Глібовець Г. Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку засобами театралізованих ігор
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Глібовець Галина Василівна - студентка магістрантка спеціальності «Дошкільна освіта» Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ
Зміст |
Актуальність теми дослідження
Дошкільне дитинство визначається педагогами та психологами як найбільш сенситивний період для формування основ базових якостей особистості. Одним з найважливіших напрямів роботи в цей період є становлення у дитини самостійності, яка закладається в молодшому дошкільному віці в процесі формування певних умінь і навичок.
Проаналізувавши чинні нормативно-правових документи та психолого-педагогічні джерела, ми змогли визначити, що в спектрі напрямів роботи з дітьми молодшого дошкільного віку одним з провідних завдань є формування культурно-гігієнічних навичок. В цей період важливо формувати в дітей звичку до чистоти, акуратності, порядку, адже навички та звички, сформовані в молодшому дошкільному віці, зберігаються на все життя.Слід також зазначити, що формування у дітей навичок особистої гігієни відіграє найважливішу роль в охороні їх здоров'я, сприяє правильній поведінці в побуті, у громадських місцях. Зрештою, від знання і дотримання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їх здоров'я, але й здоров'я інших дітей і дорослих.
У молодшому дошкільному віці діти найлегше засвоюють необхідні навички в спеціальних іграх. Важливо, щоб ці ігри були цікавими, могли захопити дітей, активізувати їх ініціативу і творчість.Саме тому, особливу увагу слід звернути на театралізовані ігри, які можуть будуватись як на основі цікавих літературних творів, так і на ситуаціях з життя дітей.
Відтак, вибір нашої теми пов'язаний з необхідністю вирішувати проблему виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей дошкільного віку, яку можна ефективно вирішити за допомогою театралізованих ігор.Особливо актуальна ця проблема в молодшому дошкільному віці, адже в цьому віці закладається фундамент всіх корисних і необхідних навичок в житті людини.
Мета
Метою роботи є розробка циклу театралізованих ігор, спрямованих на формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку та їх експериментальна перевірка їх ефективності.
Завдання дослідження
Мета дослідження досягається через вирішення таких завдань: 1. Здійснити аналіз психологічних, педагогічних та методичних літературних джерел з проблеми дослідження. 2. Розкрити особливості формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку. 3. Охарактеризувати театралізовані ігри як засіб формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку. 4. Розробити цикл театралізованих ігор, спрямованих на формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного, перевірити їх ефективність експериментальним шляхом.
Шляхи реалізації мети та завдань дослідження
З метою розкриття сутності, змісту та специфікиформування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного вікубув здійснений аналіз наукових та методичних психолого-педагогічних джерел з даної проблеми дослідження, а також здійснений аналіз передового педагогічного досвіду за зазначеним напрямом.
Для реалізації метидослідженнями виявилиособливостіформування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного вікута обґрунтували можливість впровадження в цей процес театралізованихігор. З метою вирішення поставлених завдань було розроблено цикл театралізованих ігор, основою для яких виступали віршовані та прозові літературні тексти, казки, що складали сам діти, ситуації з реального життя, що виникали в дитячому садку або вдома. Всі тексти підбирались відповідно до вікових особливостей дітей та програмових вимог.
Висновки
Результати проведеної роботи показали, що діти виявляли інтерес до ігор, специфіка яких полягала в емоційній насиченості їхнього змісту за рахунок обігравання сюжету, опанували необхідні вміння самообслуговування, у дітей спостерігався стійкий інтерес до самостійної культурно-гігієнічної діяльності тощо.