Булгакова О.В. Структура ономатопічних слів та її вплив на значення семантичних одиниць в англійській мові

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 13:05, 20 березня 2014; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Булгакова Оксана Василівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розглянуто лексико-семантичні особливості ономатопічних слів. Визначено закономірності структурування звуконаслідувальних слів. Надано зіставний аналіз структурованих моделей та виділено їхні спільні та відмінні риси. Досліджено вплив структури ономатопічних слів на значення семантичних одиниць в англійській мові.

Ключові слова: структура, ономатопія, ономатопічні слова, значення, вплив, семантична одиниця.


В статье рассмотрены лексико-семантические особенности ономатопических слов. Определены закономерности структурирования звуконаследовательных слов. Предоставлен сравнительный анализ структурированных моделей и выделено их общие и отличительные черты. Исследовано влияние структуры ономатопических слов на значение семантических единиц в английском языке.

Ключевые слова: структура, ономатопея, ономатопические слова, значения, влияние, семантическая единица.


The article dwells upon lexico-semantic peculiarities of the onomatopoeic words. Conformities with the structure-making of the onomatopoeia were defined. The comparative analysis of the structural models was introduced, and their common and distinctive features were emphasized. The influence of the structure of the onomatopoeic words on the meaning of the semantic unites in the English language was investigated.

Key words: structure, onomatopoeia, onomatopoeic words, meaning, influence, semantic unit.


Зміст

Постановка проблеми

Найбільше й найдорожче добро кожного народу – це його мова, жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Мова складається зі слів. Слово є одночасно семантичною, граматичною й фонологічною одиницею мови. Як і в будь-якій іншій мові, в англійській постійно виникають нові слова, які утворюються різними способами: префіксальною й суфіксальною деривацією, переходом однієї частини мови в іншу (конверсія), злиттям кількох слів в одне (складанням), фонетичними й морфологічними варіаціями тощо. Ономатопея – це один із найцікавіших способів словотвору у будь-якій мові світу. Формування ономатопічних слів – складний процес, а їх сприймання, та розуміння ще набагато складніше. Студенти – майбутні вчителі початкової школи – у процесі вивчення англійської мови виявили багато труднощів у сприйманні, тлумаченні та використовуванні ономатопічних слів. Тому ми вважаємо за необхідне ознайомити майбутніх учителів початкової школи із феноменом ономатопеї та допомогти їм подолати усі труднощів у процесі їх навчання та підготовки до професійній діяльності.


Аналіз досліджень

Вивчення ономатопеї займає значне місце у вирішенні кардинальних питань мовознавства, зокрема проблеми походження мови. Самостійним об`єктом дослідження звуконаслідувальна лексика стала, практично, лише в останні десятиліття ХХ століття. Але дослідження в цій галузі мали суто описовий характер, що, звичайно, на початковому етапі було необхідно для нагромадження матеріалу і даних про особливості звуконаслідувальних слів у конкретних мовах. Тепер, коли зібраний та опрацьований значний звукозображальний матеріал багатьох мов світу, здається можливим і актуальним почати дослідження ономатопічних слів, особливо їхньої структури. Великий вклад у дослідження проблеми звуконаслідування зробили як вітчизняні (І. В. Арнольд, Р. С. Гінзбург, Л. І. Мацько, О. І. Германович, І. О. Гаценко Л. П. Єфімов, С. В. Воронін, Г. В. Антрушина), так і зарубіжні науковці ( Ю. Ф. Касим, Давид Крістал, Герберт Вер Сміт, Дінда Маувітні, Мері Скот, Раджиб Сінгха, Стефан Чірантано, Арнольд Дасен та інші).


Постановка мети дослідження

Слід відзначити, що проблема структурування ономатопічних слів та їх вплив на значення семантичної одиниці вивчена науковцями-лінгвістами далеко не повно. Тому видається важливим і актуальним саме її дослідити.


З оглядом на вище зазначене метою нашої статті є дослідження особливостей структури звуконаслідувальних слів та їх вплив на значення семантичної одиниці в англійській мові. Для досягнення мети ми передбачаємо розв'язання таких завдань: 1) проаналізувати особливостей звуконаслідування в англійській мові;

2) встановити закономірності структурування ономатопічних слів в англійській мові;

3) здійснення зіставний аналіз цих структурних моделей та виділити спільні риси, що характеризують словотворчу систему англійської мови;

4) дослідити вплив структури звуконаслідувальних слів на значення семантичних одиниць.


Виклад основного матеріалу

Уявлення певних предметів, явищ і їх асоціацій інколи посилюються за допомогою звуків, які вони імітують або відтворюють. Таке явище дістало назву ономатопія – звукова імітація слів.


Звуконаслідувальні слова незвичайні вже тим, що дуже схожі на звуки довкілля. Для деяких із них характерна нестандартність звукового набору, наприклад, в українському слові апчхи використовується поєднання трьох приголосних звуків, що є незвичним для української мови. Ще одна особливість звуконаслідування полягає в тому, що ономатопічні слова часто мають фонетичні варіанти: наприклад, гавкіт собаки передається в англійській мові за допомогою звукових послідовностей, що, відповідно, мають інші значення, наприклад: yelp – гавкати, скавучати, скиглити /від болю/ (BrE – to make a short sharp high cry of pain, excitement); bark – гавкати (BrE – to make a short sharp loud sound that dogs and some other animals make); growl – гарчати, ричати (BrE – to make a deep rough sound in the throat to show anger or give warming); howl – вити, завивати (BrE – to make a long loud sound of pain, anger, etc.); whine – жалібно скавучати, скиглити, підвивати (BrE – to make a long high sad sound); bow-wow – гавкати, гарчати, огризатися (BrE – to make a sound like a dog / AmE – arf, woof); snarl – гарчати, ричати (Br E – to make a low angry sound while showing the teeth) [6].


З іншого боку, ономатопічні слова (звуконаслідування) є семантичними одиницями мови для утворення яких використовують звуковий склад мови, тому вони не можуть бути повністю ідентичними природним звукам.


Звуконаслідування, характерні для тієї чи іншої мови, дуже різняться залежно від особливостей культури й географічного середовища місця проживання того народу, який говорить певною мовою. Наприклад, cock-a-doodle-do! є передаванням співу півня в англійській мові. Цікаво зазначити, що в українській та французькій мовах імітації відрізняються, а саме: кукуріку (укр.) і cocorico (фр.), що також свідчить про те, що ономатопія – суб’єктивне явище [4, c.247].


Ономатопічні слова відтворюють картину певного явища. У світі звуків існує проблема, що пов’язана з тим фактом, що в природі кожен шум передається за допомогою різноманітних звуків. І для того, щоб якомога влучніше передати те чи інше явище, недостатньо алфавіту, і тому виникло таке поняття як ономатопія [2, с.103]. Ономатопічні слова незвичайні вже тим, що дуже схожі на звуки довкілля і одночасно є одиницею мови й для свого зображення використовують звуковий склад мови. Отже, звуконаслідувальні слова не є ідентичними в різних мовах. Завдяки такій незвичній структурі ономатопічні слова стилістично забарвлені й за допомогою першоджерел (вітру, металевих речей, тварин тощо) передають поняття чи явище з відтінком певного настрою.


Досліджуючи структуру звуконаслідувальних слів, ми помітили лексико-семантичні особливості. Наприклад, слово «бити» можна передати кількома варіантами: whip – хлистати, сікти; whack – ударити; swish – розсікати повітря зі свистом, розмахувати (різкою, батогом); slap – бити по щоці. Саме поняття «удар» супроводжується рухом чогось у повітрі. А звуки [wh], [s] підкреслюють цей свист у повітрі [1].


Деякі звуконаслідувальні слова творяться за допомогою суфіксів –le і –er. У більшості випадків це дієслова. Наприклад, babble, chatter, gabble, prattle (говорити швидко, нечітко, нерозбірливо).


Прослідкуємо вплив цих суфіксів на значення звуконаслідувальних слів. Для прикладу розглянемо дієслово to talk (=говорити) та його відтінкові значення to babble (=белькотати), to gabble (=бурмотіти), to tittle-tattle (=пліткувати). Як бачимо, дієслова белькотати, бурмотіти, лепетати, пліткувати – приклади нечіткої, невиразної розмови. Отже, суфікс –le надає подібним словам відтінку невимушеної, повсякденної розмови.


Дієслово to laugh (=сміятися) має такі еквіваленти: to cackle, to gurgle (=хіхікати). У цьому випадку за допомогою такого суфіксального творення зображується невимушений, доброзичливий сміх. Для того, щоб упевнитись у цьому, порівняймо: to cackle (=хіхікати) – to guffaw (=реготати). Обидва слова мають те ж саме значення – «сміятися», але зовсім різний звуковий набір: напружені звуки [ff], [g] перетворюють звичайний доброзичливий відтінок слова на грубе «реготати». Подібна ситуація і в словах to bubble (=булькотати), to gurgle (=булькати).


Якщо дослідити утворення ономатопічних слів за допомогою суфікса –er, то можна помітити певні закономірності. Для прикладу візьмемо те ж саме дієслово to talk, але з іншими відтінковими значеннями: to chatter (=розмовляти гуртом), to mutter (=бурмотіти). У цих випадках суфікс –er надає словам певного шумового відтінку, нечіткості. Саме ці ознаки розкривають значення слів «бурмотіти» та «розмовляти гуртом».


А еквівалентам дієслова to laugh (=сміятися) – to snigger, to titter (=хихикати) суфікс –er надає словам недоброзичливого відтінку, певного сарказму.


Деякі ономатопічні слова утворюються за допомогою повторювання граматичних основ слова (стемів). Відомий лінгвіст Р.С.Гінзбург розподіляє такі слова на дві групи: «reduplicative compounds proper and ablaut combinations» /«редуплікативні відповідні та аблаут /із зміною кореневої голосної фонеми у словах одного кореня/ комбінації складних слів» [5, с. 138]. До першої групи відносяться римовані комбінації, наприклад, razzle-dazzle (= метушня), до другої – комбінації слів, у яких повторюється основна морфема, зазвичай друга, але в комбінації з іншим голосним. Наприклад, chit-chat (=даремна розмова), ding-dong (звук дзвону).


Далі науковець-лінгвіст надає стемову класифікацію ономатопічних слів за структурою та пояснює її вплив на значення тієї чи тієї семантичної одиниці в англійській мові.


Булгакова 1.jpg


Класифікуючи ономатопічні слова за «стемовим принципом», ми помітили, що вони можуть писатися суцільним словом і через дефіс. Наприклад, murmur, ding-dong, trala-la-la.


Отже, ми розділили ономатопічні слова на дві групи:


Булгакова 2.jpg


Висновок

У результаті дослідження ми визначили особливості ономатопічних слів, а саме: звуконаслідування дуже схожі на звуки довкілля; не повністю ідентичні звукам природи;часто мають фонетичні варіанти; у різних мовах вони часто не співпадають. У статті висвітлено утворення звуконаслідувальних слів та надані детальні класифікації за структурою, а також її вплив на значення вище ономатопічних семантичних одиниць в англійській мові. У перспективі вважаємо за доцільне дослідити особливості стилістичного використання ономатопії в англійській мові з метою формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи у процесі їхнього професійного зростання.


Список використаних джерел

  1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык / И. В. Арнольд. – М.: Флинта, 2002. – 384 c.
  2. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка. Учебник / И. Р. Гальперин. – 3-е изд. – М.: Высш. шк., 1981. – 334 с.
  3. Єфімов Л. П. Стилістика англійської мови і дискусійний аналіз. Навчально-методичний посібник / Л. П. Єфімов. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240 c.
  4. Соколовська С.В., Веклич Ю.І. Theoretical English Course (Теоретичний курс англійської мови): навч.-метод. посіб. для студ. напрямку «Початкова освіта» зі спеціаліз. «Англійська мова» / С.В. Соколовська, Ю.І. Веклич. – К.: Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, 2012. – 364 с.
  5. Ginsburg R. S. A Course in Modern English Lexicology / R. S. Ginsburg. M.:High School, 1979. – 279 р.
  6. Longman Dictionary of English Language and Culture / Dictionary. – Pearson Education Limited, Third Edition, 2005 (LDELC). – 1620 p.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама