.Ю. Гендерные стереотипы в студенческой среде / П.Ю.Капустина, Т.А.Кузнецова, О.Ю.Сиваченко // Медицина и образование в Сибири. – 2014. - № 3. – С. 20.
6. Клецина И.С. Самореализация и гендерные стереотипы / И.С.Клецина // Психологические проблемы самореализации личности. - СПб.: Изд-во СП6ГУ, 1998. - С. 188-202.
7. Клочко О. И. Интегративная теория гендерного подхода в социальном познании : автореф. дисс. … канд. филос. наук / Клочко Ольга Ивановна. - Нижний Новгород, 2009. - 365 с.
8. Майерс Д. Социальная психология / Майерс Д. - СПб.: Питер, 1999. – 897 с.
9. Ядов В. А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / Ядов В. А. – М. : ЦСПиМ, 2013. — 376 с
10. Deux K. Evaluation of male and female ability: Bias works two ways / K.Deux, J.Taynor// Psychological Reports. - 1973. - 32. - P. 261-262.
11. Feldman-Summers S., Kiesler S.B. Those who are number two try harder: The effect of sex on attributions of causality / S.Feldman-Summers S., S.B.Kiesler // Journal of Personality and social psychology. – 1974. – Vol. 30. – Pp. 846-855.
12. Parsons T. Family, Socialization and Interaction Process / Parsons T. - NY: The Free University Press, 1995. - 35 p.
13. Tannen D. Gender and discourse / Tannen D. - Oxford: Oxford University Press, 1994. - 203 p.
14. Zimmermann D.H. Sex roles, interruptions and silence in conversation / D.H.Zimmermann, C. West // Toward a critical sociolinguistics. - 1996. - Vol. 3. - P. 260 - 292.